Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Турконяка
Jephthah the Ninth Judge
Now Jephthah the Gileadite was a valiant warrior, but he was the son of a harlot. And Gilead was the father of Jephthah.
Now Jephthah the Gileadite was a valiant warrior, but he was the son of a harlot. And Gilead was the father of Jephthah.
Єфта, син Ґалаада, могутній силою. Він був сином жінки-розпусниці, — вона народила Ґалаадові Єфту.
Gilead’s wife bore him sons; and when his wife’s sons grew up, they drove Jephthah out and said to him, “You shall not have an inheritance in our father’s house, for you are the son of another woman.”
І дружина Ґалаада народила йому синів. А коли сини жінки змужніли, то вигнали Єфту, вони сказали йому: Не матимеш спадку в домі нашого батька, бо ти є сином жінки-розпусниці!
So Jephthah fled from his brothers and lived in the land of Tob; and worthless fellows gathered themselves about Jephthah, and they went out with him.
І Єфта відійшов з-перед обличчя своїх братів, і поселився в землі Тов. До Єфти збиралися прості чоловіки і ходили з ним.
It came about after a while that the sons of Ammon fought against Israel.
І сталося, через деякий час, сини Аммона воювали з Ізраїлем.
When the sons of Ammon fought against Israel, the elders of Gilead went to get Jephthah from the land of Tob;
І сталося, коли воювали сини Аммона з Ізраїлем, то ґалаадські старійшини пішли в землю Тов запросити Єфту,
and they said to Jephthah, “Come and be our chief that we may fight against the sons of Ammon.”
і вони сказали Єфті: Приходь, і будеш нам вождем, і воюватимемо із синами Аммона!
Then Jephthah said to the elders of Gilead, “Did you not hate me and drive me from my father’s house? So why have you come to me now when you are in trouble?”
Та Єфта відповів ґалаадським старійшинам: Хіба не ви зненавиділи мене, вигнали мене з дому мого батька і відіслали мене від себе? І як це, що ви прийшли до мене, коли зазнали утисків?
The elders of Gilead said to Jephthah, “For this reason we have now returned to you, that you may go with us and fight with the sons of Ammon and become head over all the inhabitants of Gilead.”
А ґалаадські старійшини промовили до Єфти: Не так! Тепер ми прийшли до тебе, і ти підеш з нами, і воюватимемо із синами Аммона. І будеш нам головою, усім, хто живе в Ґалааді!
So Jephthah said to the elders of Gilead, “If you take me back to fight against the sons of Ammon and the LORD gives them up to me, will I become your head?”
А Єфта відповів ґалаадським старійшинам: Якщо повертаєте мене з вами воювати проти синів Аммона, і Господь передасть їх переді мною, то я буду вам головою.
The elders of Gilead said to Jephthah, “The LORD is witness between us; surely we will do as you have said.”
Господь буде Той, Хто чує між нами, — сказали ґалаадські старійшини Єфті, — якщо не вчинимо так, за твоїм словом!
Then Jephthah went with the elders of Gilead, and the people made him head and chief over them; and Jephthah spoke all his words before the LORD at Mizpah.
Тож Єфта пішов зі старійшинами Ґалаада, і вони поставили його над собою головою — за вождя. І виказав Єфта всі слова свої перед Господом у Масифі.
Now Jephthah sent messengers to the king of the sons of Ammon, saying, “What is between you and me, that you have come to me to fight against my land?”
Тоді Єфта послав послів до царя синів Аммона, кажучи: Що мені й тобі, що ти прийшов до мене воювати зі мною на моїй землі?
The king of the sons of Ammon said to the messengers of Jephthah, “Because Israel took away my land when they came up from Egypt, from the Arnon as far as the Jabbok and the Jordan; therefore, return them peaceably now.”
А цар синів Аммона сказав послам Єфти: Тому що Ізраїль узяв мою землю, коли він ішов з Єгипту — від Арнона до Явока і аж до Йордану. Тож тепер поверни їх із миром!
But Jephthah sent messengers again to the king of the sons of Ammon,
Із цією вісткою посли повернулися до Єфти.
І знову послав Єфта послів до царя синів Аммона,
І знову послав Єфта послів до царя синів Аммона,
and they said to him, “Thus says Jephthah, ‘Israel did not take away the land of Moab nor the land of the sons of Ammon.
кажучи: Так говорить Єфта: Не забрав Ізраїль моавської землі, ні землі синів Аммона,
‘For when they came up from Egypt, and Israel went through the wilderness to the Red Sea and came to Kadesh,
коли йшов він з Єгипту, але пішов Ізраїль по пустелі аж до Червоного моря і прийшов аж до Кадиса.
then Israel sent messengers to the king of Edom, saying, “Please let us pass through your land,” but the king of Edom would not listen. And they also sent to the king of Moab, but he would not consent. So Israel remained at Kadesh.
І послав Ізраїль послів до царя Едома, кажучи: Ми пройдемо через твою землю. Та не послухав цар Едома, і відіслав до царя моавського, і той також не погодився. Тож Ізраїль осів у Кадисі.
‘Then they went through the wilderness and around the land of Edom and the land of Moab, and came to the east side of the land of Moab, and they camped beyond the Arnon; but they did not enter the territory of Moab, for the Arnon was the border of Moab.
Він перейшов по пустелі, обійшов землю Едома та землю Моава, пройшов на схід сонця до землі Моава, і вони отаборилися на другому боці Арнона. Він не заходив у границі Моава, бо Арнон був границею Моава.
‘And Israel sent messengers to Sihon king of the Amorites, the king of Heshbon, and Israel said to him, “Please let us pass through your land to our place.”
І послав Ізраїль послів до Сеона, царя Есевона, аморейця, і сказав йому Ізраїль: Пройду через твою землю аж до мого місця.
‘But Sihon did not trust Israel to pass through his territory; so Sihon gathered all his people and camped in Jahaz and fought with Israel.
Та не забажав Сеон, щоб Ізраїль пройшов через його околиці. І зібрав Сеон увесь свій народ, отаборився в Яссі й воював з Ізраїлем.
‘The LORD, the God of Israel, gave Sihon and all his people into the hand of Israel, and they defeated them; so Israel possessed all the land of the Amorites, the inhabitants of that country.
І Господь, Бог Ізраїля, передав Сеона і весь його народ в руку Ізраїля, і він розгромив їх. Тож Ізраїль успадкував усю землю Аморея, який жив на тій землі.
‘So they possessed all the territory of the Amorites, from the Arnon as far as the Jabbok, and from the wilderness as far as the Jordan.
І успадкував усю околицю Аморея — від Арнона і аж до Явока, від пустелі й аж до Йордану.
‘Since now the LORD, the God of Israel, drove out the Amorites from before His people Israel, are you then to possess it?
І тепер, коли Господь, ізраїльський Бог, вигнав аморея з-перед Свого народу Ізраїля, то ти візьмеш у спадок її собі?
‘Do you not possess what Chemosh your god gives you to possess? So whatever the LORD our God has driven out before us, we will possess it.
Хіба не те, що дав у спадок тобі твій бог Хамос, це успадкуєш? А все, що передав перед нами в спадок Господь, наш Бог, цього спадкоємцями будемо ми!
‘Now are you any better than Balak the son of Zippor, king of Moab? Did he ever strive with Israel, or did he ever fight against them?
Тепер же чи ти кращий від Валака, сина Сепфора, моавського царя? Хіба він дійсно боровся [1] з Ізраїлем, хіба він справді воював [2] із ними
‘While Israel lived in Heshbon and its villages, and in Aroer and its villages, and in all the cities that are on the banks of the Arnon, three hundred years, why did you not recover them within that time?
при проживанні Ізраїля в Есевоні та в його дочірніх поселеннях, в Язирі та в його дочірніх поселеннях і в усіх містах, які біля Йордану, триста років! Чому ви не спасли їх у той час?
‘I therefore have not sinned against you, but you are doing me wrong by making war against me; may the LORD, the Judge, judge today between the sons of Israel and the sons of Ammon.’”
Я не згрішив проти тебе, а ти чиниш зі мною зло, воюючи зі мною. Нехай судить Господь, Який сьогодні судить між ізраїльськими синами і між синами Аммона!
But the king of the sons of Ammon disregarded the message which Jephthah sent him.
Та цар синів Аммона не послухався, він не прислухався до слів Єфти, які той відіслав йому.
Jephthah’s Tragic Vow
Now the Spirit of the LORD came upon Jephthah, so that he passed through Gilead and Manasseh; then he passed through Mizpah of Gilead, and from Mizpah of Gilead he went on to the sons of Ammon.
І був на Єфті Дух Господній, і він пройшов землю ґалаадську і Манасії, і перейшов ґалаадську варту, а від ґалаадської варти — на другий бік, до синів Аммона.
Jephthah made a vow to the LORD and said, “If You will indeed give the sons of Ammon into my hand,
І дав Єфта обітницю перед Господом, і сказав: Якщо Ти дійсно видаси [3] мені синів Аммона в мою руку,
then it shall be that whatever comes out of the doors of my house to meet me when I return in peace from the sons of Ammon, it shall be the LORD’S, and I will offer it up as a burnt offering.”
то буде, що хто тільки вийде з дверей мого дому мені назустріч, коли я повернуся в мирі від синів Аммона, то належатиме Господу, і принесу його у всепалення.
So Jephthah crossed over to the sons of Ammon to fight against them; and the LORD gave them into his hand.
І перейшов Єфта до синів Аммона воювати з ними, і Господь передав їх у його руки.
He struck them with a very great slaughter from Aroer to the entrance of Minnith, twenty cities, and as far as Abel-keramim. So the sons of Ammon were subdued before the sons of Israel.
І він розгромив їх дуже великою поразкою — від Ароіра і аж до підходу в Семоіт, двадцять міст, аж до виноградників Авела. І були посоромлені сини Аммона перед ізраїльськими синами.
When Jephthah came to his house at Mizpah, behold, his daughter was coming out to meet him with tambourines and with dancing. Now she was his one and only child; besides her he had no son or daughter.
І прийшов Єфта до Масифи, до свого дому, і ось його дочка вийшла йому назустріч з тимпанами і хорами, а вона — його улюблена, єдина, і не було в нього сина чи дочки, — тільки вона.
When he saw her, he tore his clothes and said, “Alas, my daughter! You have brought me very low, and you are among those who trouble me; for I have given my word to the LORD, and I cannot take it back.”
І сталося, коли він побачив її, то роздер свій одяг і сказав: Горе, дочко моя, на дорозі ти мені стала, поганим стало це в моїх очах, я ж відкрив мої вуста про тебе до Господа і не зможу відвернути!
So she said to him, “My father, you have given your word to the LORD; do to me as you have said, since the LORD has avenged you of your enemies, the sons of Ammon.”
А вона сказала йому: Батьку мій, якщо про мене відкрив ти свої вуста до Господа, чини зі мною так, як вийшло з твоїх уст, тому що для тебе вчинив Господь помсту над твоїми ворогами, над синами Аммона!
She said to her father, “Let this thing be done for me; let me alone two months, that I may go to the mountains and weep because of my virginity, I and my companions.”
І вона сказала своєму батькові: Учини зі мною таким чином: дай мені два місяці, і піду, і вийду на гори, і оплачу моє дівоцтво, — я та мої подруги.
Then he said, “Go.” So he sent her away for two months; and she left with her companions, and wept on the mountains because of her virginity.
І він сказав: Іди. І відіслав її на два місяці. І пішла вона та її подруги, і оплакала своє дівоцтво на горах.
At the end of two months she returned to her father, who did to her according to the vow which he had made; and she had no relations with a man. Thus it became a custom in Israel,
І сталося, що після закінчення двох місяців вона повернулася до свого батька, і Єфта виконав свою обітницю, яку він дав, і вона не пізнала мужа. І стало заповіддю в Ізраїлі,