Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Хоменка
Israel’s Labor Increased
And afterward Moses and Aaron came and said to Pharaoh, “Thus says the LORD, the God of Israel, ‘Let My people go that they may celebrate a feast to Me in the wilderness.’”
And afterward Moses and Aaron came and said to Pharaoh, “Thus says the LORD, the God of Israel, ‘Let My people go that they may celebrate a feast to Me in the wilderness.’”
Після того ввійшли Мойсей та Арон до фараона й кажуть: "Так мовить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти мій народ, щоб святкували мені свято в пустині."
But Pharaoh said, “Who is the LORD that I should obey His voice to let Israel go? I do not know the LORD, and besides, I will not let Israel go.”
А фараон відповів: "Хто такий Господь, щоб я мав послухати його голосу та відпустити Ізраїля? Не знаю Господа, й Ізраїля не відпущу."
Then they said, “The God of the Hebrews has met with us. Please, let us go a three days’ journey into the wilderness that we may sacrifice to the LORD our God, otherwise He will fall upon us with pestilence or with the sword.”
Вони ж сказали: "Бог євреїв зустрів нас; хочемо, отже, піти за три дні ходи в пустиню і принести там жертву Господеві, Богу нашому, щоб не вдарив на нас мором або мечем."
But the king of Egypt said to them, “Moses and Aaron, why do you draw the people away from their work? Get back to your labors!”
І відповів їм цар єгипетський: "Чому то ви, Мойсею й Ароне, відтягаєте людей від праці? Ідіть собі до своєї роботи."
Again Pharaoh said, “Look, the people of the land are now many, and you would have them cease from their labors!”
Вів далі фараон: "Ось така сила-силенна того народу, більше як мешканців цієї землі, а ви ще хочете відтягати його від його роботи."
So the same day Pharaoh commanded the taskmasters over the people and their foremen, saying,
І дав фараон того ж самого дня такий наказ начальникам та доглядачам народу:
“You are no longer to give the people straw to make brick as previously; let them go and gather straw for themselves.
"Не постачайте вже більш людям соломи на цеглу, як досіль було; самі вони нехай ходять та призбирують собі солому.
“But the quota of bricks which they were making previously, you shall impose on them; you are not to reduce any of it. Because they are lazy, therefore they cry out, ‘Let us go and sacrifice to our God.’
А вимагайте від них стільки цеглин, скільки й досі вироблювалося; не поменшуйте нічого, бо вони ліниві, тому й кричать: ми бажали б піти та принести жертву Богу нашому!
“Let the labor be heavier on the men, and let them work at it so that they will pay no attention to false words.”
Нехай тяжить робота на цих людях, нехай її пильнують, не зважавши на пусті теревені."
So the taskmasters of the people and their foremen went out and spoke to the people, saying, “Thus says Pharaoh, ‘I am not going to give you any straw.
Повиходили начальники та доглядачі над людьми та й кажуть до народу: "Ось що велить фараон: Я вже не даватиму вам більш соломи.
‘You go and get straw for yourselves wherever you can find it, but none of your labor will be reduced.’”
Ідіте, самі збирайте собі солому, де знайдете; бо нічого не буде знижено з роботи вашої."
So the people scattered through all the land of Egypt to gather stubble for straw.
І порозходились люди по всій єгипетській землі збирати собі стерню замість соломи.
The taskmasters pressed them, saying, “Complete your work quota, your daily amount, just as when you had straw.”
Доглядачі ж квапили їх, наказуючи: "Виробляйте стільки щоденної роботи, як і тоді, коли була заготовлена солома."
Moreover, the foremen of the sons of Israel, whom Pharaoh’s taskmasters had set over them, were beaten and were asked, “Why have you not completed your required amount either yesterday or today in making brick as previously?”
І бито доглядачів з синів Ізраїля, що їх настановили над ними фараонові доглядачі, примовляючи: "Чому не виготували призначену вам кількість цеглин і вчора й сьогодні?"
Then the foremen of the sons of Israel came and cried out to Pharaoh, saying, “Why do you deal this way with your servants?
Прийшли доглядачі з синів Ізраїля до фараона скаржитись та й кажуть: "Чого знущаєшся так із рабів твоїх?
“There is no straw given to your servants, yet they keep saying to us, ‘Make bricks!’ And behold, your servants are being beaten; but it is the fault of your own people.”
Соломи не дають рабам твоїм, а цеглу, мовляв, виробляйте. А до того ще й б'ють рабів твоїх; а народ твій винен."
But he said, “You are lazy, very lazy; therefore you say, ‘Let us go and sacrifice to the LORD.’
А він і каже: "Ліниві ви, ліниві! Тому то й верзете: Підемо принести жертву Господеві.
“So go now and work; for you will be given no straw, yet you must deliver the quota of bricks.”
А зараз забирайтеся до праці; соломи вам не даватимуть, а цегли, скільки визначено — постачайте."
The foremen of the sons of Israel saw that they were in trouble because they were told, “You must not reduce your daily amount of bricks.”
Побачили доглядачі ізраїльські, що з ними погано, коли такий наказ: не зменшувати щоденного числа у виробі цегли.
When they left Pharaoh’s presence, they met Moses and Aaron as they were waiting for them.
Та саме як виходили вони від фараона, спіткались із Мойсеєм та Ароном, що стояли там, ждучи їх;
They said to them, “May the LORD look upon you and judge you, for you have made us odious in Pharaoh’s sight and in the sight of his servants, to put a sword in their hand to kill us.”
і кажуть їм: "Нехай Господь розсудить та скарає вас; зробили ж бо ви нас ненавидними перед фараоном та його слугами, дали ви меча їм у руки нас повбивати."
Then Moses returned to the LORD and said, “O Lord, why have You brought harm to this people? Why did You ever send me?
Тоді звернувся Мойсей до Господа й каже: "Господи, чому допустив єси таке лихо на цих людей! Чому ти послав мене?