New American Standard Bible

Переклад Огієнка

Job’s Life Seems Futile

“Is not man forced to labor on earth,
And are not his days like the days of a hired man?

1

Хіба чоловік на землі — не на службі військо́вій? І його дні — як дні на́ймита!

2

“As a slave who pants for the shade,
And as a hired man who eagerly waits for his wages,

2

Як раб, спра́гнений тіні, і як наймит чекає заплати за працю свою,

3

So am I allotted months of vanity,
And nights of trouble are appointed me.

3

так місяці ма́рности да́но в спа́док мені, та ночі терпі́ння мені відлічили.

4

“When I lie down I say,
‘When shall I arise?’
But the night continues,
And I am continually tossing until dawn.

4

Коли я кладусь, то кажу́: „Коли встану?“ І тя́гнеться вечір, і переверта́ння із бо́ку на бік їм до ранку.

5

“My flesh is clothed with worms and a crust of dirt,
My skin hardens and runs.

5

Зодягло́сь моє тіло черво́ю та стру́пами в по́росі, шкіра моя затверді́ла й бридка́.

6

“My days are swifter than a weaver’s shuttle,
And come to an end without hope.

6

А дні мої стали швидчі́ші за тка́цького чо́вника, і в марно́тній надії минають вони.

7

“Remember that my life is but breath;
My eye will not again see good.

7

Пам'ятай, що життя моє — вітер, моє око вже більш не побачить добра́.

8

“The eye of him who sees me will behold me no longer;
Your eyes will be on me, but I will not be.

8

Не побачить мене око того, хто бачив мене, Твої очі поглянуть на мене — та немає мене.

9

“When a cloud vanishes, it is gone,
So he who goes down to Sheol does not come up.

9

Як хмара зникає й прохо́дить, так хто схо́дить в шео́л, не вихо́дить,

10

“He will not return again to his house,
Nor will his place know him anymore.

10

не верта́ється вже той до дому свого́, та й його не пізнає вже місце його.

11

“Therefore I will not restrain my mouth;
I will speak in the anguish of my spirit,
I will complain in the bitterness of my soul.

11

Тож не стримаю я своїх уст, говоритиму в у́тиску духа свого, нарікати я буду в гірко́ті своєї душі:

12

“Am I the sea, or the sea monster,
That You set a guard over me?

12

Чи я море чи мо́рська потво́ра, що Ти надо мною сторо́жу поставив?

13

“If I say, ‘My bed will comfort me,
My couch will ease my complaint,’

13

Коли я кажу́: „Нехай по́стіль потішить мене, хай думки́ мої ложе моє забере“,

14

Then You frighten me with dreams
And terrify me by visions;

14

то Ти снами лякаєш мене, і виді́ннями стра́шиш мене

15

So that my soul would choose suffocation,
Death rather than my pains.

15

І душа моя пра́гне заду́шення, смерти хо́чуть мої кості.

16

“I waste away; I will not live forever.
Leave me alone, for my days are but a breath.

16

Я обри́див життям. Не повіки ж я жи́тиму! Відпусти ж Ти мене, бо марно́та оці мої дні!

17

“What is man that You magnify him,
And that You are concerned about him,

17

Що таке чоловік, що його Ти підно́сиш, що серце Своє прикладаєш до ньо́го?

18

That You examine him every morning
And try him every moment?

18

Ти щора́нку за ним назираєш, щохвилі його Ти дослі́джуєш.

19

“Will You never turn Your gaze away from me,
Nor let me alone until I swallow my spittle?

19

Як довго від мене ще Ти не відве́рнешся, не пу́стиш мене проковтну́ти хоч сли́ну свою?

20

“Have I sinned? What have I done to You,
O watcher of men?
Why have You set me as Your target,
So that I am a burden to myself?

20

Я згрішив. Що ж я маю робити, о Сто́роже лю́дський? Чому́ Ти поклав мене ціллю для Себе, — і я стався собі тягаре́м?

21

“Why then do You not pardon my transgression
And take away my iniquity?
For now I will lie down in the dust;
And You will seek me, but I will not be.”

21

І чому́ Ти не про́стиш мойого гріха́, і не відкинеш провини моєї? А тепер я до по́роху ляжу, і Ти бу́деш шукати мене, — та немає мене“.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Огієнка

Job 7

Йова 7