New International Version

Переклад Турконяка

The Birth of Isaac

Now the Lord was gracious to Sarah as he had said, and the Lord did for Sarah what he had promised.

1

І Господь відвідав Сарру, так як сказав; і зробив Господь Саррі так, як говорив;

2

Sarah became pregnant and bore a son to Abraham in his old age, at the very time God had promised him.

2

Сарра завагітніла й народила в старості Авраамові сина, у ту пору, на яку вказав йому Господь.

3

Abraham gave the name Isaaca to the son Sarah bore him.

3

І дав Авраам ім’я своєму синові, який в нього народився, котрого народила йому Сарра, — Ісаак.

4

When his son Isaac was eight days old, Abraham circumcised him, as God commanded him.

4

А восьмого дня Авраам обрізав Ісаака, — як і заповів йому Бог.

5

Abraham was a hundred years old when his son Isaac was born to him.

5

Авраамові ж було сто років, коли в нього народився його син Ісаак.

6

Sarah said, “God has brought me laughter, and everyone who hears about this will laugh with me.”

6

І сказала Сарра: Сміх учинив мені Господь; хто лише почує — радітиме зі мною.

7

And she added, “Who would have said to Abraham that Sarah would nurse children? Yet I have borne him a son in his old age.”

7

Хто сповістить Авраамові, — промовила вона, — що Сарра грудьми годуватиме дитину? Адже я у своїй старості народила сина!

8

Hagar and Ishmael Sent Away

The child grew and was weaned, and on the day Isaac was weaned Abraham held a great feast.

8

І підросла дитина, і була відлучена від грудей. У день, коли був відлучений його син Ісаак, Авраам влаштував велику гостину.

9

But Sarah saw that the son whom Hagar the Egyptian had borne to Abraham was mocking,

9

Сарра побачила сина Аґари-єгиптянки, який народився в Авраама, — як він грався з Ісааком, її сином, —

10

and she said to Abraham, “Get rid of that slave woman and her son, for that woman’s son will never share in the inheritance with my son Isaac.”

10

і сказала Авраамові: Прожени цю рабиню та її сина, бо син цієї рабині не отримає спадку разом з моїм сином Ісааком.

11

The matter distressed Abraham greatly because it concerned his son.

11

Дуже жорстоким видалося Авраамові рішення щодо його сина,

12

But God said to him, “Do not be so distressed about the boy and your slave woman. Listen to whatever Sarah tells you, because it is through Isaac that your offspringb will be reckoned.

12

та Бог сказав Авраамові: Нехай рішення стосовно дитини і рабині не здається тобі жорстоким. Усе, що скаже тобі Сарра, — послухай її голосу, бо в Ісаакові назветься твоє потомство.

13

I will make the son of the slave into a nation also, because he is your offspring.”

13

А від сина цієї рабині утворю великий народ, бо він — твоє насіння.

14

Early the next morning Abraham took some food and a skin of water and gave them to Hagar. He set them on her shoulders and then sent her off with the boy. She went on her way and wandered in the Desert of Beersheba.

14

Тож Авраам устав вранці, узяв хліба й бурдюк води і дав Агарі, — поклав їй на плечі, — а також дитину, і відіслав її. Відійшовши, вона блукала пустелею біля Криниці клятви.

15

When the water in the skin was gone, she put the boy under one of the bushes.

15

Та вода в бурдюкові закінчилася, тож вона покинула дитину під одною із сосен

16

Then she went off and sat down about a bowshot away, for she thought, “I cannot watch the boy die.” And as she sat there, shec began to sob.

16

і, відійшовши, сіла напроти нього десь на відстані пострілу з лука, і сказала: Щоб не бачити мені смерті мого хлопця. Вона сиділа напроти нього, а хлопець закричав і заплакав.

17

God heard the boy crying, and the angel of God called to Hagar from heaven and said to her, “What is the matter, Hagar? Do not be afraid; God has heard the boy crying as he lies there.

17

Бог почув голос хлопця з місця, де той був, і Божий ангел закликав з неба до Агари, і сказав їй: Що таке, Агаро? Не бійся, бо почув Бог голос твого хлопця з місця, де він є.

18

Lift the boy up and take him by the hand, for I will make him into a great nation.”

18

Устань, візьми хлопця і тримай його своєю рукою. Адже Я зроблю його великим народом.

19

Then God opened her eyes and she saw a well of water. So she went and filled the skin with water and gave the boy a drink.

19

І Бог відкрив їй очі, і побачила криницю живої води. Вона пішла, наповнила бурдюк водою і дала пити дитині.

20

God was with the boy as he grew up. He lived in the desert and became an archer.

20

Бог був із хлопчиком. Він виріс, поселився в пустелі та став лучником.

21

While he was living in the Desert of Paran, his mother got a wife for him from Egypt.

21

Він оселився в пустелі Фаран, і мати взяла йому жінку з Єгипетської землі.

22

The Treaty at Beersheba

At that time Abimelek and Phicol the commander of his forces said to Abraham, “God is with you in everything you do.

22

Сталося ж того часу, Авімелех, Охозат, його приятель, і Фікол, полководець його війська, сказали Авраамові, промовляючи: Бог з тобою в усьому, що тільки робиш.

23

Now swear to me here before God that you will not deal falsely with me or my children or my descendants. Show to me and the country where you now reside as a foreigner the same kindness I have shown to you.”

23

Тому тепер поклянися мені Богом, що не заподієш зла ні мені, ні моїм нащадкам, ні моєму імені, але за праведністю, яку виявив я тобі, — вияви й мені та тій землі, на якій ти оселився.

24

Abraham said, “I swear it.”

24

І Авраам відповів: Я клянусь!

25

Then Abraham complained to Abimelek about a well of water that Abimelek’s servants had seized.

25

Тоді Авраам поскаржився Авімелехові за водяні криниці, які відібрали слуги Авімелеха.

26

But Abimelek said, “I don’t know who has done this. You did not tell me, and I heard about it only today.”

26

Та Авімелех йому сказав: Я не знаю, хто зробив цю справу, — ти мені не сповістив, і я не чув, — хіба що сьогодні.

27

So Abraham brought sheep and cattle and gave them to Abimelek, and the two men made a treaty.

27

І Авраам узяв овець і телят, дав Авімелехові, і вони обидва уклали завіт.

28

Abraham set apart seven ewe lambs from the flock,

28

І поставив Авраам окремо сім овечок зі своєї отари.

29

and Abimelek asked Abraham, “What is the meaning of these seven ewe lambs you have set apart by themselves?”

29

І запитав Авімелех Авраама: Що це за сім овечок, котрих ти поставив окремо?

30

He replied, “Accept these seven lambs from my hand as a witness that I dug this well.”

30

Авраам же відповів: Цих сім овечок приймеш від мене, аби були мені на свідчення, що я викопав цю криницю.

31

So that place was called Beersheba,d because the two men swore an oath there.

31

Тому він дав тому місцю назву — Криниця клятви, бо там вони обидва поклялися.

32

After the treaty had been made at Beersheba, Abimelek and Phicol the commander of his forces returned to the land of the Philistines.

32

Тож вони уклали завіт біля Криниці клятви. Після цього Авімелех, Охозат, його друг, і Фікол, полководець його війська, підійнялися та повернулися до Филистимського краю.

33

Abraham planted a tamarisk tree in Beersheba, and there he called on the name of the Lord, the Eternal God.

33

А біля Криниці клятви Авраам засіяв ниву і прикликав там Ім’я Господа — Вічний Бог.

34

And Abraham stayed in the land of the Philistines for a long time.

34

Прожив Авраам у Филистимській землі багато днів.

Parallel

New International Version

Переклад Турконяка

Genesis 21

Буття 21