New American Standard Bible

Сучасний переклад

Paul Reveals His Heart

Therefore, having these promises, beloved, let us cleanse ourselves from all defilement of flesh and spirit, perfecting holiness in the fear of God.

1

Любі друзі! Маючи такі обітниці від Господа, ми мусимо очиститися від усілякої мерзоти тіла й духа, довершуючи свою святість, тому, що ми шануємо Бога.

2

Make room for us in your hearts; we wronged no one, we corrupted no one, we took advantage of no one.

2

Відкрийте нам серця ваші, бо ми нікого не скривдили, нікого не звели, нікого не обдурили.

3

I do not speak to condemn you, for I have said before that you are in our hearts to die together and to live together.

3

Кажу це не для того, щоб осудити вас. Я й раніше казав, що ви — в серцях наших. Ми раді жити й вмерти разом з вами.

4

Great is my confidence in you; great is my boasting on your behalf. I am filled with comfort; I am overflowing with joy in all our affliction.

4

З вами я сповнений упевненості й втіхи. Я пишаюся вами і переповнююся радістю у всіх наших стражданнях.

5

For even when we came into Macedonia our flesh had no rest, but we were afflicted on every side: conflicts without, fears within.

5

Навіть коли ми прийшли до Македонії, то не мали відпочинку. Біди чекали на нас усюди: зовнішня боротьба і внутрішні страхи.

6

But God, who comforts the depressed, comforted us by the coming of Titus;

6

Та Бог, Який втішає принижених, утішив і нас приходом Тита.

7

and not only by his coming, but also by the comfort with which he was comforted in you, as he reported to us your longing, your mourning, your zeal for me; so that I rejoiced even more.

7

І не лише його приходом, а й тією радістю, що він знайшов у вас. Він розповів нам про те, як ви хочете побачити нас, як засмучені тим, що скоїли, як турбуєтеся про мене. Тож радість моя була ще більшою.

8

For though I caused you sorrow by my letter, I do not regret it; though I did regret it — for I see that that letter caused you sorrow, though only for a while —

8

Хоч і засмутив вас своїм листом, та я не шкодую, що написав його. І навіть якщо раніше шкодував, то зараз бачу, що він засмутив вас лише тимчасово.

9

I now rejoice, not that you were made sorrowful, but that you were made sorrowful to the point of repentance; for you were made sorrowful according to the will of God, so that you might not suffer loss in anything through us.

9

Отже, я зараз дуже радий — не через те, що засмутив вас, а тому, що смуток змусив вас розкаятися. Бо засмучені ви були печаллю, бажаною Богу. Отже, шкоди від нас не було.

10

For the sorrow that is according to the will of God produces a repentance without regret, leading to salvation, but the sorrow of the world produces death.

10

Смуток, бажаний Богу, приносить людям каяття, про яке не варто шкодувати, а таке каяття веде до спасіння. Світський же смуток породжує смерть.

11

For behold what earnestness this very thing, this godly sorrow, has produced in you: what vindication of yourselves, what indignation, what fear, what longing, what zeal, what avenging of wrong! In everything you demonstrated yourselves to be innocent in the matter.

11

Цей смуток — бажаний Богу. Погляньте, яку щирість і правдивість він створив для вас! Який захист вашої невинності, яке обурення, яка тривога, які прагнення і яке завзяття побачити нас, і яка кара для того, хто згрішив! У всьому ви показали свою чистоту!

12

So although I wrote to you, it was not for the sake of the offender nor for the sake of the one offended, but that your earnestness on our behalf might be made known to you in the sight of God.

12

Коли я написав вам, то це не заради того, хто згрішив, або не проти того, хто вчинив зло. Я зробив це для того, щоб ваша турбота про нас виявилась перед Богом.

13

For this reason we have been comforted.
And besides our comfort, we rejoiced even much more for the joy of Titus, because his spirit has been refreshed by you all.

13

Втішившись, ми стали ще щасливішими, коли побачили Титову радість, бо ви усі зміцнили дух його.

14

For if in anything I have boasted to him about you, I was not put to shame; but as we spoke all things to you in truth, so also our boasting before Titus proved to be the truth.

14

І я не зганьбився, вихваляючи вас перед ним. Навпаки, оскільки ми правдиво з вами про все говорили, то й похвала моя перед Титом була правдива.

15

His affection abounds all the more toward you, as he remembers the obedience of you all, how you received him with fear and trembling.

15

Тепер, коли він згадує вашу слухняність, страх і трепет, з яким ви прийняли його, прихильність його до вас ще більша.

16

I rejoice that in everything I have confidence in you.

16

Я щасливий з того, що маю повну довіру до вас.

Parallel

New American Standard Bible

Сучасний переклад

2 Corinthians 7

2 Коринтян 7