Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
King James Bible
Сучасний переклад
The Feeding of the Five Thousand
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
After these things Jesus went over the sea of Galilee, which is the sea of Tiberias.
Після цього Ісус подався на протилежний бік Ґалилейського озера, що зветься також Тиверіадським.
And a great multitude followed him, because they saw his miracles which he did on them that were diseased.
Великий натовп людей ішов за Ним, бо вони бачили чудеса, що здійснив Ісус над хворими.
And Jesus went up into a mountain, and there he sat with his disciples.
Але Він зійшов на гору й сів там разом зі Своїми учнями.
When Jesus then lifted up his eyes, and saw a great company come unto him, he saith unto Philip, Whence shall we buy bread, that these may eat?
Підвівши очі й побачивши, що великий натовп іде до Нього, Ісус запитав Пилипа: «Де нам купити достатньо хліба, щоб нагодувати цих людей?»
And this he said to prove him: for he himself knew what he would do.
Він мовив так, щоб випробувати Свого учня, бо вже знав, що робитиме.
Philip answered him, Two hundred pennyworth of bread is not sufficient for them, that every one of them may take a little.
І відповів Пилип Йому: «І за двісті динарів не купиш достатньо хліба, щоб кожному було по шматочку».
One of his disciples, Andrew, Simon Peter's brother, saith unto him,
Інший з учнів Ісуса, Андрій, брат Симона-Петра, каже:
There is a lad here, which hath five barley loaves, and two small fishes: but what are they among so many?
«Ось хлопчина, котрий має п’ять ячмінних хлібин і дві рибини, та це ніщо на таку кількість людей».
And Jesus said, Make the men sit down. Now there was much grass in the place. So the men sat down, in number about five thousand.
І тоді Ісус сказав: «Нехай люди посідають». У тому місці гарно росла трава, тож усі повсідалися. І було там близько п’яти тисяч чоловіків.
And Jesus took the loaves; and when he had given thanks, he distributed to the disciples, and the disciples to them that were set down; and likewise of the fishes as much as they would.
Тоді Ісус узяв хлібини, та воздавши Богові дяку, розділив між тими, хто сиділи навколо. Так само Він і рибу розділив — кожному, хто скільки хотів.
When they were filled, he said unto his disciples, Gather up the fragments that remain, that nothing be lost.
Коли всі наїлися, Ісус мовив до Своїх учнів: «Позбирайте всі залишки, щоб нічого не пропало».
Therefore they gathered them together, and filled twelve baskets with the fragments of the five barley loaves, which remained over and above unto them that had eaten.
Тож учні позбирали всі шматки й наповнили дванадцять кошиків залишками від п’ятьох ячмінних хлібин, після того, як усі поїли.
Then those men, when they had seen the miracle that Jesus did, said, This is of a truth that prophet that should come into the world.
Побачивши чудо, здійснене Ісусом, усі люди казали: «Цей Чоловік і справді Пророк,[26] Який мав прийти у світ!»
When Jesus therefore perceived that they would come and take him by force, to make him a king, he departed again into a mountain himself alone.
Ісус знав, що люди от-от вже повинні були прийти, та оголосити Його своїм Царем. Через те Він знову подався в гори, щоб побути на самоті.
Jesus Walks on Water
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
And when even was now come, his disciples went down unto the sea,
Коли настав вечір, Ісусові учні спустилися до озера.
And entered into a ship, and went over the sea toward Capernaum. And it was now dark, and Jesus was not come to them.
Вже сутеніло, а Ісус усе ще не приходив до них. Тоді вони сіли в човен і попливли через озеро назад до Капернаума.
And the sea arose by reason of a great wind that blew.
Здійнявся сильний вітер, і хвилі ставали все вищими.
So when they had rowed about five and twenty or thirty furlongs, they see Jesus walking on the sea, and drawing nigh unto the ship: and they were afraid.
Коли вони пропливли кілометрів п’ять-шість,[27] то побачили Ісуса, Який йшов по воді й підходив уже до човна. Учні Його дуже перелякалися.
Then they willingly received him into the ship: and immediately the ship was at the land whither they went.
Як Він сказав це, вони взяли Його до човна й одразу допливли до берега, до того місця, куди прямували.
The day following, when the people which stood on the other side of the sea saw that there was none other boat there, save that one whereinto his disciples were entered, and that Jesus went not with his disciples into the boat, but that his disciples were gone away alone;
Наступного дня люди, які залишалися на протилежному березі озера, побачили, що там знаходився лише один човен. Вони знали, що Ісус не сів у човен разом зі Своїми учнями, і що ті попливли самі.
(Howbeit there came other boats from Tiberias nigh unto the place where they did eat bread, after that the Lord had given thanks:)
Та деякі човни прибули туди з Тиверіади. Вони зупинилися недалеко від місця, де напередодні люди їли хліб, після того, як Господь воздав дяку за їжу.
When the people therefore saw that Jesus was not there, neither his disciples, they also took shipping, and came to Capernaum, seeking for Jesus.
І побачивши, що там не було ні Ісуса, ні Його учнів, усі посідали у човни й попливли до Капернаума шукати Його.
And when they had found him on the other side of the sea, they said unto him, Rabbi, when camest thou hither?
Знайшовши Ісуса на іншому березі озера, учні запитали: «Вчителю, коли Ти прибув сюди?»
Jesus the Bread of Life
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Jesus answered them and said, Verily, verily, I say unto you, Ye seek me, not because ye saw the miracles, but because ye did eat of the loaves, and were filled.
Ісус мовив у відповідь: «Істинно кажу вам: ви шукаєте Мене не тому, що побачили чудесні знамення, а через те, що їли хліб і наїлися досхочу.
Labour not for the meat which perisheth, but for that meat which endureth unto everlasting life, which the Son of man shall give unto you: for him hath God the Father sealed.
Працюйте не заради їжі земної, що гине, а заради їжі, що ніколи не псується і дає вічне життя, їжі, яку дасть вам Син Людський. Адже прихильністю Своєю відзначив Його Бог-Отець».
Then said they unto him, What shall we do, that we might work the works of God?
Тоді вони знову запитали Його: «З чого ми маємо почати, аби зробити те, що Бог бажає?»
Jesus answered and said unto them, This is the work of God, that ye believe on him whom he hath sent.
І відповів Ісус: «Це Бог бажає: „Вірте Тому, Кого Він послав”».
They said therefore unto him, What sign shewest thou then, that we may see, and believe thee? what dost thou work?
Люди сказали: «Яке чудо здійсниш, щоб ми побачили й повірили Тобі? Що Ти зробиш?
Our fathers did eat manna in the desert; as it is written, He gave them bread from heaven to eat.
Наші пращури їли манну Небесну в пустелі, як про це написано у Святому Писанні: „Він послав їм хліб з Небес, щоб вони їли”».
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Moses gave you not that bread from heaven; but my Father giveth you the true bread from heaven.
Ісус їм відповів: «Істинно кажу вам: не Мойсей послав вам хліб з Небес. Це Отець Мій дає вам справжній хліб з Небес.
For the bread of God is he which cometh down from heaven, and giveth life unto the world.
Адже хліб Божий — це Той, Хто сходить з Небес і дарує життя світові».
Then said they unto him, Lord, evermore give us this bread.
«Господи, дай же нам того хліба зараз і завжди давай надалі», — сказали вони.
And Jesus said unto them, I am the bread of life: he that cometh to me shall never hunger; and he that believeth on me shall never thirst.
Ісус відповів: «Я і є той хліб, що дарує життя. Хто до Мене приходить, ніколи не буде голодний, хто вірить у Мене, той ніколи не буде спраглий.
But I said unto you, That ye also have seen me, and believe not.
Я й раніше казав вам, що бачите ви Мене,[28] але й досі не вірите.
All that the Father giveth me shall come to me; and him that cometh to me I will in no wise cast out.
Кожен прийде до Мене, кого Отець Мій дасть Мені, і Я ніколи не прожену того, хто прийде до Мене.
For I came down from heaven, not to do mine own will, but the will of him that sent me.
Бо Я зійшов з Небес не для того, щоб чинити те, що Мені Самому хочеться, а щоб виконати волю Господа, Який послав Мене.
And this is the Father's will which hath sent me, that of all which he hath given me I should lose nothing, but should raise it up again at the last day.
Ось Його воля: щоб Я не розгубив нічого з даного Мені Богом, щоб повернув усіх до життя в останній день.
And this is the will of him that sent me, that every one which seeth the Son, and believeth on him, may have everlasting life: and I will raise him up at the last day.
Саме така воля Отця Мого: щоб кожен, хто побачить Сина і повірить у Нього, мав вічне життя. І Я воскрешу того в останній день».
The Jews then murmured at him, because he said, I am the bread which came down from heaven.
Тоді юдеї почали висловлювати своє невдоволення Ним, бо Він сказав: «Я — хліб, що зійшов з Небес».
And they said, Is not this Jesus, the son of Joseph, whose father and mother we know? how is it then that he saith, I came down from heaven?
Вони казали: «Хіба Він не Ісус, Йосипів Син? Чи не знаємо Його батька й матір? Як же Він може казати тепер, що зійшов з Неба?»
Jesus therefore answered and said unto them, Murmur not among yourselves.
У відповідь Ісус мовив до них: «Облиште ремствувати поміж собою.
No man can come to me, except the Father which hath sent me draw him: and I will raise him up at the last day.
Ніхто не може прийти до Мене, доки Отець, Який послав Мене, не приведе його. А Я поверну його до життя в останній день.
It is written in the prophets, And they shall be all taught of God. Every man therefore that hath heard, and hath learned of the Father, cometh unto me.
Пророки писали: „І Бог їх усіх навчить”. Кожен, хто слухає Отця і навчається у Нього, приходить до Мене.
Not that any man hath seen the Father, save he which is of God, he hath seen the Father.
Лише Той бачив Отця, Хто прийшов від Нього. І ніхто інший Його не бачив.
Verily, verily, I say unto you, He that believeth on me hath everlasting life.
Істинно кажу вам: хто вірить, той має вічне життя.
Your fathers did eat manna in the wilderness, and are dead.
Ваші пращури їли манну Небесну в пустелі, але вони вмерли.
This is the bread which cometh down from heaven, that a man may eat thereof, and not die.
Я ж — той хліб, що йде з Небес, а кожний, хто його з’їсть, той не помре ніколи.
I am the living bread which came down from heaven: if any man eat of this bread, he shall live for ever: and the bread that I will give is my flesh, which I will give for the life of the world.
Я — хліб живий, що зійшов з Небес, і хто скуштує цього хліба, той житиме вічно. Хліб, що Я дарую, — тіло Моє, що віддаю за життя світу».
The Jews therefore strove among themselves, saying, How can this man give us his flesh to eat?
Тоді юдеї почали сперечатися поміж собою, кажучи: «Як Він може дати нам Своє тіло, щоб ми Його їли?»
Then Jesus said unto them, Verily, verily, I say unto you, Except ye eat the flesh of the Son of man, and drink his blood, ye have no life in you.
А Ісус їм на те відповів: «Істинно кажу вам: поки не покуштуєте тіла Сина Людського і не вип’єте крові Його, не матимете справжнього життя в собі.
Whoso eateth my flesh, and drinketh my blood, hath eternal life; and I will raise him up at the last day.
Той, хто їсть Тіло Моє і п’є кров Мою, має вічне життя, і Я воскрешу того в останній день.
For my flesh is meat indeed, and my blood is drink indeed.
Тіло Моє — то істинна їжа, а кров Моя — істинний напій.
He that eateth my flesh, and drinketh my blood, dwelleth in me, and I in him.
Той, хто їсть тіло Моє і п’є кров Мою, лишається в Мені, а Я — в ньому.
As the living Father hath sent me, and I live by the Father: so he that eateth me, even he shall live by me.
Як Отець Живий Мене послав, і Я живу Отцем Своїм, так само і той, хто їсть тіло Моє, житиме Мною.
This is that bread which came down from heaven: not as your fathers did eat manna, and are dead: he that eateth of this bread shall live for ever.
Ось що це за хліб, що з Неба зійшов. Це не так, як пращури ваші, котрі їли манну Небесну і повмирали. Той же, хто їстиме цей хліб, житиме вічно».
These things said he in the synagogue, as he taught in Capernaum.
Все це Ісус говорив, навчаючи в синагозі в Капернаумі.
Many Disciples Turn Away
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Many therefore of his disciples, when they had heard this, said, This is an hard saying; who can hear it?
Багато хто з Ісусових учнів, почувши це, сказав: «Таке вчення важко сприйняти. Хто може прийняти таке?»
When Jesus knew in himself that his disciples murmured at it, he said unto them, Doth this offend you?
Ісус Сам знав, що Його учні нарікали на це, тож спитав: «Ви турбуєтеся про це вчення?
What and if ye shall see the Son of man ascend up where he was before?
А якщо побачите, як Син Людський повертається туди, звідки Він прийшов?
It is the spirit that quickeneth; the flesh profiteth nothing: the words that I speak unto you, they are spirit, and they are life.
Лише Дух приносить життя. Тіло ж не має ніякого значення. Слова, що Я мовив вам, — від Духа, і вони дають життя.
But there are some of you that believe not. For Jesus knew from the beginning who they were that believed not, and who should betray him.
Та є серед вас такі, що не вірять». (Він так сказав, бо знав від самого початку тих, хто не віритиме, і того, хто зрадить Його). А потім додав:
And he said, Therefore said I unto you, that no man can come unto me, except it were given unto him of my Father.
«Ось чому Я сказав вам, що жоден не зможе прийти до Мене, доки Отець не дозволить йому».
Peter's Confession of Faith
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
From that time many of his disciples went back, and walked no more with him.
Після цього багато хто з Його учнів повернули назад і більше не йшли за Ним.
Then said Jesus unto the twelve, Will ye also go away?
Тоді Ісус запитав у дванадцятьох апостолів: «Невже й ви теж хочете покинути Мене?»
Then Simon Peter answered him, Lord, to whom shall we go? thou hast the words of eternal life.
У відповідь Йому Симон-Петро сказав: «Господи, до кого ж ми підемо? Ти маєш слова, що приносять вічне життя.
And we believe and are sure that thou art that Christ, the Son of the living God.
Ми повірили в Тебе, ми знаємо, що Ти — Божий Святий».
Jesus answered them, Have not I chosen you twelve, and one of you is a devil?
Ісус відповів їм: «Хіба Я не вибрав вас дванадцятьох? Але один із вас — диявол!»