New American Standard Bible

Переклад Турконяка

The Temptation of Jesus

Jesus, full of the Holy Spirit, returned from the Jordan and was led around by the Spirit in the wilderness

1

Ісус, сповнений Духа Святого, повернувся з-над Йордану, і Дух повів Його в пустелю;

2

for forty days, being tempted by the devil. And He ate nothing during those days, and when they had ended, He became hungry.

2

сорок днів він був спокушуваний дияволом. І не їв нічого в ті дні, і коли вони скінчилися, Він зголоднів.

3

And the devil said to Him, “If You are the Son of God, tell this stone to become bread.”

3

І сказав Йому диявол: Якщо Ти — Син Божий, скажи цьому каменеві, щоби став хлібом!

4

And Jesus answered him, “It is written, ‘MAN SHALL NOT LIVE ON BREAD ALONE.’”

4

Та Ісус йому відповів: Написано, що не самим хлібом житиме людина, [але кожним Божим словом].

5

And he led Him up and showed Him all the kingdoms of the world in a moment of time.

5

І [диявол], повівши Його [на високу гору], показав Йому на мить усі царства світу,

6

And the devil said to Him, “I will give You all this domain and its glory; for it has been handed over to me, and I give it to whomever I wish.

6

і сказав Йому диявол: Я дам Тобі всю оцю владу та їхню славу, бо мені це передано, і я, кому тільки хочу, тому й даю її;

7

“Therefore if You worship before me, it shall all be Yours.”

7

отже, коли Ти поклонишся переді мною, то все це буде Твоїм!

8

Jesus answered him, “It is written, ‘YOU SHALL WORSHIP THE LORD YOUR GOD AND SERVE HIM ONLY.’”

8

А Ісус у відповідь сказав йому: [Іди геть від Мене, сатано!] Написано: Господу, Богові своєму, поклонятимешся і Йому одному служитимеш!

9

And he led Him to Jerusalem and had Him stand on the pinnacle of the temple, and said to Him, “If You are the Son of God, throw Yourself down from here;

9

Повів Його в Єрусалим, і поставив на краю храмового даху, та сказав Йому: Якщо Ти — Син Божий, кинься звідси додолу,

10

for it is written,
‘HE WILL COMMAND HIS ANGELS CONCERNING YOU TO GUARD YOU,’

10

бо написано: Своїм ангелам накаже про Тебе, щоби берегли Тебе,

11

and,
‘ON their HANDS THEY WILL BEAR YOU UP,
SO THAT YOU WILL NOT STRIKE YOUR FOOT AGAINST A STONE.’”

11

і вони на руках понесуть Тебе, аби Ти часом не спіткнувся об камінь Своєю ногою!

12

And Jesus answered and said to him, “It is said, ‘YOU SHALL NOT PUT THE LORD YOUR GOD TO THE TEST.’”

12

А Ісус у відповідь промовив йому: Сказано: Не спокушуватимеш Господа, Бога Свого!

13

When the devil had finished every temptation, he left Him until an opportune time.

13

Закінчивши всі спокушування, диявол залишив Його до часу.

14

Jesus’ Public Ministry

And Jesus returned to Galilee in the power of the Spirit, and news about Him spread through all the surrounding district.

14

Ісус повернувся в силі Духа до Галилеї. Чутка про Нього розійшлася по всій околиці.

15

And He began teaching in their synagogues and was praised by all.

15

Він навчав у їхніх синагогах, і всі Його прославляли.

16

And He came to Nazareth, where He had been brought up; and as was His custom, He entered the synagogue on the Sabbath, and stood up to read.

16

І прибув Він у Назарет, де був вихований, увійшов за Своєю звичкою в день суботній до синагоги та встав, щоби читати.

17

And the book of the prophet Isaiah was handed to Him. And He opened the book and found the place where it was written,

17

Дали Йому книгу пророка Ісаї. І, розгорнувши книгу, Він знайшов місце, де було написано:

18

“THE SPIRIT OF THE LORD IS UPON ME,
BECAUSE HE ANOINTED ME TO PREACH THE GOSPEL TO THE POOR.
HE HAS SENT ME TO PROCLAIM RELEASE TO THE CAPTIVES,
AND RECOVERY OF SIGHT TO THE BLIND,
TO SET FREE THOSE WHO ARE OPPRESSED,

18

Дух Господній на Мені, бо Він помазав Мене благовістити убогим, послав Мене [зціляти розбитих серцем], проповідувати полоненим визволення, сліпим — прозріння, і пригноблених відпустити на волю;

19

TO PROCLAIM THE FAVORABLE YEAR OF THE LORD.”

19

звіщати рік Господнього помилування!

20

And He closed the book, gave it back to the attendant and sat down; and the eyes of all in the synagogue were fixed on Him.

20

Згорнувши книгу, Він віддав її слузі, та й сів, а очі всіх у синагозі пильно стежили за Ним.

21

And He began to say to them, “Today this Scripture has been fulfilled in your hearing.”

21

І Він почав говорити до них: Сьогодні, коли ви чуєте, виконалося це Писання.

22

And all were speaking well of Him, and wondering at the gracious words which were falling from His lips; and they were saying, “Is this not Joseph’s son?”

22

Усі були свідками Йому, дивуючись словам благодаті, які линули з Його уст. Тож вони казали: Хіба це не син Йосифа?

23

And He said to them, “No doubt you will quote this proverb to Me, ‘Physician, heal yourself! Whatever we heard was done at Capernaum, do here in your hometown as well.’”

23

А Він промовив до них: Напевно, скажете Мені цю приказку: Лікарю, оздоров самого себе! Зроби й тут, на Своїй батьківщині, те, що, чули ми, сталося в Капернаумі.

24

And He said, “Truly I say to you, no prophet is welcome in his hometown.

24

І Він промовив: Запевняю [1] вас, що жодний пророк не приймається на своїй батьківщині.

25

“But I say to you in truth, there were many widows in Israel in the days of Elijah, when the sky was shut up for three years and six months, when a great famine came over all the land;

25

Запевняю вас, що багато вдів було у дні Іллі в Ізраїлі, коли небо замкнулося на три роки й шість місяців, і був тоді великий голод по всій землі.

26

and yet Elijah was sent to none of them, but only to Zarephath, in the land of Sidon, to a woman who was a widow.

26

Та до жодної з них Ілля не був посланий, тільки в Сарепту Сидонську — до жінки-вдови.

27

“And there were many lepers in Israel in the time of Elisha the prophet; and none of them was cleansed, but only Naaman the Syrian.”

27

І багато було прокажених за пророка Елісея в Ізраїлі, але ніхто з них не очистився, тільки Неєман — сирієць!

28

And all the people in the synagogue were filled with rage as they heard these things;

28

Почувши це, усі в синагозі сповнилися гнівом.

29

and they got up and drove Him out of the city, and led Him to the brow of the hill on which their city had been built, in order to throw Him down the cliff.

29

І, вставши, вигнали Його геть з міста, і повели Його на край гори, на якій було збудоване їхнє місто, щоб Його з неї скинути;

30

But passing through their midst, He went His way.

30

та Він, пройшовши поміж ними, віддалився.

31

And He came down to Capernaum, a city of Galilee, and He was teaching them on the Sabbath;

31

І прийшов Він у Капернаум, місто галилейське, і навчав їх щосуботи.

32

and they were amazed at His teaching, for His message was with authority.

32

І дивувалися з Його вчення, бо слова Його мали владу.

33

In the synagogue there was a man possessed by the spirit of an unclean demon, and he cried out with a loud voice,

33

А в синагозі був чоловік, який мав нечистого духа — демона. І він закричав гучним голосом:

34

“Let us alone! What business do we have with each other, Jesus of Nazareth? Have You come to destroy us? I know who You are — the Holy One of God!”

34

Облиш! Що Тобі до нас, Ісусе Назарянине? Чи Ти прийшов вигубити нас? Я знаю, хто Ти, — Святий Божий!

35

But Jesus rebuked him, saying, “Be quiet and come out of him!” And when the demon had thrown him down in the midst of the people, he came out of him without doing him any harm.

35

Та Ісус заборонив йому, кажучи: Замовкни й вийди з нього! І демон, кинувши його на саму середину, вийшов з нього, зовсім не заподіявши йому шкоди.

36

And amazement came upon them all, and they began talking with one another saying, “What is this message? For with authority and power He commands the unclean spirits and they come out.”

36

І всіх охопив жах. І вони говорили одне одному, кажучи: Що це за вчення, яке владою і силою наказує нечистим духам, і вони виходять?

37

And the report about Him was spreading into every locality in the surrounding district.

37

І розходилася чутка про Нього по всіх місцях околиці.

38

Many Are Healed

Then He got up and left the synagogue, and entered Simon’s home. Now Simon’s mother-in-law was suffering from a high fever, and they asked Him to help her.

38

Вийшовши із синагоги, Він увійшов у дім Симона. А Симонова теща була у великій гарячці. І Його просили за неї.

39

And standing over her, He rebuked the fever, and it left her; and she immediately got up and waited on them.

39

Ставши над нею, Він наказав гарячці, і вона залишила її. Відразу ж, уставши, вона служила їм.

40

While the sun was setting, all those who had any who were sick with various diseases brought them to Him; and laying His hands on each one of them, He was healing them.

40

Коли ж заходило сонце, усі, які мали хворих на різні недуги, приводили їх до Нього, а Він, покладаючи на кожного з них руки, оздоровляв їх.

41

Demons also were coming out of many, shouting, “You are the Son of God!” But rebuking them, He would not allow them to speak, because they knew Him to be the Christ.

41

З багатьох виходили біси, викрикуючи й гукаючи: Ти — Син Божий! Та Він їм забороняв і не давав говорити, бо вони знали, що Він Христос.

42

When day came, Jesus left and went to a secluded place; and the crowds were searching for Him, and came to Him and tried to keep Him from going away from them.

42

Коли ж настав день, Він вийшов і пішов у пустинне місце. А люди шукали Його, і коли знайшли, стримували Його, щоб Він не залишав їх.

43

But He said to them, “I must preach the kingdom of God to the other cities also, for I was sent for this purpose.”

43

Та Він сказав їм: І іншим містам Мені належить благовістити Боже Царство, бо на те Я посланий.

44

So He kept on preaching in the synagogues of Judea.

44

І Він проповідував по юдейських синагогах.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Турконяка

Luke 4

Луки 4