King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Tertullus Accuses Paul Before Felix

And after five days Ananias the high priest descended with the elders, and with a certain orator named Tertullus, who informed the governor against Paul.

1

По пяти ж днях прийшов архиєрей Ананїя з старшими і з речником, Тертилом якимся, і озвались вони перед старостою проти Павла.

2

And when he was called forth, Tertullus began to accuse him, saying, Seeing that by thee we enjoy great quietness, and that very worthy deeds are done unto this nation by thy providence,

2

Як же покликано його, почав винувати Тертил, говорячи: Дознаючи через тебе великого впокою і всякого добра, що стало ся народові сьому за твоїм дбаннєм,

3

We accept it always, and in all places, most noble Felix, with all thankfulness.

3

завсїди і всюди приймаємо (се), вельможний Феликсе, з усякою дякою.

4

Notwithstanding, that I be not further tedious unto thee, I pray thee that thou wouldest hear us of thy clemency a few words.

4

Та, щоб довго тобі не докучати, благаю вислухати нас у коротцї, твоєю ласкою.

5

For we have found this man a pestilent fellow, and a mover of sedition among all the Jews throughout the world, and a ringleader of the sect of the Nazarenes:

5

Знайшли бо ми, що чоловік сей зараза, й зачинщик бучи між усїма Жидами по вселеннїй, і ватажок Назорейської єресї,

6

Who also hath gone about to profane the temple: whom we took, and would have judged according to our law.

6

що й церкву зважив ся опоганити; ми його й узяли, й хотїли по нашому закону судити.

7

But the chief captain Lysias came upon us, and with great violence took him away out of our hands,

7

Пристигши ж Лизия тисячник, з великим насильством узяв його з наших рук,

8

Commanding his accusers to come unto thee: by examining of whom thyself mayest take knowledge of all these things, whereof we accuse him.

8

звелївши винувателям його йти до тебе. Від него можеш сам, як схочеш, про все дознатись, за що ми винуємо його.

9

And the Jews also assented, saying that these things were so.

9

Пристали ж (на се) й Жиди, говорячи, що се так єсть.

10

Paul Defends His Testimony

Then Paul, after that the governor had beckoned unto him to speak, answered, Forasmuch as I know that thou hast been of many years a judge unto this nation, I do the more cheerfully answer for myself:

10

Озвав ся Павел, як кивнув йому староста говорити: Знаючи від многих лїт тебе суддею народові сьому, тим раднїщ про себе відповідаю.

11

Because that thou mayest understand, that there are yet but twelve days since I went up to Jerusalem for to worship.

11

Ти можеш розвідатись, що не більш, як дванайцять днїв, відколи я прийшов поклонитись у Єрусалим.

12

And they neither found me in the temple disputing with any man, neither raising up the people, neither in the synagogues, nor in the city:

12

Та й нї в церкві не знайшли мене, щоб я до кого промовляв, або робив усобицю в народї, нї по школах, нї в городї;

13

Neither can they prove the things whereof they now accuse me.

13

анї довести менї не можуть, у чому тепер винують мене.

14

But this I confess unto thee, that after the way which they call heresy, so worship I the God of my fathers, believing all things which are written in the law and in the prophets:

14

Визнаю ж тобі се, що в сьому путю, котрий вони звуть єрессю, служу так отецькому Богу, віруючи всьому, що по закону і що в пророках написане,

15

And have hope toward God, which they themselves also allow, that there shall be a resurrection of the dead, both of the just and unjust.

15

маючи надїю в Бозї, чого й самі оцї сподївають ся, що має бути воскресеннє мертвих праведних і неправедних.

16

And herein do I exercise myself, to have always a conscience void of offence toward God, and toward men.

16

На те я й подвизаюсь, щоб мати по всяк час чисту совість перед Богом і людьми.

17

Now after many years I came to bring alms to my nation, and offerings.

17

По многих же лїтах прийшов я зробити милостиню народові моєму та приноси.

18

Whereupon certain Jews from Asia found me purified in the temple, neither with multitude, nor with tumult.

18

У сьому знайшли мене очищеного в церкві, — анї з натовпом, анї з бучею, — деякі Жиди з Азиї,

19

Who ought to have been here before thee, and object, if they had ought against me.

19

котрим би треба перед тебе прийти й винувати, коли б що мали проти мене.

20

Or else let these same here say, if they have found any evil doing in me, while I stood before the council,

20

Або самі оцї нехай скажуть, чи знайшли в менї яку неправду, як стояв я перед радою,

21

Except it be for this one voice, that I cried standing among them, Touching the resurrection of the dead I am called in question by you this day.

21

окрім одного голосу сього, котрим покликнув, стоячи між ними, що за воскресеннє мертвих я суд приймаю сьогоднї од вас.

22

Felix Holds Paul in Custody

And when Felix heard these things, having more perfect knowledge of that way, he deferred them, and said, When Lysias the chief captain shall come down, I will know the uttermost of your matter.

22

Вислухавши ж се Феликс, відослав їх, докладнїщ довідавшись про путь сей, говорячи: Як Лизия тисячник прийде, розберу вашу справу.

23

And he commanded a centurion to keep Paul, and to let him have liberty, and that he should forbid none of his acquaintance to minister or come unto him.

23

І звелїв сотникові стерегти Павла, й давати волю, і нїкому з його знакомих не забороняти послугувати або приходити до него.

24

And after certain days, when Felix came with his wife Drusilla, which was a Jewess, he sent for Paul, and heard him concerning the faith in Christ.

24

По кількох же днях, прибувши Феликс із жінкою своєю Друзилою, Жидівкою, покликав Павла, і слухав його про віру в Христа.

25

And as he reasoned of righteousness, temperance, and judgment to come, Felix trembled, and answered, Go thy way for this time; when I have a convenient season, I will call for thee.

25

Як же говорив він про правду і здержаннє, і про суд, що має бути, злякавшись Феликс, озвав ся: Тепер годї, іди; мавши час, покличу тебе.

26

He hoped also that money should have been given him of Paul, that he might loose him: wherefore he sent for him the oftener, and communed with him.

26

До того ж сподївав ся, що й грошей здобуде від Павла, щоб випустив його, тим же й часто прикликаючи його, бесїдував з ним.

27

But after two years Porcius Festus came into Felix' room: and Felix, willing to shew the Jews a pleasure, left Paul bound.

27

Як же скінчилось два роки, перемінив Феликса Порцій Фест, а Феликс хотячи угодити Жидам, оставив Павла закованого.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Acts 24

Дії 24