Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Куліша та Пулюя
So it came about when they had finished eating the grain which they had brought from Egypt, that their father said to them, “Go back, buy us a little food.”
І сталось, як поїли хлїб, що привезли з Египту, каже їм отець їх: Знов ідїте й купіте нам хлїба трохи.
Judah spoke to him, however, saying, “The man solemnly warned us, ‘You shall not see my face unless your brother is with you.’
Каже ж йому Юда: Клятьбою клявся нам господар Египецький: Не побачите лиця мого, коли брат ваш меньший не прийде з вами.
“If you send our brother with us, we will go down and buy you food.
Так як пошлеш брата нашого з нами, пійдемо й купимо тобі пашнї.
“But if you do not send him, we will not go down; for the man said to us, ‘You will not see my face unless your brother is with you.’”
Коли ж не пошлеш брата нашого з нами, не пійдемо; муж бо громадський промовив до нас: Не бачити мете лиця мого, коди брата вашого не буде з вами.
Then Israel said, “Why did you treat me so badly by telling the man whether you still had another brother?”
Каже ж Ізраїль: Про що ви заподїяли зло менї, повідавши мужові, що в вас іще є брат?
But they said, “The man questioned particularly about us and our relatives, saying, ‘Is your father still alive? Have you another brother?’ So we answered his questions. Could we possibly know that he would say, ‘Bring your brother down’?”
Вони ж кажуть: Допитом допитувавсь у нас громадський муж і про нашу родину: Чи ще жив ваш панотець? Чи маєте ще брата? І ми оповідали йому по розуму слова сього. Чи то ж ми знали, що скаже нам: Приведїте брата вашого?
Judah said to his father Israel, “Send the lad with me and we will arise and go, that we may live and not die, we as well as you and our little ones.
Каже ж Юда до Ізраїля, панотця свого: Відпусти хлопця зо мною, так знїмемось і пійдемо, щоб живими бути, не повмирати й самим і малечі нашій.
“I myself will be surety for him; you may hold me responsible for him. If I do not bring him back to you and set him before you, then let me bear the blame before you forever.
Я сам буду йому зарукою; з рук моїх вимагати меш його. Коли не приведу його до тебе, й не поставлю його перед тобою, нехай буду грішен перед тобою непрощено довіку.
“For if we had not delayed, surely by now we could have returned twice.”
Бо коли б ми не гаялись, певно б уже звернулись двічі.
Then their father Israel said to them, “If it must be so, then do this: take some of the best products of the land in your bags, and carry down to the man as a present, a little balm and a little honey, aromatic gum and myrrh, pistachio nuts and almonds.
Каже ж їм отець їх Ізраїль: Коли так воно є, чинїте по свойму. Понабирайте ж того, що родить у нас найлуччого в торби, та й везїте громадському мужеві тому гостиньця : трохи бальзаму та трохи виноградного меду, траганту та ладану, і писташок, оріхів і мигдалю.
“Take double the money in your hand, and take back in your hand the money that was returned in the mouth of your sacks; perhaps it was a mistake.
А грошей возьміть удвоє з собою; а ті гроші, що познаходили в торбах ваших, везїть назад з собою. Може, то недогляд.
“Take your brother also, and arise, return to the man;
І брата свого возьміть, і знявшись ідїть ізнов до громадського мужа.
and may God Almighty grant you compassion in the sight of the man, so that he will release to you your other brother and Benjamin. And as for me, if I am bereaved of my children, I am bereaved.”
Бог же Всемогущий нехай дасть вам ласку в очу громадського мужа, щоб одпустив брата вашого Бенямина. А коли менї вже бути бездїтним, то буду бездїтним.
So the men took this present, and they took double the money in their hand, and Benjamin; then they arose and went down to Egypt and stood before Joseph.
Узявши ж мужі гостиньця та грошей удвоє з собою та Бенямина, знялись, та й прийшли в Египет, і стали перед Йосифом.
Joseph Sees Benjamin
When Joseph saw Benjamin with them, he said to his house steward, “Bring the men into the house, and slay an animal and make ready; for the men are to dine with me at noon.”
Побачив же їх Йосиф і Бенямина, брата свого, і каже старшому над його господою: Уведи людей в будинок, та заколи що й уготуй; ізо мною бо трапезувати муть люде о полуднї.
So the man did as Joseph said, and brought the men to Joseph’s house.
Зробив же чоловік, як звелїв Йосиф, і ввів людей у будинок Йосифів.
Now the men were afraid, because they were brought to Joseph’s house; and they said, “It is because of the money that was returned in our sacks the first time that we are being brought in, that he may seek occasion against us and fall upon us, and take us for slaves with our donkeys.”
І полякались люде, що введено їх у будинок Йосифів, і мовляли: Задля грошей, що були у торбах наших, уводять нас, щоб знайти причину проти нас, і напасти на нас, та й позабирати в раби нас, і осли наші.
So they came near to Joseph’s house steward, and spoke to him at the entrance of the house,
Приступивши ж до старшого над господою Йосифовою, розмовляли з ним у царинї будинковій
and said, “Oh, my lord, we indeed came down the first time to buy food,
Так. Пане добродїю, благаємо тебе: поприходили ми спершу купити пашнї.
and it came about when we came to the lodging place, that we opened our sacks, and behold, each man’s money was in the mouth of his sack, our money in full. So we have brought it back in our hand.
Сталося ж, як зупинились на попас, та порозвязували торби свої, аж се гроші кожного в торбинї його, в устї. Ті гроші вертаємо по вазї тепереньки руками нашими.
“We have also brought down other money in our hand to buy food; we do not know who put our money in our sacks.”
А гроші другі привезли з собою купити харчі. Не відаємо, хто вложив гроші нам у торби.
He said, “Be at ease, do not be afraid. Your God and the God of your father has given you treasure in your sacks; I had your money.” Then he brought Simeon out to them.
Каже ж їм: Мир вам! Не лякайтесь. Бог ваш і Бог отця вашого дав вам скарб у ваші торби, а гроші ваші в мене. І привів до них Симеона.
Then the man brought the men into Joseph’s house and gave them water, and they washed their feet; and he gave their donkeys fodder.
І принїс води їм пообмивати ноги, і дав паші ослам їх.
So they prepared the present for Joseph’s coming at noon; for they had heard that they were to eat a meal there.
Наготовили ж вони гостиньця, докіль прийде Йосиф о полуднї; чули бо, що там обідати муть.
When Joseph came home, they brought into the house to him the present which was in their hand and bowed to the ground before him.
І прийшов Йосиф до дому, і принесли йому гостиньця, що наготовили, та й уклонились йому лицем до долївки.
Then he asked them about their welfare, and said, “Is your old father well, of whom you spoke? Is he still alive?”
І поспитав у них про їх здоровлє, і каже: Чи здужає панотець ваш старенький, що мовляли? Чи ще жив?
They said, “Your servant our father is well; he is still alive.” They bowed down in homage.
Вони ж кажуть: В доброму здоровї раб твій, отець наш; іще жив. І понахиляли голови, та й уклонились до долївки.
As he lifted his eyes and saw his brother Benjamin, his mother’s son, he said, “Is this your youngest brother, of whom you spoke to me?” And he said, “May God be gracious to you, my son.”
І споглянув очима своїми, і побачив Бенямина, брата свого єдиноматернього, і спитав: Чи се брат ваш найменьший, що про його казали менї? І каже: Бог нехай милує тебе, дитино!
Joseph hurried out for he was deeply stirred over his brother, and he sought a place to weep; and he entered his chamber and wept there.
Замішався і з упинивсь Йосиф; поривало бо душу його до брата його, і шукав, де сплакнути; і увійшовши у ложницю, заплакав там.
Then he washed his face and came out; and he controlled himself and said, “Serve the meal.”
І вмивши лице, вийшов, перемігся й каже: Подавайте хлїб сїль!
So they served him by himself, and them by themselves, and the Egyptians who ate with him by themselves, because the Egyptians could not eat bread with the Hebrews, for that is loathsome to the Egyptians.
І подано йому окроме, а тим окроме, і Египтянам, що з ним обідали. Не можуть бо Египтяне їсти з Євреями; гидують бо тим Египтяне.
Now they were seated before him, the firstborn according to his birthright and the youngest according to his youth, and the men looked at one another in astonishment.
Посїли ж проти його, первенець по родовому праву свойму, а наймолодший по недолїцтву свойму; і дивувались вони один одному.