New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Jesus, the Example

Therefore, since we have so great a cloud of witnesses surrounding us, let us also lay aside every encumbrance and the sin which so easily entangles us, and let us run with endurance the race that is set before us,

1

Тим же оце й ми, маючи кругом нас таку тьму сьвідків, відложивши всяку гордість і гріх, що путав нас, з терпіннєм біжім на боротьбу, що перед нами,

2

fixing our eyes on Jesus, the author and perfecter of faith, who for the joy set before Him endured the cross, despising the shame, and has sat down at the right hand of the throne of God.

2

дивлячись на Ісуса, починателя і звершителя віри, котрий замість радости, яка була перед Ним, витерпів хрест, не дбаючи про сором, і сїв по правицї престола Божого.

3

For consider Him who has endured such hostility by sinners against Himself, so that you will not grow weary and lose heart.

3

Подумайте бо про Того, хто витерпів од грішників такий перекір проти себе, щоб не внивали, ослабши в душах ваших.

4

A Father’s Discipline

You have not yet resisted to the point of shedding blood in your striving against sin;

4

Ще ви аж до крові не стояли, борючись проти гріха,

5

and you have forgotten the exhortation which is addressed to you as sons,
“MY SON, DO NOT REGARD LIGHTLY THE DISCIPLINE OF THE LORD,
NOR FAINT WHEN YOU ARE REPROVED BY HIM;

5

і забули напомин, що до вас, як до синів, глаголе: "Сину мій, не гордуй караннєм Господнїм, анї слабни, докоренний від Нього;

6

FOR THOSE WHOM THE LORD LOVES HE DISCIPLINES,
AND HE SCOURGES EVERY SON WHOM HE RECEIVES.”

6

кого бо любить Господь, карає; і бє всякого сина, котрого приймає."

7

It is for discipline that you endure; God deals with you as with sons; for what son is there whom his father does not discipline?

7

Коли караннє терпите, Бог до вас такий, як до синів: чи єсть бо такий син, котрого не карає батько?

8

But if you are without discipline, of which all have become partakers, then you are illegitimate children and not sons.

8

Коли ж ви пробуваєте без карання, котрого спільниками стались усї, то ви неправого ложа дїти, а не сини.

9

Furthermore, we had earthly fathers to discipline us, and we respected them; shall we not much rather be subject to the Father of spirits, and live?

9

Ще ж, мали ми батьків, тїла нашого карателїв, та й поважали їх; то чи не геть більше коритись нам Отцю духів, і жити мемо?

10

For they disciplined us for a short time as seemed best to them, but He disciplines us for our good, so that we may share His holiness.

10

Ті бо на мало днїв, як самі знали, карали нас; а Сей на користь (нашу), щоб ми були спільниками сьвятости Його.

11

All discipline for the moment seems not to be joyful, but sorrowful; yet to those who have been trained by it, afterwards it yields the peaceful fruit of righteousness.

11

Усяка ж кара на той час не здаєть ся радощами, а смутком; опісля ж дає овощ впокою тим, що нею навчені правди.

12

Therefore, strengthen the hands that are weak and the knees that are feeble,

12

Тим же "зомлїлі руки і зомлїлі колїна випростайте",

13

and make straight paths for your feet, so that the limb which is lame may not be put out of joint, but rather be healed.

13

і "стежки праві робіте ногами вашими", щоб не звернуло кульгаве з дороги, а лучче сцїлилось.

14

Pursue peace with all men, and the sanctification without which no one will see the Lord.

14

Дбайте про впокій з усїма і про сьвятість, без чого нїхто не побачить Бога,

15

See to it that no one comes short of the grace of God; that no root of bitterness springing up causes trouble, and by it many be defiled;

15

наглядаючи, щоб хто не відпав од благодати Божої, щоб який гіркий корінь, угору виросши, не зашкодив вам, і тим не опоганились многі;

16

that there be no immoral or godless person like Esau, who sold his own birthright for a single meal.

16

щоб не був хто блудник, або необачний, як Ісав, що за одну страву оддав первородство своє.

17

For you know that even afterwards, when he desired to inherit the blessing, he was rejected, for he found no place for repentance, though he sought for it with tears.

17

Знаєте бо, що і опісля, як схотїв наслїдувати благословеннє, відкинуто його; місце бо покаяння не знайшов, хоч і з слїзми шукав його.

18

Contrast of Sinai and Zion

For you have not come to a mountain that can be touched and to a blazing fire, and to darkness and gloom and whirlwind,

18

Не приступили бо ви до гори, до котрої доторкаємої і до палаючого огню, і хмари, і темряви і бурі,

19

and to the blast of a trumpet and the sound of words which sound was such that those who heard begged that no further word be spoken to them.

19

і до трубного гуку, і голосу мови, котрий хто чув, то благали, щоб до них не мовило ся слово:

20

For they could not bear the command, “IF EVEN A BEAST TOUCHES THE MOUNTAIN, IT WILL BE STONED.”

20

(бо не видержали наказу: "Хоч і зьвір доторкнеть ся до гори, буде каміннєм побитий, або стрілою пробитий."

21

And so terrible was the sight, that Moses said, “I AM FULL OF FEAR and trembling.”

21

І, таке страшне було видїннє, що Мойсей сказав: "Я в страсї і трепетї.")

22

But you have come to Mount Zion and to the city of the living God, the heavenly Jerusalem, and to myriads of angels,

22

А приступили ви до Сионської гори і до города Бога живого, Єрусалима небесного, і до тьми ангелів,

23

to the general assembly and church of the firstborn who are enrolled in heaven, and to God, the Judge of all, and to the spirits of the righteous made perfect,

23

до громади і церкви первородних, на небесах написаних, і до суддї всїх, Бога, і до духів праведників звершених,

24

and to Jesus, the mediator of a new covenant, and to the sprinkled blood, which speaks better than the blood of Abel.

24

і до Посередника завіта нового, Ісуса, і крови кроплення, що промовляє лучче, нїж Авелева.

25

The Unshaken Kingdom

See to it that you do not refuse Him who is speaking. For if those did not escape when they refused him who warned them on earth, much less will we escape who turn away from Him who warns from heaven.

25

Гледїть, щоб не відректись глаголющого. Коли бо вони не втекли, одрікшись пророкувавшого на землї, то геть більше ми, одрікшись небесного,

26

And His voice shook the earth then, but now He has promised, saying, “YET ONCE MORE I WILL SHAKE NOT ONLY THE EARTH, BUT ALSO THE HEAVEN.”

26

котрого голос тодї захитав землею, нинї ж обітував, глаголючи: "Ще раз потрясу не тілько землею, та й небом."

27

This expression, “Yet once more,” denotes the removing of those things which can be shaken, as of created things, so that those things which cannot be shaken may remain.

27

Се ж: "ще раз" показує переміну потрясеного, яко створеного, щоб пробувало нерухоме.

28

Therefore, since we receive a kingdom which cannot be shaken, let us show gratitude, by which we may offer to God an acceptable service with reverence and awe;

28

Тим же царство нерухоме приймаючи, маємо благодать, котрою треба нам служити до вподоби Богу з шанобою і страхом.

29

for our God is a consuming fire.

29

Бо наш Бог — огонь пожирающий.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Hebrews 12

Євреїв 12