New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Job Asserts His Integrity

“I have made a covenant with my eyes;
How then could I gaze at a virgin?

1

З очима моїми вчинив я вмову, щоб і не думати про дївицю.

2

“And what is the portion of God from above
Or the heritage of the Almighty from on high?

2

Бо й яка ж доля була б менї від Бога з висоти й яке наслїддє від Вседержителя з неба?

3

“Is it not calamity to the unjust
And disaster to those who work iniquity?

3

Чи ж не погибель безбожному, й не допуст лиходїєві?

4

“Does He not see my ways
And number all my steps?

4

Та й чи ж не бачив він доріг моїх, — не лїчив всї ступнї мої?

5

“If I have walked with falsehood,
And my foot has hastened after deceit,

5

Як я ходив у марнотї й неправдї, а нога моя квапила до омани, —

6

Let Him weigh me with accurate scales,
And let God know my integrity.

6

То нехай зважать мене на вазї правди й Бог розпізнає мою безвинність.

7

“If my step has turned from the way,
Or my heart followed my eyes,
Or if any spot has stuck to my hands,

7

Наколи ноги мої схибили з правої путї й серце моє ходило слїдом за очима моїми, та коли що небудь нечисте прилипло до рук моїх,

8

Let me sow and another eat,
And let my crops be uprooted.

8

Так нехай я сїю, а їсть хто иншій, і нехай пагонцї мої вирвані будуть із коріннєм.

9

“If my heart has been enticed by a woman,
Or I have lurked at my neighbor’s doorway,

9

Як до чужої жони коли небудь серце моє загорілось, і я засїдавсь зрадливо під дверима в ближнього мого,

10

May my wife grind for another,
And let others kneel down over her.

10

Так нехай жінка моя жорнить на другого, й нехай другі збиткуються над нею.

11

“For that would be a lustful crime;
Moreover, it would be an iniquity punishable by judges.

11

Се ж бо й гріх і проступок, що під суд підпадає;

12

“For it would be fire that consumes to Abaddon,
And would uproot all my increase.

12

Се той огонь, що жере аж до загуби, й він усе майно моє викоренив би до щаду.

13

“If I have despised the claim of my male or female slaves
When they filed a complaint against me,

13

Як би я нехтував право раба чи рабинї моєї, коли б вони правувались зо мною,

14

What then could I do when God arises?
And when He calls me to account, what will I answer Him?

14

То що б я робив, коли б Бог встав і поглянув на мене, й що б я міг відказати йому?

15

“Did not He who made me in the womb make him,
And the same one fashion us in the womb?

15

Хиба ж бо не той, що мене збудував в утробі, збудував і його, й однако дав нам образ у матернім лонї?

16

“If I have kept the poor from their desire,
Or have caused the eyes of the widow to fail,

16

Хиба ж я відказував злиденним у їх просьбі, або томив очі вдові (дожидаючій помочи)?

17

Or have eaten my morsel alone,
And the orphan has not shared it

17

Чи сам же я з'їдав мій шматок хлїба, а не їв з його й сиротина?

18

(But from my youth he grew up with me as with a father,
And from infancy I guided her),

18

Та ж він ріс у мене, як у батька, і ще з малку малого мого піклувавсь я вдовою.

19

If I have seen anyone perish for lack of clothing,
Or that the needy had no covering,

19

Як я побачу було кого погибаючого, або без одежі злидаря, що не мав чим прикритись, —

20

If his loins have not thanked me,
And if he has not been warmed with the fleece of my sheep,

20

Чи ж не благословляли мене стегна його (за одежу), чи ж не обогрівала його вовна з отари моєї?

21

If I have lifted up my hand against the orphan,
Because I saw I had support in the gate,

21

Як на безбатьченка зняв я руку, хоч я знав, що мати му оборону в воротях (на судї),

22

Let my shoulder fall from the socket,
And my arm be broken off at the elbow.

22

То нехай рамено моє відпаде од плеча, а рука моя відломиться від ліктя,

23

“For calamity from God is a terror to me,
And because of His majesty I can do nothing.

23

Бо страшна менї була б кара від Бога: я б перед величчю його не устоявся.

24

“If I have put my confidence in gold,
And called fine gold my trust,

24

Не вже ж покладав я в золотї опору мою, або промовляв до скарбу: ти надїя моя?

25

If I have gloated because my wealth was great,
And because my hand had secured so much;

25

Чи ж я тїшився моїм статком великим, та що рука моя придбала багато?

26

If I have looked at the sun when it shone
Or the moon going in splendor,

26

Дивлячись на сонце, як воно сяє, як той місяць велично пливе,

27

And my heart became secretly enticed,
And my hand threw a kiss from my mouth,

27

Чи дав я увестись серцю мойму тайкома, та й чи ж цїлували уста мої (на їх шану) руку мою?

28

That too would have been an iniquity calling for judgment,
For I would have denied God above.

28

Та ж се був би проступок, підпадаючий під суд, бо тодї відрікся б я Бога Всевишнього.

29

“Have I rejoiced at the extinction of my enemy,
Or exulted when evil befell him?

29

Чи радїв я з погибелї ворога мого, або веселився, коли постигло його нещастє?

30

“No, I have not allowed my mouth to sin
By asking for his life in a curse.

30

Нї! я нїколи не дав устам моїм волї, грішити, проклинаючи душу його.

31

“Have the men of my tent not said,
‘Who can find one who has not been satisfied with his meat’?

31

Чи не говорила ж челядь шатра мого: хто ж не наситився б мясом його?

32

“The alien has not lodged outside,
For I have opened my doors to the traveler.

32

Приходень нїколи не ночував на улицї; двері мої отвирав я всякому, хто мимо проходив.

33

“Have I covered my transgressions like Adam,
By hiding my iniquity in my bosom,

33

Коли б я робом людським таїв проступки мої, й скривав у грудях хиби мої,

34

Because I feared the great multitude,
And the contempt of families terrified me,
And kept silent and did not go out of doors?

34

То менї страшно було б перед громадою, й погорда краян лякала б мене, й я мовчав би та й не виходив за двері.

35

“Oh that I had one to hear me!
Behold, here is my signature;
Let the Almighty answer me!
And the indictment which my adversary has written,

35

О, коли б то хтось переслухав мене! Се моє бажаннє, щоб Вседержитель дав відповідь менї, а оборонник мій все те списав!

36

Surely I would carry it on my shoulder,
I would bind it to myself like a crown.

36

Я носив би той запис на плечах моїх, і вкладав собі, як вінець;

37

“I would declare to Him the number of my steps;
Like a prince I would approach Him.

37

Я б виявив йому кожний ступінь мій, а наближався б до його*, мов до князя.

38

“If my land cries out against me,
And its furrows weep together;

38

Коли поле моє проти мене кричало, і загони його на мене нарікали;

39

If I have eaten its fruit without money,
Or have caused its owners to lose their lives,

39

Коли їв я вроджай його та й не віддячив за його, й томив життє робітників,

40

Let briars grow instead of wheat,
And stinkweed instead of barley.”
The words of Job are ended.

40

То нехай замість пшеницї росте в мене осетий, а замість ячменю — кукіль! І скінчились слова Йовові.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Job 31

Йова 31