New International Version

Переклад Хоменка

The Birth of Isaac

Now the Lord was gracious to Sarah as he had said, and the Lord did for Sarah what he had promised.

1

Господь навідав Сару, як обіцяв був, і вчинив їй так, як сказав був.

2

Sarah became pregnant and bore a son to Abraham in his old age, at the very time God had promised him.

2

Сара зачала і вродила Авраамові сина, в його старості, того часу, коли Господь призначив йому.

3

Abraham gave the name Isaaca to the son Sarah bore him.

3

І назвав Авраам сина, що народився в нього, а якого вродила Сара, Ісааком.

4

When his son Isaac was eight days old, Abraham circumcised him, as God commanded him.

4

Авраам обрізав Ісаака, свого сина, восьмого дня, як велів йому Бог.

5

Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.

5

Було ж Авраамові сто років, коли народився в нього син Ісаак.

6

Sarah said, “God has brought me laughter, and everyone who hears about this will laugh with me.”

6

А Сара сказала: "Сміх учинив мені Господь: кожний, хто почує, буде з мене сміятися."

7

And she added, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? Yet I have borne him a son in his old age.”

7

Та й додала: "Хто був би сказав Авраамові, що Сара грудьми годуватиме дітей? Бо я в його старості породила йому сина."

8

Hagar and Ishmael Sent Away

The child grew and was weaned, and on the day Isaac was weaned Abraham held a great feast.

8

Підросло ж хлоп'ятко, й відлучили його. Та й зробив Авраам великий бенкет того ж дня, коли відлучено Ісаака.

9

But Sarah saw that the son whom Hagar the Egyptian had borne to Abraham was mocking,

9

Але Сара побачила, що син Агарі єгиптянки, якого ця була вродила Авраамові, насміхається з Ісаака;

10

and she said to Abraham, “Get rid of that slave woman and her son, for that woman’s son will never share in the inheritance with my son Isaac.”

10

тому вона сказала до Авраама: "Прожени геть оцю рабиню та її сина; не буде бо спадкоємцем син тієї рабині з моїм сином Ісааком."

11

The matter distressed Abraham greatly because it concerned his son.

11

Вельми прикро було Авраамові те слово щодо його сина,

12

But God said to him, “Do not be so distressed about the boy and your slave woman. Listen to whatever Sarah tells you, because it is through Isaac that your offspringb will be reckoned.

12

але Бог сказав до Авраама: "Не вболівай за хлопчину та за твою рабиню. В усьому, що тобі скаже Сара, вволи її волю, бо за Ісааком назоветься твоє потомство.

13

I will make the son of the slave into a nation also, because he is your offspring.”

13

Та й із сина рабині я теж виведу народ, бо й він твоя дитина.

14

Early the next morning Abraham took some food and a skin of water and gave them to Hagar. He set them on her shoulders and then sent her off with the boy. She went on her way and wandered in the Desert of Beersheba.

14

Встав Авраам раненько, взяв хліба та бурдюк води й дав Агарі; і вклавши їй на плечі дитину, відпустив її. Пішла вона, та й почала блукати в пустарях Версавії.

15

When the water in the skin was gone, she put the boy under one of the bushes.

15

Як же не стало в бурдюці води, кинула хлоп'я під корчем,

16

Then she went off and sat down about a bowshot away, for she thought, “I cannot watch the boy die.” And as she sat there, shec began to sob.

16

сама ж пішла та й сіла від нього завдальшки на стріл з лука, мовила бо сама до себе: "Не можу дивитися на смерть дитини!" І сиділа навпроти та й плакала вголос.

17

God heard the boy crying, and the angel of God called to Hagar from heaven and said to her, “What is the matter, Hagar? Do not be afraid; God has heard the boy crying as he lies there.

17

Почув Бог крик хлопчини, і ангел Божий кликнув до Агарі з неба та й сказав до неї: "Що тобі, Агаре? Не бійся, бо почув Бог крик хлопчини там, де він лежить.

18

Lift the boy up and take him by the hand, for I will make him into a great nation.”

18

Устань, візьми хлопця та гляди його добре, бо я виведу з нього великий народ."

19

Then God opened her eyes and she saw a well of water. So she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.

19

Тоді відкрив Бог їй очі, й вона побачила криницю з водою; вона пішла й набрала повний бурдюк води і дала пити хлопцеві.

20

God was with the boy as he grew up. He lived in the desert and became an archer.

20

І був Бог із хлопчиною, і виріс він та й оселився в пустарях; і став він стрільцем-лучником,

21

While he was living in the Desert of Paran, his mother got a wife for him from Egypt.

21

Оселився він у Паран-пустарях, а мати його взяла для нього жінку з єгипетського краю.

22

The Treaty at Beersheba

At that time Abimelek and Phicol the commander of his forces said to Abraham, “God is with you in everything you do.

22

І приключилося, що того часу сказали Авімелех і Фіхол, начальник його війська, до Авраама таке: "Бог з тобою в усьому, що ти дієш.

23

Now swear to me here before God that you will not deal falsely with me or my children or my descendants. Show to me and the country where you now reside as a foreigner the same kindness I have shown to you.”

23

Клянись мені тепер ось тут Богом, що не зрадиш мене, ні дітей моїх, ні внуків моїх, та що будеш доброзичливим до мене й до краю, в якому перебуваєш, як я був до тебе."

24

Abraham said, “I swear it.”

24

Авраам же відповів: "Я клянусь."

25

Then Abraham complained to Abimelek about a well of water that Abimelek’s servants had seized.

25

Однак Авраам докоряв Авімелехові за криницю води, яку захопили слуги Авімелехові.

26

But Abimelek said, “I don’t know who has done this. You did not tell me, and I heard about it only today.”

26

На те Авімелех відповів: "Не знаю, хто це вчинив. Ні ти сам про це не звістив мені, ані я такого не чував, аж оце сьогодні."

27

So Abraham brought sheep and cattle and gave them to Abimelek, and the two men made a treaty.

27

Тоді Авраам узяв овець та худоби й дав Авімелехові, і заключили вони обидва союз.

28

Abraham set apart seven ewe lambs from the flock,

28

Авраам поставив окремо сім ягниць з отари.

29

and Abimelek asked Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs you have set apart by themselves?”

29

Авімелех же спитав Авраама: "Що це за сім отих ягниць, яких ти поставив окремо."

30

He replied, “Accept these seven lambs from my hand as a witness that I dug this well.”

30

А той відповів: "Ти візьмеш тих сім ягниць з моєї руки, щоб вони були мені свідоцтвом, що це я викопав цю криницю."

31

So that place was called Beersheba,d because the two men swore an oath there.

31

Тому й названо те місце Беер-Шева (Версавія), бо там клялись вони обидва.

32

After the treaty had been made at Beersheba, Abimelek and Phicol the commander of his forces returned to the land of the Philistines.

32

Отак заключили вони союз у Версавії. Тоді підвелись Авімелех і Фіхол, начальник його війська, і повернулися вони в край філістимлян.

33

Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there he called on the name of the Lord, the Eternal God.

33

Авраам же посадив тамариск (дерево) у Версавії і закликав там ім'я Господа, Бога вічного.

34

And Abraham stayed in the land of the Philistines for a long time.

34

У краї філістимлян перебував Авраам довго.

Parallel

New International Version

Переклад Хоменка

Genesis 21

Буття 21