King James Bible

Сучасний переклад

Servants of Christ

Let a man so account of us, as of the ministers of Christ, and stewards of the mysteries of God.

1

Ось як люди мають думати про нас, як про слуг Христових, котрим довірено таємні істини Божі.

2

Moreover it is required in stewards, that a man be found faithful.

2

А ті, кому довірено таємниці, мусять бути гідними довіри.

3

But with me it is a very small thing that I should be judged of you, or of man's judgment: yea, I judge not mine own self.

3

Та мені байдуже, чи ви судитимете мене, чи якийсь інший суд людський, адже й сам я себе не суджу.

4

For I know nothing by myself; yet am I not hereby justified: but he that judgeth me is the Lord.

4

Сумління моє чисте, та не в цьому моє виправдання. Лише Господь мені суддя.

5

Therefore judge nothing before the time, until the Lord come, who both will bring to light the hidden things of darkness, and will make manifest the counsels of the hearts: and then shall every man have praise of God.

5

Тож не судіть передчасно, доки Господь не прийде. Він висвітлить усе, що приховано в темряві, й виявить таємні задуми сердець. І тоді буде кожному така похвала від Бога, на яку той заслуговує.

6

Do Not Be Proud

And these things, brethren, I have in a figure transferred to myself and to Apollos for your sakes; that ye might learn in us not to think of men above that which is written, that no one of you be puffed up for one against another.

6

Брати і сестри мої, я показав усе це на прикладах Аполлоса і своєму власному прикладі заради вас, щоб ви змогли навчитись і зрозуміти значення цих слів: «Не йдіть далі того, що написано у Писанні» — щоб ви не величалися одне перед одним. Щоб ви не підносили одних, зневажаючи інших.

7

For who maketh thee to differ from another? and what hast thou that thou didst not receive? now if thou didst receive it, why dost thou glory, as if thou hadst not received it?

7

Хто каже, що ти кращий за інших? І що ти маєш такого, що не було дано тобі? Але якщо все, що маєш ти, отримав як дарунок, то чого ж вихвалятися, наче лише своїми силами здобув усе це?

8

Now ye are full, now ye are rich, ye have reigned as kings without us: and I would to God ye did reign, that we also might reign with you.

8

Ви вважаєте, що маєте все необхідне. Думаєте, що поставали багатіями й царями без нас. Хотів би я, щоб ви й справді були царями, тоді й ми могли б царювати разом з вами.

9

For I think that God hath set forth us the apostles last, as it were appointed to death: for we are made a spectacle unto the world, and to angels, and to men.

9

Та мені здається, що Бог дав нам, апостолам, останнє місце, зробив нас людьми приреченими до смерті. Адже ми стали видовищем для всього світу: як для Ангелів, так і для людей.

10

We are fools for Christ's sake, but ye are wise in Christ; we are weak, but ye are strong; ye are honourable, but we are despised.

10

Ми нерозумні заради Христа, а ви вважаєте себе такими мудрими в Христі! Ми немічні, а ви похваляєтесь собою, кажучи, що ви дужі! Ви в пошані, а ми безславні!

11

Even unto this present hour we both hunger, and thirst, and are naked, and are buffeted, and have no certain dwellingplace;

11

І досі ми голодні й спраглі, бідно одягнені, побиті й безпритульні.

12

And labour, working with our own hands: being reviled, we bless; being persecuted, we suffer it:

12

Тяжкою працею, власними руками добуваємо ми щоденний хліб свій.

13

Being defamed, we intreat: we are made as the filth of the world, and are the offscouring of all things unto this day.

13

Коли нас ганьблять, ми благословляємо; коли нас переслідують, ми терпимо; коли на нас зводять наклепи, ми втішаємо. Ми стали покидьками світу, порохом земним, що його люди й дотепер топчуть.

14

Paul Warns his Spiritual Children

I write not these things to shame you, but as my beloved sons I warn you.

14

Я пишу це не для того, щоб присоромити вас. Я застерігаю вас як улюблених дітей своїх.

15

For though ye have ten thousand instructors in Christ, yet have ye not many fathers: for in Christ Jesus I have begotten you through the gospel.

15

Бо якби ви мали навіть десять тисяч наставників у Христі, ви не матимете багато батьків. Це я через Благовість дав вам життя в Ісусі Христі.

16

Wherefore I beseech you, be ye followers of me.

16

Тож благаю вас: наслідуйте мене.

17

For this cause have I sent unto you Timotheus, who is my beloved son, and faithful in the Lord, who shall bring you into remembrance of my ways which be in Christ, as I teach every where in every church.

17

Ось чому послав я до вас Тимофія,[4] мого улюбленого й вірного сина в Господі. Він нагадає вам шляхи мої в Христі Ісусі так само, як і я навчаю скрізь, у кожній церкві.

18

Now some are puffed up, as though I would not come to you.

18

Та дехто з вас запишався, міркуючи, що я не прийду до вас.

19

But I will come to you shortly, if the Lord will, and will know, not the speech of them which are puffed up, but the power.

19

Але невдовзі я буду з вами, якщо на те буде Божа воля. І тоді я побачу, чи спроможні ті красномовні хвальки на щось більше, ніж порожні балачки.

20

For the kingdom of God is not in word, but in power.

20

Бо Царство Боже виявляється не в словах, а в силі.