King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Paul Greets the Corinthians

Paul, an apostle of Jesus Christ by the will of God, and Timothy our brother, unto the church of God which is at Corinth, with all the saints which are in all Achaia:

1

Павел апостол Ісуса Христа, волею Божою, та Тимотей брат, церквам Божим у Коринтї з усїма сьвятими у всїй Ахаї:

2

Grace be to you and peace from God our Father, and from the Lord Jesus Christ.

2

Благодать вам і впокій од Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа.

3

The God of All Comfort

Blessed be God, even the Father of our Lord Jesus Christ, the Father of mercies, and the God of all comfort;

3

Благословен Бог і Отець Господа нашого Ісуса Христа, Отець милосердя і Бог всякої утїхи,

4

Who comforteth us in all our tribulation, that we may be able to comfort them which are in any trouble, by the comfort wherewith we ourselves are comforted of God.

4

що втїшає нас у всякому горю нашому, щоб змогли ми утїшати тих, що у всякому горю, утїшеннєм, яким утїшаємось самі від Бога.

5

For as the sufferings of Christ abound in us, so our consolation also aboundeth by Christ.

5

Бо яко ж намножують ся страдання Христові в нас, так Христом намножуєть ся і утїшеннє наше.

6

And whether we be afflicted, it is for your consolation and salvation, which is effectual in the enduring of the same sufferings which we also suffer: or whether we be comforted, it is for your consolation and salvation.

6

Чи то ж ми скорбимо, то для вашого втїшення і спасення, котре звершуєть ся терпіннєм тих мук, що й ми терпимо; чи то ми втїшаємось, то для вашого утїшення і спасення.

7

And our hope of you is stedfast, knowing, that as ye are partakers of the sufferings, so shall ye be also of the consolation.

7

І впованнє наше тверде про вас, знаючи, що як спільники ви страдання нашого, так і утїшення.

8

For we would not, brethren, have you ignorant of our trouble which came to us in Asia, that we were pressed out of measure, above strength, insomuch that we despaired even of life:

8

Бо не хочемо, браттє, щоб ви не відали про горе наше, що було нам в Азиї, що над міру і над силу тяжко було нам, так що не мали вже надїї й жити.

9

But we had the sentence of death in ourselves, that we should not trust in ourselves, but in God which raiseth the dead:

9

Та сами в собі присуд смерти мали, щоб не надїяти ся нам на себе, а на Бога, що підіймає мертвих,

10

Who delivered us from so great a death, and doth deliver: in whom we trust that he will yet deliver us;

10

котрий з такої смерти збавив нас і збавляє, і на котрого вповаємо, що й ще збавляти ме,

11

Ye also helping together by prayer for us, that for the gift bestowed upon us by the means of many persons thanks may be given by many on our behalf.

11

за підмогою і вашої за нас молитви, щоб за те, що нам даровано стараннєм многих, многі за нас і дякували.

12

Paul's Change of Plans

For our rejoicing is this, the testimony of our conscience, that in simplicity and godly sincerity, not with fleshly wisdom, but by the grace of God, we have had our conversation in the world, and more abundantly to you-ward.

12

Се бо хвала наша, сьвідченнє совісти нашої, що ми в простотї і чистотї Божій, не в мудрости тїлесній, а в благодатї Божій жили на сьвітї, більше ж у вас.

13

For we write none other things unto you, than what ye read or acknowledge; and I trust ye shall acknowledge even to the end;

13

Не инше бо пишем вам, як або що читаєте, або розумієте; маю ж надїю, що й до кінця зрозумієте,

14

As also ye have acknowledged us in part, that we are your rejoicing, even as ye also are ours in the day of the Lord Jesus.

14

як і зрозуміли нас від части, що ми хвала вам, яко ж і ви нам у день Господа нашого Ісуса Христа.

15

And in this confidence I was minded to come unto you before, that ye might have a second benefit;

15

І в сїй певнотї хотїв був я прийти до вас перше, щоб і другу благодать мали,

16

And to pass by you into Macedonia, and to come again out of Macedonia unto you, and of you to be brought on my way toward Judaea.

16

а через вас пройти в Македонию, і знов з Македониї прийти до вас, а ви щоб провели мене в Юдею.

17

When I therefore was thus minded, did I use lightness? or the things that I purpose, do I purpose according to the flesh, that with me there should be yea yea, and nay nay?

17

Сього бажаючи, хиба я легким розумом що робив? або що задумую, чи по тїлу задумую, щоб було в мене то так — так, то, нї — нї.

18

But as God is true, our word toward you was not yea and nay.

18

Вірен же Бог, що слово наше до вас не було "так" і "нї".

19

For the Son of God, Jesus Christ, who was preached among you by us, even by me and Silvanus and Timotheus, was not yea and nay, but in him was yea.

19

Бо Син Божий Ісус Христос, вам нами проповідуваний, мною та Сильваном, та Тимотеєм, не був "так" і "нї", а було у Йому "так".

20

For all the promises of God in him are yea, and in him Amen, unto the glory of God by us.

20

Бо скільки обітниць Божих, то (все) в Йому "так" і в Йому "амінь", на славу Божу через нас.

21

Now he which stablisheth us with you in Christ, and hath anointed us, is God;

21

Той же, що утверджує нас із вами у Христа й намастив нас — Бог,

22

Who hath also sealed us, and given the earnest of the Spirit in our hearts.

22

Він і запечатав нас, і дав задаток Духа в серцях наших.

23

Moreover I call God for a record upon my soul, that to spare you I came not as yet unto Corinth.

23

Я ж сьвідком Бога призиваю на свою душу, що, щадивши вас, ще не прийшов в Коринт.

24

Not for that we have dominion over your faith, but are helpers of your joy: for by faith ye stand.

24

Не тому, що ми пануємо над вірою вашою; нї, ми помічники вашої радости, бо ви стоїте вірою.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

2 Corinthians 1

2 Коринтян 1