New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Sennacherib Invades Judah

After these acts of faithfulness Sennacherib king of Assyria came and invaded Judah and besieged the fortified cities, and thought to break into them for himself.

1

Після таких дїл та вірностї, прийшов Сеннахирим, царь Ассирийський, і вступив у Юдею, і облїг утверджені міста, й задумав загарбати їх собі.

2

Now when Hezekiah saw that Sennacherib had come and that he intended to make war on Jerusalem,

2

Як Езекія побачив, що прийшов Сеннахирим, маючи на думцї воювати проти Ерусалиму;

3

he decided with his officers and his warriors to cut off the supply of water from the springs which were outside the city, and they helped him.

3

То постановив з князями своїми та з своїми військовими людьми позасипати водні джерела, що за містом; і ті допомогли йому.

4

So many people assembled and stopped up all the springs and the stream which flowed through the region, saying, “Why should the kings of Assyria come and find abundant water?”

4

І зібралась сила народу, і засипали всї джерела й потік, що перепливав тую сторону, кажучи: Нехай не знайдуть царі Ассирийські, що поприходили, багато води, (щоб не мали сили).

5

And he took courage and rebuilt all the wall that had been broken down and erected towers on it, and built another outside wall and strengthened the Millo in the city of David, and made weapons and shields in great number.

5

І поновив він сквапно ввесь мур, що був завалився, та построїв наверху башту, а знадвору поставив другий мур, і укріпив Милло в містї Давидовому, й наготував безлїч зброї та щитів.

6

He appointed military officers over the people and gathered them to him in the square at the city gate, and spoke encouragingly to them, saying,

6

І настановив військових начальників над народом, і зібрав їх перед себе на майдан коло міської брами, і промовляв їм до серця, й сказав:

7

“Be strong and courageous, do not fear or be dismayed because of the king of Assyria nor because of all the horde that is with him; for the one with us is greater than the one with him.

7

Кріпіться й будьте відважні, не бійтесь і не лякайтесь царя Ассирийського і всього множества, що з ним; бо з нами більше нїж з ним:

8

“With him is only an arm of flesh, but with us is the LORD our God to help us and to fight our battles.” And the people relied on the words of Hezekiah king of Judah.

8

З ним рамя тїлесне, а з нами Господь, Бог наш, щоб помагати нам і битись в битвах наших. І скріпився народ від таких слів Езекії, царя Юдейського.

9

Sennacherib Undermines Hezekiah

After this Sennacherib king of Assyria sent his servants to Jerusalem while he was besieging Lachish with all his forces with him, against Hezekiah king of Judah and against all Judah who were at Jerusalem, saying,

9

Після сього послав Сеннахирим, царь Ассирийський, своїх слуг у Ерусалим, — сам він стояв проти Лахиса, і вся сила його з ним, — до Езекії, царя Юдейського, й до всїх Юдеїв, що в Ерусалимі, сказати:

10

“Thus says Sennacherib king of Assyria, ‘On what are you trusting that you are remaining in Jerusalem under siege?

10

Так говорить Сеннахирим, царь Ассирийський: На що ви покладаєте надїю й седите в твердинї в Ерусалимі?

11

‘Is not Hezekiah misleading you to give yourselves over to die by hunger and by thirst, saying, “The LORD our God will deliver us from the hand of the king of Assyria”?

11

Чи не зводить вас Езекія, щоб заморити вас на смерть голодом та спрагою, говорячи: Господь, Бог наш, спасе нас від руки царя Ассирийського?

12

‘Has not the same Hezekiah taken away His high places and His altars, and said to Judah and Jerusalem, “You shall worship before one altar, and on it you shall burn incense”?

12

Чи ж не сей то Езекія опустошив висоти його й жертовники його, та й сказав Юдеї та Ерусалимові: Перед одним жертовником покланяйтесь і палїть на йому кадило?

13

‘Do you not know what I and my fathers have done to all the peoples of the lands? Were the gods of the nations of the lands able at all to deliver their land from my hand?

13

Хиба ж ви не знаєте того, що зробив я й батьки мої з усїма народами країв? Чи змогли ж боги народів тих земель спасти свій край від руки моєї?

14

‘Who was there among all the gods of those nations which my fathers utterly destroyed who could deliver his people out of my hand, that your God should be able to deliver you from my hand?

14

Котрий з усїх богів в народів, вигублених батьками моїми, зміг урятувати свій народ від руки моєї? Як же зможе ваш Бог спасти вас від руки моєї?

15

‘Now therefore, do not let Hezekiah deceive you or mislead you like this, and do not believe him, for no god of any nation or kingdom was able to deliver his people from my hand or from the hand of my fathers. How much less will your God deliver you from my hand?’”

15

І тепер нехай не ошукує вас Езекія й не відхиляє вас на такий спосіб; не йміть йому віри. Коли нї один бог нї в одного народу й царства не мав сили спасти свій народ від моєї руки та від руки батьків моїх, то й ваш Бог не спасе вас від руки моєї.

16

His servants spoke further against the LORD God and against His servant Hezekiah.

16

І багато ще говорили слуги його проти Господа Бога та проти Езекії, слуги його.

17

He also wrote letters to insult the LORD God of Israel, and to speak against Him, saying, “As the gods of the nations of the lands have not delivered their people from my hand, so the God of Hezekiah will not deliver His people from my hand.”

17

І листи писав він, а в них зневажав Господа, Бога Ізрайлевого й говорив проти його такі слова: Як боги народів земних не спасли своїх народів від моєї руки, так і Бог Езекіїн не врятує свого народу від руки моєї.

18

They called this out with a loud voice in the language of Judah to the people of Jerusalem who were on the wall, to frighten and terrify them, so that they might take the city.

18

І кричали вони голосним криком мовою Юдейською до народу Ерусалимського, що був на мурі, щоб настрахати його, й злякати його, та взяти місто.

19

They spoke of the God of Jerusalem as of the gods of the peoples of the earth, the work of men’s hands.

19

І говорили про Бога Ерусалима, неначе про богів народів землї, — виробів рук людських.

20

Hezekiah’s Prayer Is Answered

But King Hezekiah and Isaiah the prophet, the son of Amoz, prayed about this and cried out to heaven.

20

І помолився царь Езекія й пророк Ісаїя Амосенко, і взивали до неба.

21

And the LORD sent an angel who destroyed every mighty warrior, commander and officer in the camp of the king of Assyria. So he returned in shame to his own land. And when he had entered the temple of his god, some of his own children killed him there with the sword.

21

І послав Господь ангела, і вигубив він усїх хоробрих і головного начальника, і начальників в війську царя Ассирийського. І вернувся він засоромлений в свій край; і як прийшов в дім бога свого, то його сини, що вийшли з чересел його, вбили його там мечем.

22

So the LORD saved Hezekiah and the inhabitants of Jerusalem from the hand of Sennacherib the king of Assyria and from the hand of all others, and guided them on every side.

22

Так спас Господь Езекію і осадників Ерусалимських від руки Сеннахирима, царя Ассирийського, і від руки всїх; і хоронив їх звідусїль.

23

And many were bringing gifts to the LORD at Jerusalem and choice presents to Hezekiah king of Judah, so that he was exalted in the sight of all nations thereafter.

23

Тодї многі приносили дари Господеві в Ерусалим і дорогі речі Езекії, цареві Юдейському. І став він після сього великим в очах усїх народів.

24

In those days Hezekiah became mortally ill; and he prayed to the LORD, and the LORD spoke to him and gave him a sign.

24

В той час заслаб Езекія смертельно. І помолився Господеві, і він вислухав його і показав йому чудо.

25

But Hezekiah gave no return for the benefit he received, because his heart was proud; therefore wrath came on him and on Judah and Jerusalem.

25

Але не подякував Езекія за послані йому добродїйства; бо згордїло серце його. І був на його гнїв Божий й на Юдею, й на Ерусалим.

26

However, Hezekiah humbled the pride of his heart, both he and the inhabitants of Jerusalem, so that the wrath of the LORD did not come on them in the days of Hezekiah.

26

Але як впокорився Езекія, через те що згордїло було серце його, сам він і осадники Ерусалимські, то не впав на його гнїв Господнїй за часів Езекії.

27

Now Hezekiah had immense riches and honor; and he made for himself treasuries for silver, gold, precious stones, spices, shields and all kinds of valuable articles,

27

І мав Езекія багацтво й славу дуже велику, й зробив собі скарбівню на срібло й золото, й дороге каміннє, та на пахощі, і щити, й на всякий дорогоцїнний посуд,

28

storehouses also for the produce of grain, wine and oil, pens for all kinds of cattle and sheepfolds for the flocks.

28

І комори на добутки з землї, на хлїб, вино й оливу, і стайнї про всякий скот, і загороди про череди;

29

He made cities for himself and acquired flocks and herds in abundance, for God had given him very great wealth.

29

І побудував собі міста. А черед овець та товару було в його дуже много, бо Бог дав йому дуже великі маєтки.

30

It was Hezekiah who stopped the upper outlet of the waters of Gihon and directed them to the west side of the city of David. And Hezekiah prospered in all that he did.

30

Він же, Езекія, загатив верхню течію води Геона й провів її на низ до західнього боку міста Давидового; й щастилось Езекії в кожному дїлї його.

31

Even in the matter of the envoys of the rulers of Babylon, who sent to him to inquire of the wonder that had happened in the land, God left him alone only to test him, that He might know all that was in his heart.

31

Тільки при посланцях від князїв Вавилонських, що посилали до його спитати про чудо, бувше на землї*, покинув його Бог, щоб вивірити його і виявити все, що в його на серцї.

32

Now the rest of the acts of Hezekiah and his deeds of devotion, behold, they are written in the vision of Isaiah the prophet, the son of Amoz, in the Book of the Kings of Judah and Israel.

32

Прочі дїї Езекіїні і чесноти його списані в видїннї Ісаїї Амосенка, пророка, і в книзї царів Юдейських та Ізраїлських.

33

So Hezekiah slept with his fathers, and they buried him in the upper section of the tombs of the sons of David; and all Judah and the inhabitants of Jerusalem honored him at his death. And his son Manasseh became king in his place.

33

І спочив Езекія при батьках своїх, і поховали його над гробовищем синів Давидових; і віддали йому пошану після його смертї всї Юдеї і осадники Ерусалимські. І став царем Манассія, син його, замість його.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

2 Chronicles 32

2 Хронік 32