King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Our Eternal Dwelling

For we know that if our earthly house of this tabernacle were dissolved, we have a building of God, an house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Знаємо бо, як земний будинок тїла нашого розпадеть ся, ми будівлю від Бога маємо, будинок нерукотворний, вічний на небесах.

2

For in this we groan, earnestly desiring to be clothed upon with our house which is from heaven:

2

Бо в сьому ми стогнемо, бажаючи одягтись домівкою нашою, що з неба,

3

If so be that being clothed we shall not be found naked.

3

коли б тільки нам, і одягнувшись, нагими не явитись.

4

For we that are in this tabernacle do groan, being burdened: not for that we would be unclothed, but clothed upon, that mortality might be swallowed up of life.

4

Бо, стогнемо отягчені, будучи в тїлї сьому, з котрого не хочемо роздягтись, а одягнутись, щоб смертне було пожерте життєм.

5

Now he that hath wrought us for the selfsame thing is God, who also hath given unto us the earnest of the Spirit.

5

На се сотворив нас Бог, і дав нам задаток Духа.

6

Therefore we are always confident, knowing that, whilst we are at home in the body, we are absent from the Lord:

6

Оце ж маймо духа всякого часу, знаймо, що, домуючи в тїлї, ми далеко від Господа:

7

(For we walk by faith, not by sight:)

7

(бо ходимо вірою, а не видїннєм.)

8

We are confident, I say, and willing rather to be absent from the body, and to be present with the Lord.

8

Маймо ж духа й волїймо лучче бути далеко від тїла, а домувати у Господа.

9

Wherefore we labour, that, whether present or absent, we may be accepted of him.

9

Тим і силкуємось, чи то будучи дома, чи далеко від дому, бути Йому любими.

10

For we must all appear before the judgment seat of Christ; that every one may receive the things done in his body, according to that he hath done, whether it be good or bad.

10

Всїм бо нам треба явитись перед судищем Христовим, щоб прийняв кожен по тому, що заробив тїлом, чи то добре, чи лихе.

11

We are Christ's Ambassadors

Knowing therefore the terror of the Lord, we persuade men; but we are made manifest unto God; and I trust also are made manifest in your consciences.

11

Знаючи оце страх Господень, пересьвідчуємо людей; Богові ж явні ми, і вповаю, що й вашим совістям обявились.

12

For we commend not ourselves again unto you, but give you occasion to glory on our behalf, that ye may have somewhat to answer them which glory in appearance, and not in heart.

12

Не знов бо похваляємо себе перед вами, а даємо вам причину хвалитись нами, щоб мали що (відказувати) тим, що хвалять ся лицем, а не серцем.

13

For whether we be beside ourselves, it is to God: or whether we be sober, it is for your cause.

13

Бо як ми не при собі, то (се) Богові; а як ми тверезимось (здержуємось), (се) вам.

14

For the love of Christ constraineth us; because we thus judge, that if one died for all, then were all dead:

14

Бо любов Христова вимагає від нас, судячих так, що, коли один за всїх умер, тодї всї вмерли;

15

And that he died for all, that they which live should not henceforth live unto themselves, but unto him which died for them, and rose again.

15

і (що) Він умер за всїх, щоб живі нїколи більш собі не жили, а Тому, хто за них умер і воскрес.

16

Wherefore henceforth know we no man after the flesh: yea, though we have known Christ after the flesh, yet now henceforth know we him no more.

16

Тим же ми від нинї нїкого не знаємо по тїлу; коли ж і знали по тїлу Христа, то тепер більш не знаємо.

17

Therefore if any man be in Christ, he is a new creature: old things are passed away; behold, all things are become new.

17

Тим же, коли хто в Христї, той нове сотворіннє; старе минуло; ось стало все нове.

18

And all things are of God, who hath reconciled us to himself by Jesus Christ, and hath given to us the ministry of reconciliation;

18

Усе ж від Бога, що примирив нас із собою через Ісуса Христа, і дав нам служеннє примирення,

19

To wit, that God was in Christ, reconciling the world unto himself, not imputing their trespasses unto them; and hath committed unto us the word of reconciliation.

19

яко ж бо Бог був у Христї, примиряючи сьвіт із собою, не полїчуючи їм провин їх, і положив у нас слово примирення.

20

Now then we are ambassadors for Christ, as though God did beseech you by us: we pray you in Christ's stead, be ye reconciled to God.

20

Замість Христа оце ми посли, і наче Бог благає (вас) через нас; ми просимо вас замість Христа: примиріть ся з Богом.

21

For he hath made him to be sin for us, who knew no sin; that we might be made the righteousness of God in him.

21

Бо Він Того, хто не знав гріха, за нас гріхом зробив, щоб ми були праведностю Божою в Йому.

Parallel

King James Bible

Переклад Куліша та Пулюя

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5