Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Хоменка
Wanderings in the Wilderness
“Then we turned and set out for the wilderness by the way to the Red Sea, as the LORD spoke to me, and circled Mount Seir for many days.
“Then we turned and set out for the wilderness by the way to the Red Sea, as the LORD spoke to me, and circled Mount Seir for many days.
«Потім повернулись ми й рушили в пустиню, шляхом до Червоного моря, як велів мені Господь, і обходили довго гори Сеїр.
‘You have circled this mountain long enough. Now turn north,
Годі вам ходити навкруги цих гір, поверніть на північ.
and command the people, saying, “You will pass through the territory of your brothers the sons of Esau who live in Seir; and they will be afraid of you. So be very careful;
Ти ж повели людям: Оце маєте перейти край братів ваших, синів Ісава, що живуть у Сеїрі. Вони боятимуться вас, ви однак уважайте.
do not provoke them, for I will not give you any of their land, even as little as a footstep because I have given Mount Seir to Esau as a possession.
Не задирайтеся з ними; бо не дам вам ні п'яді їхньої землі, тому що Сеїр-гори віддав я Ісавові на власність.
“You shall buy food from them with money so that you may eat, and you shall also purchase water from them with money so that you may drink.
Харчі купите в них за гроші, щоб ви мали що їсти, та й води придбаєте в них за гроші, щоб мали що пити.
“For the LORD your God has blessed you in all that you have done; He has known your wanderings through this great wilderness. These forty years the LORD your God has been with you; you have not lacked a thing.”’
Бо Господь, Бог твій, благословив тебе в усякім ділі рук твоїх, піклувався твоєю мандрівкою по тій великій пустині: ось уже сорок років Господь, Бог твій, був з тобою; нічого не бракувало тобі.
“So we passed beyond our brothers the sons of Esau, who live in Seir, away from the Arabah road, away from Elath and from Ezion-geber. And we turned and passed through by the way of the wilderness of Moab.
І пройшли, поодаль від наших братів, синів Ісава, що живуть у Сеїрі; звернувши з шляху на Араву, на Елат і на Еціон-Гевер, ми пустилися дорогою в Моав-пустиню.
“Then the LORD said to me, ‘Do not harass Moab, nor provoke them to war, for I will not give you any of their land as a possession, because I have given Ar to the sons of Lot as a possession.’
І промовив до мене Господь: Не зачіпай Моава й не починай війни з ним, бо не дам тобі ні клаптика з їхньої землі в посідання; я віддав бо Ар синам Лота в посілість.
(The Emim lived there formerly, a people as great, numerous, and tall as the Anakim.
Спершу там жили емії, люд великий, численний і дебелий, як анакії;
Like the Anakim, they are also regarded as Rephaim, but the Moabites call them Emim.
за рефаїв уважали їх, як і анакіїв; моавитяни ж звуть їх еміями.
The Horites formerly lived in Seir, but the sons of Esau dispossessed them and destroyed them from before them and settled in their place, just as Israel did to the land of their possession which the LORD gave to them.)
А в Сеїрі жили спершу хорії; їх вигнали були сини Ісава й винищили перед собою, оселившись на їхньому місці, так, як це зробив Ізраїль у землі, що її дав йому Господь у посілість.
‘Now arise and cross over the brook Zered yourselves.’ So we crossed over the brook Zered.
Тож вставайте й переправляйтеся через потік Зеред. І ми перейшли потік Зеред.
“Now the time that it took for us to come from Kadesh-barnea until we crossed over the brook Zered was thirty-eight years, until all the generation of the men of war perished from within the camp, as the LORD had sworn to them.
Того ж часу, що йшли ми від Кадеш Барне, аж поки перейшли потік Зеред, було 38 років, поки не зник із табору ввесь рід вояків, як поклявсь був їм Господь.
“Moreover the hand of the LORD was against them, to destroy them from within the camp until they all perished.
Сама рука Господня була проти них, щоб вигубити їх із табору дощенту.
“So it came about when all the men of war had finally perished from among the people,
І коли всі придатні до війни люди повимирали з-поміж народу,
‘Today you shall cross over Ar, the border of Moab.
Ти збираєшся сьогодні перейти через границю Моава, тобто Ар,
‘When you come opposite the sons of Ammon, do not harass them nor provoke them, for I will not give you any of the land of the sons of Ammon as a possession, because I have given it to the sons of Lot as a possession.’
і наблизитися проти синів Аммона; не зачіпай їх, ані не починай війни з ними, бо не дам тобі нічого в посідання з землі синів Аммона: я віддав її синам Лота в посілість.
(It is also regarded as the land of the Rephaim, for Rephaim formerly lived in it, but the Ammonites call them Zamzummin,
Ця земля теж уважалась землею рефаїв, і рефаї жили в ній спершу; аммонії звуть їх замзумміями;
a people as great, numerous, and tall as the Anakim, but the LORD destroyed them before them. And they dispossessed them and settled in their place,
люд це великий, численний і дебелий, як анакії, та вигубив їх Господь перед аммоніями, які прогнали їх і оселились на їхньому місці.
just as He did for the sons of Esau, who live in Seir, when He destroyed the Horites from before them; they dispossessed them and settled in their place even to this day.
Так, як учинив був синам Ісава, що живуть у Сеїрі, знищивши перед ними хоріїв; ті прогнали їх і живуть досі на їх місці.
And the Avvim, who lived in villages as far as Gaza, the Caphtorim who came from Caphtor, destroyed them and lived in their place.)
Так само, як і аввіїв, що жили хуторами аж до Гази, винищили й оселились на їхніх місцях кафторії, що вийшли з Кафтору.
‘Arise, set out, and pass through the valley of Arnon. Look! I have given Sihon the Amorite, king of Heshbon, and his land into your hand; begin to take possession and contend with him in battle.
Тож уставайте, рушайте в дорогу і переходьте через потік Арнон: ось я віддаю тобі в руки Сихона, царя хешбонського, аморія, разом з його землею; починай підбій, іди війною на нього!
‘This day I will begin to put the dread and fear of you upon the peoples everywhere under the heavens, who, when they hear the report of you, will tremble and be in anguish because of you.’
Нинішнього дня почну наводити твій жах і страх на всі народи під небесами; як тільки почують вістку про тебе, дрижатимуть і тремтітимуть перед тобою.
“So I sent messengers from the wilderness of Kedemoth to Sihon king of Heshbon with words of peace, saying,
Тоді послав я посланців з Кедемот-пустині до Сихона, хешбонського царя, з мирними словами, кажучи:
‘Let me pass through your land, I will travel only on the highway; I will not turn aside to the right or to the left.
Дозволь мені перейти через твою землю; я йтиму тільки по дорозі, не звертаючи, ні праворуч, ні ліворуч.
‘You will sell me food for money so that I may eat, and give me water for money so that I may drink, only let me pass through on foot,
Харчі за гроші продаватимеш мені, щоб я мав що їсти, та й воду даватимеш мені за гроші, щоб я мав що пити. — Дай мені тільки перейти,
just as the sons of Esau who live in Seir and the Moabites who live in Ar did for me, until I cross over the Jordan into the land which the LORD our God is giving to us.’
як це вчинили мені сини Ісава, що живуть в Сеїрі, і моавитяни, що живуть в Арі, поки не переправлюсь через Йордан у землю, що її Господь, Бог наш, хоче нам дати.
“But Sihon king of Heshbon was not willing for us to pass through his land; for the LORD your God hardened his spirit and made his heart obstinate, in order to deliver him into your hand, as he is today.
Але Сихон, цар хешбонський, не захотів перепустити нас через свою землю, бо Господь, Бог твій, зробив його дух запеклим, а серце його твердим, щоб віддати його тобі в руки, як воно і е сьогодні.
“The LORD said to me, ‘See, I have begun to deliver Sihon and his land over to you. Begin to occupy, that you may possess his land.’
І промовив тоді Господь до мене: Ось я віддаю тобі на поталу Сихона і його землю; починай, займай його землю.
“Then Sihon with all his people came out to meet us in battle at Jahaz.
І виступив Сихон проти нас, він сам і ввесь його люд, до бою під Ягцою.
“The LORD our God delivered him over to us, and we defeated him with his sons and all his people.
Та Господь Бог віддав його на поталу, й ми побили його й синів його та ввесь люд його.
“So we captured all his cities at that time and utterly destroyed the men, women and children of every city. We left no survivor.
Ми тоді забрали всі його міста, та й піддали знищенню кожне місто, чоловіцтво, жіноцтво й дітей, та й не зоставили живим нікого.
“We took only the animals as our booty and the spoil of the cities which we had captured.
Тільки скотину взяли ми для себе як здобич та луп по містах, що їх ми звоювали.
“From Aroer which is on the edge of the valley of Arnon and from the city which is in the valley, even to Gilead, there was no city that was too high for us; the LORD our God delivered all over to us.
Від Ароеру, що на берегах Арнон-потоку, та й міста, що в долині, аж до Гілеаду не було міста, яке було б для нас неприступним; все віддав нам Господь, Бог наш.
“Only you did not go near to the land of the sons of Ammon, all along the river Jabbok and the cities of the hill country, and wherever the LORD our God had commanded us.
Тільки до землі синів Аммона ти не наближався, ані до всієї долини Яббок-потоку, ані до міст у горах: усе так, як Господь, Бог наш, заповідав нам.»