New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

The Plague of Locusts

Then the LORD said to Moses, “Go to Pharaoh, for I have hardened his heart and the heart of his servants, that I may perform these signs of Mine among them,

1

І рече Господь Мойсейові: Увійди до Фараона; я ж бо закаменив запекле серце його і серце в дворян його, щоб менї показати сї знамення на них.

2

and that you may tell in the hearing of your son, and of your grandson, how I made a mockery of the Egyptians and how I performed My signs among them, that you may know that I am the LORD.”

2

І щоб тобі можна було повідати в уші синові твойму, як я насьміявсь з Египту, і які знамення сотворив я над ним, щоб ви взнали, що я Господь.

3

Moses and Aaron went to Pharaoh and said to him, “Thus says the LORD, the God of the Hebrews, ‘How long will you refuse to humble yourself before Me? Let My people go, that they may serve Me.

3

І прийшов Мойсей та Арон до Фараона та й промовили йому: Так каже Господь, Бог Єврейський: Докіль ще ставити меш опір, не хотячи впокоритись передо мною? Відпусти люде мої послужити менї.

4

‘For if you refuse to let My people go, behold, tomorrow I will bring locusts into your territory.

4

Коли ж не схочеш одпустити люде мої, се я наведу завтра сарану на займища твої.

5

‘They shall cover the surface of the land, so that no one will be able to see the land. They will also eat the rest of what has escaped — what is left to you from the hail — and they will eat every tree which sprouts for you out of the field.

5

І вкриє лице землї, що й землї буде не знати, і поїсть увесь останок, що зістався вам од гряду, і жерти ме всяке дерево, що виростає вам у полї;

6

‘Then your houses shall be filled and the houses of all your servants and the houses of all the Egyptians, something which neither your fathers nor your grandfathers have seen, from the day that they came upon the earth until this day.’” And he turned and went out from Pharaoh.

6

І сповняться будинки твої, й будинки всїх дворян твоїх, й усї оселї Египецькі, що нїколи не бачили сього батьки твої, нї батьки батьків твоїх з того часу, як постали на сїй землї та й по сей день. І повернувся Мойсей та й вийшов од Фараона.

7

Pharaoh’s servants said to him, “How long will this man be a snare to us? Let the men go, that they may serve the LORD their God. Do you not realize that Egypt is destroyed?”

7

І промовили слуги Фараонові до його: Докіль буде сей чоловік западнею нам? Відпусти людей послужити Господеві, Богу свойму. Хиба не знаєш і досї, що погублено Египет?

8

So Moses and Aaron were brought back to Pharaoh, and he said to them, “Go, serve the LORD your God! Who are the ones that are going?”

8

І вернули Мойсея та Арона перед Фараона, і каже їм: Ідїте послужіте Господеві, Богу вашому! Хто ж усї ті, що хочуть вийти?

9

Moses said, “We shall go with our young and our old; with our sons and our daughters, with our flocks and our herds we shall go, for we must hold a feast to the LORD.”

9

І каже Мойсей: З молодиками нашими й з дїдами нашими пійдемо, з синами й дочками нашими, з отарами й чередами нашими пійдемо; бо сьвято Господа Бога в нас.

10

Then he said to them, “Thus may the LORD be with you, if ever I let you and your little ones go! Take heed, for evil is in your mind.

10

І каже він: Нехай буде так. Господь із вами! Я готов відпустити вас, но чому з малечою вашою? Та гледїть, у вас бо на умі щось лихе!

11

“Not so! Go now, the men among you, and serve the LORD, for that is what you desire.” So they were driven out from Pharaoh’s presence.

11

Нї бо! Йдїте собі, що вже дорослі, та й послужіте Господеві; сього бо самі допевняєтесь. Та й вигнали їх зперед Фараона.

12

Then the LORD said to Moses, “Stretch out your hand over the land of Egypt for the locusts, that they may come up on the land of Egypt and eat every plant of the land, even all that the hail has left.”

12

І рече Господь Мойсейові: Просьтягни руку твою над Египецькою землею про сарану, і нехай налетить сарана на Египецьку землю, та й пожере всю траву земну, що лишив гряд.

13

So Moses stretched out his staff over the land of Egypt, and the LORD directed an east wind on the land all that day and all that night; and when it was morning, the east wind brought the locusts.

13

І простяг Мойсей жезло своє над Египецькою землею, Господь же наводив од схід сонця вітра на землю весь той день і всю ніч, а як обутріло, східний вітер нагнав сарану.

14

The locusts came up over all the land of Egypt and settled in all the territory of Egypt; they were very numerous. There had never been so many locusts, nor would there be so many again.

14

І напала сарана на всю землю Египецьку, і посїла вона по всїх займищах Египецьких, тьма тьмою. Доти не було такої сарани, і потім не буде такої.

15

For they covered the surface of the whole land, so that the land was darkened; and they ate every plant of the land and all the fruit of the trees that the hail had left. Thus nothing green was left on tree or plant of the field through all the land of Egypt.

15

І вкрила лице всієї землї, так що земля почорнїла, та й пожерла всю траву земную й усї плоди на деревах, що позоставались од гряду, і не зосталось нїчогісїнько зеленого на дереві або на траві в полях, по всїй землї Египецькій.

16

Then Pharaoh hurriedly called for Moses and Aaron, and he said, “I have sinned against the LORD your God and against you.

16

І метнувся Фараон кликати Мойсея та Арона, та й каже: Провинив Господеві, Богу вашому, та й вам.

17

“Now therefore, please forgive my sin only this once, and make supplication to the LORD your God, that He would only remove this death from me.”

17

Простїте ж мою провину тілько сей раз, і вблагайте Господа, Бога вашого, щоб одвернув од мене сю тілько смерть.

18

He went out from Pharaoh and made supplication to the LORD.

18

І вийшов Мойсей од Фараона і вблагав Господа.

19

So the LORD shifted the wind to a very strong west wind which took up the locusts and drove them into the Red Sea; not one locust was left in all the territory of Egypt.

19

І дав Господь вітер потужний на захід соньця, і взяв той вітер сарану та й вкинув її в Червоне море. Не зісталось же сарани по всїх Египецьких займищах.

20

But the LORD hardened Pharaoh’s heart, and he did not let the sons of Israel go.

20

Та закаменив Господь запекле серце Фараонове, і не відпустив він синів Ізрайлевих.

21

Darkness over the Land

Then the LORD said to Moses, “Stretch out your hand toward the sky, that there may be darkness over the land of Egypt, even a darkness which may be felt.”

21

І рече Господь Мойсейові: Простягни руку твою до неба, і нехай постане темрява над Египецькою землею така, щоб ходили помацки.

22

So Moses stretched out his hand toward the sky, and there was thick darkness in all the land of Egypt for three days.

22

І простяг Мойсей руку свою до неба, і стояла густа темрява по всїй землї Египецький три днї.

23

They did not see one another, nor did anyone rise from his place for three days, but all the sons of Israel had light in their dwellings.

23

І не бачило одно 'дного, і не встав нїхто з місця свого три днї, у всїх же синів Ізрайлевих був сьвіт по їх осадах.

24

Then Pharaoh called to Moses, and said, “Go, serve the LORD; only let your flocks and your herds be detained. Even your little ones may go with you.”

24

І кликне Фараон Мойсея та Арона, та й каже: Йдїте служити Господеві, тільки отарі та череди покиньте. Малеча ж ваша теж нехай йде з вами.

25

But Moses said, “You must also let us have sacrifices and burnt offerings, that we may sacrifice them to the LORD our God.

25

І каже Мойсей: Нї! ти сам нам даси й жертви й усепалення, щоб ми принесли Господеві, Богу нашому.

26

“Therefore, our livestock too shall go with us; not a hoof shall be left behind, for we shall take some of them to serve the LORD our God. And until we arrive there, we ourselves do not know with what we shall serve the LORD.”

26

Та й уся наша скотина пійде з нами; не покинемо позад себе й копита; з них бо брати мемо про службу Господеві, Богу нашому; ми же і самі не відаємо, чим служити мем Господеві, аж покіль прийдемо туди.

27

But the LORD hardened Pharaoh’s heart, and he was not willing to let them go.

27

І закаменив Господь серце Фараонове, і не схотїв він одпустити їх.

28

Then Pharaoh said to him, “Get away from me! Beware, do not see my face again, for in the day you see my face you shall die!”

28

І каже йому Фараон: Ійди геть собі від мене! Сховайся! Не побачиш уже лиця мого; бо того дня, як побачиш лице моє, тобі й смерть.

29

Moses said, “You are right; I shall never see your face again!”

29

І каже Мойсей: Правду промовив єси: вже не бачити му лиця твого.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Exodus 10

Вихід 10