King James Bible

Переклад Хоменка

James Killed, Peter Imprisoned

Now about that time Herod the king stretched forth his hands to vex certain of the church.

1

Під ту пору цар Ірод підняв руку, щоб гнобити деяких із Церкви.

2

And he killed James the brother of John with the sword.

2

Він стяв мечем Якова, Йоанового брата.

3

And because he saw it pleased the Jews, he proceeded further to take Peter also. (Then were the days of unleavened bread.)

3

Побачивши, що це подобалося юдеям, він звелів, крім того, ще й Петра схопити; а були дні Опрісноків.

4

And when he had apprehended him, he put him in prison, and delivered him to four quaternions of soldiers to keep him; intending after Easter to bring him forth to the people.

4

Схопивши його, він посадив його у в'язницю і передав чотирьом чвіркам вояків, щоб стерегли його, бажаючи вивести його перед народ по Пасці.

5

Peter Rescued

Peter therefore was kept in prison: but prayer was made without ceasing of the church unto God for him.

5

Отож, Петра стерегли у в'язниці, а Церква молилася горливо Богові за нього.

6

And when Herod would have brought him forth, the same night Peter was sleeping between two soldiers, bound with two chains: and the keepers before the door kept the prison.

6

Коли ж Ірод намірявся вивести його, Петро, закутий двома ланцюгами, спав тієї ночі, між двома вояками, а сторожі при дверях стерегли в'язницю.

7

And, behold, the angel of the Lord came upon him, and a light shined in the prison: and he smote Peter on the side, and raised him up, saying, Arise up quickly. And his chains fell off from his hands.

7

Нараз з'явився ангел Господній, і у в'язниці засяяло світло. Він, вдаривши Петра по боці, збудив його, кажучи: «Вставай чимскорше!» І ланцюги впали з рук у нього.

8

And the angel said unto him, Gird thyself, and bind on thy sandals. And so he did. And he saith unto him, Cast thy garment about thee, and follow me.

8

Далі сказав до нього ангел: «Підпережися і надінь свої сандалі.» (Петро) зробив так. Знову сказав до нього: «Накинь на себе плащ і йди за мною.»

9

And he went out, and followed him; and wist not that it was true which was done by the angel; but thought he saw a vision.

9

Вийшов Петро й ішов за ним; не знав він, чи це правда, що робив ангел; він думав, що видіння бачить.

10

When they were past the first and the second ward, they came unto the iron gate that leadeth unto the city; which opened to them of his own accord: and they went out, and passed on through one street; and forthwith the angel departed from him.

10

Минули вони першу варту і другу, і прийшли до залізної брами, що веде в місто; вона сама собою їм відчинилась. Вийшли вони та пройшли одну вулицю, й ангел нараз відступив від нього.

11

And when Peter was come to himself, he said, Now I know of a surety, that the Lord hath sent his angel, and hath delivered me out of the hand of Herod, and from all the expectation of the people of the Jews.

11

Тоді Петро, опритомнівши, мовив: «Тепер я справді знаю, що Господь послав ангела свого і вирвав мене з руки Ірода й від усього, чого очікував юдейський народ.»

12

And when he had considered the thing, he came to the house of Mary the mother of John, whose surname was Mark; where many were gathered together praying.

12

Цілком свідомий, він пішов у дім Марії, Матері Йоана, що звався Марком, де досить багато зібрались і молилися.

13

And as Peter knocked at the door of the gate, a damsel came to hearken, named Rhoda.

13

Як він постукав у хвіртку брами, вийшла послухати дівчина, на ім'я Рода;

14

And when she knew Peter's voice, she opened not the gate for gladness, but ran in, and told how Peter stood before the gate.

14

і, пізнавши голос Петра, з радощів не відчинила брами, а вбігши, сповістила, що Петро стоїть при брамі.

15

And they said unto her, Thou art mad. But she constantly affirmed that it was even so. Then said they, It is his angel.

15

Ті їй сказали: «Ти збожеволіла!» Вона ж таки своє твердила. Тоді вони сказали: «То його ангел.»

16

But Peter continued knocking: and when they had opened the door, and saw him, they were astonished.

16

А Петро далі стукав. І відчинили і, побачивши його, нестямилися.

17

But he, beckoning unto them with the hand to hold their peace, declared unto them how the Lord had brought him out of the prison. And he said, Go shew these things unto James, and to the brethren. And he departed, and went into another place.

17

Махнувши їм рукою, щоб мовчали, він докладно оповів їм, як Господь вивів його з в'язниці, і мовив: «Оповістіть це Яковові і братам.» І, вийшовши, пішов у друге місце.

18

Now as soon as it was day, there was no small stir among the soldiers, what was become of Peter.

18

Коли ж настав день, поміж вояками настала чимала тривога: що воно могло з Петром статись?

19

And when Herod had sought for him, and found him not, he examined the keepers, and commanded that they should be put to death. And he went down from Judaea to Caesarea, and there abode.

19

Ірод послав, щоб його розшукати; та, не знайшовши, вчинив сторожам допит і повелів їх на смерть скарати. Потім він пішов з Юдеї в Кесарію і перебував там.

20

The Death of Herod

And Herod was highly displeased with them of Tyre and Sidon: but they came with one accord to him, and, having made Blastus the king's chamberlain their friend, desired peace; because their country was nourished by the king's country.

20

Ірод був сильно лютий на тирян та сидонян. Ці, змовившись разом, прибули до нього та, притягнувши на свій бік Власта, царського постельника, просили миру, бо край їхній живився із царського.

21

And upon a set day Herod, arrayed in royal apparel, sat upon his throne, and made an oration unto them.

21

І от призначеного дня Ірод, надягнувши царські шати і сівши на трибуні, держав до них промову.

22

And the people gave a shout, saying, It is the voice of a god, and not of a man.

22

Народ же викрикував: «Це голос Бога, не людини.»

23

And immediately the angel of the Lord smote him, because he gave not God the glory: and he was eaten of worms, and gave up the ghost.

23

В ту ж саму мить ангел Господній вдарив його за те, що він не віддав Богові слави. Черви пожерли його, і він помер.

24

But the word of God grew and multiplied.

24

А слово Боже росло і множилося.

25

And Barnabas and Saul returned from Jerusalem, when they had fulfilled their ministry, and took with them John, whose surname was Mark.

25

Варнава ж та Савло, виконавши службу й узявши з собою Йоана, прозваного Марком, повернулися з Єрусалиму.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Acts 12

Дії 12