Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Хоменка
David’s Charge to Solomon
When the time drew near for David to die, he gave a charge to Solomon his son.
When the time drew near for David to die, he gave a charge to Solomon his son.
Коли зблизилась для Давида година смерти, заповів він синові своєму Соломонові, кажучи:
“I am about to go the way of all the earth,” he said. “So be strong, act like a man,
«Я йду оце дорогою, призначеною для всіх на світі; ти ж кріпися й покажи себе мужем.
and observe what the Lord your God requires: Walk in obedience to him, and keep his decrees and commands, his laws and regulations, as written in the Law of Moses. Do this so that you may prosper in all you do and wherever you go
Бережи накази Господа, Бога твого, ходи його путями, держи його установи, заповіді, присуди й приписи, як це написано в законі Мойсея, щоб тобі щастило в усьому, що чинитимеш, і всюди, куди обернешся;
and that the Lord may keep his promise to me: ‘If your descendants watch how they live, and if they walk faithfully before me with all their heart and soul, you will never fail to have a successor on the throne of Israel.’
щоб Господь справдив своє слово, що сказав був до мене: Якщо твої сини вважатимуть на свої вчинки, ходивши передо мною по правді усім своїм серцем і всією своєю душею, то не забракне у тебе ніколи спадкоємця на престіл Ізраїля.
“Now you yourself know what Joab son of Zeruiah did to me — what he did to the two commanders of Israel’s armies, Abner son of Ner and Amasa son of Jether. He killed them, shedding their blood in peacetime as if in battle, and with that blood he stained the belt around his waist and the sandals on his feet.
Ти знаєш також, що зробив мені Йоав, син Церуї, що він заподіяв двом начальникам військ Ізраїля: Авнерові, синові Нера, та Амасові, синові Їтра; як він їх убив, як під час миру пролив кров, мов на війні, і заплямив невинною кров'ю пояс, що у мене на бедрах, і взуття, що на ногах у мене.
Deal with him according to your wisdom, but do not let his gray head go down to the grave in peace.
Чини за твоїм розумом, але не дай, щоб його сивина зійшла в Шеол у мирі.
“But show kindness to the sons of Barzillai of Gilead and let them be among those who eat at your table. They stood by me when I fled from your brother Absalom.
Синам же Барзіллая гілеадія яви ласку, щоб вони за твоїм столом їли, бо вони стали мені в пригоді, коли я втікав від брата твого Авесалома.
“And remember, you have with you Shimei son of Gera, the Benjamite from Bahurim, who called down bitter curses on me the day I went to Mahanaim. When he came down to meet me at the Jordan, I swore to him by the Lord: ‘I will not put you to death by the sword.’
Є там при тобі Семей, син Гери, з роду Веніямина з Бахуріму; цей тяжко мене проклинав, як ішов я у Маханаїм, але тому, що він вийшов мені назустріч на Йордан, я заприсяг йому Господом, кажучи: Я не зітну тебе. —
But now, do not consider him innocent. You are a man of wisdom; you will know what to do to him. Bring his gray head down to the grave in blood.”
Тож не зостав його без кари як чоловік мудрий, сам знаєш, що маєш йому зробити, щоб сивина його зійшла в Шеол у крові.»
Then David rested with his ancestors and was buried in the City of David.
І спочив Давид із своїми батьками, і поховано його в Давидгороді.
He had reigned forty years over Israel — seven years in Hebron and thirty-three in Jerusalem.
Царювання ж Давидового над Ізраїлем було сорок років; в Хевроні він царював сім років, а в Єрусалимі тридцять три роки.
So Solomon sat on the throne of his father David, and his rule was firmly established.
І сів Соломон на престолі Давида, батька свого, і царство його вельми зміцніло.
Solomon’s Throne Established
Now Adonijah, the son of Haggith, went to Bathsheba, Solomon’s mother. Bathsheba asked him, “Do you come peacefully?”
He answered, “Yes, peacefully.”
Now Adonijah, the son of Haggith, went to Bathsheba, Solomon’s mother. Bathsheba asked him, “Do you come peacefully?”
He answered, “Yes, peacefully.”
Прийшов Адонія, син Хаггіти, до Ветсавії, матері Соломона. Вона спитала: «Чи мирний твій прихід?» Той відповів: «Мирний.»
Then he added, “I have something to say to you.”
“You may say it,” she replied.
“You may say it,” she replied.
І почав: «Маю говорити з тобою.» Каже вона: «Говори.»
“As you know,” he said, “the kingdom was mine. All Israel looked to me as their king. But things changed, and the kingdom has gone to my brother; for it has come to him from the Lord.
Тоді він каже: «Знаєш сама, що царство було моє і що ввесь Ізраїль мав на думці зробити мене царем. Та тепер царство від мене перейшло й припало моєму братові, бо так Господь йому призначив.
Now I have one request to make of you. Do not refuse me.”
“You may make it,” she said.
“You may make it,” she said.
Тепер же в мене одна тільки просьба до тебе; не відмов мені її.» І каже йому: «Говори.»
So he continued, “Please ask King Solomon — he will not refuse you — to give me Abishag the Shunammite as my wife.”
Він і каже: «Попроси царя Соломона, — а вже напевно він тобі не відмовить, — нехай віддасть за мене Авішагу, шунамійку.»
“Very well,” Bathsheba replied, “I will speak to the king for you.”
Каже Ветсавія: «Добре, я поговорю з царем про тебе.»
When Bathsheba went to King Solomon to speak to him for Adonijah, the king stood up to meet her, bowed down to her and sat down on his throne. He had a throne brought for the king’s mother, and she sat down at his right hand.
Як же ввійшла Ветсавія до царя Соломона, щоб говорити з ним про Адонію, цар підвівся, вийшов їй назустріч, вклонився перед нею та й сів на своєму престолі. Поставлено ослін і для царевої матері, і вона сіла з правого боку в нього,
“I have one small request to make of you,” she said. “Do not refuse me.”
The king replied, “Make it, my mother; I will not refuse you.”
The king replied, “Make it, my mother; I will not refuse you.”
і каже: «Є в мене просьба невеличка до тебе, не відмов мені її.» І відповів їй цар: «Скажи лиш, мамо моя, я певно не відмовлю.»
So she said, “Let Abishag the Shunammite be given in marriage to your brother Adonijah.”
Тоді вона каже: «Віддай Авішагу, шунамійку, за твого брата Адонію.»
King Solomon answered his mother, “Why do you request Abishag the Shunammite for Adonijah? You might as well request the kingdom for him — after all, he is my older brother — yes, for him and for Abiathar the priest and Joab son of Zeruiah!”
І відповів цар Соломон матері: «Чого ти просиш Авішагу, шунамійку, для Адонії? Проси для нього й царства, бо він мій старший брат, для того ж має за собою священика Евіятара та Йоава, сина Церуї.»
Then King Solomon swore by the Lord: “May God deal with me, be it ever so severely, if Adonijah does not pay with his life for this request!
І поклявся цар Соломон Господом так: «Нехай мені це і те вдіє Бог, та ще й причинить, коли Адонія не на свою голову сказав те слово.
And now, as surely as the Lord lives — he who has established me securely on the throne of my father David and has founded a dynasty for me as he promised — Adonijah shall be put to death today!”
Отож так певно, як живе Господь, що укріпив мене й посадив мене на престолі батька мого Давида та за своєю обіцянкою заснував для мене дім: сьогодні ж мусить умерти Адонія!»
So King Solomon gave orders to Benaiah son of Jehoiada, and he struck down Adonijah and he died.
І дав цар Соломон наказ Бенаї, синові Єгояди, і вдарив його той, і вмер він.
To Abiathar the priest the king said, “Go back to your fields in Anathoth. You deserve to die, but I will not put you to death now, because you carried the ark of the Sovereign Lord before my father David and shared all my father’s hardships.”
Священикові Евіятарові повелів цар: «Іди в Анатот у твій хутір, бо й ти заслужив на смерть. Та сьогодні тебе не страчую, бо ти носив ковчег Господа перед моїм батьком Давидом і все, що витерпів мій батько, терпів і ти з ним.»
So Solomon removed Abiathar from the priesthood of the Lord, fulfilling the word the Lord had spoken at Shiloh about the house of Eli.
Так скинув Соломон Евіятара, щоб він не був більше священиком Господнім, і так справдилося слово Господнє, що Господь сказав був про дім Елі в Шіло.
When the news reached Joab, who had conspired with Adonijah though not with Absalom, he fled to the tent of the Lord and took hold of the horns of the altar.
Якже чутка про те дійшла до Йоава, — а Йоав тягнув за Адонією, хоча він і не був за Авесаломом, — то він утік в намет Господній і вхопився за роги жертовника.
King Solomon was told that Joab had fled to the tent of the Lord and was beside the altar. Then Solomon ordered Benaiah son of Jehoiada, “Go, strike him down!”
І сповістили царя Соломона: «Йоав утік у намет Господній, он він коло жертовника.» Тоді Соломон послав Бенаю, сина Єгояди, з наказом: «Іди, забий його!»
So Benaiah entered the tent of the Lord and said to Joab, “The king says, ‘Come out!’ ”
But he answered, “No, I will die here.”
Benaiah reported to the king, “This is how Joab answered me.”
But he answered, “No, I will die here.”
Benaiah reported to the king, “This is how Joab answered me.”
Ввійшов Беная в намет Господній і сказав йому: «Такий царський наказ: вийди!» Той же відповів: «Ні, хочу тут умерти.» Приніс Беная відповідь цареві й каже: «Так сказав мені Йоав і так відповів.»
Then the king commanded Benaiah, “Do as he says. Strike him down and bury him, and so clear me and my whole family of the guilt of the innocent blood that Joab shed.
А цар йому сказав: «Зроби, як він вирік. Убий його й поховай. Так знімеш з мене й з моєї родини кров, що Йоав пролив безвинно.
The Lord will repay him for the blood he shed, because without my father David knowing it he attacked two men and killed them with the sword. Both of them — Abner son of Ner, commander of Israel’s army, and Amasa son of Jether, commander of Judah’s army — were better men and more upright than he.
Господь оберне його кров на його голову, бо він убив двох мужів, справедливіших і ліпших від себе; він стратив їх мечем: Авнера, сина Нера, начальника військ Ізраїля, й Амаса, сина Їтра, начальника військ Юди, так, що батько мій Давид і не знав про те.
May the guilt of their blood rest on the head of Joab and his descendants forever. But on David and his descendants, his house and his throne, may there be the Lord’s peace forever.”
Нехай їхня кров упаде на голову Йоава та його потомків навіки, а Давидові та його потомкам і його домові, і його престолові нехай буде мир від Господа повіки.»
So Benaiah son of Jehoiada went up and struck down Joab and killed him, and he was buried at his home out in the country.
І пішов Беная, син Єгояди, та й убив Йоава, й поховано його в його домі в пустині.
The king put Benaiah son of Jehoiada over the army in Joab’s position and replaced Abiathar with Zadok the priest.
І поставив цар Бенаю, сина Єгояди, замість нього над військом, а священика Цадока поставив цар замість Евіятара.
Then the king sent for Shimei and said to him, “Build yourself a house in Jerusalem and live there, but do not go anywhere else.
Послав цар покликати Семея і сказав йому: «Збудуй собі будинок у Єрусалимі і живи в нім; не виходь нікуди звідти.
The day you leave and cross the Kidron Valley, you can be sure you will die; your blood will be on your own head.”
Коли ж вийдеш і перейдеш через потік Кедрон, то знай, що тобі смерть. Кров твоя впаде тобі на голову.»
Shimei answered the king, “What you say is good. Your servant will do as my lord the king has said.” And Shimei stayed in Jerusalem for a long time.
Семей відповів цареві: «Добре! Як мій пан, цар, повелів, так і чинитиме раб твій.» І жив Семей довго в Єрусалимі.
But three years later, two of Shimei’s slaves ran off to Achish son of Maakah, king of Gath, and Shimei was told, “Your slaves are in Gath.”
Аж ось через три роки два раби Семея втекли до Ахіша, сина Маахи, гатського царя, і переказали Семеєві: «Раби твої в Гаті.»
At this, he saddled his donkey and went to Achish at Gath in search of his slaves. So Shimei went away and brought the slaves back from Gath.
Зібрався Семей, осідлав свого осла та й пустився в дорогу в Гат до Ахіша шукати рабів своїх. Вернувся Семей і привіз рабів своїх з Гату.
When Solomon was told that Shimei had gone from Jerusalem to Gath and had returned,
Та Соломона сповістили, що Семей виходив з Єрусалиму в Гат і вже повернувся.
the king summoned Shimei and said to him, “Did I not make you swear by the Lord and warn you, ‘On the day you leave to go anywhere else, you can be sure you will die’? At that time you said to me, ‘What you say is good. I will obey.’
Послав цар покликати Семея та й каже йому: «Чи я ж не взяв з тебе Господньої присяги і не завірив тебе: в той день, як підеш звідси кудинебудь, мусиш — затям собі те добре — вмерти? І ти відповів мені: Добре воно, те, що чую!
Why then did you not keep your oath to the Lord and obey the command I gave you?”
Чому ж ти не додержав присяги, що вирік перед Господом, і наказу, що я тобї дав?»
The king also said to Shimei, “You know in your heart all the wrong you did to my father David. Now the Lord will repay you for your wrongdoing.
Далі сказав цар до Семея: «Сам ти знаєш, та й серце твоє відає все те зло, яке ти заподіяв батькові моєму Давидові. Нехай же Господь оберне твою злість на твою голову.
But King Solomon will be blessed, and David’s throne will remain secure before the Lord forever.”
Цар же Соломон нехай буде благословен, і Давидів престол нехай стоїть твердо перед Господом повіки.»