Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Турконяка
David Hears of Saul’s Death
After the death of Saul, David returned from striking down the Amalekites and stayed in Ziklag two days.
After the death of Saul, David returned from striking down the Amalekites and stayed in Ziklag two days.
І сталося, після того, як помер Саул, Давид повернувся. Розгромивши Амалика, Давид перебував у Секелаку два дні.
On the third day a man arrived from Saul’s camp with his clothes torn and dust on his head. When he came to David, he fell to the ground to pay him honor.
І сталося третього дня, що ось прийшов чоловік з табору, з людей Саула, його одяг роздертий, а на його голові — земля. І сталося, коли він підходив до Давида, то впав на землю і поклонився йому.
“Where have you come from?” David asked him.
He answered, “I have escaped from the Israelite camp.”
He answered, “I have escaped from the Israelite camp.”
А Давид його запитав: Звідки ти прийшов? А він відповів йому: Я врятувався з табору Ізраїля.
“What happened?” David asked. “Tell me.”
“The men fled from the battle,” he replied. “Many of them fell and died. And Saul and his son Jonathan are dead.”
“The men fled from the battle,” he replied. “Many of them fell and died. And Saul and his son Jonathan are dead.”
І сказав йому Давид: Яке це слово, сповісти мені? Той відповів: Народ утік з бою, полягло багато народу і загинуло. Загинув також і Саул, і його син Йонатан загинув.
Then David said to the young man who brought him the report, “How do you know that Saul and his son Jonathan are dead?”
Тоді Давид сказав слузі, який йому сповіщав: Як ти довідався, що загинув Саул і його син Йонатан?
“I happened to be on Mount Gilboa,” the young man said, “and there was Saul, leaning on his spear, with the chariots and their drivers in hot pursuit.
А слуга, який про це сповіщав йому, відповів: Випадково потрапив я на гору в Ґелвуї, і ось Саул опирався на свій спис, а колісниці й вельможі на нього напирали.
When he turned around and saw me, he called out to me, and I said, ‘What can I do?’
Він озирнувся позаду себе, побачив мене і покликав мене, а я сказав: Ось я!
“He asked me, ‘Who are you?’
“ ‘An Amalekite,’ I answered.
“ ‘An Amalekite,’ I answered.
Він же сказав мені: Хто ти? Я сказав: Я — амаликієць.
“Then he said to me, ‘Stand here by me and kill me! I’m in the throes of death, but I’m still alive.’
Стань же наді мною і вбий мене, — сказав він мені, — бо мене огорнула страшна темрява, і вся моя душа в мені!
“So I stood beside him and killed him, because I knew that after he had fallen he could not survive. And I took the crown that was on his head and the band on his arm and have brought them here to my lord.”
Тож я став над ним, і я вбив його, бо знав, що він не житиме після свого падіння. І я взяв царський вінець, який на його голові, та браслет, що на його руці, і я приніс їх сюди моєму володареві.
Then David and all the men with him took hold of their clothes and tore them.
Давид схопився за свій одяг і роздер його, і всі мужі, які були з ним, роздерли їхній одяг.
They mourned and wept and fasted till evening for Saul and his son Jonathan, and for the army of the Lord and for the nation of Israel, because they had fallen by the sword.
І плакали, і ридали, і постили аж до вечора за Саула і за його сина Йонатана, за народ Юди і за ізраїльський дім, бо були побиті мечем.
David said to the young man who brought him the report, “Where are you from?”
“I am the son of a foreigner, an Amalekite,” he answered.
“I am the son of a foreigner, an Amalekite,” he answered.
І сказав Давид слузі, який йому сповіщав: Звідки ти? Той відповів: Я — син мужа з роду Амалика.
David asked him, “Why weren’t you afraid to lift your hand to destroy the Lord’s anointed?”
А Давид йому сказав: Як же ти не побоявся підняти своєї руки, щоб убити Господнього помазаника?
Then David called one of his men and said, “Go, strike him down!” So he struck him down, and he died.
І тоді Давид покликав одного зі своїх слуг, і сказав: Підійди і напади на нього! І він наніс йому удар, і той помер.
For David had said to him, “Your blood be on your own head. Your own mouth testified against you when you said, ‘I killed the Lord’s anointed.’ ”
І промовив до нього Давид: Твоя кров на твоїй голові, бо твої уста засвідчили проти тебе, кажучи: Я вбив Господнього помазаника!
David’s Lament for Saul and Jonathan
David took up this lament concerning Saul and his son Jonathan,
David took up this lament concerning Saul and his son Jonathan,
Такою скорботною піснею Давид оплакував Саула і його сина Йонатана,
and he ordered that the people of Judah be taught this lament of the bow (it is written in the Book of Jashar):
і сказав навчити синів Юди, ось записано в Книзі праведного:
Постав стовпа, Ізраїлю, за померлих на твоїх висотах, за ранених. Як полягли сильні!
“Tell it not in Gath,
proclaim it not in the streets of Ashkelon,
lest the daughters of the Philistines be glad,
lest the daughters of the uncircumcised rejoice.
proclaim it not in the streets of Ashkelon,
lest the daughters of the Philistines be glad,
lest the daughters of the uncircumcised rejoice.
Не сповіщайте в Ґеті й не розповідайте на роздоріжжях Аскалона, щоби часом не зраділи дочки филистимців, аби часом не втішилися дочки необрізаних.
Гори, що в Ґелвуї, хай на вас не буде роси чи дощу, ні поля первоплодів, бо там зневажливо розправилися зі щитом сильних, — щит Саула не був помазаний олією.
“From the blood of the slain,
from the flesh of the mighty,
the bow of Jonathan did not turn back,
the sword of Saul did not return unsatisfied.
from the flesh of the mighty,
the bow of Jonathan did not turn back,
the sword of Saul did not return unsatisfied.
Від крові поранених, від жиру сильних лук Йонатана не повертався порожнім, і меч Саула не приходив назад порожнім.
Saul and Jonathan —
in life they were loved and admired,
and in death they were not parted.
They were swifter than eagles,
they were stronger than lions.
in life they were loved and admired,
and in death they were not parted.
They were swifter than eagles,
they were stronger than lions.
Саул і Йонатан, улюблені й прекрасні, нерозлучні, гарні були за їхнього життя і в їхній смерті не розділилися, легші за орлів і сильніші за левів.
“Daughters of Israel,
weep for Saul,
who clothed you in scarlet and finery,
who adorned your garments with ornaments of gold.
weep for Saul,
who clothed you in scarlet and finery,
who adorned your garments with ornaments of gold.
Плачте, ізраїльські дочки, за Саулом, який одягав вас у кармазин з вашими прикрасами, який приносив золоті прикраси для вашого одягу.
“How the mighty have fallen in battle!
Jonathan lies slain on your heights.
Jonathan lies slain on your heights.
Як полягли сильні посеред бою, Йонатан убитий на твоїх висотах.
I grieve for you, Jonathan my brother;
you were very dear to me.
Your love for me was wonderful,
more wonderful than that of women.
you were very dear to me.
Your love for me was wonderful,
more wonderful than that of women.
Вболіваю за тобою, мій брате Йонатане! Ти для мене найпрекрасніший, прекраснішою за любов жінок є для мене твоя любов.