Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Хоменка
Acceptance and Opposition
In Iconium they entered the synagogue of the Jews together, and spoke in such a manner that a large number of people believed, both of Jews and of Greeks.
In Iconium they entered the synagogue of the Jews together, and spoke in such a manner that a large number of people believed, both of Jews and of Greeks.
В Іконії вони ввійшли, як звичайно, в юдейську синагогу й промовляли так, що увірувала велика сила юдеїв і греків.
But the Jews who disbelieved stirred up the minds of the Gentiles and embittered them against the brethren.
Юдеї ж, які зоставилися невірними, підбурили й роз'ятрили настрій поган проти братів.
Therefore they spent a long time there speaking boldly with reliance upon the Lord, who was testifying to the word of His grace, granting that signs and wonders be done by their hands.
Та все ж таки Павло й Варнава перебули досить часу, одважно промовляючи у Господі, який свідчив слову своєї благодаті й зізволяв, що знаки й чудеса творились їх руками.
But the people of the city were divided; and some sided with the Jews, and some with the apostles.
І розділився народ у місті: одні пристали до юдеїв, другі ж тримались апостолів.
And when an attempt was made by both the Gentiles and the Jews with their rulers, to mistreat and to stone them,
Коли ж погани і юдеї разом з їхньою старшиною кинулися, щоб їм заподіяти зневагу та їх каменувати,
they became aware of it and fled to the cities of Lycaonia, Lystra and Derbe, and the surrounding region;
вони, збагнувши це, втекли в міста Лікаонські, Лістру та Дербу й околицю,
At Lystra a man was sitting who had no strength in his feet, lame from his mother’s womb, who had never walked.
У Лістрі сидів один чоловік, недужий на ноги, кульгавий від утроби матері своєї, який не ходив ніколи.
This man was listening to Paul as he spoke, who, when he had fixed his gaze on him and had seen that he had faith to be made well,
Він слухав, як Павло говорив; глянувши на нього пильно і, побачивши, що він мав віру, щоб спастися,
said with a loud voice, “Stand upright on your feet.” And he leaped up and began to walk.
сказав голосом великим: «Устань на твої ноги просто!» Той скочив і почав ходити.
When the crowds saw what Paul had done, they raised their voice, saying in the Lycaonian language, “The gods have become like men and have come down to us.”
Як же народ побачив, що Павло зробив, підняв свій голос, гукаючи по-лікаонському: «Боги в людській подобі зійшли до нас.»
And they began calling Barnabas, Zeus, and Paul, Hermes, because he was the chief speaker.
І назвали Варнаву Зевсом, а Павла Гермесом, бо цей мав провід у слові.
The priest of Zeus, whose temple was just outside the city, brought oxen and garlands to the gates, and wanted to offer sacrifice with the crowds.
І от жрець Зевса, що перед містом, привів до брами биків з вінками й хотів разом з народом принести жертву.
But when the apostles Barnabas and Paul heard of it, they tore their robes and rushed out into the crowd, crying out
Довідавшись про це апостоли, Варнава та Павло, роздерли на собі одежу й кинулись між народ, кричачи:
and saying, “Men, why are you doing these things? We are also men of the same nature as you, and preach the gospel to you that you should turn from these vain things to a living God, WHO MADE THE HEAVEN AND THE EARTH AND THE SEA AND ALL THAT IS IN THEM.
«Люди добрі, що це ви робите? Таж і ми такі самі, як ви, люди, що проповідуємо вам, щоб ви від цих марнот навернулись до живого Бога, який створив небо й землю, і море, й усе, що є в них,
“In the generations gone by He permitted all the nations to go their own ways;
який за минулих поколінь дозволяв усім народам ходити своїми шляхами,
and yet He did not leave Himself without witness, in that He did good and gave you rains from heaven and fruitful seasons, satisfying your hearts with food and gladness.”
хоч і не лишив себе без усякого свідоцтва, добро творячи, даючи вам з неба дощ та врожайні пори, сповняючи харчами й радощами серця ваші!»
Even saying these things, with difficulty they restrained the crowds from offering sacrifice to them.
Таке кажучи, ледве народ спинили, щоб не приносили їм жертви.
But Jews came from Antioch and Iconium, and having won over the crowds, they stoned Paul and dragged him out of the city, supposing him to be dead.
Аж тут з Антіохії та Іконії надійшли юдеї, які, привабивши на свій бік чернь, каменували Павла й виволікли геть за місто, думавши, що він умер,
But while the disciples stood around him, he got up and entered the city. The next day he went away with Barnabas to Derbe.
Та коли учні його обступили, він устав і повернувсь у місто. Наступного дня вийшов з Варнавою в Дербу.
After they had preached the gospel to that city and had made many disciples, they returned to Lystra and to Iconium and to Antioch,
А як звістили Євангелію в тім місті й придбали чимало учнів, повернулись назад у Лістру, Іконію й Антіохію,
strengthening the souls of the disciples, encouraging them to continue in the faith, and saying, “Through many tribulations we must enter the kingdom of God.”
підсилюючи серця учнів і заохочуючи твердо триматись віри, бо через багато страждань нам треба ввійти в царство Боже.
When they had appointed elders for them in every church, having prayed with fasting, they commended them to the Lord in whom they had believed.
Вони настановили їм по церквах старших, а після молитви і посту, передали їх Господові, в якого ті увірували.
They passed through Pisidia and came into Pamphylia.
І перейшовши Пісідію, прибули в Памфілію.
When they had spoken the word in Perga, they went down to Attalia.
Звістивши слово в Пергії, спустились в Атталію,
From there they sailed to Antioch, from which they had been commended to the grace of God for the work that they had accomplished.
а звідтіля відпливли в Антіохію, звідкіль були віддані ласці Божій на діло, яке довершили.
When they had arrived and gathered the church together, they began to report all things that God had done with them and how He had opened a door of faith to the Gentiles.
Прибувши ж і зібравши Церкву, розповідали все, що Бог учинив з ними та як він відчинив поганам двері віри.