New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Mourning Lost Tribe

Now the men of Israel had sworn in Mizpah, saying, “None of us shall give his daughter to Benjamin in marriage.”

1

І заприсягли Ізрайлитяне в Массифі: Нїхто з нас не оддасть дочки за Бенямія.

2

So the people came to Bethel and sat there before God until evening, and lifted up their voices and wept bitterly.

2

І скупивсь люд до дому Божого в Сило, і сидїли там до вечора перед Богом, і голосили промовляючи:

3

They said, “Why, O LORD, God of Israel, has this come about in Israel, so that one tribe should be missing today in Israel?”

3

Про що воно, Господи, Боже Ізрайлїв, так ув Ізраїлї сталось, що вже нема цїлого одного поколїння?

4

It came about the next day that the people arose early and built an altar there and offered burnt offerings and peace offerings.

4

Назавтра ж рано вранцї построїв там люд жертівника і принїс усепаленнє і мирну жертву.

5

Then the sons of Israel said, “Who is there among all the tribes of Israel who did not come up in the assembly to the LORD?” For they had taken a great oath concerning him who did not come up to the LORD at Mizpah, saying, “He shall surely be put to death.”

5

І питали сини Ізрайлеві: Хто з усїх поколїнь Ізрайлевих не був в походї з військом Господнїм? Бо присягнено було великою присягою, того, хто не прийде в Массифу перед Господа, скарати смертю.

6

And the sons of Israel were sorry for their brother Benjamin and said, “One tribe is cut off from Israel today.

6

І жаль стало Ізрайлитянам братів своїх Беняминїїв і говорили: Тепер вирвано цїле одно поколїннє з Ізраїля!

7

“What shall we do for wives for those who are left, since we have sworn by the LORD not to give them any of our daughters in marriage?”

7

Як нам обмислити про жінки для тих, що зостались, коли ми заклялись Господом, що нїхто з нас не оддавати ме за них дочки?

8

Provision for Their Survival

And they said, “What one is there of the tribes of Israel who did not come up to the LORD at Mizpah?” And behold, no one had come to the camp from Jabesh-gilead to the assembly.

8

І питали: Чи нема кого з поколїнь Ізрайлевих, що не прийшов був сюди перед Господа в Массифу? Тодї виявилось, що з Явиса Галаадського нїхто не прибув був до громади військової в табір.

9

For when the people were numbered, behold, not one of the inhabitants of Jabesh-gilead was there.

9

І зроблено перегляд між людом, і дознались, що з осадників Явиських у Галаадї не прибув нїхто.

10

And the congregation sent 12,000 of the valiant warriors there, and commanded them, saying, “Go and strike the inhabitants of Jabesh-gilead with the edge of the sword, with the women and the little ones.

10

І послала туди громада дванайцять тисяч найхоробріщих мужів, і дано їм наказ: Ійдить і повбивайте осадників Явиських у Галаадї мечем, жіноцтво й дїтвору;

11

“This is the thing that you shall do: you shall utterly destroy every man and every woman who has lain with a man.”

11

А при тому ось як з'орудуйте: на кожного мужчину і на всїх жінок, що взнали чоловіче ложе, роспростріте проклін, дївок же зоставте живими. Вони так і вчинили.

12

And they found among the inhabitants of Jabesh-gilead 400 young virgins who had not known a man by lying with him; and they brought them to the camp at Shiloh, which is in the land of Canaan.

12

І знайшли між осадниками Явиса в Галаадї чотириста дївуючих женщин, що ще мужого ложа не взнали; їх привели вони в табір у Силомі, що в Канаан-землї стоїть.

13

Then the whole congregation sent word and spoke to the sons of Benjamin who were at the rock of Rimmon, and proclaimed peace to them.

13

Тодї послала вся громада, щоб перемовитись із Беняминїями, що були під Риммон скелею, та й обіцяно їм безпеку.

14

Benjamin returned at that time, and they gave them the women whom they had kept alive from the women of Jabesh-gilead; yet they were not enough for them.

14

От і прийшли Беняминїї, і передано їм жінок, скілько їх зісталось живими з жіноцтва в Явисї в Галаадї. Однакже сих не стало на всїх.

15

And the people were sorry for Benjamin because the LORD had made a breach in the tribes of Israel.

15

І жалкував люд Ізраїльський вельми, що загине одно поколїннє в Ізраїлї.

16

Then the elders of the congregation said, “What shall we do for wives for those who are left, since the women are destroyed out of Benjamin?”

16

І казали громадські мужі: Як нам обмислити жінками тих, що позостались? Бо й жіноцтво в Беняминї викоренено.

17

They said, “There must be an inheritance for the survivors of Benjamin, so that a tribe will not be blotted out from Israel.

17

І говорено: Наслїдня держава нехай остане уцїлівшим синам Бенямина, щоб не перевелось одно поколїннє в Ізраїлї;

18

“But we cannot give them wives of our daughters.” For the sons of Israel had sworn, saying, “Cursed is he who gives a wife to Benjamin.”

18

Але ж і нам не можна дочок наших за них оддавати; бо сини Ізрайлеві поклялись ось як: Проклят, хто оддасть за Беняминїя дочку!

19

So they said, “Behold, there is a feast of the LORD from year to year in Shiloh, which is on the north side of Bethel, on the east side of the highway that goes up from Bethel to Shechem, and on the south side of Lebonah.”

19

Тодї промовили: Що року буває сьвято Господнє в Силомі — а він стоїть на півночі від Бетеля, на востоцї від шляху, що йде з Бетеля в Сихему, а на полуднї від Лебони —

20

And they commanded the sons of Benjamin, saying, “Go and lie in wait in the vineyards,

20

Та й навчили Бенямінїїв, кажучи: Йдїть та засядьтесь у виноградниках,

21

and watch; and behold, if the daughters of Shiloh come out to take part in the dances, then you shall come out of the vineyards and each of you shall catch his wife from the daughters of Shiloh, and go to the land of Benjamin.

21

І як побачите, що дївчата виходять із Силому на танець і хороводи, то ви повискакуйте з виноградників та й хапайте кожен Силомську дївчину собі за жінку, та й ідїть додому в землю Беняминову.

22

“It shall come about, when their fathers or their brothers come to complain to us, that we shall say to them, ‘Give them to us voluntarily, because we did not take for each man of Benjamin a wife in battle, nor did you give them to them, else you would now be guilty.’”

22

Якже прийдуть їх батьки чи брати перед нами жалуватись, ми відкажемо їм: Вибачайте, бо ми не взяли про кожного з них жінки на війнї, а ви б їм не дали: ваша й вина.

23

The sons of Benjamin did so, and took wives according to their number from those who danced, whom they carried away. And they went and returned to their inheritance and rebuilt the cities and lived in them.

23

Беняминїї так і зробили, та й здобули собі скільки було треба жінок між таньцючими, що їх похапали. Тодї вернулись у свою державу, будували міста та й осїдались там.

24

The sons of Israel departed from there at that time, every man to his tribe and family, and each one of them went out from there to his inheritance.

24

Ізрайлитяне ж розійшлись тодї кожен у своє поколїннє та й вернувсь кожен у свою державу.

25

In those days there was no king in Israel; everyone did what was right in his own eyes.

25

Того часу не було царя в Ізраїлї; кожен чинив, що йому здавалось добрим.

Parallel

New American Standard Bible

Переклад Куліша та Пулюя

Judges 21

Суддів 21