New American Standard Bible

Переклад Огієнка

The Gospel Exalted

Paul, a bond-servant of Christ Jesus, called as an apostle, set apart for the gospel of God,

1

Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апо́стол, вибраний для звіща́ння Єва́нгелії Божої,

2

which He promised beforehand through His prophets in the holy Scriptures,

2

яку Він перед тим приобіцяв через Своїх пророків у святих Писа́ннях,

3

concerning His Son, who was born of a descendant of David according to the flesh,

3

про Сина Свого, що тілом був із насіння Давидового,

4

who was declared the Son of God with power by the resurrection from the dead, according to the Spirit of holiness, Jesus Christ our Lord,

4

і об'явився Сином Божим у силі, за Ду́хом святости, через воскресіння з мертвих, про Ісуса Христа, Господа нашого,

5

through whom we have received grace and apostleship to bring about the obedience of faith among all the Gentiles for His name’s sake,

5

що через Нього прийняли ми благода́ть і апо́стольство на по́слух віри через Ім'я́ Його між усіма́ народами,

6

among whom you also are the called of Jesus Christ;

6

між якими й ви, покликані Ісуса Христа, —

7

to all who are beloved of God in Rome, called as saints: Grace to you and peace from God our Father and the Lord Jesus Christ.

7

усім, хто знаходиться в Римі, улю́бленим Божим, покликаним святим, — благода́ть вам та мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа!

8

First, I thank my God through Jesus Christ for you all, because your faith is being proclaimed throughout the whole world.

8

Отже, насамперед дякую Богові моєму через Ісуса Христа за всіх вас, що віра ваша звіщається по всьому світові.

9

For God, whom I serve in my spirit in the preaching of the gospel of His Son, is my witness as to how unceasingly I make mention of you,

9

Бо свідок мені Бог, Якому служу́ духом своїм у звіща́нні Єва́нгелії Його Сина, що я безпереста́нно згадую про вас,

10

always in my prayers making request, if perhaps now at last by the will of God I may succeed in coming to you.

10

і в моли́твах своїх за́вжди молюся, щоб воля Божа щасливо попрова́дила мене коли прийти до вас.

11

For I long to see you so that I may impart some spiritual gift to you, that you may be established;

11

Бо прагну вас бачити, щоб подати вам якого дара духовного для змі́цнення вас,

12

that is, that I may be encouraged together with you while among you, each of us by the other’s faith, both yours and mine.

12

цебто потішитись ра́зом між вами спі́льною вірою — і вашою, і моєю.

13

I do not want you to be unaware, brethren, that often I have planned to come to you (and have been prevented so far) so that I may obtain some fruit among you also, even as among the rest of the Gentiles.

13

Не хочу ж, щоб ви не знали, браття, що багато разів мав я за́мір прийти до вас, але мені перешко́джувано аж досі, щоб мати який плід і в вас, як і в інших наро́дів.

14

I am under obligation both to Greeks and to barbarians, both to the wise and to the foolish.

14

А ге́лленам і чужоземцям, розумним і немудрим — я боржни́к.

15

So, for my part, I am eager to preach the gospel to you also who are in Rome.

15

Отже, щодо мене, я готовий і вам, хто знаходиться в Римі, звіщати Єва́нгелію.

16

For I am not ashamed of the gospel, for it is the power of God for salvation to everyone who believes, to the Jew first and also to the Greek.

16

Бо я не соромлюсь Єва́нгелії, бож вона — сила Божа на спасі́ння кожному, хто вірує, перше ж юдеєві, а потім ге́лленові.

17

For in it the righteousness of God is revealed from faith to faith; as it is written, “BUT THE RIGHTEOUS man SHALL LIVE BY FAITH.”

17

Праведність бо Божа з'являється в ній з віри в віру, як написано: „А праведний житиме вірою“.

18

Unbelief and Its Consequences

For the wrath of God is revealed from heaven against all ungodliness and unrighteousness of men who suppress the truth in unrighteousness,

18

Бо гнів Божий з'являється з неба на всяку безбожність і неправду людей, що правду гаму́ють неправдою,

19

because that which is known about God is evident within them; for God made it evident to them.

19

тому, що те, що можна знати про Бога, явне для них, бо їм Бог об'явив.

20

For since the creation of the world His invisible attributes, His eternal power and divine nature, have been clearly seen, being understood through what has been made, so that they are without excuse.

20

Бо Його невиди́ме від створення світу, власне Його вічна сила й Божество, ду́манням про твори стає види́ме. Так що нема їм виправдання,

21

For even though they knew God, they did not honor Him as God or give thanks, but they became futile in their speculations, and their foolish heart was darkened.

21

бо, пізнавши Бога, не прославляли Його, як Бога, і не дякували, але знікчемні́ли своїми думка́ми, і запа́морочилось нерозумне їхнє серце.

22

Professing to be wise, they became fools,

22

Називаючи себе мудрими, вони потумані́ли,

23

and exchanged the glory of the incorruptible God for an image in the form of corruptible man and of birds and four-footed animals and crawling creatures.

23

і славу нетлінного Бога змінили на подобу образа тлінної люди́ни, і птахів, і чотириногих, і га́дів.

24

Therefore God gave them over in the lusts of their hearts to impurity, so that their bodies would be dishonored among them.

24

Тому́ то й видав їх Бог у пожадливостях їхніх сердець на нечи́стість, щоб вони самі знеславляли тіла свої.

25

For they exchanged the truth of God for a lie, and worshiped and served the creature rather than the Creator, who is blessed forever. Amen.

25

Вони Божу правду замінили на неправду, і честь віддавали, і служили створінню більш, як Творце́ві, що благослове́нний навіки, амі́нь.

26

For this reason God gave them over to degrading passions; for their women exchanged the natural function for that which is unnatural,

26

Через це Бог їх видав на пожадливість гане́бну, — бо їхні жінки замінили природне єдна́ння на протиприродне.

27

and in the same way also the men abandoned the natural function of the woman and burned in their desire toward one another, men with men committing indecent acts and receiving in their own persons the due penalty of their error.

27

Так само й чоловіки, позоставивши природне єдна́ння з жіночою статтю, розпали́лися своєю пожадливістю один до о́дного, і чоловіки з чоловіками сором чинили. І вони прийняли́ в собі відплату, відповідну їхньому блу́дові.

28

And just as they did not see fit to acknowledge God any longer, God gave them over to a depraved mind, to do those things which are not proper,

28

А що вони не вважали за потрібне мати Бога в пізна́нні, видав їх Бог на розум переве́рнений, — щоб чинили непристойне.

29

being filled with all unrighteousness, wickedness, greed, evil; full of envy, murder, strife, deceit, malice; they are gossips,

29

Вони повні всякої неправедности, лукавства, заже́рливости, зло́би, повні заздрости, убивства, суперечки, омани, лихих звича́їв,

30

slanderers, haters of God, insolent, arrogant, boastful, inventors of evil, disobedient to parents,

30

обмовники, наклепники, богонена́видники, напасники́, чваньки, пишні, винахідники зла, неслухня́ні батькам,

31

without understanding, untrustworthy, unloving, unmerciful;

31

нерозумні, зрадники, нелюбовні, немилости́ві.

32

and although they know the ordinance of God, that those who practice such things are worthy of death, they not only do the same, but also give hearty approval to those who practice them.

32

Вони знають при́суд Божий, що ті, хто чинить таке, ва́рті смерти, а проте не тільки самі чинять, але й хвалять тих, хто робить таке.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Огієнка

Romans 1

Римлян 1