New American Standard Bible

Переклад Турконяка

The Temporal and Eternal

For we know that if the earthly tent which is our house is torn down, we have a building from God, a house not made with hands, eternal in the heavens.

1

Адже ми знаємо, що коли наш земний дім тіла буде зруйнований, то маємо будівлю від Бога: дім нерукотворний, вічний, на небесах.

2

For indeed in this house we groan, longing to be clothed with our dwelling from heaven,

2

Тому ми й зітхаємо, прагнучи зодягнутися в нашу небесну будівлю,

3

inasmuch as we, having put it on, will not be found naked.

3

щоб, хоч і [одягнені], ми не виявилися нагими.

4

For indeed while we are in this tent, we groan, being burdened, because we do not want to be unclothed but to be clothed, so that what is mortal will be swallowed up by life.

4

Бо ми, які перебуваємо в наметі, зітхаємо під тягарем, оскільки хочемо не роздягтися, а зодягнутися, щоб смертне було поглинуте життям.

5

Now He who prepared us for this very purpose is God, who gave to us the Spirit as a pledge.

5

Той, Хто створив нас для цього, це — Бог, Який дав нам завдаток Духа.

6

Therefore, being always of good courage, and knowing that while we are at home in the body we are absent from the Lord —

6

Отже, завжди маючи відвагу, знаємо, що коли живемо в тілі, перебуваємо далеко від Господа,

7

for we walk by faith, not by sight —

7

адже ми живемо вірою, а не тим, що бачимо.

8

we are of good courage, I say, and prefer rather to be absent from the body and to be at home with the Lord.

8

Відвагу ж маємо та вподобання для того, щоб краще покинути тіло та перебувати з Господом.

9

Therefore we also have as our ambition, whether at home or absent, to be pleasing to Him.

9

Тому ми і стараємося, — чи перебуваючи в тілі, чи покидаючи його, — бути любими Йому.

10

For we must all appear before the judgment seat of Christ, so that each one may be recompensed for his deeds in the body, according to what he has done, whether good or bad.

10

Адже всі ми маємо з’явитися перед судовим престолом Христа, щоб кожний одержав згідно з тим, що в тілі робив: добро чи зло.

11

Therefore, knowing the fear of the Lord, we persuade men, but we are made manifest to God; and I hope that we are made manifest also in your consciences.

11

Отже, знаючи Господній страх, ми переконуємо людей; перед Богом же ми відкриті; маю надію, що й перед вашим сумлінням ми відкриті.

12

We are not again commending ourselves to you but are giving you an occasion to be proud of us, so that you will have an answer for those who take pride in appearance and not in heart.

12

Не доручаємо себе вам знову, але даємо вам нагоду похвалитися нами, щоб ви мали відповідь для тих, які хваляться обличчям, а не серцем.

13

For if we are beside ourselves, it is for God; if we are of sound mind, it is for you.

13

Коли ми виходимо із себе, — то для Бога; коли ж помірковані, — то для вас.

14

For the love of Christ controls us, having concluded this, that one died for all, therefore all died;

14

Адже любов Христа охоплює нас, коли ми думаємо так: [якщо] один помер за всіх, то й усі померли.

15

and He died for all, so that they who live might no longer live for themselves, but for Him who died and rose again on their behalf.

15

А Він помер за всіх, щоб ті, які живуть, більше не жили для самих себе, але для Того, Хто за них помер і воскрес.

16

Therefore from now on we recognize no one according to the flesh; even though we have known Christ according to the flesh, yet now we know Him in this way no longer.

16

Тому ми відтепер нікого не знаємо за тілом. Хоч ми знали Христа за тілом, але тепер більше не знаємо.

17

Therefore if anyone is in Christ, he is a new creature; the old things passed away; behold, new things have come.

17

Отже, хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало [все] нове!

18

Now all these things are from God, who reconciled us to Himself through Christ and gave us the ministry of reconciliation,

18

Усе — від Бога, Який примирив нас із Собою через Христа і дав нам служіння примирення.

19

namely, that God was in Christ reconciling the world to Himself, not counting their trespasses against them, and He has committed to us the word of reconciliation.

19

Адже Бог у Христі примирив світ із Собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення.

20

Therefore, we are ambassadors for Christ, as though God were making an appeal through us; we beg you on behalf of Christ, be reconciled to God.

20

Отже, ми — посли від Імені Христа, і тому наче Сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом!

21

He made Him who knew no sin to be sin on our behalf, so that we might become the righteousness of God in Him.

21

Того, Хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Турконяка

2 Corinthians 5

2 Коринтян 5