Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Турконяка
Israel’s Labor Increased
And afterward Moses and Aaron came and said to Pharaoh, “Thus says the LORD, the God of Israel, ‘Let My people go that they may celebrate a feast to Me in the wilderness.’”
And afterward Moses and Aaron came and said to Pharaoh, “Thus says the LORD, the God of Israel, ‘Let My people go that they may celebrate a feast to Me in the wilderness.’”
Після того Мойсей та Аарон увійшли до фараона й сказали йому: Так говорить Господь, Бог Ізраїля: Відпусти Мій народ, щоб вони зробили свято для Мене в пустелі!
But Pharaoh said, “Who is the LORD that I should obey His voice to let Israel go? I do not know the LORD, and besides, I will not let Israel go.”
Та фараон сказав: Хто Він, щоб я дослухався до Його голосу, аби відпустити Ізраїльських синів? Я не знаю Господа, та й Ізраїля не відпущу!
Then they said, “The God of the Hebrews has met with us. Please, let us go a three days’ journey into the wilderness that we may sacrifice to the LORD our God, otherwise He will fall upon us with pestilence or with the sword.”
А вони кажуть йому: Бог євреїв покликав нас! Отже, ми підемо в триденну подорож у пустелю, щоби принести жертву нашому Богові, аби часом не спіткала нас смерть або згуба.
But the king of Egypt said to them, “Moses and Aaron, why do you draw the people away from their work? Get back to your labors!”
А єгипетський цар сказав їм: Мойсею і Аароне! Навіщо ви відвертаєте мій народ від праці? Нехай кожен із вас повертається до своєї роботи!
Again Pharaoh said, “Look, the people of the land are now many, and you would have them cease from their labors!”
Ось тепер народу на цій землі стало багато, — сказав фараон, — тож не даватимемо їм спочинку від праці.
So the same day Pharaoh commanded the taskmasters over the people and their foremen, saying,
І фараон наказав наглядачам над народом і обліковцям, кажучи:
“You are no longer to give the people straw to make brick as previously; let them go and gather straw for themselves.
Більше народові не давати соломи для виготовлення цегли, як учора й позавчора. Хай самі йдуть і збирають собі солому!
“But the quota of bricks which they were making previously, you shall impose on them; you are not to reduce any of it. Because they are lazy, therefore they cry out, ‘Let us go and sacrifice to our God.’
А норму цегли накладеш на них таку ж, скільки вони виробляють кожного дня, нічого не зменшуй, адже вони — бездіяльні! Тому вони і кричать, заявляючи: Підемо і принесемо жертву нашому Богові!
“Let the labor be heavier on the men, and let them work at it so that they will pay no attention to false words.”
Нехай важкою стане праця цих людей, і хай за неї дбають, а пустими балачками хай не переймаються!
So the taskmasters of the people and their foremen went out and spoke to the people, saying, “Thus says Pharaoh, ‘I am not going to give you any straw.
Тож наглядачі та обліковці підганяли їх і зверталися до народу, кажучи: Так говорить фараон: Більше я не даю вам соломи!
‘You go and get straw for yourselves wherever you can find it, but none of your labor will be reduced.’”
Ви самі йдіть, і де лише знайдете, збирайте солому, а норма ваша зовсім не зменшується.
So the people scattered through all the land of Egypt to gather stubble for straw.
Тож народ розсіявся по всьому Єгипті, щоби збирати стерню на солому.
The taskmasters pressed them, saying, “Complete your work quota, your daily amount, just as when you had straw.”
А наглядачі підганяли їх, говорячи: Виконуйте роботи, призначені на кожний день, — так само, як тоді, коли вам давали солому!
Moreover, the foremen of the sons of Israel, whom Pharaoh’s taskmasters had set over them, were beaten and were asked, “Why have you not completed your required amount either yesterday or today in making brick as previously?”
Тож обліковців з роду синів Ізраїля, яких наставили над ними наглядачі фараона, бичували і приказували: Чому ви не закінчили і сьогодні призначеної вам кількості цегли, як учора й позавчора?
Then the foremen of the sons of Israel came and cried out to Pharaoh, saying, “Why do you deal this way with your servants?
А обліковці з Ізраїльських синів прийшли і заволали до фараона, кажучи: Навіщо так чиниш із твоїми слугами?
“There is no straw given to your servants, yet they keep saying to us, ‘Make bricks!’ And behold, your servants are being beaten; but it is the fault of your own people.”
Соломи не дають твоїм слугам, а цеглу кажуть нам робити! Дивись, твоїх рабів бичували, — так що ти кривдиш свій народ.
But he said, “You are lazy, very lazy; therefore you say, ‘Let us go and sacrifice to the LORD.’
А той сказав їм: Ви — бездіяльні, нероби! Тому й кажете: Підемо принесемо жертву нашому Богові.
“So go now and work; for you will be given no straw, yet you must deliver the quota of bricks.”
Тепер ідіть і працюйте, бо соломи вам не дадуть, а призначену кількість цегли ви здаватимете!
The foremen of the sons of Israel saw that they were in trouble because they were told, “You must not reduce your daily amount of bricks.”
Обліковці з Ізраїльських синів бачили, що вони в біді, бо їм говорили: Не зменшуйте кількості цегли, призначеної на день.
When they left Pharaoh’s presence, they met Moses and Aaron as they were waiting for them.
А коли вони виходили від фараона, то зустріли Мойсея і Аарона, які йшли їм назустріч,
They said to them, “May the LORD look upon you and judge you, for you have made us odious in Pharaoh’s sight and in the sight of his servants, to put a sword in their hand to kill us.”
і вони сказали їм: Нехай спогляне на вас Бог і хай судить, бо ви зробили огидним наш запах перед фараоном і перед його слугами, оскільки дали йому в руки меча, щоб нас повбивав.
Then Moses returned to the LORD and said, “O Lord, why have You brought harm to this people? Why did You ever send me?
А Мойсей повернувся до Господа і сказав: Господи, чому вчинив Ти зло цьому народові? І чому Ти послав мене?