New American Standard Bible

Переклад Турконяка

The Futility of Pleasure and Possessions

I said to myself, “Come now, I will test you with pleasure. So enjoy yourself.” And behold, it too was futility.

1

Я промовив у своєму серці: Давай випробую тебе веселістю, тож поглянь на добро! Ось і це марнота.

2

I said of laughter, “It is madness,” and of pleasure, “What does it accomplish?”

2

Я сказав сміхові: Крутійство! А веселості: Що це ти чиниш?

3

I explored with my mind how to stimulate my body with wine while my mind was guiding me wisely, and how to take hold of folly, until I could see what good there is for the sons of men to do under heaven the few years of their lives.

3

Я перевірив у своєму серці, чи буде тягнути до вина моє тіло, — та моє серце провадило в мудрості. Я намагався схопити безумність, доки не побачу, у чому добро для людських синів, яке чинитимуть під сонцем усю кількість днів їхнього життя.

4

I enlarged my works: I built houses for myself, I planted vineyards for myself;

4

Я звеличив мої творіння, збудував собі доми, насадив собі виноградники,

5

I made gardens and parks for myself and I planted in them all kinds of fruit trees;

5

зробив собі огорожі та сади і посадив у них дерево всякого плоду.

6

I made ponds of water for myself from which to irrigate a forest of growing trees.

6

Я зробив собі ставки для води, щоб наводнювати з них ліс, що породжував дерева.

7

I bought male and female slaves and I had homeborn slaves. Also I possessed flocks and herds larger than all who preceded me in Jerusalem.

7

Я придбав рабів і рабинь, і були в мене ті, що народилися в домі, і в мене було велике надбання стад і череда понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі.

8

Also, I collected for myself silver and gold and the treasure of kings and provinces. I provided for myself male and female singers and the pleasures of men — many concubines.

8

Я зібрав собі золото, срібло і особисті маєтки царів та країн. Я настановив собі співаків, співачок і приємності людських синів, виночерпіїв і виночерпинь.

9

Then I became great and increased more than all who preceded me in Jerusalem. My wisdom also stood by me.

9

І я звеличився, і додав понад усіх, що були переді мною в Єрусалимі. І моя мудрість установлена була в мені.

10

All that my eyes desired I did not refuse them. I did not withhold my heart from any pleasure, for my heart was pleased because of all my labor and this was my reward for all my labor.

10

І все, що мої очі попросили, я від них не відняв, я не заборонив моєму серцю жодної веселості, бо моє серце веселилося всяким моїм трудом, і це стало моєю часткою від усякої моєї праці.

11

Thus I considered all my activities which my hands had done and the labor which I had exerted, and behold all was vanity and striving after wind and there was no profit under the sun.

11

Я поглянув на всі мої творіння, які зробили мої руки, і на труд, яким я попрацював, аби зробити, і ось усе марнота і бажання духа, і немає користі під сонцем.

12

Wisdom Excels Folly

So I turned to consider wisdom, madness and folly; for what will the man do who will come after the king except what has already been done?

12

Я поглянув, щоб побачити мудрість, плутанину і безумність. Бо хто — людина, яка піде за порадою, що в усьому виконав її?

13

And I saw that wisdom excels folly as light excels darkness.

13

І я побачив, що є більше мудрості від безумності, як більше світла від темряви.

14

The wise man’s eyes are in his head, but the fool walks in darkness. And yet I know that one fate befalls them both.

14

Очі мудрого — на його голові, а безумний ходить у темряві. Я пізнав, що один випадок трапиться з ними всіма.

15

Then I said to myself, “As is the fate of the fool, it will also befall me. Why then have I been extremely wise?” So I said to myself, “This too is vanity.”

15

І я сказав у своєму серці: Випадок безумного і зі мною трапиться, тож навіщо я став мудрим? Я тоді надмірно заговорив у своєму серці, бо безумний говорить від надвишку, бо ж і це марнота.

16

For there is no lasting remembrance of the wise man as with the fool, inasmuch as in the coming days all will be forgotten. And how the wise man and the fool alike die!

16

Адже немає пам’яті мудрого з безумним навіки, оскільки вже в днях, що приходять, усе буде забуте. Яким чином мудрий помирає з безумним?

17

So I hated life, for the work which had been done under the sun was grievous to me; because everything is futility and striving after wind.

17

Я зненавидів життя, бо лукаве переді мною творіння зроблене під сонцем, бо все — марнота і бажання духа.

18

The Futility of Labor

Thus I hated all the fruit of my labor for which I had labored under the sun, for I must leave it to the man who will come after me.

18

Я зненавидів увесь мій труд, яким я працюю під сонцем, бо залишаю його людині, що буде після мене.

19

And who knows whether he will be a wise man or a fool? Yet he will have control over all the fruit of my labor for which I have labored by acting wisely under the sun. This too is vanity.

19

І хто знає, чи мудрий буде, чи дурний? І він володітиме всім моїм трудом, яким я працював, і яким я мудрував під сонцем. Та це ж — марнота.

20

Therefore I completely despaired of all the fruit of my labor for which I had labored under the sun.

20

І я відвернувся, щоб відставити від мого серця весь труд, яким я трудився під сонцем.

21

When there is a man who has labored with wisdom, knowledge and skill, then he gives his legacy to one who has not labored with them. This too is vanity and a great evil.

21

Бо є чоловік, труд якого в мудрості, у пізнанні та в мужності, і чоловік, який не трудився в ньому, дасть йому його частку. Це — марнота і велике зло.

22

For what does a man get in all his labor and in his striving with which he labors under the sun?

22

Бо що буває із чоловіком в усьому його труді та в бажанні його серця, яким він трудиться під сонцем?

23

Because all his days his task is painful and grievous; even at night his mind does not rest. This too is vanity.

23

Адже всі його дні є днями страждань і гніву, його плутанина, і вночі його серце не спить. Це ж є марнота.

24

There is nothing better for a man than to eat and drink and tell himself that his labor is good. This also I have seen that it is from the hand of God.

24

Не є добром для людини те, що їсть, що п’є і що покаже своїй душі, добро — в його труді. І я побачив, що це від Божої руки.

25

For who can eat and who can have enjoyment without Him?

25

Бо хтось їсть, а хтось стримується без Нього.

26

For to a person who is good in His sight He has given wisdom and knowledge and joy, while to the sinner He has given the task of gathering and collecting so that he may give to one who is good in God’s sight. This too is vanity and striving after wind.

26

Адже доброму чоловікові перед Його обличчям Він дав мудрість, пізнання і веселість. А тому, що грішить, дав плутанину, щоб побільшити і зібрати, аби дати доброму перед Божим обличчям. Адже і це — марнота та порив духа.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Турконяка

Ecclesiastes 2

Екклезіаста 2