New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

The Queen of Sheba

Now when the queen of Sheba heard about the fame of Solomon concerning the name of the LORD, she came to test him with difficult questions.

1

Як же перечула цариця Сабська чутку про славу Соломонову в імя Господнє, прибула вона випробувати його загадками.

2

So she came to Jerusalem with a very large retinue, with camels carrying spices and very much gold and precious stones. When she came to Solomon, she spoke with him about all that was in her heart.

2

Прибула ж вона в Ерусалим з вельми великим двором, а верблюди несли пахощі й премного золота й дорогоцїнного каміння. І прибувши до Соломона, бесїдувала вона з ним про все, що мала на серцї.

3

Solomon answered all her questions; nothing was hidden from the king which he did not explain to her.

3

А Соломон давав їй відповідь на всї її питання. Не було нїчого недовідомого цареві, чого б він їй не вияснив.

4

When the queen of Sheba perceived all the wisdom of Solomon, the house that he had built,

4

Як побачила ж цариця Сабська всю мудрість Соломонову, й палату, що збудував,

5

the food of his table, the seating of his servants, the attendance of his waiters and their attire, his cupbearers, and his stairway by which he went up to the house of the LORD, there was no more spirit in her.

5

І наїдки до його столу, житла дворян його й стрійність слуг його й їх одїж, й пивничників його, та всепалення його, що він приносив у храму Господньому, то й не стямилась;

6

Then she said to the king, “It was a true report which I heard in my own land about your words and your wisdom.

6

Та й сказала цареві: Щира правда була все те, що менї переказано в моїй землї про твої обставини й про твою мудрість.

7

“Nevertheless I did not believe the reports, until I came and my eyes had seen it. And behold, the half was not told me. You exceed in wisdom and prosperity the report which I heard.

7

Не хотїла я няти віри переказам, аж покіль прибула сама та й побачила все своїми очима. Та менї й половини не сказано. У тебе більш мудростї й заможностї, нїж ійде чутка, що я перечула.

8

“How blessed are your men, how blessed are these your servants who stand before you continually and hear your wisdom.

8

Щасливі люде твої, й щасливі слуги твої, що по всяк час перед тобою стоять і слухають мудростї твоєї!

9

“Blessed be the LORD your God who delighted in you to set you on the throne of Israel; because the LORD loved Israel forever, therefore He made you king, to do justice and righteousness.”

9

Хвала Господеві, Богу твойму, що йому було залюбки посадити тебе на престолї Ізрайлевому. Віковічно влюбив Господь Ізраїля, коли поставив тебе царем, щоб чинив суд і правду.

10

She gave the king a hundred and twenty talents of gold, and a very great amount of spices and precious stones. Never again did such abundance of spices come in as that which the queen of Sheba gave King Solomon.

10

І подарувала вона цареві сто й двайцять талантів золота й велике множество пахощів і благородного каміння. Нїколи ще не приходило стільки пахощів, як подарувала цариця Сабська цареві Соломонові.

11

Also the ships of Hiram, which brought gold from Ophir, brought in from Ophir a very great number of almug trees and precious stones.

11

А кораблї Гирамові, що привозили золото з Офира, привезли з Офира велике множество червоного дерева й благородного каміння.

12

The king made of the almug trees supports for the house of the LORD and for the king’s house, also lyres and harps for the singers; such almug trees have not come in again nor have they been seen to this day.

12

І поробив царь із червоного дерева поруччя до храму Господнього й про царську палату, й псалтирі й гуслі для сьпівців. Нїколи не привожено такого червоного дерева, й не видано по сей день.

13

King Solomon gave to the queen of Sheba all her desire which she requested, besides what he gave her according to his royal bounty. Then she turned and went to her own land together with her servants.

13

І дав царь Соломон царицї Сабській усього, чого жадала й прохала, понад те, що їй дарував як гостинець царський. І пустилась вона в дорогу додому, вона й вся прислуга її.

14

Wealth, Splendor and Wisdom

Now the weight of gold which came in to Solomon in one year was 666 talents of gold,

14

І було в золотї, що приходило до Соломона кожного року, ваги шістьсот шістьдесять і шість талантів,

15

besides that from the traders and the wares of the merchants and all the kings of the Arabs and the governors of the country.

15

Опріч того, що приходило від продавцїв, і з торгу купецького й від усїх царів Арабських і від намісників земських.

16

King Solomon made 200 large shields of beaten gold, using 600 shekels of gold on each large shield.

16

І повелїв царь Соломон виготовити двістї великих щитів із кованого золота; шістьсот секлів золотих обернув на кожен щит;

17

He made 300 shields of beaten gold, using three minas of gold on each shield, and the king put them in the house of the forest of Lebanon.

17

До того триста меньших щитів із кованого золота; три секлі золота обернув на кожен щит, і повішав їх царь у кедровому дому.

18

Moreover, the king made a great throne of ivory and overlaid it with refined gold.

18

Далїй повелїв царь виготувити престола з слонової костї, й обтягнув його щирим золотом.

19

There were six steps to the throne and a round top to the throne at its rear, and arms on each side of the seat, and two lions standing beside the arms.

19

Шість ступенів вело до престола; верховина за престолом була закруглена, а на сїдилищі були з обох боків поруччя, а коло поруччя стояло двоє львів.

20

Twelve lions were standing there on the six steps on the one side and on the other; nothing like it was made for any other kingdom.

20

Дванайцять же левчуків стояло на шести ступенях з обох боків. Такого не було нї в якому царстві.

21

All King Solomon’s drinking vessels were of gold, and all the vessels of the house of the forest of Lebanon were of pure gold. None was of silver; it was not considered valuable in the days of Solomon.

21

І ввесь пивний посуд у царя Соломона був із золота та й усе знаряддє в кедровому будинку було з чистого золота; нїчого не було з срібла, бо срібло за Соломонових часів вважали нї за що;

22

For the king had at sea the ships of Tarshish with the ships of Hiram; once every three years the ships of Tarshish came bringing gold and silver, ivory and apes and peacocks.

22

Бо в царя Соломона були Тарсійські кораблї на морі при кораблях Гирамових. Що три роки приходили Тарсійські кораблї й привозили золото, слонову кість і обізян і пави.

23

So King Solomon became greater than all the kings of the earth in riches and in wisdom.

23

Царь Соломон переважив усї царі на землї заможностю й мудростю.

24

All the earth was seeking the presence of Solomon, to hear his wisdom which God had put in his heart.

24

І ввесь сьвіт жадав бачити Соломона, щоб чути премудре слово його, що вложив йому Бог у серце.

25

They brought every man his gift, articles of silver and gold, garments, weapons, spices, horses, and mules, so much year by year.

25

При тому кожен приносив гостинця: срібне й золоте знаряддє, одїж і зброю, пахощі, конї й мули, що року.

26

Now Solomon gathered chariots and horsemen; and he had 1,400 chariots and 12,000 horsemen, and he stationed them in the chariot cities and with the king in Jerusalem.

26

І наробив собі Соломон множество колесниць і комонника: в його було тисяча й чотириста колесниць і дванайцять тисяч комонника; а порозміщував він їх по колесничнїх городах та між прибічниками царськими в Ерусалимі.

27

The king made silver as common as stones in Jerusalem, and he made cedars as plentiful as sycamore trees that are in the lowland.

27

І зробив царь срібло в Ерусалимі в рівній цїнї з простим каміннєм, а кедри задля їх множества в однаковій цїнї що й сикомори по полях.

28

Also Solomon’s import of horses was from Egypt and Kue, and the king’s merchants procured them from Kue for a price.

28

А виводив Соломон конї з Египту й з Куви; царські купцї вистачають бувало їх із Куви за певну плату.

29

A chariot was imported from Egypt for 600 shekels of silver, and a horse for 150; and by the same means they exported them to all the kings of the Hittites and to the kings of the Arameans.

29

За колесницю плачено в Египтї шістьсот срібних секлів, а за коня по сто й патьдесять. Сим робом продавали конї всї царі Гетїйські й царі Арамейські.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

1 Kings 10

1 Царів 10