New American Standard Bible

Переклад Турконяка

Korah’s Rebellion

Now Korah the son of Izhar, the son of Kohath, the son of Levi, with Dathan and Abiram, the sons of Eliab, and On the son of Peleth, sons of Reuben, took action,

1

Коре, син Ісаара, сина Каата, сина Левія, і Датан та Авірон, сини Еліява, і Аун, син Фалета, Рувимового сина, змовилися

2

and they rose up before Moses, together with some of the sons of Israel, two hundred and fifty leaders of the congregation, chosen in the assembly, men of renown.

2

і виступили проти Мойсея. А з ними ще двісті п’ятдесят чоловіків, ізраїльських синів, старійшин громади, вибраних радників та знатних мужів.

3

They assembled together against Moses and Aaron, and said to them, “You have gone far enough, for all the congregation are holy, every one of them, and the LORD is in their midst; so why do you exalt yourselves above the assembly of the LORD?”

3

Вони об’єдналися проти Мойсея та Аарона і сказали: Досить з вас! Уся громада — усі святі, і Господь посеред них! То чому ви підноситеся над Господньою громадою?

4

When Moses heard this, he fell on his face;

4

Почувши це, Мойсей упав на обличчя

5

and he spoke to Korah and all his company, saying, “Tomorrow morning the LORD will show who is His, and who is holy, and will bring him near to Himself; even the one whom He will choose, He will bring near to Himself.

5

і промовив до Коре та до всієї його громади, говорячи: Бог дослідив і пізнав тих, хто є Його, і хто — святі, і наблизив до Себе. Котрих Собі вибрав, тих Він наблизив до Себе!

6

“Do this: take censers for yourselves, Korah and all your company,

6

Зробіть ось що: самі візьміть собі кадильниці — Коре та вся його громада —

7

and put fire in them, and lay incense upon them in the presence of the LORD tomorrow; and the man whom the LORD chooses shall be the one who is holy. You have gone far enough, you sons of Levi!”

7

і вранці перед Господом покладіть у них вогню, і підкладіть у них ладану. І буде так, — чоловік, якого вибере Господь, він — святий. Цього хай буде достатньо для вас, сини Левія!

8

Then Moses said to Korah, “Hear now, you sons of Levi,

8

І сказав Мойсей Коре: Вислухайте мене, сини Левія.

9

is it not enough for you that the God of Israel has separated you from the rest of the congregation of Israel, to bring you near to Himself, to do the service of the tabernacle of the LORD, and to stand before the congregation to minister to them;

9

Хіба не досить для вас, що Бог Ізраїля відділив вас від ізраїльської громади і наблизив вас до Себе, щоб ви звершували служіння в Господньому наметі й стояли перед громадою, щоб служити їм?

10

and that He has brought you near, Korah, and all your brothers, sons of Levi, with you? And are you seeking for the priesthood also?

10

Тож Він наблизив тебе і всіх твоїх братів, синів Левія, з тобою, а ви ще домагаєтеся бути священиками?

11

“Therefore you and all your company are gathered together against the LORD; but as for Aaron, who is he that you grumble against him?”

11

Тому ти і вся твоя громада зібралися проти Бога! А хто такий є Аарон, що ви нарікаєте на нього?

12

Then Moses sent a summons to Dathan and Abiram, the sons of Eliab; but they said, “We will not come up.

12

І Мойсей послав покликати Датана та Авірона, синів Еліява. Та вони сказали: Ми не прийдемо!

13

“Is it not enough that you have brought us up out of a land flowing with milk and honey to have us die in the wilderness, but you would also lord it over us?

13

Хіба не достатньо того, що ти вивів нас із землі, яка тече молоком та медом, щоб умертвити нас у пустелі та щоб панувати над нами, як володар?

14

“Indeed, you have not brought us into a land flowing with milk and honey, nor have you given us an inheritance of fields and vineyards. Would you put out the eyes of these men? We will not come up!”

14

Хіба ж ти привів нас у землю, що тече молоком та медом, чи дав нам у спадок поля і виноградники? Невже ти виколов очі цим людям? Ми не підемо!

15

Then Moses became very angry and said to the LORD, “Do not regard their offering! I have not taken a single donkey from them, nor have I done harm to any of them.”

15

Мойсей дуже сильно обурився і звернувся до Господа: Не приймай їхньої жертви! У жодного з них я не взяв того, що зажадав, і не вчинив нікому з них зла!

16

Moses said to Korah, “You and all your company be present before the LORD tomorrow, both you and they along with Aaron.

16

А Коре Мойсей сказав: Освяти свою громаду, і завтра будьте готові перед Господом — ти, вони і Аарон!

17

“Each of you take his firepan and put incense on it, and each of you bring his censer before the LORD, two hundred and fifty firepans; also you and Aaron shall each bring his firepan.”

17

І кожен нехай візьме свою кадильницю; ви покладете в них ладану і принесете перед Господа — кожен свою кадильницю, — двісті п’ятдесят кадильниць, і ти, і Аарон, — кожен свою кадильницю.

18

So they each took his own censer and put fire on it, and laid incense on it; and they stood at the doorway of the tent of meeting, with Moses and Aaron.

18

І кожний з них узяв свою кадильницю, вони поклали в них вогню і насипали на нього ладану. А Мойсей та Аарон стали біля входу в намет свідчення.

19

Thus Korah assembled all the congregation against them at the doorway of the tent of meeting. And the glory of the LORD appeared to all the congregation.

19

Коре ж напроти них, біля входу в намет свідчення, зібрав усю свою громаду. І Господня слава з’явилася всій громаді.

20

Then the LORD spoke to Moses and Aaron, saying,

20

І заговорив Господь до Мойсея та Аарона, кажучи:

21

“Separate yourselves from among this congregation, that I may consume them instantly.”

21

Відділіться від цієї громади, Я вигублю їх раз і назавжди.

22

But they fell on their faces and said, “O God, God of the spirits of all flesh, when one man sins, will You be angry with the entire congregation?”

22

А вони попадали на свої обличчя, і сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Якщо згрішила одна людина, чи зіллється на всю громаду Господній гнів?

23

Then the LORD spoke to Moses, saying,

23

І промовив Господь до Мойсея, кажучи:

24

“Speak to the congregation, saying, ‘Get back from around the dwellings of Korah, Dathan and Abiram.’”

24

Звернися до громади, говорячи їй: Відступіть довкола від громади Коре!

25

Then Moses arose and went to Dathan and Abiram, with the elders of Israel following him,

25

Тож Мойсей устав і пішов до Датана та Авірона; разом з ним пішли всі ізраїльські старійшини.

26

and he spoke to the congregation, saying, “Depart now from the tents of these wicked men, and touch nothing that belongs to them, or you will be swept away in all their sin.”

26

І він промовив до громади, кажучи: Відійдіть від наметів цих непоступливих людей і не доторкайтеся до всього, що їхнє, щоб ви не загинули за всі їхні гріхи!

27

So they got back from around the dwellings of Korah, Dathan and Abiram; and Dathan and Abiram came out and stood at the doorway of their tents, along with their wives and their sons and their little ones.

27

І вони відступили від намету Коре довкола. А Датан і Авірон вийшли, і стали біля входів у свої намети, — і їхні дружини, і їхні діти, і їхні домашні.

28

Moses said, “By this you shall know that the LORD has sent me to do all these deeds; for this is not my doing.

28

А Мойсей сказав: З того дізнаєтеся, що Господь послав мене робити всі ці справи, що я не від себе самого дію:

29

“If these men die the death of all men or if they suffer the fate of all men, then the LORD has not sent me.

29

якщо вони помруть такою смертю, як у всіх людей, — коли відійдуть так само, як відходять усі люди, — тоді Господь не посилав мене.

30

“But if the LORD brings about an entirely new thing and the ground opens its mouth and swallows them up with all that is theirs, and they descend alive into Sheol, then you will understand that these men have spurned the LORD.”

30

Але якщо Господь засвідчить ознакою, і земля, розкривши свої вуста, поглине їх та їхнє майно, і їхні намети, і все, що їм належить, і вони живими зійдуть до аду, тоді пізнаєте, що ці люди викликали гнів Господа.

31

As he finished speaking all these words, the ground that was under them split open;

31

Коли він перестав говорити всі ці слова, то під ними розступилася земля.

32

and the earth opened its mouth and swallowed them up, and their households, and all the men who belonged to Korah with their possessions.

32

І земля розкрилася і поглинула їх та їхнє майно й усіх людей, які були з Коре, і їхню худобу.

33

So they and all that belonged to them went down alive to Sheol; and the earth closed over them, and they perished from the midst of the assembly.

33

І вони та все те, що їхнє, зійшли живими до аду, і покрила їх земля, і вони пропали з-посеред громади.

34

All Israel who were around them fled at their outcry, for they said, “The earth may swallow us up!”

34

А весь Ізраїль, ті, що довкола, втікали від їхнього голосу, бо говорили: Щоб часом і нас не поглинула земля!

35

Fire also came forth from the LORD and consumed the two hundred and fifty men who were offering the incense.

35

І вийшов від Господа вогонь і пожер тих двісті п’ятдесят чоловіків, які приносили ладан.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Турконяка

Numbers 16

Числа 16