Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!

You can change reading language: uk ru


Parallel

← (1 Kings 1) | (1 Kings 3) →

New International Version

Переклад Турконяка

  • David’s Charge to Solomon

    When the time drew near for David to die, he gave a charge to Solomon his son.
  • І підійшов Давидові час, щоб йому померти, і він заповів своєму синові Соломонові, кажучи:
  • “I am about to go the way of all the earth,” he said. “So be strong, act like a man,
  • Я йду дорогою всієї землі. Будь сильним і стань мужчиною!
  • and observe what the Lord your God requires: Walk in obedience to him, and keep his decrees and commands, his laws and regulations, as written in the Law of Moses. Do this so that you may prosper in all you do and wherever you go
  • Ти дотримуватимешся застережень Господа, свого Бога, щоб ходити Його дорогами, виконувати Його заповіді, постанови і суди, записані в законі Мойсея, щоб ти знав, як тобі діяти у всьому, що тільки тобі заповідаю,
  • and that the Lord may keep his promise to me: ‘If your descendants watch how they live, and if they walk faithfully before me with all their heart and soul, you will never fail to have a successor on the throne of Israel.’
  • аби Господь виконав Своє слово, яке говорив мені, обіцяючи: Якщо збережуть твої сини свою дорогу, щоб ходити переді Мною в правді всім своїм серцем і всією своєю душею! — запевняючи: Не вигубиться тобі чоловік на троні Ізраїля!
  • “Now you yourself know what Joab son of Zeruiah did to me — what he did to the two commanders of Israel’s armies, Abner son of Ner and Amasa son of Jether. He killed them, shedding their blood in peacetime as if in battle, and with that blood he stained the belt around his waist and the sandals on his feet.
  • І ти знаєш, що мені вчинив Йоав, син Саруї, що він учинив двом військовим командирам Ізраїля, Авенирові, синові Нира, і Амессаєві, синові Єтера, — він убив їх. Він пролив кров війни в мирний час і пролив невинну кров на свій пояс, який на його стегні, та на своє взуття, яке на його нозі.
  • Deal with him according to your wisdom, but do not let his gray head go down to the grave in peace.
  • Тож учиниш за твоєю мудрістю, і не зведеш його сивини в мирі до аду.
  • “But show kindness to the sons of Barzillai of Gilead and let them be among those who eat at your table. They stood by me when I fled from your brother Absalom.
  • А синам Верзеллія, ґалаадцям, учиниш милосердя, і будуть між тими, які їдять при твоєму столі, бо так наблизилися до мене, коли я втікав з-перед Авесалома, твого брата.
  • “And remember, you have with you Shimei son of Gera, the Benjamite from Bahurim, who called down bitter curses on me the day I went to Mahanaim. When he came down to meet me at the Jordan, I swore to him by the Lord: ‘I will not put you to death by the sword.’
  • І ось з тобою Семеї, син Ґири, нащадок Веніаміна з Вауріма, — він прокляв мене болючим прокляттям у день, коли я подався в Табори. Та коли він вийшов назустріч мені до Йордану, я поклявся йому в Господі, кажучи: Не вб’ю тебе мечем!
  • But now, do not consider him innocent. You are a man of wisdom; you will know what to do to him. Bring his gray head down to the grave in blood.”
  • Ти ж не вважатимеш його невинним і знатимеш, що йому вчинити, бо ти — мудрий чоловік, і зведеш його сивину в крові до аду.
  • Then David rested with his ancestors and was buried in the City of David.
  • І заснув Давид, і його поховали з його батьками в місті Давида.
  • He had reigned forty years over Israel — seven years in Hebron and thirty-three in Jerusalem.
  • А час, протягом якого Давид царював над Ізраїлем, був сорок років. У Хевроні він царював сім років, в Єрусалимі — тридцять три роки.
  • So Solomon sat on the throne of his father David, and his rule was firmly established.
  • І Соломон, у дванадцятилітньому віці, сів на престол Давида, свого батька, а його царство було дуже добре облаштоване.
  • Solomon’s Throne Established

    Now Adonijah, the son of Haggith, went to Bathsheba, Solomon’s mother. Bathsheba asked him, “Do you come peacefully?”
    He answered, “Yes, peacefully.”
  • Якось Адоній, син Анґіти, увійшов до Вирсавії, матері Соломона, і поклонився їй. Вона ж запитала: Чи мирний твій прихід? Він же відповів: Мирний.
  • Then he added, “I have something to say to you.”
    “You may say it,” she replied.
  • Слово в мене до тебе. І вона сказала йому: Говори.
  • “As you know,” he said, “the kingdom was mine. All Israel looked to me as their king. But things changed, and the kingdom has gone to my brother; for it has come to him from the Lord.
  • А він сказав їй: Ти знаєш, що царство було моїм, і весь Ізраїль покладав обличчя своє на мене, як на царя, але царство відвернулося і стало мого брата, бо це було йому від Господа.
  • Now I have one request to make of you. Do not refuse me.”
    “You may make it,” she said.
  • Тепер я маю до тебе одне прохання — не відверни свого обличчя! А Вирсавія сказала йому: Говори!
  • So he continued, “Please ask King Solomon — he will not refuse you — to give me Abishag the Shunammite as my wife.”
  • І він сказав їй: Звернися до царя Соломона, бо він не відверне свого обличчя від тебе, тож нехай дасть мені Авісаку, соманітянку, за жінку!
  • “Very well,” Bathsheba replied, “I will speak to the king for you.”
  • І Вирсавія відповіла: Добре, я скажу про тебе цареві.
  • When Bathsheba went to King Solomon to speak to him for Adonijah, the king stood up to meet her, bowed down to her and sat down on his throne. He had a throne brought for the king’s mother, and she sat down at his right hand.
  • Тож Вирсавія ввійшла до царя Соломона, щоб говорити йому про Адонію. А цар піднявся їй назустріч, поцілував її і сів на своєму престолі, а для матері царя поставили окремий престол, і вона сіла по його правиці.
  • “I have one small request to make of you,” she said. “Do not refuse me.”
    The king replied, “Make it, my mother; I will not refuse you.”
  • І вона сказала йому: Я маю до тебе одне невелике прохання, не відверни свого обличчя! І цар сказав їй: Проси, моя мамо, бо не відвернуся від тебе!
  • So she said, “Let Abishag the Shunammite be given in marriage to your brother Adonijah.”
  • Тож вона сказала: Нехай буде дана Авісака, соманітянка, за жінку Адонії, твоєму братові!
  • King Solomon answered his mother, “Why do you request Abishag the Shunammite for Adonijah? You might as well request the kingdom for him — after all, he is my older brother — yes, for him and for Abiathar the priest and Joab son of Zeruiah!”
  • А цар Соломон у відповідь своїй матері сказав: Чому ти просиш Авісаку для Адонії? Тож проси для нього і царство, бо він — мій брат, старший за мене, з ним — священик Авіятар, і полководець, син Саруї, у нього — друг!
  • Then King Solomon swore by the Lord: “May God deal with me, be it ever so severely, if Adonijah does not pay with his life for this request!
  • І поклявся цар Соломон Господом, запевняючи: Так нехай учинить мені Бог і так добавить, бо на свою душу заговорив Адонія це слово.
  • And now, as surely as the Lord lives — he who has established me securely on the throne of my father David and has founded a dynasty for me as he promised — Adonijah shall be put to death today!”
  • Тож тепер нехай живе Господь, Який підготував мене і поставив мене на престол мого батька Давида, і він зробив мені дім, так, як сказав Господь, бо сьогодні Адонія помре!
  • So King Solomon gave orders to Benaiah son of Jehoiada, and he struck down Adonijah and he died.
  • Цар Соломон доручив Ванеї, синові Йодая, і він убив його. І в той день Адонія помер.
  • To Abiathar the priest the king said, “Go back to your fields in Anathoth. You deserve to die, but I will not put you to death now, because you carried the ark of the Sovereign Lord before my father David and shared all my father’s hardships.”
  • А священикові Авіятарові цар сказав: Втікай ти в Анатот на своє поле, бо в цей день ти заслуговуєш смерті, та тебе не вб’ю, бо ти носив ковчег Господнього завіту перед моїм батьком, і тому, що ти зазнав страждань у всьому, у чому зазнав страждань мій батько!
  • So Solomon removed Abiathar from the priesthood of the Lord, fulfilling the word the Lord had spoken at Shiloh about the house of Eli.
  • І Соломон прогнав Авіятара, щоб не був Господнім священиком, аби виконати слово Господа, яке Він сказав про дім Ілі в Силомі.
  • When the news reached Joab, who had conspired with Adonijah though not with Absalom, he fled to the tent of the Lord and took hold of the horns of the altar.
  • І дійшла чутка аж до Йоава, сина Саруї (бо Йоав звернув за Адонієм, а не пішов за Соломоном), і Йоав утік до Господнього намету, і схопився за роги жертовника.
  • King Solomon was told that Joab had fled to the tent of the Lord and was beside the altar. Then Solomon ordered Benaiah son of Jehoiada, “Go, strike him down!”
  • І Соломонові сповістили, доповідаючи: Йоав утік до Господнього намету, і ось тримається за роги жертовника! І послав Соломон до Йоава, кажучи: Що тобі сталося, чому ти втік до жертовника? А Йоав сказав: Бо я отримав страх перед тобою, і втік до Господа. І цар Соломон послав Ванею, сина Йодая, кажучи: Іди, убий його і поховай його.
  • So Benaiah entered the tent of the Lord and said to Joab, “The king says, ‘Come out!’ ”
    But he answered, “No, I will die here.”
    Benaiah reported to the king, “This is how Joab answered me.”
  • І пішов Ванея, син Йодая, до Йоава, до Господнього намету, і сказав йому: Так говорить цар: Вийди! А Йоав відповів: Не вийду, тут помру! І Ванея, син Йодая, повернувся і сказав цареві, доповідаючи: Так і так сказав Йоав і так мені відповів.
  • Then the king commanded Benaiah, “Do as he says. Strike him down and bury him, and so clear me and my whole family of the guilt of the innocent blood that Joab shed.
  • Тоді цар сказав йому: Іди і вчини йому так, як він сказав, — убий його і поховаєш його! І сьогодні знімеш з мене і з дому мого батька кров, яку даремно пролив Йоав!
  • The Lord will repay him for the blood he shed, because without my father David knowing it he attacked two men and killed them with the sword. Both of them — Abner son of Ner, commander of Israel’s army, and Amasa son of Jether, commander of Judah’s army — were better men and more upright than he.
  • І повернув Господь кров його несправедливості на його ж голову, коли він зустрів двох праведних мужів, кращих за себе, і вбив їх мечем, а мій батько Давид не знав про їхню кров — Авенира, сина Нира, полководця Ізраїля, і Амесси, сина Єтера, полководця Юди.
  • May the guilt of their blood rest on the head of Joab and his descendants forever. But on David and his descendants, his house and his throne, may there be the Lord’s peace forever.”
  • І їхня кров повернулася йому на голову і на голову його нащадків навіки. А Давидові та його нащадкам, його домові та його престолові нехай навіки буде мир від Господа!
  • So Benaiah son of Jehoiada went up and struck down Joab and killed him, and he was buried at his home out in the country.
  • І Ванея, син Йодая, зустрів Йоава, убив його і поховав його в його домі в пустелі.
  • The king put Benaiah son of Jehoiada over the army in Joab’s position and replaced Abiathar with Zadok the priest.
  • І цар настановив Ванею, сина Йодая, замість нього над військом. І царство піднялося в Єрусалимі, і цар поставив священика Садока на першого священика замість Авіятара.
    35a Господь дав Соломонові розуму, дуже великої мудрості й широти серця, як піску, що біля моря, 35b і розумові здібності Соломона дуже помножилися над розумовими здібностями всіх синів старійшин і над усіма розумними Єгипту.
    35c І він узяв дочку фараона, і привів її до міста Давида, доки він не закінчив свій дім, і Господній дім перше, і мур Єрусалима довкола. За сім років він їх зробив і закінчив. 35d І в Соломона було сімдесят тисяч тих, які носили вантажі, і вісімдесят тисяч каменярів на горі. 35e І Соломон зробив море, укріплення, великі вмивальниці, стовпи, водограї двору і мідне море. 35f І збудував замок, його оборони і висік прохід у місті Давида, так що дочка фараона ходила з міста Давида до свого дому, який він збудував для неї. Тоді він збудував замок.
    35g І Соломон приносив тричі на рік всепалення і мирні жертви на жертовнику, який він збудував Господу, і кадив перед Господом та закінчив дім.
    35h Ось це старійшини, наставлені над ділами Соломона: три тисячі шістсот наставлених над народом, який працював. 35i І він збудував Ассур, Маґдо, Ґазер, Верхній Веторон і Ваалат. 35k Тільки після того, як він збудував Господній дім і єрусалимський мур довкола, після цього збудував ці міста.
    35l І коли ще жив Давид, він заповів Соломонові, кажучи: Ось з тобою Семей, син Ґири, син нащадка Веніаміна з Хеврона. 35m Він мене прокляв жахливим прокляттям у той день, коли я виходив до Таборів, 35n і він вийшов мені назустріч до Йордану, і я йому поклявся Господом, кажучи: Не буде вбитий він мечем! 35o А тепер не вчиниш його невинним, бо ти — розумний чоловік і знатимеш, що йому вчиниш, і зведеш його сивину в крові до аду!
  • Then the king sent for Shimei and said to him, “Build yourself a house in Jerusalem and live there, but do not go anywhere else.
  • І покликав цар Семея, і сказав йому: Збудуй собі дім у Єрусалимі, перебувай там і звідти не виходитимеш нікуди!
  • The day you leave and cross the Kidron Valley, you can be sure you will die; your blood will be on your own head.”
  • І буде, що в день твого виходу, коли ти перейдеш потік Кедрон, достеменно знай [1] , що неодмінно помреш [2] , — твоя кров буде на твоїй голові! І цар взяв у нього клятву в той день,
  • Shimei answered the king, “What you say is good. Your servant will do as my lord the king has said.” And Shimei stayed in Jerusalem for a long time.
  • і Семей сказав цареві: Добре те слово, яке ти сказав, мій володарю, царю! Так учинить твій раб. І Семей перебував в Єрусалимі три роки.
  • But three years later, two of Shimei’s slaves ran off to Achish son of Maakah, king of Gath, and Shimei was told, “Your slaves are in Gath.”
  • І сталося через три роки, що втекли два раби Семея до Анхуса, сина Мааха, царя Ґета. І Семеєві сповістили, повідомляючи: Ось твої раби в Ґеті.
  • At this, he saddled his donkey and went to Achish at Gath in search of his slaves. So Shimei went away and brought the slaves back from Gath.
  • Тож Семей устав, засідлав свого осла і пішов у Ґет до Анхуса, аби відшукати своїх рабів. І пішов Семей та привів своїх рабів з Ґета.
  • When Solomon was told that Shimei had gone from Jerusalem to Gath and had returned,
  • Та Соломонові сповістили, доповідаючи: Семей пішов з Єрусалима до Ґета і повернув своїх рабів!
  • the king summoned Shimei and said to him, “Did I not make you swear by the Lord and warn you, ‘On the day you leave to go anywhere else, you can be sure you will die’? At that time you said to me, ‘What you say is good. I will obey.’
  • І послав цар, покликав Семея і сказав йому: Хіба не закляв я тебе Господом і засвідчив тобі, мовлячи: У той день, в який вийдеш з Єрусалима і підеш направо чи наліво, достеменно знай [3] , що неодмінно помреш [4]?
  • Why then did you not keep your oath to the Lord and obey the command I gave you?”
  • Тож як це не зберіг ти Господньої клятви і наказу, який я тобі заповів?
  • The king also said to Shimei, “You know in your heart all the wrong you did to my father David. Now the Lord will repay you for your wrongdoing.
  • І промовив цар до Семея: Ти знаєш усе своє зло, яке пізнало твоє серце, що ти вчинив Давидові, моєму батькові! Тож Господь віддав твоє зло на твою голову.
  • But King Solomon will be blessed, and David’s throne will remain secure before the Lord forever.”
  • А цар Соломон благословенний, і престол Давида буде встановлений перед Господом навіки!
  • Then the king gave the order to Benaiah son of Jehoiada, and he went out and struck Shimei down and he died.
    The kingdom was now established in Solomon’s hands.
  • І цар Соломон дав вказівку Ванеєві, синові Йодая, і він вийшов та вбив його, і той помер.
    46a Цар Соломон був дуже розумним і мудрим, Юда та Ізраїль були дуже численними, у кількості наче пісок, що біля моря, їли, пили і раділи. 46b Соломон був володарем між усіма царствами, Соломонові приносили дари і служили всі дні його життя. 46c І Соломон почав відкривати володіння Лівану, 46d і він збудував Терми в пустелі. 46e Ось це їжа Соломона: Тридцять мір пшеничного борошна і шістдесят мір розтертого борошна, десять добірних телят, двадцять випасених волів, сто овець, крім оленів, сарн і годованих добірних птахів. 46f Адже він був володарем усього, що на другому боці ріки, від Рафі аж до Ґази, у всіх царствах, що на другому боці ріки. 46g І був у нього мир з усіх сторін довкола нього, і Юда та Ізраїль жили впевнено, кожний під своїм виноградником і під своєю смоківницею, споживаючи їжу і п’ючи, — від Дана і аж до Вирсавії, усі дні Соломона. 46h Ось це — володарі Соломона: Азарій, син священика Садока, і Орній, син Натана, володар над наглядачами, Едрам над його домом, і Сува, писар, і Васа, син Ахіталама, літописець, Аві, син Йоава, полководець, Ахіре, син Едрая, над вантажами, Ванея, син Йодая, над домом та над будовою і Захур, син Натана, радник. 46i І було в Соломона сорок тисяч породистих коней для колісниць і дванадцять тисяч коней. 46k І він володів усіма царствами від ріки і аж до землі филистимців, аж до гір Єгипту.
    46l Соломон, син Давида, царював над Ізраїлем і Юдою в Єрусалимі.

  • ← (1 Kings 1) | (1 Kings 3) →

    Updates history Updates history

    © UA biblenet - 2025