Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New American Standard Bible
Переклад Огієнка
Jonathan and David
Now it came about when he had finished speaking to Saul, that the soul of Jonathan was knit to the soul of David, and Jonathan loved him as himself.
Now it came about when he had finished speaking to Saul, that the soul of Jonathan was knit to the soul of David, and Jonathan loved him as himself.
І сталося, як скінчи́в він говорити до Саула, то Йоната́нова душа зв'яза́лася з душею Давидовою, — і полюбив його Йонатан, як душу свою.
Saul took him that day and did not let him return to his father’s house.
І того дня взяв його Сау́л, і не пустив його вернутися до дому його ба́тька.
Then Jonathan made a covenant with David because he loved him as himself.
І склав Йоната́н із Давидом умову, бо полюбив його, як душу свою.
Jonathan stripped himself of the robe that was on him and gave it to David, with his armor, including his sword and his bow and his belt.
І зняв Йоната́н із себе плаща́, що був на ньому, та й дав його Давидові, і вбрання́ своє, і все аж до меча свого, і аж до лу́ка свого, і аж до по́яса свого.
So David went out wherever Saul sent him, and prospered; and Saul set him over the men of war. And it was pleasing in the sight of all the people and also in the sight of Saul’s servants.
І ходив Давид скрізь, куди посилав його Саул, і робив мудро. І настанови́в його Саул над вояка́ми, і він подо́бався усьому наро́дові, а також Сауловим рабам.
It happened as they were coming, when David returned from killing the Philistine, that the women came out of all the cities of Israel, singing and dancing, to meet King Saul, with tambourines, with joy and with musical instruments.
І сталося, як вони йшли, коли Давид вертався, побивши филисти́млянина, то повихо́дили жінки́ зо всіх Ізраїлевих міст, — щоб співати та танцюва́ти назустріч царя Саула, із бу́бнами, із радістю, та з цимба́лами.
The women sang as they played, and said,
“Saul has slain his thousands,
And David his ten thousands.”
“Saul has slain his thousands,
And David his ten thousands.”
І викрикували ті жінки́, що грали, та й казали: „Саул повбива́в свої тисячі, а Давид — десятки тисяч свої!“
Then Saul became very angry, for this saying displeased him; and he said, “They have ascribed to David ten thousands, but to me they have ascribed thousands. Now what more can he have but the kingdom?”
І дуже запалився Саулів гнів, і та річ була неприє́мна йому, і він сказав: „Давидові дали́ десятки тисяч, а мені дали тисячі, — йому бракує ще тільки царюва́ння!“
Saul looked at David with suspicion from that day on.
І від того дня й далі Саул дивився за́здрісним оком на Давида.
Saul Turns against David
Now it came about on the next day that an evil spirit from God came mightily upon Saul, and he raved in the midst of the house, while David was playing the harp with his hand, as usual; and a spear was in Saul’s hand.
І сталося другого дня, і напав злий дух від Бога на Саула, і він став несамови́тий в себе вдома, а Давид грав своєю рукою, як щоденно, а в Сауловій руці був спис.
Saul hurled the spear for he thought, “I will pin David to the wall.” But David escaped from his presence twice.
І кинув Саул списа, кажучи про себе: „Уда́рю в Давида, і приб'ю його до стіни́! Та Давид два ра́зи ухили́вся від нього.
Now Saul was afraid of David, for the LORD was with him but had departed from Saul.
І боявся Саул Давида, бо з ним був Госпо́дь, а від Саула Він відступи́в.
Therefore Saul removed him from his presence and appointed him as his commander of a thousand; and he went out and came in before the people.
І віддали́в його Саул від себе, і настанови́в його собі тисячником, і він вихо́див на війни, і верта́вся перед наро́дом.
David was prospering in all his ways for the LORD was with him.
І мав Давид пово́дження в усіх дорогах своїх, і з ним був Господь.
When Saul saw that he was prospering greatly, he dreaded him.
І побачив Саул, що той має велике пово́дження, і налякався його.
But all Israel and Judah loved David, and he went out and came in before them.
А ввесь Ізраїль та Юда любили Давида, бо він вихо́див на війни, і верта́вся перед ними.
Then Saul said to David, “Here is my older daughter Merab; I will give her to you as a wife, only be a valiant man for me and fight the LORD’S battles.” For Saul thought, “My hand shall not be against him, but let the hand of the Philistines be against him.”
І сказав Саул до Давида: „Ось моя найстарша дочка́ Мерав, — її я дам тобі за жінку. Тільки будь мені хоробрим та воюй Господні ві́йни!“ А про себе Саул сказав: „Нехай не буде на ньому моя рука, — а нехай буде на ньому рука филисти́млян!“
But David said to Saul, “Who am I, and what is my life or my father’s family in Israel, that I should be the king’s son-in-law?”
А Давид сказав до Саула: „Хто я, і яке життя моє та рід мого батька в Ізраїлі, що я стану зя́тем цареві?“
So it came about at the time when Merab, Saul’s daughter, should have been given to David, that she was given to Adriel the Meholathite for a wife.
І сталося, коли настав час дати Давидові Мерав, Саулову дочку́, то вона була ви́дана за жінку мехолатитянинові Адріїлові,
David Marries Saul’s Daughter
Now Michal, Saul’s daughter, loved David. When they told Saul, the thing was agreeable to him.
а Давида покохала Мелхо́ла,друга Саулова дочка́. І розповіли́ про це Саулові, і ця річ була слу́шна в оча́х його.
Saul thought, “I will give her to him that she may become a snare to him, and that the hand of the Philistines may be against him.” Therefore Saul said to David, “For a second time you may be my son-in-law today.”
І сказав Саул про себе: Дам я її йому, і нехай вона стане йому за па́стку, — і нехай буде на ньому рука филисти́млян!“ А до Давида Саул сказав удруге: „Посвоя́чишся сьогодні зо мною“.
Then Saul commanded his servants, “Speak to David secretly, saying, ‘Behold, the king delights in you, and all his servants love you; now therefore, become the king’s son-in-law.’”
І наказав Саул своїм рабам: „Промовляйте до Давида поти́ху, говорячи: Ось цар уподо́бав тебе собі, а всі його раби полюбили тебе, а тепер ти посвоя́чишся з царем“.
So Saul’s servants spoke these words to David. But David said, “Is it trivial in your sight to become the king’s son-in-law, since I am a poor man and lightly esteemed?”
І Саулові раби говорили ці слова до Давидових ушей. А Давид сказав: „Чи то легко в ваших оча́х посвоя́читися з царем? Таж я люди́на вбога та маловажна!“
The servants of Saul reported to him according to these words which David spoke.
І розповіли́ це раби Саула йому, говорячи: „Отак говорив Давид“.
Saul then said, “Thus you shall say to David, ‘The king does not desire any dowry except a hundred foreskins of the Philistines, to take vengeance on the king’s enemies.’” Now Saul planned to make David fall by the hand of the Philistines.
І сказав Саул: „Так скажете Давидові: Не бажає цар заплати за молоду́, а бажає тільки сто крайніх плотів филистимських, щоб пімститися на не́приятелях царя“. А Саул ду́мав тим зробити, щоб Давид попав до руки филисти́млян.
When his servants told David these words, it pleased David to become the king’s son-in-law. Before the days had expired
І його раби переказали ці слова Давидові, і ця річ була мила в Давидових очах, щоб посвоя́читися з царем. І в недовгому ча́сі
David rose up and went, he and his men, and struck down two hundred men among the Philistines. Then David brought their foreskins, and they gave them in full number to the king, that he might become the king’s son-in-law. So Saul gave him Michal his daughter for a wife.
встав Давид, та й пішов він та його люди, і забив серед филисти́млян двісті чоловіка. І Давид приніс їхні крайні плоті, і дав їх у повному числі цареві, щоб посвоя́читися з царем. І Саул дав йому за жінку дочку́ свою Мелхо́лу.
When Saul saw and knew that the LORD was with David, and that Michal, Saul’s daughter, loved him,
І побачив Саул, і пізнав, що Господь із Давидом, а Мелхо́ла, Саулова дочка́, полюбила його.
then Saul was even more afraid of David. Thus Saul was David’s enemy continually.
А Саул ще й далі боявся Давида. І Саул нена́видів Давида по всі дні.
Then the commanders of the Philistines went out to battle, and it happened as often as they went out, that David behaved himself more wisely than all the servants of Saul. So his name was highly esteemed.
І вихо́дили воювати филистимські провідники́, і бувало — скільки вони вихо́дили, то Давид мав найбільше пово́дження від усіх Саулових рабів. І стало ім'я́ його дуже шановане.