Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Огієнка
Ministering Women
Soon afterwards, He began going around from one city and village to another, proclaiming and preaching the kingdom of God. The twelve were with Him,
Soon afterwards, He began going around from one city and village to another, proclaiming and preaching the kingdom of God. The twelve were with Him,
І сталось, що Він після того прохо́див містами та се́лами, проповідуючи та звіщаючи Добру Нови́ну про Боже Царство. Із ним Дванадцять були́,
and also some women who had been healed of evil spirits and sicknesses: Mary who was called Magdalene, from whom seven demons had gone out,
та дехто з жіно́к, що були́ вздоро́влені від злих ду́хів і хвороб: Марія, Магдали́ною звана, що з неї сім де́монів вийшло,
and Joanna the wife of Chuza, Herod’s steward, and Susanna, and many others who were contributing to their support out of their private means.
і Іва́нна, дружи́на Ху́дзи, урядника Іродового, і Суса́нна, і інших багато, що маєтком своїм їм служили.
Parable of the Sower
When a large crowd was coming together, and those from the various cities were journeying to Him, He spoke by way of a parable:
І, як зібралось багато наро́ду, і з міста до Нього поприхо́дили, то Він промовляти став притчею.
“The sower went out to sow his seed; and as he sowed, some fell beside the road, and it was trampled under foot and the birds of the air ate it up.
„Ось вийшов сіяч, щоб посіяти зе́рно своє. І, як сіяв, упало одне край дороги, — і було повито́птуване, а птахи небесні його повидзьо́бували.
“Other seed fell on rocky soil, and as soon as it grew up, it withered away, because it had no moisture.
Друге ж упало на ґрунт кам'яни́стий, — і, зійшовши, усохло, не мало бо во́гкости.
“Other seed fell among the thorns; and the thorns grew up with it and choked it out.
А інше упало між те́рен, — і вигнався те́рен, і його поглуши́в.
“Other seed fell into the good soil, and grew up, and produced a crop a hundred times as great.” As He said these things, He would call out, “He who has ears to hear, let him hear.”
Інше ж упало на добру землю, — і, зійшовши, уродило стокро́тно“. Це сказавши, закликав: „Хто має ву́ха, щоб слухати, — нехай слухає!“
His disciples began questioning Him as to what this parable meant.
Запитали ж Його Його у́чні, гово́рячи: „Що́ визначає ця притча?“
And He said, “To you it has been granted to know the mysteries of the kingdom of God, but to the rest it is in parables, so that SEEING THEY MAY NOT SEE, AND HEARING THEY MAY NOT UNDERSTAND.
А Він відказав: „Вам дано пізнати таємни́ці Божого Царства, а іншим у при́тчах, щоб „дивились вони — і не бачили, слухали — і не розуміли“.
“Now the parable is this: the seed is the word of God.
Ось що́ означає ця притча: Зе́рно — це Боже Слово.
“Those beside the road are those who have heard; then the devil comes and takes away the word from their heart, so that they will not believe and be saved.
А котрі́ край дороги, — це ті, хто слухає, але по́тім приходить диявол, і забирає слово з їхнього серця, щоб не ввірували й не спаслися вони.
“Those on the rocky soil are those who, when they hear, receive the word with joy; and these have no firm root; they believe for a while, and in time of temptation fall away.
А що на кам'яни́стому ґрунті, — це ті, хто тільки почує, то слово приймає з радістю; та кореня не мають вони, вірують доча́сно, — і за час випробо́вування відпадають.
“The seed which fell among the thorns, these are the ones who have heard, and as they go on their way they are choked with worries and riches and pleasures of this life, and bring no fruit to maturity.
А що впало між те́рен, — це ті, хто слухає слово, але, хо́дячи, бувають придушені кло́потами, та багатством, та життєви́ми розко́шами, — і пло́ду вони не дають.
“But the seed in the good soil, these are the ones who have heard the word in an honest and good heart, and hold it fast, and bear fruit with perseverance.
А те, що на добрій землі, — це оті, хто як слово почує, береже його в щирому й доброму серці, — і плід приносять вони в терпеливості.
Parable of the Lamp
“Now no one after lighting a lamp covers it over with a container, or puts it under a bed; but he puts it on a lampstand, so that those who come in may see the light.
А сві́тла засвіченого ніхто не покриває посу́диною, і не ставить під ліжко, але ставить його на світильни́к, щоб бачили світло, хто входить.
“For nothing is hidden that will not become evident, nor anything secret that will not be known and come to light.
Немає нічого захо́ваного, що не виявиться, ні таємного, що воно не пізнається, і не ви́йде ная́в.
“So take care how you listen; for whoever has, to him more shall be given; and whoever does not have, even what he thinks he has shall be taken away from him.”
Тож пильнуйте, як слухаєте! Бо хто має, то дасться йому́, хто ж не має, — забереться від нього і те, що, здається йому́, ніби має“.
And His mother and brothers came to Him, and they were unable to get to Him because of the crowd.
До Нього ж прийшли були мати й брати Його, та через наро́д не могли доступи́тись до Нього.
And it was reported to Him, “Your mother and Your brothers are standing outside, wishing to see You.”
І сповістили Йому: „Твоя мати й брати Твої он стоять о́сторонь, і бажають побачити Тебе“.
But He answered and said to them, “My mother and My brothers are these who hear the word of God and do it.”
А Він відповів і промовив до них: „Моя мати й брати Мої — це ті, хто слухає Боже Слово, і виконує!“
Jesus Stills the Sea
Now on one of those days Jesus and His disciples got into a boat, and He said to them, “Let us go over to the other side of the lake.” So they launched out.
І сталось, одно́го з тих днів увійшов Він до чо́вна, а з Ним Його у́чні. І сказав Він до них: „Перепли́ньмо на другий бік озера“. І відча́лили.
But as they were sailing along He fell asleep; and a fierce gale of wind descended on the lake, and they began to be swamped and to be in danger.
А коли вони пли́вли, Він заснув. І зняла́ся на озері буря велика, аж вода заливати їх стала, і були в небезпе́ці вони.
They came to Jesus and woke Him up, saying, “Master, Master, we are perishing!” And He got up and rebuked the wind and the surging waves, and they stopped, and it became calm.
І вони підійшли, і розбудили Його та й сказали: „Учителю, Учителю, гинемо!“ Він же встав, наказав бурі й хвилям, — і вони вщу́хнули, і тиша настала!
And He said to them, “Where is your faith?” They were fearful and amazed, saying to one another, “Who then is this, that He commands even the winds and the water, and they obey Him?”
А до них Він сказав: „Де ж ваша віра?“ І дивувались вони, перестра́шені, і говорили один до одно́го: „Хто ж це такий, що вітра́м і воді Він наказує, а вони Його слухають?“
The Demoniac Cured
Then they sailed to the country of the Gerasenes, which is opposite Galilee.
І вони припливли́ до землі Гадари́нської, що навпроти Галілеї.
And when He came out onto the land, He was met by a man from the city who was possessed with demons; and who had not put on any clothing for a long time, and was not living in a house, but in the tombs.
І, як на землю Він вийшов, перестрів Його один чоловік із міста, що довгі ро́ки мав він де́монів, не вдягався в одежу, і мешкав не в домі, а в гроба́х.
Seeing Jesus, he cried out and fell before Him, and said in a loud voice, “What business do we have with each other, Jesus, Son of the Most High God? I beg You, do not torment me.”
А коли він Ісуса побачив, то закричав, повали́всь перед Ним, і голосом гучним закликав: „Що до мене Тобі, Ісусе, Сину Бога Всеви́шнього? Благаю Тебе, — не муч мене!“
For He had commanded the unclean spirit to come out of the man. For it had seized him many times; and he was bound with chains and shackles and kept under guard, and yet he would break his bonds and be driven by the demon into the desert.
Бо звелів Він нечистому духові вийти з люди́ни. Довгий час він хапа́в був його́, — і в'язали його ланцюга́ми й кайда́нами, і стерегли його, але він розривав ланцюги́, — і демон гнав по пустині його.
And Jesus asked him, “What is your name?” And he said, “Legion”; for many demons had entered him.
А Ісус запитався його: „Як тобі на ім'я́?“ І той відказав: „Леґіо́н“, бо багато ввійшло в нього де́монів.
They were imploring Him not to command them to go away into the abyss.
І благали Його, щоб Він їм не звелів іти в безо́дню.
Now there was a herd of many swine feeding there on the mountain; and the demons implored Him to permit them to enter the swine. And He gave them permission.
Пасся ж там на горі гурт великий свине́й. І просилися демони ті, щоб дозволив піти їм у них. І дозволив Він їм.
And the demons came out of the man and entered the swine; and the herd rushed down the steep bank into the lake and was drowned.
А як де́мони вийшли з того́ чоловіка, то в свиней увійшли. І череда кинулась із кручі до озера, — і потопи́лась.
When the herdsmen saw what had happened, they ran away and reported it in the city and out in the country.
Пастухи ж, як побачили теє, що сталось, повтікали, та в місті й по се́лах звістили.
The people went out to see what had happened; and they came to Jesus, and found the man from whom the demons had gone out, sitting down at the feet of Jesus, clothed and in his right mind; and they became frightened.
І вийшли побачити, що́ сталось. І прийшли до Ісуса й знайшли, що той чоловік, що де́мони вийшли із нього, сидів при нога́х Ісусових вдя́гнений та при умі, — і полякались.
Those who had seen it reported to them how the man who was demon-possessed had been made well.
Самови́дці ж їм розповіли́, як видужав той біснуватий.
And all the people of the country of the Gerasenes and the surrounding district asked Him to leave them, for they were gripped with great fear; and He got into a boat and returned.
І ввесь наро́д Гадари́нського кра́ю став благати Його, щоб пішов Він від них, — великий бо страх обгорнув їх. Він же до чо́вна ввійшов і вернувся.
But the man from whom the demons had gone out was begging Him that he might accompany Him; but He sent him away, saying,
А той чоловік, що де́мони вийшли із нього, став благати Його, щоб бути при Ньому. Та Він відпустив його, кажучи:
“Return to your house and describe what great things God has done for you.” So he went away, proclaiming throughout the whole city what great things Jesus had done for him.
„Вернися до дому свого́, і розпові́ж, які речі великі вчинив тобі Бог!“ І той пішов, і по ці́лому місту звістив, які речі великі для нього Ісус учинив!
Miracles of Healing
And as Jesus returned, the people welcomed Him, for they had all been waiting for Him.
А коли повернувся Ісус, то люди Його прийняли́, бо всі чека́ли Його.
And there came a man named Jairus, and he was an official of the synagogue; and he fell at Jesus’ feet, and began to implore Him to come to his house;
Аж ось прийшов муж, Яір на ім'я́, що був старши́м синагоги. Він припав до Ісусових ніг, та й став благати Його завітати до дому його.
for he had an only daughter, about twelve years old, and she was dying. But as He went, the crowds were pressing against Him.
Бо він мав одиначку дочку́, років десь із дванадцять, — і вмирала вона. А коли Він ішов, наро́д тиснув Його.
And a woman who had a hemorrhage for twelve years, and could not be healed by anyone,
А жінка одна, що дванадцять ро́ків хворою на кровоте́чу була́, що ніхто вздорови́ти не міг її,
came up behind Him and touched the fringe of His cloak, and immediately her hemorrhage stopped.
підійшовши зза́ду, доторкнулась до кра́ю одежі Його, — і хвилі тієї спинилася їй кровоте́ча.
And Jesus said, “Who is the one who touched Me?” And while they were all denying it, Peter said, “Master, the people are crowding and pressing in on You.”
А Ісус запитав: „Хто доторкнувся до Мене?“ Коли ж відмовлялися всі, то Петро відказав: „Учителю, наро́д коло Тебе он то́впиться й тисне“.
But Jesus said, “Someone did touch Me, for I was aware that power had gone out of Me.”
Ісус же промовив: „Доторкнувсь хтось до Мене, бо Я відчув силу, що вийшла з Мене“.
When the woman saw that she had not escaped notice, she came trembling and fell down before Him, and declared in the presence of all the people the reason why she had touched Him, and how she had been immediately healed.
А жінка, побачивши, що вона не втаї́лась, трясучи́сь, підійшла та й упала перед Ним, і призналася перед усіма людьми́, чому доторкнулась до Нього, і як хвилі тієї одужала.
And He said to her, “Daughter, your faith has made you well; go in peace.”
Він же промовив до неї: „До́чко, твоя віра спасла тебе; іди з ми́ром собі!“
While He was still speaking, someone came from the house of the synagogue official, saying, “Your daughter has died; do not trouble the Teacher anymore.”
Як Він ще промовляв, приходить ось від старшини́ синагоги один та и говорить: „Дочка твоя вмерла, — не турбуй же Вчителя!“
But when Jesus heard this, He answered him, “Do not be afraid any longer; only believe, and she will be made well.”
Ісус же, почувши, йому відповів: „Не лякайсь, тільки віруй, — і буде спасе́на вона“.
When He came to the house, He did not allow anyone to enter with Him, except Peter and John and James, and the girl’s father and mother.
Прийшовши ж до дому, не пустив Він ніко́го з Собою ввійти, крім Петра, та Івана, та Якова, та батька дівча́ти, та матері.
Now they were all weeping and lamenting for her; but He said, “Stop weeping, for she has not died, but is asleep.”
А всі плакали та голосили за нею. Він же промовив: „Не плачте, — не вмерла вона, але спить!“
And they began laughing at Him, knowing that she had died.
І насміхалися з Нього, бо знали, що вмерла вона.
He, however, took her by the hand and called, saying, “Child, arise!”
А Він узяв за руку її та й скрикнув, говорячи: Дівчатко, вставай!“
And her spirit returned, and she got up immediately; and He gave orders for something to be given her to eat.
І вернувся їй дух, — і хвилі тієї вона ожила́. І звелів дать їй їсти.