King James Bible

Переклад Хоменка

The Dispute over Circumcision

And certain men which came down from Judaea taught the brethren, and said, Except ye be circumcised after the manner of Moses, ye cannot be saved.

1

Тим часом деякі, що прийшли з Юдеї, навчали братів: «Коли ви не обріжетеся за звичаєм Мойсея, не зможете спастися.»

2

When therefore Paul and Barnabas had no small dissension and disputation with them, they determined that Paul and Barnabas, and certain other of them, should go up to Jerusalem unto the apostles and elders about this question.

2

По чималій суперечці та змаганні Павла і Варнави з ними, вирішено, щоб Павло і Варнава, і деякі інші з них, пішли в цій справі в Єрусалим до апостолів і старших.

3

And being brought on their way by the church, they passed through Phenice and Samaria, declaring the conversion of the Gentiles: and they caused great joy unto all the brethren.

3

Тож вони, виряджені Церквою, проходили через Фінікію і Самарію, розповідаючи про навернення поган, і чинили всім братам велику радість.

4

And when they were come to Jerusalem, they were received of the church, and of the apostles and elders, and they declared all things that God had done with them.

4

Прибувши ж у Єрусалим, вони були прийняті Церквою, апостолами та старшими й оповіли, що Бог зробив через них.

5

The Council at Jerusalem

But there rose up certain of the sect of the Pharisees which believed, saying, That it was needful to circumcise them, and to command them to keep the law of Moses.

5

Та деякі з секти фарисеїв, що були увірували, встали, кажучи, що треба їх обрізати та наказати, щоб берегли закон Мойсея.

6

And the apostles and elders came together for to consider of this matter.

6

От і зібралися апостоли та старші, щоб розглянути цю справу.

7

And when there had been much disputing, Peter rose up, and said unto them, Men and brethren, ye know how that a good while ago God made choice among us, that the Gentiles by my mouth should hear the word of the gospel, and believe.

7

По довгій суперечці встав Петро і до них промовив: «Мужі брати! Ви знаєте, що вже віддавна Бог вибрав був мене між вами, щоб погани з уст моїх чули слово Євангелії й увірували.

8

And God, which knoweth the hearts, bare them witness, giving them the Holy Ghost, even as he did unto us;

8

І серцевідець Бог засвідчив їм, давши їм Святого Духа, як і нам,

9

And put no difference between us and them, purifying their hearts by faith.

9

і не вчинив ніякої різниці між нами та між ними, очистивши вірою серця їхні.

10

Now therefore why tempt ye God, to put a yoke upon the neck of the disciples, which neither our fathers nor we were able to bear?

10

Чого ж ото тепер спокушаєте Бога, бажаючи накинути учням на шию ярмо, якого ні батьки наші, ані ми не здоліли нести?

11

But we believe that through the grace of the Lord Jesus Christ we shall be saved, even as they.

11

А втім, ми благодаттю Господа Ісуса віруємо, що спасемося так само, як ті.»

12

Then all the multitude kept silence, and gave audience to Barnabas and Paul, declaring what miracles and wonders God had wrought among the Gentiles by them.

12

Затихла вся громада й почала слухати Варнаву та Павла, як вони розповідали про ті знаки та чуда, що їх Бог учинив був через них між поганами.

13

And after they had held their peace, James answered, saying, Men and brethren, hearken unto me:

13

А як вони замовкли, озвався Яків і мовив: «Мужі брати, вислухайте мене!

14

Simeon hath declared how God at the first did visit the Gentiles, to take out of them a people for his name.

14

Симон розповів, як Бог спершу навідався до поган, щоб узяти з-поміж них народ для імени його.

15

And to this agree the words of the prophets; as it is written,

15

З тим згоджуються і слова пророків, як написано:

16

After this I will return, and will build again the tabernacle of David, which is fallen down; and I will build again the ruins thereof, and I will set it up:

16

А після цього я повернуся і відбудую намет Давида занепалий; я його руїну відбудую і знов його поставлю,

17

That the residue of men might seek after the Lord, and all the Gentiles, upon whom my name is called, saith the Lord, who doeth all these things.

17

щоб решта людей Господа шукала, і всі народи, на яких призване ім'я моє, — каже Господь, що чинить це,

18

Known unto God are all his works from the beginning of the world.

18

йому відоме споконвіку.

19

Wherefore my sentence is, that we trouble not them, which from among the Gentiles are turned to God:

19

Тому я думаю, що не треба турбувати тих із поган, що навертаються до Бога,

20

But that we write unto them, that they abstain from pollutions of idols, and from fornication, and from things strangled, and from blood.

20

але їм приписати, щоб стримувалися від нечистот ідольських, від розпусти, від задушеного та від крови.

21

For Moses of old time hath in every city them that preach him, being read in the synagogues every sabbath day.

21

Мойсей бо з давен-давна має по містах своїх проповідників, що його читають у синагогах щосуботи.»

22

The Letter to the Gentile Believers

Then pleased it the apostles and elders, with the whole church, to send chosen men of their own company to Antioch with Paul and Barnabas; namely, Judas surnamed Barsabas, and Silas, chief men among the brethren:

22

Тоді апостоли і старші разом з усією Церквою схвалили вибрати кількох з-між себе і послати в Антіохію з Павлом та Варнавою: Юду, званого Варсавою, і Силу, мужів-проводирів поміж братами.

23

And they wrote letters by them after this manner; The apostles and elders and brethren send greeting unto the brethren which are of the Gentiles in Antioch and Syria and Cilicia:

23

Вони написали і доручили через них ось що: «Апостоли і старші, брати ваші, братам з поган в Антіохії, Сирії та Кілікії, привіт!

24

Forasmuch as we have heard, that certain which went out from us have troubled you with words, subverting your souls, saying, Ye must be circumcised, and keep the law: to whom we gave no such commandment:

24

Через те, що ми чули, як деякі з нас, вийшовши без нашого доручення, потурбували вас словами та схвилювали ваші душі,

25

It seemed good unto us, being assembled with one accord, to send chosen men unto you with our beloved Barnabas and Paul,

25

то ми й постановили однодушно вибрати мужів і їх до вас послати разом з любим нам Варнавою та Павлом,

26

Men that have hazarded their lives for the name of our Lord Jesus Christ.

26

людьми, що душі свої віддали за ім'я Господа нашого Ісуса Христа.

27

We have sent therefore Judas and Silas, who shall also tell you the same things by mouth.

27

Отож, ми вислали вам Юду й Силу, і вони усно викладуть те саме.

28

For it seemed good to the Holy Ghost, and to us, to lay upon you no greater burden than these necessary things;

28

Подобалось бо Святому Духові й нам ніякого більше не складати на вас тягару, крім цього необхідного:

29

That ye abstain from meats offered to idols, and from blood, and from things strangled, and from fornication: from which if ye keep yourselves, ye shall do well. Fare ye well.

29

стримуватися від ідоложертвенного м'яса, крови, душенини та розпусти. Ви добре зробите, коли будете берегтися цього. Будьте здорові.»

30

The Believers at Antioch Rejoice

So when they were dismissed, they came to Antioch: and when they had gathered the multitude together, they delivered the epistle:

30

Висланці ж прийшли в Антіохію і, скликавши громаду, доручили листа,

31

Which when they had read, they rejoiced for the consolation.

31

а вони, прочитавши його, зраділи тією втіхою.

32

And Judas and Silas, being prophets also themselves, exhorted the brethren with many words, and confirmed them.

32

Юда та Сила, які й самі були пророки, втішили і скріпили братів частим словом.

33

And after they had tarried there a space, they were let go in peace from the brethren unto the apostles.

33

По деякім часі брати відпустили їх у мирі до тих, що їх вислали.

34

Notwithstanding it pleased Silas to abide there still.

34

Сила задумав зостатися там.

35

Paul also and Barnabas continued in Antioch, teaching and preaching the word of the Lord, with many others also.

35

Павло ж з Варнавою лишилися в Антіохії, де вони з багатьма іншими навчали та звіщали слово Господнє.

36

Paul's Second Missionary Journey

And some days after Paul said unto Barnabas, Let us go again and visit our brethren in every city where we have preached the word of the Lord, and see how they do.

36

По кількох днях Павло промовив до Варнави: «Повернімось і відвідаймо братів у кожному місті в яких ми були звіщали Господнє слово, щоб довідатися, як маються.»

37

And Barnabas determined to take with them John, whose surname was Mark.

37

А Варнава хотів узяти з собою і Йоана, прозваного Марком.

38

But Paul thought not good to take him with them, who departed from them from Pamphylia, and went not with them to the work.

38

Та Павло вважав ліпше не брати з собою того, хто відлучився від них у Памфілії і не пішов був з ними на роботу.

39

And the contention was so sharp between them, that they departed asunder one from the other: and so Barnabas took Mark, and sailed unto Cyprus;

39

І виникла гостра суперечка, так, що вони розстались. Варнава взяв із собою Марка й відплив до Кіпру.

40

And Paul chose Silas, and departed, being recommended by the brethren unto the grace of God.

40

А Павло, вибравши Силу, рушив у дорогу, переданий братами Господній благодаті.

41

And he went through Syria and Cilicia, confirming the churches.

41

І проходив він через Сирію та Кілікію, зміцняючи Церкви.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Acts 15

Дії 15