New American Standard Bible

Переклад Хоменка

Egyptian Cattle Die

Then the LORD said to Moses, “Go to Pharaoh and speak to him, ‘Thus says the LORD, the God of the Hebrews, “Let My people go, that they may serve Me.

1

Сказав Господь Мойсеєві: "Піди до фараона і скажи йому: Так говорить Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені;

2

“For if you refuse to let them go and continue to hold them,

2

бо, як не схочеш відпустити людей моїх і далі задержуватимеш їх,

3

behold, the hand of the LORD will come with a very severe pestilence on your livestock which are in the field, on the horses, on the donkeys, on the camels, on the herds, and on the flocks.

3

то рука Господня вдарить вельми тяжким мором на твою скотину на полях, на коней, на ослів, на верблюдів, на волів і на овець.

4

“But the LORD will make a distinction between the livestock of Israel and the livestock of Egypt, so that nothing will die of all that belongs to the sons of Israel.”’”

4

Та Господь розрізнить ізраїльський скот від скоту єгипетського: зо всього, що належить синам Ізраїля, ніщо не згине."

5

The LORD set a definite time, saying, “Tomorrow the LORD will do this thing in the land.”

5

І призначив Господь реченець, кажучи: "Узавтра Господь виконає на землі це слово."

6

So the LORD did this thing on the next day, and all the livestock of Egypt died; but of the livestock of the sons of Israel, not one died.

6

Другого дня Господь сповнив слово, й згинув увесь єгипетський скот; між скотом же синів Ізраїля не впало ні одне.

7

Pharaoh sent, and behold, there was not even one of the livestock of Israel dead. But the heart of Pharaoh was hardened, and he did not let the people go.

7

Послав фараон (довідатись), та ось між скотом синів Ізраїля не впало ані однісіньке. Та закам'яніло серце фараона і не відпустив людей.

8

The Plague of Boils

Then the LORD said to Moses and Aaron, “Take for yourselves handfuls of soot from a kiln, and let Moses throw it toward the sky in the sight of Pharaoh.

8

Господь сказав Мойсеєві й Аронові: "Понабирайте собі повні жмені сажі з печі, й нехай Мойсей сипле нею перед фараоном проти неба.

9

“It will become fine dust over all the land of Egypt, and will become boils breaking out with sores on man and beast through all the land of Egypt.”

9

І вона стане тонким пилом по всій землі Єгипетській, і по всій землі Єгипетській на людях і на скотині понариває чиряки, що зопукляться гноїстими пухирями."

10

So they took soot from a kiln, and stood before Pharaoh; and Moses threw it toward the sky, and it became boils breaking out with sores on man and beast.

10

Набравши сажі з печі, стали вони перед фараоном, і сипнув нею Мойсей проти неба, і понаривали чиряки на людях і скоті та прорвались гнійними пухирями.

11

The magicians could not stand before Moses because of the boils, for the boils were on the magicians as well as on all the Egyptians.

11

Чаклуни ж не могли з'явитись перед Мойсеем через чиряки; бо обкинуло чиряками і чаклунів і всіх єгиптян.

12

And the LORD hardened Pharaoh’s heart, and he did not listen to them, just as the LORD had spoken to Moses.

12

І закам'янив Господь серце у фараона, і він не послухав їх, як і передсказав був Господь Мойсеєві.

13

Then the LORD said to Moses, “Rise up early in the morning and stand before Pharaoh and say to him, ‘Thus says the LORD, the God of the Hebrews, “Let My people go, that they may serve Me.

13

Господь сказав Мойсеєві: "Встань рано-вранці та й ставсь перед фараоном і скажи йому: Так каже Господь, Бог євреїв: Відпусти народ мій, щоб послужив мені.

14

“For this time I will send all My plagues on you and your servants and your people, so that you may know that there is no one like Me in all the earth.

14

Бо цього разу пошлю всі мої кари на тебе, на слуг твоїх і на народ твій, щоб ти пізнав, що нема нікого, як я, на всій землі.

15

“For if by now I had put forth My hand and struck you and your people with pestilence, you would then have been cut off from the earth.

15

Бо вже тепер простягти б тільки руку мою, щоб вдарити тебе й народ твій мором, так і щез би ти з землі.

16

“But, indeed, for this reason I have allowed you to remain, in order to show you My power and in order to proclaim My name through all the earth.

16

Та тільки на те й пощадив я тебе, щоб показати тобі потугу мою, і щоб ім'я моє проповідувано по всій землі.

17

“Still you exalt yourself against My people by not letting them go.

17

Чи ж іще виноситимешся над моїм народом і не відпустиш його?

18

The Plague of Hail

“Behold, about this time tomorrow, I will send a very heavy hail, such as has not been seen in Egypt from the day it was founded until now.

18

Ось узавтра в цю пору я спущу страшний град, якого ще в Єгипті не було з того дня, як він постав, аж посьогодні.

19

“Now therefore send, bring your livestock and whatever you have in the field to safety. Every man and beast that is found in the field and is not brought home, when the hail comes down on them, will die.”’”

19

Тож скоренько пошли захистити твій скот і все, що в тебе в полі; бо на всяку людину та скотину, що знайдеться на дворі й не повернеться до дому, вдарить град, і воно погибне."

20

The one among the servants of Pharaoh who feared the word of the LORD made his servants and his livestock flee into the houses;

20

Хто зо слуг фараонових злякався слова Господнього, той звелів своїм рабам утікати зо скотом під піддашшя.

21

but he who paid no regard to the word of the LORD left his servants and his livestock in the field.

21

А хто не взяв собі до серця слова Господнього, той лишив рабів своїх і скот на полі.

22

Now the LORD said to Moses, “Stretch out your hand toward the sky, that hail may fall on all the land of Egypt, on man and on beast and on every plant of the field, throughout the land of Egypt.”

22

Господь сказав Мойсеєві: "Простягни руку свою до неба, і нехай гряне град по всій землі Єгипетській, і на людей і на скот, і на всяку польову рослину в Єгипетській землі."

23

Moses stretched out his staff toward the sky, and the LORD sent thunder and hail, and fire ran down to the earth. And the LORD rained hail on the land of Egypt.

23

Простяг Мойсей палицю свою до неба, і спустив Господь громи та град, і впав огонь на землю, і сипав Господь градом по землі Єгипетській.

24

So there was hail, and fire flashing continually in the midst of the hail, very severe, such as had not been in all the land of Egypt since it became a nation.

24

І вдарив град з блискавицями такий страшенний, що не було такого в цілім Єгипті з того часу, як люди замешкали в ньому.

25

The hail struck all that was in the field through all the land of Egypt, both man and beast; the hail also struck every plant of the field and shattered every tree of the field.

25

І побив град по всій землі Єгипетській усе, що було в полі, людину й скотину, і всю польову рослинність побив град, і всі дерева на полях град потрощив.

26

Only in the land of Goshen, where the sons of Israel were, there was no hail.

26

Тільки в Гошен-землі, де проживали сини Ізраїля, не було граду.

27

Then Pharaoh sent for Moses and Aaron, and said to them, “I have sinned this time; the LORD is the righteous one, and I and my people are the wicked ones.

27

І послав фараон по Мойсея та Арона і промовив до них: "Цим разом я згрішив; Господь правий, я ж і народ мій винні.

28

“Make supplication to the LORD, for there has been enough of God’s thunder and hail; and I will let you go, and you shall stay no longer.”

28

Моліться до Господа; досить уже тієї страшної громовиці й градобою, я відпущу вас, не мусите вже довше зоставатись."

29

Moses said to him, “As soon as I go out of the city, I will spread out my hands to the LORD; the thunder will cease and there will be hail no longer, that you may know that the earth is the LORD’S.

29

І відказав йому Мойсей: "Як тільки вийду з міста, здійму руки мої до Господа, і вщухне громовиця, і град перестане бити, щоб ти зрозумів, що Господня є земля.

30

“But as for you and your servants, I know that you do not yet fear the LORD God.”

30

Та знаю, що ні ти, ні слуги двірські твої, не боїтесь ще Господа Бога."

31

(Now the flax and the barley were ruined, for the barley was in the ear and the flax was in bud.

31

Льон і ячмінь були побиті, бо ячмінь колосився, а льон був у цвіті.

32

But the wheat and the spelt were not ruined, for they ripen late.)

32

Пшениця ж і жито не були побиті, бо ще не посходили.

33

So Moses went out of the city from Pharaoh, and spread out his hands to the LORD; and the thunder and the hail ceased, and rain no longer poured on the earth.

33

Вийшов Мойсей від фараона з міста й зняв руки свої до Господа; і вщухли громи та градобій, і дощова злива над землею.

34

But when Pharaoh saw that the rain and the hail and the thunder had ceased, he sinned again and hardened his heart, he and his servants.

34

Як же побачив фараон, що перестали і злива, і град, і громи, взяв і далі грішити, і закаменив своє серце, він і слуги його.

35

Pharaoh’s heart was hardened, and he did not let the sons of Israel go, just as the LORD had spoken through Moses.

35

І стало твердим серце у фараона, і не відпустив він синів Ізраїля, як і був передсказав Господь Мойсеєві.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Хоменка

Exodus 9

Вихід 9