Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Огієнка
Acceptance and Opposition
In Iconium they entered the synagogue of the Jews together, and spoke in such a manner that a large number of people believed, both of Jews and of Greeks.
In Iconium they entered the synagogue of the Jews together, and spoke in such a manner that a large number of people believed, both of Jews and of Greeks.
І трапилось, що в Іконі́ї вкупі ввійшли вони до синагоги юдейської, і промовили так, що бе́зліч юдеїв й огре́чених увірували.
But the Jews who disbelieved stirred up the minds of the Gentiles and embittered them against the brethren.
Невірні ж юдеї підбу́рили та роз'ятри́ли душі поган на братів.
Therefore they spent a long time there speaking boldly with reliance upon the Lord, who was testifying to the word of His grace, granting that signs and wonders be done by their hands.
Та проте довгий час пробули́ вони там, промовляючи мужньо про Господа, що свідо́цтво давав слову благода́ті Своєї і робив, щоб знаме́на та чу́да чинились їхніми руками.
But the people of the city were divided; and some sided with the Jews, and some with the apostles.
А в місті наро́д поділився, — і пристали одні до юдеїв, а інші тримались апо́столів.
And when an attempt was made by both the Gentiles and the Jews with their rulers, to mistreat and to stone them,
Коли ж кинулися ті погани й юдеї з своїми старши́ми, щоб зневажити їх та камінням побити,
they became aware of it and fled to the cities of Lycaonia, Lystra and Derbe, and the surrounding region;
то, дізнавшись про це, вони повтікали до міст лікао́нських, до Лі́стри та Де́рвії, та в околиці їхні,
At Lystra a man was sitting who had no strength in his feet, lame from his mother’s womb, who had never walked.
А в Лі́стрі сидів один чоловік, безвладний на ноги, що кривий був з утроби своєї матері, і ніко́ли ходити не міг.
This man was listening to Paul as he spoke, who, when he had fixed his gaze on him and had seen that he had faith to be made well,
Він слухав, як Павло́ говорив, який пильно на нього споглянув, і побачив, що має він віру вздоровленим бути,
said with a loud voice, “Stand upright on your feet.” And he leaped up and began to walk.
то голосом гучни́м промовив: „Устань просто на ноги свої!“ А той скочив, і ходити почав.
When the crowds saw what Paul had done, they raised their voice, saying in the Lycaonian language, “The gods have become like men and have come down to us.”
А люди, побачивши, що́ Павло́ вчинив, підне́сли свій голос, говорячи по-лікао́нському: „Боги людям вподі́бнились, та до нас ось зійшли!“
And they began calling Barnabas, Zeus, and Paul, Hermes, because he was the chief speaker.
І Варнаву вони звали Зе́всом, а Герме́сом Павла, бо він провід мав у слові.
The priest of Zeus, whose temple was just outside the city, brought oxen and garlands to the gates, and wanted to offer sacrifice with the crowds.
А жрець Зе́вса, що святиня його перед містом була, припрова́див бики та вінки до воріт, та й з наро́дом прино́сити жертву хотів.
But when the apostles Barnabas and Paul heard of it, they tore their robes and rushed out into the crowd, crying out
Та коли про це почули апо́столи Варнава й Павло, то роздерли одежі свої, та й кинулися між наро́д, кричачи
and saying, “Men, why are you doing these things? We are also men of the same nature as you, and preach the gospel to you that you should turn from these vain things to a living God, WHO MADE THE HEAVEN AND THE EARTH AND THE SEA AND ALL THAT IS IN THEM.
та говорячи: „Що́ це робите, люди? Таж і ми такі самі смерте́льні, подібні вам люди, і благовістимо́ вам, — від оцих ось марно́т наверну́тись до Бога Живого, що створив небо й землю, і море, і все, що в них є.
“In the generations gone by He permitted all the nations to go their own ways;
За минулих родів попустив Він усім народам, щоб ходили стежка́ми своїми,
and yet He did not leave Himself without witness, in that He did good and gave you rains from heaven and fruitful seasons, satisfying your hearts with food and gladness.”
але́ не зоставив Себе Він без свідчення, добро чинячи: подавав нам із неба дощі та врожайні часи́, та напо́внював їжею й радощами серця наші“.
Even saying these things, with difficulty they restrained the crowds from offering sacrifice to them.
І, говорячи це, зале́две спинили наро́д не приносити їм же́ртов.
But Jews came from Antioch and Iconium, and having won over the crowds, they stoned Paul and dragged him out of the city, supposing him to be dead.
А з Антіохі́ї та з Іконі́ї посхо́дились юдеї, і, підбуривши на́товп, камінням побили Павла, та й за місто геть виволікли, мавши думку, що вмер він.
But while the disciples stood around him, he got up and entered the city. The next day he went away with Barnabas to Derbe.
Коли ж учні його оточили, то він устав, та й вернувся до міста. А наступного дня він відбув із Варнавою в Де́рвію.
After they had preached the gospel to that city and had made many disciples, they returned to Lystra and to Iconium and to Antioch,
І, як звістили Єва́нгелію тому містові, і учнів багато придбали, вони повернулися в Лі́стру, та в Іконі́ю, та в Антіохі́ю,
strengthening the souls of the disciples, encouraging them to continue in the faith, and saying, “Through many tribulations we must enter the kingdom of God.”
душі учнів зміцняючи, просячи перебувати в вірі, та навча́ючи, що через великі у́тиски треба нам вхо́дити у Боже Царство.
When they had appointed elders for them in every church, having prayed with fasting, they commended them to the Lord in whom they had believed.
І рукопокла́ли їм пресві́терів по Церквах, і помолилися з по́стом та й їх передали Господе́ві, в Якого ввірували.
They passed through Pisidia and came into Pamphylia.
Як вони ж перейшли Пісіді́ю, прибули в Памфілі́ю;
When they had spoken the word in Perga, they went down to Attalia.
і, звістивши Господнє Слово в Пергі́ї, вони в Атталі́ю ввійшли,
From there they sailed to Antioch, from which they had been commended to the grace of God for the work that they had accomplished.
а звідти поплинули в Антіохі́ю, звідки були благода́ті Божій віддані на ді́ло, що його й закінчи́ли.
When they had arrived and gathered the church together, they began to report all things that God had done with them and how He had opened a door of faith to the Gentiles.
А прибувши та скликавши Церкву, вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними, і що відкрив двері віри поганам.