King James Bible

Переклад Турконяка

Jesus' Betrayal and Arrest

When Jesus had spoken these words, he went forth with his disciples over the brook Cedron, where was a garden, into the which he entered, and his disciples.

1

Сказавши це, Ісус зі Своїми учнями перейшов на другий бік потоку Кедрону, де був сад, до якого ввійшов Він та Його учні.

2

And Judas also, which betrayed him, knew the place: for Jesus ofttimes resorted thither with his disciples.

2

Знав же це місце і Юда, який зрадив Його, бо часто Ісус збирався там зі Своїми учнями.

3

Judas then, having received a band of men and officers from the chief priests and Pharisees, cometh thither with lanterns and torches and weapons.

3

Юда, взявши загін і слуг первосвящеників та фарисеїв, прийшов туди зі смолоскипами, ліхтарями та зброєю.

4

Jesus therefore, knowing all things that should come upon him, went forth, and said unto them, Whom seek ye?

4

Ісус, знаючи все, що Його очікує, вийшов і запитав їх: Кого шукаєте?

5

They answered him, Jesus of Nazareth. Jesus saith unto them, I am he. And Judas also, which betrayed him, stood with them.

5

Йому відповіли: Ісуса Назарянина! Каже їм: Це Я! Стояв з ними і Юда, зрадник Його.

6

As soon then as he had said unto them, I am he, they went backward, and fell to the ground.

6

Коли ж Він сказав їм: Це Я! — вони подалися назад і попадали на землю.

7

Then asked he them again, Whom seek ye? And they said, Jesus of Nazareth.

7

Він знову запитав їх: Кого шукаєте? Вони ж знов: Ісуса Назарянина.

8

Jesus answered, I have told you that I am he: if therefore ye seek me, let these go their way:

8

Ісус відповів: Я ж сказав вам, що це Я. Тож якщо Мене шукаєте, то відпустіть цих, хай ідуть.

9

That the saying might be fulfilled, which he spake, Of them which thou gavest me have I lost none.

9

Щоби сповнилося те слово, яке Він сказав: З тих, кого Ти дав Мені, Я не втратив жодного з них.

10

Then Simon Peter having a sword drew it, and smote the high priest's servant, and cut off his right ear. The servant's name was Malchus.

10

Тоді Симон-Петро, маючи меча, витягнув його, вдарив раба первосвященика й відтяв йому праве вухо; ім’я того раба — Малх.

11

Then said Jesus unto Peter, Put up thy sword into the sheath: the cup which my Father hath given me, shall I not drink it?

11

Та Ісус сказав Петрові: Сховай меча в піхви. Невже Мені не пити чаші, яку дав Мені Отець?

12

Then the band and the captain and officers of the Jews took Jesus, and bound him,

12

Тоді воїни, тисяцький і юдейські прибічники схопили Ісуса і зв’язали Його.

13

And led him away to Annas first; for he was father in law to Caiaphas, which was the high priest that same year.

13

Повели спочатку до Анни, тестя Каяфи, який був того року первосвящеником.

14

Now Caiaphas was he, which gave counsel to the Jews, that it was expedient that one man should die for the people.

14

Це був той Каяфа, який дав пораду юдеям, що краще одній людині вмерти за народ.

15

Peter's First Denial

And Simon Peter followed Jesus, and so did another disciple: that disciple was known unto the high priest, and went in with Jesus into the palace of the high priest.

15

За Ісусом ішов Симон-Петро та ще один учень. Первосвященик знав цього учня, тож він і ввійшов з Ісусом до подвір’я первосвященика.

16

But Peter stood at the door without. Then went out that other disciple, which was known unto the high priest, and spake unto her that kept the door, and brought in Peter.

16

А Петро стояв біля воріт ззовні. Вийшов учень, який був знайомий первосвященикові, сказав придверниці й провів Петра.

17

Then saith the damsel that kept the door unto Peter, Art not thou also one of this man's disciples? He saith, I am not.

17

Служниця, яка при дверях, каже Петрові: А ти часом не з учнів Цього Чоловіка? Той відповів: Ні!

18

And the servants and officers stood there, who had made a fire of coals; for it was cold: and they warmed themselves: and Peter stood with them, and warmed himself.

18

Стояли тут раби й слуги, які запалили вогонь, оскільки було холодно, і грілися. Петро також стояв з ними й грівся.

19

Jesus Before the High Priest

The high priest then asked Jesus of his disciples, and of his doctrine.

19

А первосвященик запитав Ісуса про Його учнів, про Його вчення.

20

Jesus answered him, I spake openly to the world; I ever taught in the synagogue, and in the temple, whither the Jews always resort; and in secret have I said nothing.

20

Ісус відповів йому: Я говорив світові відкрито. Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де сходяться всі юдеї, і таємно не говорив нічого.

21

Why askest thou me? ask them which heard me, what I have said unto them: behold, they know what I said.

21

Чому ти Мене питаєш? Запитай тих, які слухали, що Я говорив їм. Ось вони знають, що Я говорив.

22

And when he had thus spoken, one of the officers which stood by struck Jesus with the palm of his hand, saying, Answerest thou the high priest so?

22

Коли Він це сказав, то один з присутніх слуг ударив Ісуса в обличчя, промовивши: Оце так Ти відповідаєш первосвященикові?

23

Jesus answered him, If I have spoken evil, bear witness of the evil: but if well, why smitest thou me?

23

Ісус йому відповів: Якщо Я зле сказав, то доведи, що зле! Якщо ж добре, то чому Мене б’єш?

24

Now Annas had sent him bound unto Caiaphas the high priest.

24

Тоді Анна послав Його зв’язаним до первосвященика Каяфи.

25

Peter's Second and Third Denials

And Simon Peter stood and warmed himself. They said therefore unto him, Art not thou also one of his disciples? He denied it, and said, I am not.

25

А Симон-Петро стояв і грівся. І тут запитали його: А ти не з Його учнів? Він заперечив і сказав: Ні!

26

One of the servants of the high priest, being his kinsman whose ear Peter cut off, saith, Did not I see thee in the garden with him?

26

Один із рабів первосвященика, родич того, якому Петро відтяв вухо, каже: Чи не тебе я бачив з Ним у саду?

27

Peter then denied again: and immediately the cock crew.

27

Тоді знову Петро відрікся. І враз заспівав півень.

28

Jesus Before Pilate

Then led they Jesus from Caiaphas unto the hall of judgment: and it was early; and they themselves went not into the judgment hall, lest they should be defiled; but that they might eat the passover.

28

А Ісуса повели від Каяфи в преторій [1]. Був уже ранок, тому вони не ввійшли до преторію, щоб не опоганитися, але щоб могли їсти пасху.

29

Pilate then went out unto them, and said, What accusation bring ye against this man?

29

Пилат вийшов до них надвір і каже: Яке обвинувачення висуваєте проти Цього Чоловіка?

30

They answered and said unto him, If he were not a malefactor, we would not have delivered him up unto thee.

30

Вони йому у відповідь сказали: Якби Він не був злочинцем, ми не видали б Його тобі.

31

Then said Pilate unto them, Take ye him, and judge him according to your law. The Jews therefore said unto him, It is not lawful for us to put any man to death:

31

Тоді Пилат їм сказав: Візьміть Його і судіть Його за вашим Законом. Сказали йому юдеї: Нам не можна нікого страчувати, —

32

That the saying of Jesus might be fulfilled, which he spake, signifying what death he should die.

32

щоби сповнилися Ісусові слова, які Він сказав, зазначаючи, якою смертю мав померти.

33

Then Pilate entered into the judgment hall again, and called Jesus, and said unto him, Art thou the King of the Jews?

33

Тоді Пилат знову ввійшов у преторій, покликав Ісуса і запитав Його: Чи Ти Цар юдеїв?

34

Jesus answered him, Sayest thou this thing of thyself, or did others tell it thee of me?

34

Ісус [йому] відповів: Чи ти це від себе говориш, чи інші тобі сказали про Мене?

35

Pilate answered, Am I a Jew? Thine own nation and the chief priests have delivered thee unto me: what hast thou done?

35

Пилат відповів: Хіба я юдей? Твій народ і первосвященики видали Тебе мені. Що Ти зробив?

36

Jesus answered, My kingdom is not of this world: if my kingdom were of this world, then would my servants fight, that I should not be delivered to the Jews: but now is my kingdom not from hence.

36

Ісус відповів: Царство Моє не від цього світу; якби Моє царство було від цього світу, Мої прибічники подбали би, щоб Мене не видали юдеям. Нині ж Моє царство не звідси.

37

Pilate therefore said unto him, Art thou a king then? Jesus answered, Thou sayest that I am a king. To this end was I born, and for this cause came I into the world, that I should bear witness unto the truth. Every one that is of the truth heareth my voice.

37

Тоді Пилат Його запитав: То Ти Цар? Ісус відповів: Ти сам кажеш, що [Я] Цар. Я для того народився і для того прийшов у світ, щоби свідчити про істину. Кожний, хто від істини, слухає Мій голос.

38

Pilate saith unto him, What is truth? And when he had said this, he went out again unto the Jews, and saith unto them, I find in him no fault at all.

38

Каже Йому Пилат: А що таке істина? І сказавши це, він знову вийшов до юдеїв і заявив їм: Жодної вини я в Ньому не знаходжу.

39

But ye have a custom, that I should release unto you one at the passover: will ye therefore that I release unto you the King of the Jews?

39

Та є у вас звичай, щоб я вам відпускав одного на Пасху. Чи хочете, щоб я вам відпустив Царя юдеїв?

40

Then cried they all again, saying, Not this man, but Barabbas. Now Barabbas was a robber.

40

Тоді вони знову закричали, вигукуючи: Не Його, а Варавву! Варавва ж був розбійником.

Parallel

King James Bible

Переклад Турконяка

John 18

Івана 18