King James Bible

Переклад Хоменка

Paul Preaches at Thessalonica

Now when they had passed through Amphipolis and Apollonia, they came to Thessalonica, where was a synagogue of the Jews:

1

Перейшовши через Амфіполь та Аполлонію, прийшли в Солунь, де була юдейська синагога.

2

And Paul, as his manner was, went in unto them, and three sabbath days reasoned with them out of the scriptures,

2

За своїм звичаєм, Павло ввійшов до них і змагався з ними три суботи про Писання,

3

Opening and alleging, that Christ must needs have suffered, and risen again from the dead; and that this Jesus, whom I preach unto you, is Christ.

3

вияснюючи і доводячи, що Христові треба було страждати й воскреснути з мертвих та що цей власне є Христос, — той Ісус, якого я вам звіщаю.

4

And some of them believed, and consorted with Paul and Silas; and of the devout Greeks a great multitude, and of the chief women not a few.

4

І деякі з них дали себе переконати і пристали до Павла та Сили, — а й велике число богобоязливих греків і жінок знатних чимало.

5

Jason Seized

But the Jews which believed not, moved with envy, took unto them certain lewd fellows of the baser sort, and gathered a company, and set all the city on an uproar, and assaulted the house of Jason, and sought to bring them out to the people.

5

Але заздрісні юдеї назбирали з майдану якихось негідників, збили докупи натовп і заходилися підбурювати місто. Ставши перед домівкою Ясона, шукали їх, щоб вивести до народу.

6

And when they found them not, they drew Jason and certain brethren unto the rulers of the city, crying, These that have turned the world upside down are come hither also;

6

А не знайшовши їх, поволокли Ясона й деяких братів до наставників міста, гукаючи: «Ось вони — ті, що підбурили ввесь світ і прийшли аж сюди.

7

Whom Jason hath received: and these all do contrary to the decrees of Caesar, saying that there is another king, one Jesus.

7

Ясон прийняв їх до себе. Усі вони йдуть проти кесаревих наказів, говорячи, що є інший цар — Ісус.»

8

And they troubled the people and the rulers of the city, when they heard these things.

8

Так збунтували народ та начальників, які це слухали.

9

And when they had taken security of Jason, and of the other, they let them go.

9

Взявши ж від Ясона й інших запоруку, вони їх відпустили.

10

Paul and Silas at Berea

And the brethren immediately sent away Paul and Silas by night unto Berea: who coming thither went into the synagogue of the Jews.

10

Брати негайно вислали вночі Павла та Силу у Верію, а ці, прибувши туди, пішли в синагогу юдеїв.

11

These were more noble than those in Thessalonica, in that they received the word with all readiness of mind, and searched the scriptures daily, whether those things were so.

11

Ці були благородніші від солунян: вони прийняли слово з повним запалом, щодня досліджували Писання, чи так воно є.

12

Therefore many of them believed; also of honourable women which were Greeks, and of men, not a few.

12

Багато ж із них увірували, — і жінок поважних грецьких та й чоловіків чимало.

13

But when the Jews of Thessalonica had knowledge that the word of God was preached of Paul at Berea, they came thither also, and stirred up the people.

13

Якже довідались юдеї із Солуня, що Павло звіщає слово Боже й у Верії, прийшли й туди підбурювати і бунтувати народ.

14

And then immediately the brethren sent away Paul to go as it were to the sea: but Silas and Timotheus abode there still.

14

Тоді брати негайно відпустили Павла, щоб ішов аж до моря, а Сила й Тимотей зостались там.

15

And they that conducted Paul brought him unto Athens: and receiving a commandment unto Silas and Timotheus for to come to him with all speed, they departed.

15

Ті ж, що проводжали Павла, провели його аж до Атен і повернулись, одержавши наказ для Сили й Тимотея, щоб прийти до нього якнайшвидше.

16

Paul at Athens

Now while Paul waited for them at Athens, his spirit was stirred in him, when he saw the city wholly given to idolatry.

16

Коли Павло чекав їх в Атенах, дивлячись на місто, повне ідолів, дух його кипів у ньому.

17

Therefore disputed he in the synagogue with the Jews, and with the devout persons, and in the market daily with them that met with him.

17

Він, отже, розмовляв з юдеями й побожними у синагозі та кожного дня на ринку з кимбудь.

18

Then certain philosophers of the Epicureans, and of the Stoicks, encountered him. And some said, What will this babbler say? other some, He seemeth to be a setter forth of strange gods: because he preached unto them Jesus, and the resurrection.

18

Дехто навіть із філософів епікурейців та стоїків з ним дискутували. А деякі казали: «Що він, отой торохтій, хоче сказати?» Інші ж: «Та щось так виглядає, немов би він був проповідник чужих богів.» А це тому, що проповідував Ісуса й воскресіння.

19

And they took him, and brought him unto Areopagus, saying, May we know what this new doctrine, whereof thou speakest, is?

19

Взяли вони його з собою і повели в Ареопаг, кажучи: «Чи можемо ми знати, що то за нова наука, якої ти навчаєш?

20

For thou bringest certain strange things to our ears: we would know therefore what these things mean.

20

Бо дивні речі ти нам оповідаєш. Тому й хочемо знати, що б воно могло бути.»

21

(For all the Athenians and strangers which were there spent their time in nothing else, but either to tell, or to hear some new thing.)

21

Атеняни бо всі, а й захожі чужинці, що жили між ними, на те тільки витрачали час, щоб або щось говорити, або слухати новин.

22

Paul Before the Areopagus

Then Paul stood in the midst of Mars' hill, and said, Ye men of Athens, I perceive that in all things ye are too superstitious.

22

Тоді Павло підвівся серед Ареопагу і промовив: «Мужі-атеняни, зо всього бачу, що ви вельми побожні.

23

For as I passed by, and beheld your devotions, I found an altar with this inscription, TO THE UNKNOWN GOD. Whom therefore ye ignorantly worship, him declare I unto you.

23

Переходячи через ваше місто і приглядаючися до ваших святощів, я знайшов жертовник, на якому було написано: Невідомому богові. Те, отже, чому ви, не відаючи його, поклоняєтеся, те я вам звіщаю.

24

God that made the world and all things therein, seeing that he is Lord of heaven and earth, dwelleth not in temples made with hands;

24

Бог, що створив світ і все, що в ньому, він, бувши Владикою неба і землі, не живе у рукотворних храмах,

25

Neither is worshipped with men's hands, as though he needed any thing, seeing he giveth to all life, and breath, and all things;

25

ані не приймає служби з рук людських, немов би він потребував чогось, даючи сам усім життя, дихання і все.

26

And hath made of one blood all nations of men for to dwell on all the face of the earth, and hath determined the times before appointed, and the bounds of their habitation;

26

Він створив з одного ввесь рід людський, щоб він жив по всій земній поверхні, призначивши встановлені часи і границі їхнього оселення,

27

That they should seek the Lord, if haply they might feel after him, and find him, though he be not far from every one of us:

27

щоб вони шукали Бога, чи, може, навпомацьки не знайдуть його, — хоч він від кожного з нас недалеко.

28

For in him we live, and move, and have our being; as certain also of your own poets have said, For we are also his offspring.

28

У ньому бо живемо, рухаємося й існуєм, як деякі з ваших поетів сказали: Бо й ми з його роду.

29

Forasmuch then as we are the offspring of God, we ought not to think that the Godhead is like unto gold, or silver, or stone, graven by art and man's device.

29

Бувши, отже, з Божого роду, ми не повинні думати, що божество подібне до золота чи срібла, чи каміння, твору мистецтва і людської вигадки.

30

And the times of this ignorance God winked at; but now commandeth all men every where to repent:

30

Та, не зважаючи на ті часи незнання, Бог тепер усюди звіщає людям, щоб усі каялися,

31

Because he hath appointed a day, in the which he will judge the world in righteousness by that man whom he hath ordained; whereof he hath given assurance unto all men, in that he hath raised him from the dead.

31

бо він настановив день, коли він буде судити світ по справедливості, через чоловіка, якого він призначив і всім дав поруку, воскресивши його з мертвих.»

32

And when they heard of the resurrection of the dead, some mocked: and others said, We will hear thee again of this matter.

32

(Почувши про воскресіння мертвих), деякі почали реготатись, а деякі казали: «Про це послухаємо тебе іншим разом.»

33

So Paul departed from among them.

33

Тож Павло вийшов з-посеред них.

34

Howbeit certain men clave unto him, and believed: among the which was Dionysius the Areopagite, and a woman named Damaris, and others with them.

34

Та деякі мужі пристали до нього й увірували, серед яких і Діонисій Ареопагіт та одна жінка, на ім'я Дамаріса, й інші з ними.

Parallel

King James Bible

Переклад Хоменка

Acts 17

Дії 17