King James Bible

Переклад Турконяка

The Holy Spirit at Pentecost

And when the day of Pentecost was fully come, they were all with one accord in one place.

Коли настав день П’ятидесятниці, усі вони були однодушно разом.

And suddenly there came a sound from heaven as of a rushing mighty wind, and it filled all the house where they were sitting.

2

Раптом з неба долинув шум, наче подув бурхливий вітер, і наповнив увесь дім, де вони сиділи.

3

And there appeared unto them cloven tongues like as of fire, and it sat upon each of them.

3

І з’явилися їм поділені язики, наче вогняні, і осіли на кожного з них.

4

And they were all filled with the Holy Ghost, and began to speak with other tongues, as the Spirit gave them utterance.

4

І всі вони наповнилися Духом Святим і почали говорити іншими мовами, як Дух велів їм промовляти.

5

And there were dwelling at Jerusalem Jews, devout men, out of every nation under heaven.

5

А в Єрусалимі перебували юдеї та побожні люди з кожного народу, який під небом.

6

Now when this was noised abroad, the multitude came together, and were confounded, because that every man heard them speak in his own language.

6

Коли ж стався цей шум, зібрався натовп, і були збентежені, коли почули, що кожний говорить до них їхньою власною мовою.

7

And they were all amazed and marvelled, saying one to another, Behold, are not all these which speak Galilaeans?

7

Вони в нестямі дивувалися і говорили [один до одного]: Хіба всі ці, які говорять, не галилейці?

8

And how hear we every man in our own tongue, wherein we were born?

8

Як же це, що ми чуємо кожний своєю рідною мовою, в якій ми народилися?

9

Parthians, and Medes, and Elamites, and the dwellers in Mesopotamia, and in Judaea, and Cappadocia, in Pontus, and Asia,

9

Партянці й мідянці, еламітці й ті, хто з Месопотамії, з Юдеї та Кападокії, з Понту й Азії,

10

Phrygia, and Pamphylia, in Egypt, and in the parts of Libya about Cyrene, and strangers of Rome, Jews and proselytes,

10

Фригії і Памфилії, Єгипту й околиць Лівії, що біля Киринеї, і захожі римляни,

11

Cretes and Arabians, we do hear them speak in our tongues the wonderful works of God.

11

юдеї і прозеліти, критяни й араби, — чуємо, як вони говорять нашими мовами про Божу велич!

12

And they were all amazed, and were in doubt, saying one to another, What meaneth this?

12

Тож усі дивувалися і, розгублені, говорили одне одному: Що ж це має бути?

13

Others mocking said, These men are full of new wine.

13

Інші, глузуючи, казали, що вони понапивалися вина.

14

Peter Preaches to the Crowd

But Peter, standing up with the eleven, lifted up his voice, and said unto them, Ye men of Judaea, and all ye that dwell at Jerusalem, be this known unto you, and hearken to my words:

14

А Петро, ставши з одинадцятьма, підвищив свій голос і сказав їм: Мужі юдейські й усі мешканці Єрусалима! Нехай буде це вам відоме, — прислухайтеся до моїх слів!

15

For these are not drunken, as ye suppose, seeing it is but the third hour of the day.

15

Вони не п’яні, як ви думаєте, бо щойно третя година [1] дня.

16

But this is that which was spoken by the prophet Joel;

16

Але це те, що провістив пророк Йоіл:

17

And it shall come to pass in the last days, saith God, I will pour out of my Spirit upon all flesh: and your sons and your daughters shall prophesy, and your young men shall see visions, and your old men shall dream dreams:

17

І буде останніми днями, — каже Бог, — Я виллю від Духа Мого на всяке тіло, і будуть пророкувати ваші сини і ваші дочки, а ваші юнаки видіння побачать, і вашим старцям будуть снитися сни.

18

And on my servants and on my handmaidens I will pour out in those days of my Spirit; and they shall prophesy:

18

І в ті дні виллю від Духа Мого на Моїх рабів і на Моїх рабинь, і будуть пророкувати.

19

And I will shew wonders in heaven above, and signs in the earth beneath; blood, and fire, and vapour of smoke:

19

І дам чудеса на небі вгорі й ознаки на землі внизу: кров, вогонь і куряву диму.

20

The sun shall be turned into darkness, and the moon into blood, before that great and notable day of the Lord come:

20

Сонце обернеться на темряву, а місяць — на кров, перш ніж прийде Господній день, великий та славний!

21

And it shall come to pass, that whosoever shall call on the name of the Lord shall be saved.

21

І станеться, що кожний, хто покличе Господнє Ім’я, спасеться!

22

Ye men of Israel, hear these words; Jesus of Nazareth, a man approved of God among you by miracles and wonders and signs, which God did by him in the midst of you, as ye yourselves also know:

22

Мужі ізраїльські, послухайте оці слова: Ісуса Назарянина, мужа, про Котрого вам засвідчив Бог могутніми проявами, чудесами й ознаками, які Бог учинив через Нього серед вас, як самі знаєте,

23

Him, being delivered by the determinate counsel and foreknowledge of God, ye have taken, and by wicked hands have crucified and slain:

23

Його, виданого згідно з Божим задумом і передбаченням, ви вбили, прибивши до хреста руками беззаконників;

24

Whom God hath raised up, having loosed the pains of death: because it was not possible that he should be holden of it.

24

та Бог Його воскресив, звільнивши від мук смерті, бо не під силу було їй втримати Його.

25

For David speaketh concerning him, I foresaw the Lord always before my face, for he is on my right hand, that I should not be moved:

25

Давид говорить про Нього: Я завжди бачив Господа переді мною, бо Він — праворуч мене, щоб я не похитнувся.

26

Therefore did my heart rejoice, and my tongue was glad; moreover also my flesh shall rest in hope:

26

Тому зраділо моє серце і звеселився мій язик, навіть тіло моє сповниться надією,

27

Because thou wilt not leave my soul in hell, neither wilt thou suffer thine Holy One to see corruption.

27

бо Ти не залишиш душі моєї в аді й не даси Своєму Святому побачити тління.

28

Thou hast made known to me the ways of life; thou shalt make me full of joy with thy countenance.

28

Ти дав мені пізнати дороги життя і сповниш мене радістю присутності Своєї!

29

Men and brethren, let me freely speak unto you of the patriarch David, that he is both dead and buried, and his sepulchre is with us unto this day.

29

Мужі-брати! Потрібно сміливо сказати вам про патріарха Давида, який помер і був похований, і його гріб у нас аж дотепер.

30

Therefore being a prophet, and knowing that God had sworn with an oath to him, that of the fruit of his loins, according to the flesh, he would raise up Christ to sit on his throne;

30

Будучи пророком і знаючи, що Бог клятвою пообіцяв йому з його нащадків [підняти Христа за тілом і] посадити на його престолі,

31

He seeing this before spake of the resurrection of Christ, that his soul was not left in hell, neither his flesh did see corruption.

31

він пророче говорив про воскресіння Христа, що Він не залишиться в аді, і тіло Його не побачить тління.

32

This Jesus hath God raised up, whereof we all are witnesses.

32

Цього Ісуса воскресив Бог, свідками чого є ми всі.

33

Therefore being by the right hand of God exalted, and having received of the Father the promise of the Holy Ghost, he hath shed forth this, which ye now see and hear.

33

Отже, правицею Божою був Він вознесений, обітницю Святого Духа одержав від Отця і вилив те, що ви бачите і чуєте.

34

For David is not ascended into the heavens: but he saith himself, The LORD said unto my Lord, Sit thou on my right hand,

34

Давид не піднявся на небо, бо сам говорить: Сказав Господь Господу моєму: Сядь праворуч Мене,

35

Until I make thy foes thy footstool.

35

доки не покладу Твоїх ворогів під Твої ноги!

36

Therefore let all the house of Israel know assuredly, that God hath made that same Jesus, whom ye have crucified, both Lord and Christ.

36

Тому нехай певно знає весь дім Ізраїля, що і Господом, і Христом зробив Його Бог — Цього Ісуса, Якого ви розіп’яли!

37

Three Thousand Believe

Now when they heard this, they were pricked in their heart, and said unto Peter and to the rest of the apostles, Men and brethren, what shall we do?

37

Почувши, вони розчулилися серцем і сказали Петрові й іншим апостолам: Що ж нам робити, мужі-брати?

38

Then Peter said unto them, Repent, and be baptized every one of you in the name of Jesus Christ for the remission of sins, and ye shall receive the gift of the Holy Ghost.

38

А Петро [сказав] їм: Покайтеся, і нехай охреститься кожний з вас в Ім’я Ісуса Христа на прощення ваших гріхів, і приймете дар Святого Духа!

39

For the promise is unto you, and to your children, and to all that are afar off, even as many as the Lord our God shall call.

39

Адже для вас ця обітниця і для ваших дітей, і для всіх тих, хто далеко, кого лише покличе Господь, Бог наш!

40

And with many other words did he testify and exhort, saying, Save yourselves from this untoward generation.

40

Багатьма іншими словами він свідчив та заохочував їх, кажучи: Спасайтеся від цього лукавого роду!

41

Then they that gladly received his word were baptized: and the same day there were added unto them about three thousand souls.

41

Отже, вони, прийнявши [з любов’ю] його слово, охрестилися; і приєдналися до них того дня зо три тисячі душ.

42

The Fellowship of Believers

And they continued stedfastly in the apostles' doctrine and fellowship, and in breaking of bread, and in prayers.

42

Перебували вони постійно в навчанні апостолів і в братерській спільності, у ламанні хліба та в молитвах.

43

And fear came upon every soul: and many wonders and signs were done by the apostles.

43

І страх охопив кожну душу, бо багато чудес і ознак сталося через апостолів; [в Єрусалимі панував великий страх серед усіх].

44

And all that believed were together, and had all things common;

44

А всі, які повірили, були разом і мали все спільне.

45

And sold their possessions and goods, and parted them to all men, as every man had need.

45

Вони продавали маєтки та майно і ділилися ним з усіма, хто потребував.

46

And they, continuing daily with one accord in the temple, and breaking bread from house to house, did eat their meat with gladness and singleness of heart,

46

І щодня вони однодушно перебували в храмі та, ламаючи по домах хліб, у радості й простоті серця приймали їжу,

47

Praising God, and having favour with all the people. And the Lord added to the church daily such as should be saved.

47

вихваляючи Бога та маючи милість у всіх людей. Господь же додавав до них щодня тих, які спасалися.

Parallel

King James Bible

Переклад Турконяка

Acts 2

Дії 2