Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Турконяка
Israel’s History after the Exodus
These are the words which Moses spoke to all Israel across the Jordan in the wilderness, in the Arabah opposite Suph, between Paran and Tophel and Laban and Hazeroth and Dizahab.
These are the words which Moses spoke to all Israel across the Jordan in the wilderness, in the Arabah opposite Suph, between Paran and Tophel and Laban and Hazeroth and Dizahab.
Ось слова, які Мойсей промовив до всього Ізраїлю за Йорданом, у пустелі, на заході, поблизу Червоного моря, між Фараном, Тофолом, Ловоном, Авлоном та Катахризеєм.
It is eleven days’ journey from Horeb by the way of Mount Seir to Kadesh-barnea.
З Хориву до гори Сиїр, до Кадис-Варни подорож триває одинадцять днів.
In the fortieth year, on the first day of the eleventh month, Moses spoke to the children of Israel, according to all that the LORD had commanded him to give to them,
І сталося, — сорокового року, одинадцятого місяця, першого дня місяця, Мойсей промовив до всіх ізраїльських синів, переказуючи все, що Господь заповів йому щодо них.
after he had defeated Sihon the king of the Amorites, who lived in Heshbon, and Og the king of Bashan, who lived in Ashtaroth and Edrei.
Після розгрому Сеона, царя аморейців, який жив у Есевоні, та Оґа, царя Васану, який жив в Астароті й у Едраїні,
Across the Jordan in the land of Moab, Moses undertook to expound this law, saying,
в землі Моав, за Йорданом, Мойсей почав роз’яснювати цей закон, кажучи:
“The LORD our God spoke to us at Horeb, saying, ‘You have stayed long enough at this mountain.
Господь, наш Бог, промовив до нас на Хориві, кажучи: Досить вам жити на цій горі!
‘Turn and set your journey, and go to the hill country of the Amorites, and to all their neighbors in the Arabah, in the hill country and in the lowland and in the Negev and by the seacoast, the land of the Canaanites, and Lebanon, as far as the great river, the river Euphrates.
Розвертайтеся, рушайте і йдіть на гору аморейців та в усі околиці Арави: на гору і на рівнину, на південь і на узбережжя, у землю ханаанців та в Антиливан, аж до великої ріки Євфрат.
‘See, I have placed the land before you; go in and possess the land which the LORD swore to give to your fathers, to Abraham, to Isaac, and to Jacob, to them and their descendants after them.’
Ось Я віддав вам цю землю. Увійдіть у неї й заволодійте землею, яку Я поклявся вашим батькам, Авраамові, Ісаакові та Якову, дати їм та їхнім нащадкам після них.
“I spoke to you at that time, saying, ‘I am not able to bear the burden of you alone.
Того часу я звернувся до вас, кажучи: Я не в змозі носити вас сам.
‘The LORD your God has multiplied you, and behold, you are this day like the stars of heaven in number.
Господь, ваш Бог, розмножив вас так, що кількісно вас сьогодні — як небесних зірок!
‘May the LORD, the God of your fathers, increase you a thousand-fold more than you are and bless you, just as He has promised you!
Нехай Господь, Бог ваших батьків, додасть до вас в тисячу разів більше, ніж вас є зараз, і нехай поблагословить вас, як Він і сказав вам, —
‘How can I alone bear the load and burden of you and your strife?
та як я зможу сам нести ваші клопоти, ваш характер та ваші суперечки?
‘Choose wise and discerning and experienced men from your tribes, and I will appoint them as your heads.’
Візьміть собі мудрих, досвідчених та розсудливих мужів у ваших племенах, і я поставлю їх провідниками над вами.
“You answered me and said, ‘The thing which you have said to do is good.’
А ви відповіли мені й мовили: Річ, що ти сказав учинити, — добра!
“So I took the heads of your tribes, wise and experienced men, and appointed them heads over you, leaders of thousands and of hundreds, of fifties and of tens, and officers for your tribes.
Тож я взяв з-поміж вас мудрих, досвідчених і розсудливих мужів і поставив їх тисяцькими, соцькими, п’ятдесяцькими, десяцькими та писарями для ваших суддів, щоб вони провадили вас.
“Then I charged your judges at that time, saying, ‘Hear the cases between your fellow countrymen, and judge righteously between a man and his fellow countryman, or the alien who is with him.
Того часу я звелів вашим суддям, кажучи: Вислуховуйте суперечки між вашими братами і справедливо розсуджуйте справи між будь-яким чоловіком та його братом чи захожим.
‘You shall not show partiality in judgment; you shall hear the small and the great alike. You shall not fear man, for the judgment is God’s. The case that is too hard for you, you shall bring to me, and I will hear it.’
На суді не зважай на особу, суди так малого, як і великого, не поступайся перед особою жодного чоловіка, бо суд — Божий. А якщо якась справа буде для вас заважка, то приносьте її до мене, — і я її вислуховуватиму.
“I commanded you at that time all the things that you should do.
І того часу я дав вам усі настанови, які ви маєте виконувати.
“Then we set out from Horeb, and went through all that great and terrible wilderness which you saw on the way to the hill country of the Amorites, just as the LORD our God had commanded us; and we came to Kadesh-barnea.
Вирушивши з Хориву, ми пішли через усю ту велику і страшну пустелю, яку ви бачили, до аморейської гори, як Господь, наш Бог, звелів нам, і прибули до Кадис-Варни.
“I said to you, ‘You have come to the hill country of the Amorites which the LORD our God is about to give us.
І я сказав вам: Ідіть до аморейської гори, яку Господь, ваш Бог, дає вам.
‘See, the LORD your God has placed the land before you; go up, take possession, as the LORD, the God of your fathers, has spoken to you. Do not fear or be dismayed.’
Ось Господь, ваш Бог, віддав вам перед вашим обличчям цю землю. Підіймайтеся, заволодійте нею, як Господь, Бог ваших батьків, сказав вам. Не бійтеся і не будьте полохливі.
“Then all of you approached me and said, ‘Let us send men before us, that they may search out the land for us, and bring back to us word of the way by which we should go up and the cities which we shall enter.’
Тоді ви всі прийшли до мене і сказали: Пошлімо попереду себе чоловіків, нехай вони оглянуть для нас ту землю й нехай сповістять нам відомості про дорогу, якою ми підійматимемося, та про міста, в які ввійдемо.
“The thing pleased me and I took twelve of your men, one man for each tribe.
Сподобалось мені те слово, тож я взяв з-поміж вас дванадцять чоловіків, — по одному чоловіку на плем’я.
“They turned and went up into the hill country, and came to the valley of Eshcol and spied it out.
Розвернувшись, вони піднялися на гору, пішли до Долини Виноградного Грона та обстежили її.
“Then they took some of the fruit of the land in their hands and brought it down to us; and they brought us back a report and said, ‘It is a good land which the LORD our God is about to give us.’
Відтак взяли у свої руки плодів тієї землі, принесли до нас та казали: Добра та земля, яку Господь, наш Бог, дає нам!
“Yet you were not willing to go up, but rebelled against the command of the LORD your God;
Та ви не захотіли йти і не послухалися веління Господа, вашого Бога.
and you grumbled in your tents and said, ‘Because the LORD hates us, He has brought us out of the land of Egypt to deliver us into the hand of the Amorites to destroy us.
Ви нарікали по своїх наметах і казали: Господь вивів нас з Єгипетської землі з ненависті до нас, — щоб видати нас в руки аморейців, аби вигубити нас.
‘Where can we go up? Our brethren have made our hearts melt, saying, “The people are bigger and taller than we; the cities are large and fortified to heaven. And besides, we saw the sons of the Anakim there.”’
Куди ж ми йдемо? Ваші брати відняли ваше серце, кажучи: Це великий, численний, сильніший від нас народ та великі, укріплені мурами до небес міста! Навіть синів велетнів ми там бачили.
“Then I said to you, ‘Do not be shocked, nor fear them.
Тоді я сказав вам: Не лякайтеся, не бійтеся їх!
‘The LORD your God who goes before you will Himself fight on your behalf, just as He did for you in Egypt before your eyes,
Господь, ваш Бог, Який іде попереду, перед вашим обличчям, — це Він воюватиме разом з вами проти них — саме так, як Він учинив із вами в Єгипетській землі
and in the wilderness where you saw how the LORD your God carried you, just as a man carries his son, in all the way which you have walked until you came to this place.’
та в цій пустелі, де ви бачили, як Господь, твій Бог, вигодовував тебе, немов би хтось з людей вигодовував свого сина, упродовж усієї дороги, яку ви пройшли, поки дійшли до цього місця.
“But for all this, you did not trust the LORD your God,
Та в цьому слові ви не повірили Господу, вашому Богові,
who goes before you on your way, to seek out a place for you to encamp, in fire by night and cloud by day, to show you the way in which you should go.
Який іде попереду вас під час подорожі, щоб вибирати для вас місце, ведучи вас вночі — у вогні, показуючи вам дорогу, якою вам іти, а вдень — у хмарі.
“Then the LORD heard the sound of your words, and He was angry and took an oath, saying,
Господь почув ваші слова і, розгнівавшись, поклявся, кажучи:
‘Not one of these men, this evil generation, shall see the good land which I swore to give your fathers,
Ніхто із цих чоловіків не побачить тієї доброї землі, яку Я поклявся дати їхнім батькам, —
except Caleb the son of Jephunneh; he shall see it, and to him and to his sons I will give the land on which he has set foot, because he has followed the LORD fully.’
за винятком Халева, сина Єфонії: він побачить її, і йому та його синам Я дам землю, по якій він ходив, бо він тримався того, що Господнє.
“The LORD was angry with me also on your account, saying, ‘Not even you shall enter there.
Через вас Господь розгнівався і на мене, кажучи: Ти також туди не ввійдеш!
‘Joshua the son of Nun, who stands before you, he shall enter there; encourage him, for he will cause Israel to inherit it.
Ісус, Навина син, який стоїть поруч з тобою, — він туди ввійде! Підбадьор його, бо це він передасть її у спадщину Ізраїлю.
‘Moreover, your little ones who you said would become a prey, and your sons, who this day have no knowledge of good or evil, shall enter there, and I will give it to them and they shall possess it.
І всі малі діти, які сьогодні ще не знають добра і зла, — вони туди ввійдуть, їм Я її віддам, і вони заволодіють нею.
‘But as for you, turn around and set out for the wilderness by the way to the Red Sea.’
Повернувши назад, ви пішли отаборитися в пустелю, у напрямку до Червоного моря.
“Then you said to me, ‘We have sinned against the LORD; we will indeed go up and fight, just as the LORD our God commanded us.’ And every man of you girded on his weapons of war, and regarded it as easy to go up into the hill country.
Тоді ви відповіли мені й сказали: Згрішили ми перед Господом, нашим Богом. Ми піднімемось на гору і воюватимемо — саме так, як Господь, наш Бог, велів нам. Кожний з вас узяв своє військове знаряддя, і, зібравшись, ви піднялися на гору.
“And the LORD said to me, ‘Say to them, “Do not go up nor fight, for I am not among you; otherwise you will be defeated before your enemies.”’
Та Господь сказав мені: Скажи їм: Не підіймайтеся і не воюйте, бо Мене немає з вами, — щоб ви не були розгромлені перед вашими ворогами!
“So I spoke to you, but you would not listen. Instead you rebelled against the command of the LORD, and acted presumptuously and went up into the hill country.
І я говорив вам це, та ви мене не послухали; ви переступили Господнє веління і, упершись, таки піднялися на гору.
“The Amorites who lived in that hill country came out against you and chased you as bees do, and crushed you from Seir to Hormah.
Та назустріч вам вийшов амореєць, який жив на тій горі, і вони погнали вас, як це роблять бджоли, і громили вас від Сиїру аж до Ерми.
“Then you returned and wept before the LORD; but the LORD did not listen to your voice nor give ear to you.
Тоді, сівши, ви плакали перед Господом, та Господь не слухав вашого голосу і не зважав на вас.