King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Jesus' Betrayal and Arrest

When Jesus had spoken these words, he went forth with his disciples over the brook Cedron, where was a garden, into the which he entered, and his disciples.

1

Се промовивши Ісус, вийшов з учениками своїми за потік Кедрон, де був сад, у котрий ввійшов Він і ученики Його.

2

And Judas also, which betrayed him, knew the place: for Jesus ofttimes resorted thither with his disciples.

2

Знав же й Юда, що зрадив Його, се місце, бо почасту збирались там Ісус і ученики Його.

3

Judas then, having received a band of men and officers from the chief priests and Pharisees, cometh thither with lanterns and torches and weapons.

3

Тодї Юда, взявши роту та архиєрейських і Фарисейських слуг, приходить туди з лихтарнями, та факлями, та з зброєю.

4

Jesus therefore, knowing all things that should come upon him, went forth, and said unto them, Whom seek ye?

4

Знаючи ж Ісус усе, що настигає на Него, вийшов і рече їм: Кого шукаєте?

5

They answered him, Jesus of Nazareth. Jesus saith unto them, I am he. And Judas also, which betrayed him, stood with them.

5

Відказали Йому: Ісуса Назорея. Рече їм Ісус: Се я. Стояв же й Юда зрадник Його, з ними.

6

As soon then as he had said unto them, I am he, they went backward, and fell to the ground.

6

Як же сказав їм: Що се я, відступили вони назад, та й попадали на землю.

7

Then asked he them again, Whom seek ye? And they said, Jesus of Nazareth.

7

Знов же спитав їх: Кого шукаєте? Вони ж сказали: Ісуса Назорея.

8

Jesus answered, I have told you that I am he: if therefore ye seek me, let these go their way:

8

Відказав Ісус: Сказав вам, що се я. Коли ж мене шукаєте, дайте сим відійти.

9

That the saying might be fulfilled, which he spake, Of them which thou gavest me have I lost none.

9

Щоб справдилось слово, що промовив: Що которих дав єси менї, не згубив я з них нїкого.

10

Then Simon Peter having a sword drew it, and smote the high priest's servant, and cut off his right ear. The servant's name was Malchus.

10

Тодї Симон Петр, маючи меч, вийняв його, і вдарив слугу архиєрейського, та й відтяв йому ухо праве. Було ж імя слузї Малх.

11

Then said Jesus unto Peter, Put up thy sword into the sheath: the cup which my Father hath given me, shall I not drink it?

11

Рече тодї Ісус Петрови: Вкинь меч твій у похву. Чашу, що дав менї Отець, хиба не пити її?

12

Then the band and the captain and officers of the Jews took Jesus, and bound him,

12

Тодї рота, й тисячник, і слуги Жидівські схопили Ісуса, та й звязали Його,

13

And led him away to Annas first; for he was father in law to Caiaphas, which was the high priest that same year.

13

і повели Його перш до Анни, був бо тестем Каяфі, що був архиєреєм того року.

14

Now Caiaphas was he, which gave counsel to the Jews, that it was expedient that one man should die for the people.

14

Був же Каяфа той, що порадив Жидам, що лучче нехай один чоловік умре за людей.

15

Peter's First Denial

And Simon Peter followed Jesus, and so did another disciple: that disciple was known unto the high priest, and went in with Jesus into the palace of the high priest.

15

Пійшов же слїдом за Ісусом Симон Петр та ще другий ученик. Той же ученик був знаний архиєреві, і прийшов з Ісусом у двір архиєрейський.

16

But Peter stood at the door without. Then went out that other disciple, which was known unto the high priest, and spake unto her that kept the door, and brought in Peter.

16

Петр же стояв перед дверми знадвору. Вийшов тодї другий ученик, що був знаний архиєреві, і сказав дверницї, і ввела Петра.

17

Then saith the damsel that kept the door unto Peter, Art not thou also one of this man's disciples? He saith, I am not.

17

Каже тодї слуга дверниця Петрові: Чи й ти єси з учеників чоловіка сього? Каже той: Нї.

18

And the servants and officers stood there, who had made a fire of coals; for it was cold: and they warmed themselves: and Peter stood with them, and warmed himself.

18

Стояли ж раби й слуги, що розложили огонь; холодно бо було, та й грілись. Стояв з ними й Петр, і грів ся.

19

Jesus Before the High Priest

The high priest then asked Jesus of his disciples, and of his doctrine.

19

Тодї архиєрей спитав Ісуса про учеників Його й про науку Його.

20

Jesus answered him, I spake openly to the world; I ever taught in the synagogue, and in the temple, whither the Jews always resort; and in secret have I said nothing.

20

Відказав йому Ісус: Я глаголав ясно сьвітові; я завсїди учив у школї і в церкві, куди Жиди завсїди сходять ся, і потай не глаголав нїчого.

21

Why askest thou me? ask them which heard me, what I have said unto them: behold, they know what I said.

21

Чого мене питаєш? Спитай тих, що слухали, що я глаголав їм; ось вони знають, що я казав.

22

And when he had thus spoken, one of the officers which stood by struck Jesus with the palm of his hand, saying, Answerest thou the high priest so?

22

Як же Він се промовив, один із слуг, стоячи тут, ударив у лице Ісуса, кажучи: Так відказуєш архиєреві?

23

Jesus answered him, If I have spoken evil, bear witness of the evil: but if well, why smitest thou me?

23

Відказав йому Ісус: Коли недобре сказав я, сьвідкуй про недобре; коли добре, за що мене бєш?

24

Now Annas had sent him bound unto Caiaphas the high priest.

24

Післав Його Анна звязаного до Каяфи архиєрея.

25

Peter's Second and Third Denials

And Simon Peter stood and warmed himself. They said therefore unto him, Art not thou also one of his disciples? He denied it, and said, I am not.

25

Симон же Петр стояв та грів ся. Кажуть тодї йому: Чи й ти з Його учеників? Він же відрік ся і сказав: Нї.

26

One of the servants of the high priest, being his kinsman whose ear Peter cut off, saith, Did not I see thee in the garden with him?

26

Каже один із слуг архиєрейських, свояк того, котрому відтяв Петр ухо: Чи ж не бачив я тебе в саду з Ним?

27

Peter then denied again: and immediately the cock crew.

27

Знов тодї відрік ся Петр, і зараз півень запіяв.

28

Jesus Before Pilate

Then led they Jesus from Caiaphas unto the hall of judgment: and it was early; and they themselves went not into the judgment hall, lest they should be defiled; but that they might eat the passover.

28

Ведуть тодї Ісуса від Каяфи у претор; був же ранок; і не ввійшли вони в претор, щоб не опоганитись та щоб їсти їм пасху.

29

Pilate then went out unto them, and said, What accusation bring ye against this man?

29

Вийшов тодї Пилат до них, і каже: Яку вину приносите на чоловіка сього?

30

They answered and said unto him, If he were not a malefactor, we would not have delivered him up unto thee.

30

Озвались і казали йому: Коли б Він не був лиходїй, не віддавали б ми Його тобі.

31

Then said Pilate unto them, Take ye him, and judge him according to your law. The Jews therefore said unto him, It is not lawful for us to put any man to death:

31

Каже тодї їм Пилат: Візьміть ви Його й по закону вашому осудїть Його. Сказали тодї йому Жиди: Нам не годить ся вбивати нїкого.

32

That the saying of Jesus might be fulfilled, which he spake, signifying what death he should die.

32

Щоб Ісусове слово справдилось, що промовив, означуючи, якою смертю має вмерти.

33

Then Pilate entered into the judgment hall again, and called Jesus, and said unto him, Art thou the King of the Jews?

33

Увійшов тодї знов Пилат у претор, і покликав Ісуса, і каже Йому: Ти єси цар Жидівський?

34

Jesus answered him, Sayest thou this thing of thyself, or did others tell it thee of me?

34

Відказав йому Ісус: Від себе ти се говориш, чи инші тобі сказали про мене?

35

Pilate answered, Am I a Jew? Thine own nation and the chief priests have delivered thee unto me: what hast thou done?

35

Озвавсь Пилат: Хиба я Жид? Нарід Твій і архиєреї видали менї Тебе. Що зробив єси?

36

Jesus answered, My kingdom is not of this world: if my kingdom were of this world, then would my servants fight, that I should not be delivered to the Jews: but now is my kingdom not from hence.

36

Відказав Ісус: Царство моє не од сьвіта сього. Коли б од сьвіта сього було царство моє, слуги мої воювали б, щоб не видано мене Жидам; тільки ж царство моє не звідсїля.

37

Pilate therefore said unto him, Art thou a king then? Jesus answered, Thou sayest that I am a king. To this end was I born, and for this cause came I into the world, that I should bear witness unto the truth. Every one that is of the truth heareth my voice.

37

Рече тодї Йому Пилат: Так Ти цар? Відказав Ісус: Ти кажеш, що цар я. Я на се родивсь і на се прийшов у сьвіт, щоб сьвідкувати правдї. Кожен, хто від правди, слухає мого голосу.

38

Pilate saith unto him, What is truth? And when he had said this, he went out again unto the Jews, and saith unto them, I find in him no fault at all.

38

Каже Йому Пилат: Що таке правда? І, се сказавши, знов вийшов до Жидів, і каже їм: Нїякої вини не знаходжу я в Йому.

39

But ye have a custom, that I should release unto you one at the passover: will ye therefore that I release unto you the King of the Jews?

39

Єсть же звичай у вас, щоб одного вам відпускав я на пасху. Хочете ж, щоб випустив вам царя Жидівського.

40

Then cried they all again, saying, Not this man, but Barabbas. Now Barabbas was a robber.

40

Закричали тодї вони всї знов, кажучи: Не Сього, а Вараву. Був же Варава розбійник.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

John 18

Івана 18