New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Jeremiah Shares Israel’s Affliction

I am the man who has seen affliction
Because of the rod of His wrath.

1

Я чоловік, що зазнав горя від палицї гнїву його;

2

He has driven me and made me walk
In darkness and not in light.

2

Він повів мене й увів у пітьму, а не в сьвітло.

3

Surely against me He has turned His hand
Repeatedly all the day.

3

Так, він обернувся проти мене, і день у день простягає на мене руку свою;

4

He has caused my flesh and my skin to waste away,
He has broken my bones.

4

Поморщив тїло моє й кожу мою, та потер костї мої;

5

He has besieged and encompassed me with bitterness and hardship.

5

Обгородив мене (нещастєм), обложив горем і нуждою;

6

In dark places He has made me dwell,
Like those who have long been dead.

6

Він посадив мене в темне місце, як тих, що давно померли;

7

He has walled me in so that I cannot go out;
He has made my chain heavy.

7

Наче муром, обвів мене, щоб я не вийшов, закував у тяжкі кайдани;

8

Even when I cry out and call for help,
He shuts out my prayer.

8

Як я прошу, як благаю, він одпихає молитву твою;

9

He has blocked my ways with hewn stone;
He has made my paths crooked.

9

Дороги мої він каміннєм закидав, попсував стежки мої.

10

He is to me like a bear lying in wait,
Like a lion in secret places.

10

Став проти мене, наче ведмедем у засїдцї, — левом у сховищу;

11

He has turned aside my ways and torn me to pieces;
He has made me desolate.

11

Поперевертав дороги мої, розірвав мене, й у нїщо обернув;

12

He bent His bow
And set me as a target for the arrow.

12

Напяв лука свого й поставив мене за мету стрілам своїм;

13

He made the arrows of His quiver
To enter into my inward parts.

13

Послав у нирки мої стріли з сагайдака свого.

14

I have become a laughingstock to all my people,
Their mocking song all the day.

14

Я стався сьміховищем усьому народові мому, повсякдневною присьпівкою їх.

15

He has filled me with bitterness,
He has made me drunk with wormwood.

15

До переситу нагодовав мене гіркотою, напоїв полином;

16

He has broken my teeth with gravel;
He has made me cower in the dust.

16

Покрушив каміннєм зуби мої, покрив мене попелом.

17

My soul has been rejected from peace;
I have forgotten happiness.

17

Покинув супокій душу мою; я вже й забув про днї добрі,

18

So I say, “My strength has perished,
And so has my hope from the LORD.”

18

І сказав я собі: погасла сила моя й надїя моя на Господа.

19

Hope of Relief in God’s Mercy

Remember my affliction and my wandering, the wormwood and bitterness.

19

О, спогадай про мою муку й нужду, про полин і жовч!

20

Surely my soul remembers
And is bowed down within me.

20

Глибоко вбилось усе те в память мою й душа моя в менї заниває.

21

This I recall to my mind,
Therefore I have hope.

21

Та я так відповідаю серцю мойму, та й тому вповаю:

22

The LORD’S lovingkindnesses indeed never cease,
For His compassions never fail.

22

Ізза милосердя Господнього ми не вигинули, бо милосердє його не вичерпується.

23

They are new every morning;
Great is Your faithfulness.

23

Що ранок воно одновляється, велика бо вірність твоя!

24

“The LORD is my portion,” says my soul,
“Therefore I have hope in Him.”

24

Господь пай мій, говорить собі душа моя, то ж і буду я вповати на него.

25

The LORD is good to those who wait for Him,
To the person who seeks Him.

25

Благий Господь до тих, хто надїється на його, — до душі, що його шукає.

26

It is good that he waits silently
For the salvation of the LORD.

26

Добре тому, хто без нарікання дожидає рятунку від Господа.

27

It is good for a man that he should bear
The yoke in his youth.

27

Благо людинї, що змалку несе ярмо (закону Господнього);

28

Let him sit alone and be silent
Since He has laid it on him.

28

(що) Седить на самотї й мовчить, бо він (Бог) наложив се ярмо на його;

29

Let him put his mouth in the dust,
Perhaps there is hope.

29

А він нахиляє уста свої в порох, та й думає: може бути, ще є надїя;

30

Let him give his cheek to the smiter,
Let him be filled with reproach.

30

Хто надставляє бючому свою щоку й приймає, хоч би й до переситу зневагу;

31

For the Lord will not reject forever,

31

Бо не на віки Господь покидає;

32

For if He causes grief,
Then He will have compassion
According to His abundant lovingkindness.

32

Та хоч і пішле злиднї, то й помилує по великій добротї своїй;

33

For He does not afflict willingly
Or grieve the sons of men.

33

Не по свойму бо серцї карає він і посиляє смуток на дїтей людських,

34

To crush under His feet
All the prisoners of the land,

34

А тодї, як вони під ноги беруть безсильних на землї,

35

To deprive a man of justice
In the presence of the Most High,

35

Як несправедливо судять ближнього перед очима Всевишнього,

36

To defraud a man in his lawsuit —
Of these things the Lord does not approve.

36

Як притискають другого в його дїлах; бо хиба ж Господь сього не бачить?

37

Who is there who speaks and it comes to pass,
Unless the Lord has commanded it?

37

Хто ж бо сьміє сказати: І таке часом дїється, що Господь не повелїває!

38

Is it not from the mouth of the Most High
That both good and ill go forth?

38

Хиба ж не з уст (не з приказу) Всевишнього виходить нужда й щастє?

39

Why should any living mortal, or any man,
Offer complaint in view of his sins?

39

Чом же нарікає живуща людина? Нехай би нарікала на свої гріхи.

40

Let us examine and probe our ways,
And let us return to the LORD.

40

Розпитуймо й розвідуймо наші дороги та й обернїмось до Господа;

41

We lift up our heart and hands
Toward God in heaven;

41

Здіймімо серце й руки наші до Бога на небі (й говорімо):

42

We have transgressed and rebelled,
You have not pardoned.

42

Ми одпали, ми непокірливі, тим то й не пощадив єси нас;

43

You have covered Yourself with anger
And pursued us;
You have slain and have not spared.

43

Ти оболїк себе гнївом і гнав та побивав нас без ощадку;

44

You have covered Yourself with a cloud
So that no prayer can pass through.

44

Ти закрив себе хмарою (гріхів наших), щоб не доходила до тебе молитва наша;

45

You have made us mere offscouring and refuse
In the midst of the peoples.

45

Соромом і гидотою зробив нас єси серед народів.

46

All our enemies have opened their mouths against us.

46

Отворили на нас роти свої всї вороги наші.

47

Panic and pitfall have befallen us,
Devastation and destruction;

47

Страх і яма, опустошеннє й погибель — се наша доля.

48

My eyes run down with streams of water
Because of the destruction of the daughter of my people.

48

Потоки вод проливає око моє над погибелю дочки народу мого.

49

My eyes pour down unceasingly,
Without stopping,

49

Без упину виливає сльози око моє, та нема пільги,

50

Until the LORD looks down
And sees from heaven.

50

Покіль із неба Господь не спогляне та не побачить.

51

My eyes bring pain to my soul
Because of all the daughters of my city.

51

Око моє наповнює смутком душу мою, споглядаючи на всї дочки міста мого.

52

My enemies without cause
Hunted me down like a bird;

52

Всякими способами намагались зловити мене, мов ту пташину, вороги мої, без усякої причини;

53

They have silenced me in the pit
And have placed a stone on me.

53

Вкинули мене живцем у яму й прикидали каміннєм.

54

Waters flowed over my head;
I said, “I am cut off!”

54

Води знялися аж до голови в мене, я сказав собі: Пропав я!

55

I called on Your name, O LORD,
Out of the lowest pit.

55

І призивав я імя твоє, Господи, з ями глубокої:

56

You have heard my voice,
“Do not hide Your ear from my prayer for relief,
From my cry for help.”

56

Почуй голос мій; не затулюй уха твого від мого зітхання, від благання мого!

57

You drew near when I called on You;
You said, “Do not fear!”

57

Так, ти зближувався, як я молився до тебе, й казав менї: Не бійся!

58

O Lord, You have pleaded my soul’s cause;
You have redeemed my life.

58

Ти боронив, Господи, мою справу; вибавляв життє моє.

59

O LORD, You have seen my oppression;
Judge my case.

59

Ти, Господи, й тепер бачиш кривду мою; розсуди ж справу мою!

60

You have seen all their vengeance,
All their schemes against me.

60

Ти бачиш ненависть і те, що вони проти мене замишляють.

61

You have heard their reproach, O LORD,
All their schemes against me.

61

Ти чуєш, Господи, їх наругу, — всї їх підходи під мене,

62

The lips of my assailants and their whispering
Are against me all day long.

62

(чуєш) Бесїди противників моїх і безнастанні хитрощі їх проти мене.

63

Look on their sitting and their rising;
I am their mocking song.

63

Глянь, чи вони седять, чи встають, — про мене в них все — глумлива пісня.

64

You will recompense them, O LORD,
According to the work of their hands.

64

О, ти певно відплатиш їм, Господи, по учинкам рук їх;

65

You will give them hardness of heart,
Your curse will be on them.

65

Заслїпиш їх серця і проклін твій упаде на них;

66

You will pursue them in anger and destroy them
From under the heavens of the LORD!

66

Гонити меш їх, Господи, гнївом, і викорениш їх ізпід неба!

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Lamentations 3

Плач Єремії 3