King James Bible

Сучасний переклад

The Dispute over Circumcision

And certain men which came down from Judaea taught the brethren, and said, Except ye be circumcised after the manner of Moses, ye cannot be saved.

1

Через деякий час прийшли якісь люди до Антіохії з Юдеї і почали навчати братів: «Якщо ви не обрізані за звичаєм Мойсеєвим, то не можете бути врятовані».

2

When therefore Paul and Barnabas had no small dissension and disputation with them, they determined that Paul and Barnabas, and certain other of them, should go up to Jerusalem unto the apostles and elders about this question.

2

Павло й Варнава не погодилися з цим, і між ними зав’язалася гостра суперечка. Павло й Варнава і ще дехто були обрані йти до апостолів та старійшин у Єрусалим, і там обговорити це питання.

3

And being brought on their way by the church, they passed through Phenice and Samaria, declaring the conversion of the Gentiles: and they caused great joy unto all the brethren.

3

Церква вирядила їх в дорогу, і вони рушили через Фінікію та Самарію. По дорозі вони розповідали людям, як поганам потрібно було прийти до істинного Бога. Ці розповіді скрізь викликали радість поміж братів.

4

And when they were come to Jerusalem, they were received of the church, and of the apostles and elders, and they declared all things that God had done with them.

4

Коли вони прибули до Єрусалиму, їх радо зустріли церква, апостоли й старійшини, а вони розповіли про все, що Бог зробив разом із ними.

5

The Council at Jerusalem

But there rose up certain of the sect of the Pharisees which believed, saying, That it was needful to circumcise them, and to command them to keep the law of Moses.

5

Дехто з віруючих, ті, хто належали до фарисеїв, встали й мовили: «Погани мусять бути обрізані, вони зобов’язані виконувати Закон Мойсеїв!»

6

And the apostles and elders came together for to consider of this matter.

6

Тоді апостоли й старійшини зібралися разом, щоб вирішити це питання.

7

And when there had been much disputing, Peter rose up, and said unto them, Men and brethren, ye know how that a good while ago God made choice among us, that the Gentiles by my mouth should hear the word of the gospel, and believe.

7

Після довгих обговорень Петро встав і сказав: «Браття, ви знаєте, що в найперші дні Бог обрав серед вас мене. Він зробив так, щоб саме з моїх уст погани почули Благовість і повірили.

8

And God, which knoweth the hearts, bare them witness, giving them the Holy Ghost, even as he did unto us;

8

Бог, Якому відкриті серця, засвідчив їм Свою прихильність, давши їм Дух Святий, як раніше нам.

9

And put no difference between us and them, purifying their hearts by faith.

9

Бог не зробив ніякої різниці між ними й нами, Він очистив серця їхні вірою.

10

Now therefore why tempt ye God, to put a yoke upon the neck of the disciples, which neither our fathers nor we were able to bear?

10

А раз так, то нащо ж ви Бога випробовуєте? Навіщо намагаєтеся на шиї цих учнів накинути ярмо,[38] якого ні самі ми, ані наші предки не були спроможні нести?

11

But we believe that through the grace of the Lord Jesus Christ we shall be saved, even as they.

11

Але милістю Господа Ісуса вони вірять, щоб бути спасенними так само, як ми».

12

Then all the multitude kept silence, and gave audience to Barnabas and Paul, declaring what miracles and wonders God had wrought among the Gentiles by them.

12

Запала мовчанка. Вони уважно слухали розповідь Варнави й Павла про всі ті знамення й чудеса, які Бог чинив через них перед поганами.

13

And after they had held their peace, James answered, saying, Men and brethren, hearken unto me:

13

Коли вони скінчили розповідати, встав Яків і сказав: «Браття, послухайте мене.

14

Simeon hath declared how God at the first did visit the Gentiles, to take out of them a people for his name.

14

Симон розповів нам, як Бог уперше виявив Своє любов до поган, коли прийняв їх до Себе, щоб стали вони Його людьми.

15

And to this agree the words of the prophets; as it is written,

15

Слова пророків узгоджуються з цим. Адже написано:

16

After this I will return, and will build again the tabernacle of David, which is fallen down; and I will build again the ruins thereof, and I will set it up:

16

„Я повернусь після того і відбудую занепалий дім Давидів. Я підніму його з руїн і наново поставлю,

17

That the residue of men might seek after the Lord, and all the Gentiles, upon whom my name is called, saith the Lord, who doeth all these things.

17

щоб і решта людства, які будуть покликані іменем Моїм, могли шукати Господа. Отак мовить Господь, Який зробив все це.

18

Known unto God are all his works from the beginning of the world.

18

І це було відоме в віках”. [39]

19

Wherefore my sentence is, that we trouble not them, which from among the Gentiles are turned to God:

19

Через те, я вважаю, ми не повинні відштовхувати поган, які приходять до Бога.

20

But that we write unto them, that they abstain from pollutions of idols, and from fornication, and from things strangled, and from blood.

20

Натомість ми повинні написати їм і застерегти їх від вживання їжі, споганеної бовванами, від перелюбу, від м’яса удушених тварин та крові.

21

For Moses of old time hath in every city them that preach him, being read in the synagogues every sabbath day.

21

Вони не повинні цього робити, бо в кожному місті з давніх-давен є ті, хто проповідують Закон Мойсея, та читають його щосуботи у синагогах».

22

The Letter to the Gentile Believers

Then pleased it the apostles and elders, with the whole church, to send chosen men of their own company to Antioch with Paul and Barnabas; namely, Judas surnamed Barsabas, and Silas, chief men among the brethren:

22

Тоді апостоли та старійшини разом з усією церквою вирішили обрати з-поміж себе тих, кого вони пошлють до Антиохії разом з Павлом та Варнавою. Вони обрали Юду, якого ще звали Варсавою, та Силу — чоловіків, котрих поважали брати.

23

And they wrote letters by them after this manner; The apostles and elders and brethren send greeting unto the brethren which are of the Gentiles in Antioch and Syria and Cilicia:

23

Через них передали такого листа:«Апостоли й старійшини, ваші брати шлють вітання братам з поган в Антиохії, Сирії та Кілікії.Любі Брати,

24

Forasmuch as we have heard, that certain which went out from us have troubled you with words, subverting your souls, saying, Ye must be circumcised, and keep the law: to whom we gave no such commandment:

24

Ми чули, що дехто звертається до вас від нашого імені й своїми словами турбує і бентежить вас, але все те робилося без наших вказівок.

25

It seemed good unto us, being assembled with one accord, to send chosen men unto you with our beloved Barnabas and Paul,

25

Усі ми згодилися й вирішили обрати з-поміж себе людей і послати їх до вас разом з нашими любими друзями Варнавою та Павлом.

26

Men that have hazarded their lives for the name of our Lord Jesus Christ.

26

Вони віддали своє життям в ім’я Господа нашого Ісуса Христа.

27

We have sent therefore Judas and Silas, who shall also tell you the same things by mouth.

27

Тож ми посилаємо Юду й Силу, і вони на словах перекажуть вам те саме.

28

For it seemed good to the Holy Ghost, and to us, to lay upon you no greater burden than these necessary things;

28

Для Святого Духа й для нас добре не обтяжувати вас нічим більшим, ніж ці необхідні речі:

29

That ye abstain from meats offered to idols, and from blood, and from things strangled, and from fornication: from which if ye keep yourselves, ye shall do well. Fare ye well.

29

Не вживайте того, що було принесене в пожертву бовванам,
від вживання крові, м’яса задушених тварин та від розпусти.

30

The Believers at Antioch Rejoice

So when they were dismissed, they came to Antioch: and when they had gathered the multitude together, they delivered the epistle:

30

Коли посланці Варнава, Павло, Юда й Сила прибули до Антиохії, вони зібрали віруючих і вручили їм листа.

31

Which when they had read, they rejoiced for the consolation.

31

Ті прочитали й дуже зраділи такій підтримці.

32

And Judas and Silas, being prophets also themselves, exhorted the brethren with many words, and confirmed them.

32

Юда й Сила, які самі були пророками, багато говорили з браттями, підтримуючи й зміцнюючи їхню віру.

33

And after they had tarried there a space, they were let go in peace from the brethren unto the apostles.

33

Вони пробули там деякий час, а потім браття відпустили Юду й Силу з миром, і вони повернулися до тих, хто послав їх.

34

Notwithstanding it pleased Silas to abide there still.

34

[Однак Сила вирішив залишитися там.] [40]

35

Paul also and Barnabas continued in Antioch, teaching and preaching the word of the Lord, with many others also.

35

Але Павло й Варнава залишилися в Антиохії. Разом з багатьма іншими вони навчали народ Слова Божого й Благовісті Господній.

36

Paul's Second Missionary Journey

And some days after Paul said unto Barnabas, Let us go again and visit our brethren in every city where we have preached the word of the Lord, and see how they do.

36

За кілька днів по тому, Павло сказав Варнаві: «Давай повернемося до братів наших у всіх тих містах, де ми проповідували Слово Господа, й подивимося, як їм живеться».

37

And Barnabas determined to take with them John, whose surname was Mark.

37

Варнава хотів узяти з собою Іоана, якого ще називали Марком,

38

But Paul thought not good to take him with them, who departed from them from Pamphylia, and went not with them to the work.

38

але Павло не вважав, що буде краще взяти з собою того, хто кинув їх у Памфилії і не пішов з ними на працю.

39

And the contention was so sharp between them, that they departed asunder one from the other: and so Barnabas took Mark, and sailed unto Cyprus;

39

Між Павлом та Варнавою виникла незгода, і як наслідок, вони вирушили кожен своїм шляхом. Варнава взяв Марка й поплив з ним до Кіпру.

40

And Paul chose Silas, and departed, being recommended by the brethren unto the grace of God.

40-41

Павло обрав Силу і вони пішли через Сирію та Кілікію, допомагаючи церквам зміцнюватися, а браття з Антиохії доручили їх піклуванню Господа.

Parallel

King James Bible

Сучасний переклад

Acts 15

Дії 15