New American Standard Bible

Переклад Хоменка

Judah Invaded

Now it came about after this that the sons of Moab and the sons of Ammon, together with some of the Meunites, came to make war against Jehoshaphat.

1

Після цього моавитяни, аммонії, а з ними дехто з маоніїв пішли війною на Йосафата.

2

Then some came and reported to Jehoshaphat, saying, “A great multitude is coming against you from beyond the sea, out of Aram and behold, they are in Hazazon-tamar (that is Engedi).”

2

Прийшли деякі й звідомили про це Йосафата: «Велика сила йде на тебе з-за моря, з Едому, і ось вони в Хацецон-Тамарі, тобто в Енгеді.»

3

Jehoshaphat was afraid and turned his attention to seek the LORD, and proclaimed a fast throughout all Judah.

3

Йосафат злякався й вирішив шукати Господа, тож і оповістив піст по всій Юдеї.

4

So Judah gathered together to seek help from the LORD; they even came from all the cities of Judah to seek the LORD.

4

І зібрались юдеї просити допомоги в Господа; з усіх юдейських міст прийшли також просити допомоги в Господа.

5

Jehoshaphat’s Prayer

Then Jehoshaphat stood in the assembly of Judah and Jerusalem, in the house of the LORD before the new court,

5

Став Йосафат перед юдейською та єрусалимською громадою в Господньому домі, перед новим двором,

6

and he said, “O LORD, the God of our fathers, are You not God in the heavens? And are You not ruler over all the kingdoms of the nations? Power and might are in Your hand so that no one can stand against You.

6

і промовив: «Господи, Боже батьків наших! Чи ж не ти Бог на небі і чи не ти пануєш над усіма царствами народів? У твоїй руці така сила й потуга, що ніхто не встоїться проти тебе!

7

“Did You not, O our God, drive out the inhabitants of this land before Your people Israel and give it to the descendants of Abraham Your friend forever?

7

Чи ж не ти, Боже наш, прогнав мешканців цієї землі перед твоїм народом Ізраїлем і віддав її потомству Авраама, твого вірного, навіки?

8

“They have lived in it, and have built You a sanctuary there for Your name, saying,

8

І вони оселились у ній і збудували в ній святиню імені твоєму, кажучи:

9

‘Should evil come upon us, the sword, or judgment, or pestilence, or famine, we will stand before this house and before You (for Your name is in this house) and cry to You in our distress, and You will hear and deliver us.’

9

Як прийде на нас нещастя, меч-месник або пошесть, або голод, то ми станемо перед цим домом і перед твоїм обличчям, бо твоє ім'я в цьому домі, і візвемо до тебе в нашому горі, і ти почуєш нас і врятуєш.

10

“Now behold, the sons of Ammon and Moab and Mount Seir, whom You did not let Israel invade when they came out of the land of Egypt (they turned aside from them and did not destroy them),

10

Ось і тепер аммонії, моавитяни й ті, що з Сеїр-гори, через край яких ти не дозволив перейти ізраїльтянам, як вони вийшли з Єгипетської землі, вони бо обминули їх і не вигубили їх, —

11

see how they are rewarding us by coming to drive us out from Your possession which You have given us as an inheritance.

11

ось вони платять нам тим, що прийшли вигнати нас із твоєї спадщини, що ти дав нам у посілість.

12

“O our God, will You not judge them? For we are powerless before this great multitude who are coming against us; nor do we know what to do, but our eyes are on You.”

12

Боже наш! Суди їх, бо в нас нема сили проти цієї великої навали, що прийшла на нас ми не відаємо, що робити: тільки до тебе наші очі!»

13

All Judah was standing before the LORD, with their infants, their wives and their children.

13

Всі юдеї стояли тоді перед Господом: і малі діти їх ні, і жінки їхні, і сини їхні.

14

Jahaziel Answers the Prayer

Then in the midst of the assembly the Spirit of the LORD came upon Jahaziel the son of Zechariah, the son of Benaiah, the son of Jeiel, the son of Mattaniah, the Levite of the sons of Asaph;

14

Тоді дух Господній зійшов на Ахазієла, сина Захарії, сина Бенаї, сина Єїела, сина Маттанії, левіта з синів Асафа, — посеред громади,

15

and he said, “Listen, all Judah and the inhabitants of Jerusalem and King Jehoshaphat: thus says the LORD to you, ‘Do not fear or be dismayed because of this great multitude, for the battle is not yours but God’s.

15

і він промовив: «Вважайте, всі юдеї й мешканці Єрусалиму, та й ти, царю Йосафате! Так говорить Господь до вас: Не бійтесь і не лякайтесь цієї великої навали, бо не ваша це війна, а Божа.

16

‘Tomorrow go down against them. Behold, they will come up by the ascent of Ziz, and you will find them at the end of the valley in front of the wilderness of Jeruel.

16

Завтра ви виступите проти них; он вони виходять на горб Ціц, ви знайдете їх край долини, проти Єруел-пустині.

17

‘You need not fight in this battle; station yourselves, stand and see the salvation of the LORD on your behalf, O Judah and Jerusalem.’ Do not fear or be dismayed; tomorrow go out to face them, for the LORD is with you.”

17

Не ви будете битися цим разом; станьте твердо, стійте й побачите, що перемога Господня буде з вами. Юдо та Єрусалиме! Не бійтесь і не лякайтесь! Завтра виступите їм назустріч, і Господь буде з вами.»

18

Jehoshaphat bowed his head with his face to the ground, and all Judah and the inhabitants of Jerusalem fell down before the LORD, worshiping the LORD.

18

І припав Йосафат обличчям до землі, і всі юдеї та єрусалимські мешканці впали перед Господом, щоб поклонитись йому.

19

The Levites, from the sons of the Kohathites and of the sons of the Korahites, stood up to praise the LORD God of Israel, with a very loud voice.

19

Левіти з потомків Кегата та з потомків Кораха встали славити Господа, Бога Ізраїля, вельми грімким голосом.

20

Enemies Destroy Themselves

They rose early in the morning and went out to the wilderness of Tekoa; and when they went out, Jehoshaphat stood and said, “Listen to me, O Judah and inhabitants of Jerusalem, put your trust in the LORD your God and you will be established. Put your trust in His prophets and succeed.”

20

На другий день підвелись вони рано-вранці й виступили до Текоа-пустині. Як вони рушили, став Йосафат і сказав: «Слухайте мене, юдеї та мешканці Єрусалиму! Майте віру в Господа, Бога вашого, й будете безпечні; майте віру в його пророків, і пощастить вам»

21

When he had consulted with the people, he appointed those who sang to the LORD and those who praised Him in holy attire, as they went out before the army and said, “Give thanks to the LORD, for His lovingkindness is everlasting.”

21

Порадившися з народом, він поставив співців Господніх, щоб вони, у святих шатах, славили Господа, йдучи перед озброєними й промовляючи: Хваліте Господа, бо вічна його милость!

22

When they began singing and praising, the LORD set ambushes against the sons of Ammon, Moab and Mount Seir, who had come against Judah; so they were routed.

22

Та саме як вони почали веселитись і славити, Господь наслав засідку на аммоніїв, моавитян та верховинців із Сеїру, що були виступили проти Юди, й вони були побиті,

23

For the sons of Ammon and Moab rose up against the inhabitants of Mount Seir destroying them completely; and when they had finished with the inhabitants of Seir, they helped to destroy one another.

23

бо аммонії та моавитяни піднялись проти верховинців із Сеїру, щоб вигубити та винищити їх, а коли скінчили з ними, повстали одні проти одного та й вигубили себе.

24

When Judah came to the lookout of the wilderness, they looked toward the multitude, and behold, they were corpses lying on the ground, and no one had escaped.

24

А коли юдеї прийшли на вершину в напрямі пустині й глянули на ту навалу, — аж ось на землі лежать самі трупи; ніхто не врятувався.

25

When Jehoshaphat and his people came to take their spoil, they found much among them, including goods, garments and valuable things which they took for themselves, more than they could carry. And they were three days taking the spoil because there was so much.

25

Тоді Йосафат із своїм народом пішов забирати здобич. Вони знайшли силу скота, майна, одежу й дорогі речі, й понабирали собі стільки, що не могли нести. Три дні розбирали вони добич, так багато її було!

26

Triumphant Return to Jerusalem

Then on the fourth day they assembled in the valley of Beracah, for there they blessed the LORD. Therefore they have named that place “The Valley of Beracah” until today.

26

А четвертого дня зібралися в Долині Благословення, бо там благословили Господа, тому й звуть те місце Долиною Благословення по цей день.

27

Every man of Judah and Jerusalem returned with Jehoshaphat at their head, returning to Jerusalem with joy, for the LORD had made them to rejoice over their enemies.

27

Нарешті, всі юдейськ: та єрусалимські люди з Йосафатом на чолі пустились у дорогу назад, щоб вертатися в Єрусалим, раді, бо Господь обрадував їх, урятувавши їх від ворогів.

28

They came to Jerusalem with harps, lyres and trumpets to the house of the LORD.

28

Вони прибули в Єрусалим, до дому Господнього, з гарфами, цитрами та сурмами.

29

And the dread of God was on all the kingdoms of the lands when they heard that the LORD had fought against the enemies of Israel.

29

Страх Божий був тоді по всіх царствах сусідніх країв, як почули, що Господь воював проти ворогів Ізраїля.

30

So the kingdom of Jehoshaphat was at peace, for his God gave him rest on all sides.

30

Отак царство Йосафата зазнало миру, і його Бог дав йому спокій звідусіль.

31

Now Jehoshaphat reigned over Judah. He was thirty-five years old when he became king, and he reigned in Jerusalem twenty-five years. And his mother’s name was Azubah the daughter of Shilhi.

31

Так ото Йосафат царював над Юдою. 35 років було йому, як він став царем, і 25 років царював він у Єрусалимі. Мати його, дочка Шілхі, звалась Азува.

32

He walked in the way of his father Asa and did not depart from it, doing right in the sight of the LORD.

32

Він ходив дорогою батька свого Аси, не відхилявсь від неї й чинив, що було довподоби Господеві.

33

The high places, however, were not removed; the people had not yet directed their hearts to the God of their fathers.

33

Однак, узвишшя не були усунені, й народ ще не спрямував свого серця до Бога батьків своїх.

34

Now the rest of the acts of Jehoshaphat, first to last, behold, they are written in the annals of Jehu the son of Hanani, which is recorded in the Book of the Kings of Israel.

34

Решта дій Йосафата, від Перших до останніх, записана в споминах Єгу, сина Ханані, увійшла в Книгу ізраїльських царів.

35

Alliance Displeases God

After this Jehoshaphat king of Judah allied himself with Ahaziah king of Israel. He acted wickedly in so doing.

35

Але потім Йосафат, юдейський цар, уклав союз з Ахазіею, ізраїльським царем, що поводився нечестиво.

36

So he allied himself with him to make ships to go to Tarshish, and they made the ships in Ezion-geber.

36

Йосафат уклав з ним союз, щоб будувати кораблі й посилати їх у Таршіш; вони їх будували в Еціон-Гевері.

37

Then Eliezer the son of Dodavahu of Mareshah prophesied against Jehoshaphat saying, “Because you have allied yourself with Ahaziah, the LORD has destroyed your works.” So the ships were broken and could not go to Tarshish.

37

Однак, Еліезер, син Дадавагу з Мареші, вирік на Йосафата таке пророцтво: «За те, що ти уклав союз з Ахазією, Господь знищить твоє діло.» Отож, кораблі розбились і не могли плисти в Таршіш.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Хоменка

2 Chronicles 20

2 Хронік 20