King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Reaffirm Your Love

But I determined this with myself, that I would not come again to you in heaviness.

1

Розсудив же я сам із собою се, щоб знов у смутку до вас не прийти.

2

For if I make you sorry, who is he then that maketh me glad, but the same which is made sorry by me?

2

Бо коли я завдаю смутку вам, то хто мене розвеселить, як не той, хто засмучений через мене.

3

And I wrote this same unto you, lest, when I came, I should have sorrow from them of whom I ought to rejoice; having confidence in you all, that my joy is the joy of you all.

3

І написав вам се, щоб, прийшовши не мав смутку від тих, котрими годилось би менї веселитись, певен будучи про всїх вас, що моя радість для всїх вас.

4

For out of much affliction and anguish of heart I wrote unto you with many tears; not that ye should be grieved, but that ye might know the love which I have more abundantly unto you.

4

Бо з великого горя, і туги серця написав я вам з многими сьлїзми, не щоб ви смуткували, а щоб пізнали любов, котрої в мене пребагато до вас.

5

But if any have caused grief, he hath not grieved me, but in part: that I may not overcharge you all.

5

Коли ж хто засмутив, не мене засмутив, а від части (щоб не отягчив я) і всїх вас.

6

Sufficient to such a man is this punishment, which was inflicted of many.

6

Доволї такому сієї кари від многих.

7

So that contrariwise ye ought rather to forgive him, and comfort him, lest perhaps such a one should be swallowed up with overmuch sorrow.

7

Так що напротив лучче простїть і утїште, щоб надто великий сум не пожер такого.

8

Wherefore I beseech you that ye would confirm your love toward him.

8

Тим же благаю вас, обявіть любов до него.

9

For to this end also did I write, that I might know the proof of you, whether ye be obedient in all things.

9

На те бо й писав я, щоб мати доказ од вас, чи у всьому ви слухняні.

10

To whom ye forgive any thing, I forgive also: for if I forgave any thing, to whom I forgave it, for your sakes forgave I it in the person of Christ;

10

Кому ж ви прощаєте, тому й я; бо й я, коли що кому простив, то ради вас перед лицем Христа,

11

Lest Satan should get an advantage of us: for we are not ignorant of his devices.

11

щоб не подужав нас сатана; бо нам відомі задуми його.

12

Triumph in Christ

Furthermore, when I came to Troas to preach Christ's gospel, and a door was opened unto me of the Lord,

12

Прийшовши ж у Трояду на благовістє Христове, як відчинено менї двері в Господї,

13

I had no rest in my spirit, because I found not Titus my brother: but taking my leave of them, I went from thence into Macedonia.

13

не мав я впокою в дусї моїм, не знайшовши Тита, брата мого; а, попрощавшись із ними, вийшов у Македонию.

14

Now thanks be unto God, which always causeth us to triumph in Christ, and maketh manifest the savour of his knowledge by us in every place.

14

Богу ж дяка, що завсїгди дає нам побіду в Христї, і пахощі знання свого обявляє через нас у всякому місцї.

15

For we are unto God a sweet savour of Christ, in them that are saved, and in them that perish:

15

Бо ми пахощі Христові Богу в тих, що спасають ся, і в тих, що погибають:

16

To the one we are the savour of death unto death; and to the other the savour of life unto life. And who is sufficient for these things?

16

одним ми пахощі смерти на смерть, а другим пахощі життя на життє; та кого на се вистачить?

17

For we are not as many, which corrupt the word of God: but as of sincerity, but as of God, in the sight of God speak we in Christ.

17

Не такі бо ми, як многі, що крамують словом Божим, а щиро, як од Бога, перед Богом, у Христї глаголемо.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

2 Corinthians 2

2 Коринтян 2