Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Куліша та Пулюя
The Widow’s Olive Oil
The wife of a man from the company of the prophets cried out to Elisha, “Your servant my husband is dead, and you know that he revered the Lord. But now his creditor is coming to take my two boys as his slaves.”
The wife of a man from the company of the prophets cried out to Elisha, “Your servant my husband is dead, and you know that he revered the Lord. But now his creditor is coming to take my two boys as his slaves.”
Одна з жінок синів пророцьких, голосючи, промовила до Елисея: Мій муж, твій раб, умер, а ти знаєш, що він, твій раб, був богобоязний по всяк час; тепер же прийшов позичальник і хоче моїх обох хлопцїв забрати в невольники.
Elisha replied to her, “How can I help you? Tell me, what do you have in your house?”
“Your servant has nothing there at all,” she said, “except a small jar of olive oil.”
“Your servant has nothing there at all,” she said, “except a small jar of olive oil.”
Елисей відказав їй: Що ж маю тобі вчинити? Скажи менї, що в тебе є в господї? Вона сказала: Нема нїчого в твоєї служебки в хатинї, як олїйна посудина, а в їй трошки олїї.
Elisha said, “Go around and ask all your neighbors for empty jars. Don’t ask for just a few.
І сказав він: Ійди, напозичай порожнього посуду по всїх сусїдах твоїх, та назбірай не трохи;
Then go inside and shut the door behind you and your sons. Pour oil into all the jars, and as each is filled, put it to one side.”
Тодї ввійдеш, позасовуєш двері позад себе й синків твоїх та й наливати меш в кожну посудину, а котра буде повна, відстав на бік.
She left him and shut the door behind her and her sons. They brought the jars to her and she kept pouring.
І пійшла вона від його та й засунула за собою й за синками своїми двері; вони їй подавали, а вона, знай, наливала.
When all the jars were full, she said to her son, “Bring me another one.”
But he replied, “There is not a jar left.” Then the oil stopped flowing.
But he replied, “There is not a jar left.” Then the oil stopped flowing.
Як же посуди були вже повні, каже синові свойму: Подай ще посудину. Відказує він: Нема більш посудини. І не текло більш олїї.
She went and told the man of God, and he said, “Go, sell the oil and pay your debts. You and your sons can live on what is left.”
Як же пійшла вона й оповідала се Божому чоловікові, сказав він їй: Іди, продай олїю та й заплати твою позичку, а з останку жити меш сама й сини твої.
The Shunammite’s Son Restored to Life
One day Elisha went to Shunem. And a well-to-do woman was there, who urged him to stay for a meal. So whenever he came by, he stopped there to eat.
One day Elisha went to Shunem. And a well-to-do woman was there, who urged him to stay for a meal. So whenever he came by, he stopped there to eat.
Одного дня прийшов Елисей в Сунам. Там жила багата женщина, й запросила його, в неї трапезувати. От він що-разу, як ійде було мимо, заверне туди попоїсти.
She said to her husband, “I know that this man who often comes our way is a holy man of God.
І каже вона раз чоловікові: От я постерегаю, що сей Божий чоловік, що попри нас проходить, є сьвятий.
Let’s make a small room on the roof and put in it a bed and a table, a chair and a lamp for him. Then he can stay there whenever he comes to us.”
Змуруймо ж невеличку верхню сьвітлицю та й поставмо йому там ліжко, стола, стільчика й каганець, щоб, як зайде коли, так і притулився там.
One day when Elisha came, he went up to his room and lay down there.
Одного дня прийшов він ізнов, і зайшов у верхню сьвітличку та й відпочивав там;
He said to his servant Gehazi, “Call the Shunammite.” So he called her, and she stood before him.
І звелїв слузї свойму Гієзієві: Поклич сюди тую Сунамійку. І покликав той її, й прийшла вона до його.
Elisha said to him, “Tell her, ‘You have gone to all this trouble for us. Now what can be done for you? Can we speak on your behalf to the king or the commander of the army?’ ”
She replied, “I have a home among my own people.”
She replied, “I have a home among my own people.”
І звелїв йому: Скажи лишень їй: Оце ти так дбаєш про нас; що ж би вчинив я про тебе? Може треба перемовитись за тебе з царем або з гетьманом? Та вона відказала: Нї, я живу собі серед мого люду.
“What can be done for her?” Elisha asked.
Gehazi said, “She has no son, and her husband is old.”
Gehazi said, “She has no son, and her husband is old.”
І спитав він: Що ж би таке про неї вчинити? Відказав Гієзій: Та ось, сина в її нема, чоловік же її старий.
Then Elisha said, “Call her.” So he called her, and she stood in the doorway.
І звелїв він: Поклич її близче. Той кликнув її, й ввійшла вона в двері.
“About this time next year,” Elisha said, “you will hold a son in your arms.”
“No, my lord!” she objected. “Please, man of God, don’t mislead your servant!”
“No, my lord!” she objected. “Please, man of God, don’t mislead your servant!”
І сказав він: Через рік о сїм часї держати меш на руках синка. Вона ж каже: Ой нї, добродїю, чоловіче Божий! не обманюй служебки твоєї!
But the woman became pregnant, and the next year about that same time she gave birth to a son, just as Elisha had told her.
І завагонїла женщина й породила о тім часї другого року сина, як заповів їй Елисей.
The child grew, and one day he went out to his father, who was with the reapers.
Як же хлопчик підріс, пійшов одного дня до батька свого до женцїв:
He said to his father, “My head! My head!”
His father told a servant, “Carry him to his mother.”
His father told a servant, “Carry him to his mother.”
І кволиться батькові свойму: Голова моя, голова болить! Той же звелїв слузї: Одведи його до матусї.
After the servant had lifted him up and carried him to his mother, the boy sat on her lap until noon, and then he died.
І взяв той хлопя та й одвів до матері. І седїло воно до самих обід на колїнах у її, й вмерло.
She went up and laid him on the bed of the man of God, then shut the door and went out.
І пійшла вона, положила його в Божого чоловіка на постелї, зачинила двері й пійшла;
She called her husband and said, “Please send me one of the servants and a donkey so I can go to the man of God quickly and return.”
І кликнула чоловіка свого й каже: Пошли до мене которого слугу з ослицею, поїду хутко до чоловіка Божого, та зараз і вернусь.
“Why go to him today?” he asked. “It’s not the New Moon or the Sabbath.”
“That’s all right,” she said.
“That’s all right,” she said.
Він же каже: Чого тобі до його? Хиба сьогоднї новомісяччє, чи субота? Та вона відказала: Дарма, таки пійду.
She saddled the donkey and said to her servant, “Lead on; don’t slow down for me unless I tell you.”
Осїдлавши ослицю, звелїла слузї: Веди й іди. Не гай мене в дорозї, докіль не скажу.
So she set out and came to the man of God at Mount Carmel.
When he saw her in the distance, the man of God said to his servant Gehazi, “Look! There’s the Shunammite!
When he saw her in the distance, the man of God said to his servant Gehazi, “Look! There’s the Shunammite!
От і поїхала та й прибула до чоловіка Божого на Кармель-гору. Як же загледїв її чоловік Божий оддалїк, сказав слузї свойму: Та се ж Сунамійка!
Run to meet her and ask her, ‘Are you all right? Is your husband all right? Is your child all right?’ ”
“Everything is all right,” she said.
“Everything is all right,” she said.
Біжи зараз їй зустріч та поспитай: Чи все гаразд у тебе? Чи все гаразд у чоловіка? Чи гаразд із хлопям? Відказала вона: Гаразд.
When she reached the man of God at the mountain, she took hold of his feet. Gehazi came over to push her away, but the man of God said, “Leave her alone! She is in bitter distress, but the Lord has hidden it from me and has not told me why.”
Як знялась вона на гору до чоловіка Божого, обняла йому ноги. І приступив Гієзій, щоб одвести її. Чоловік же Божий сказав: Лиши її, бо вона тяжко сумна, а Господь потаїв се від мене й не обявив менї.
“Did I ask you for a son, my lord?” she said. “Didn’t I tell you, ‘Don’t raise my hopes’?”
І каже вона: Чи я ж прохала сина в мого добродїя? Чи я ж бо не казала: Не обманюй мене?
Elisha said to Gehazi, “Tuck your cloak into your belt, take my staff in your hand and run. Don’t greet anyone you meet, and if anyone greets you, do not answer. Lay my staff on the boy’s face.”
І звелїв Гієзієві: Підпережи чересла твої, возьми палицю мою в руку та й іди. Коли зустрінеш кого, не вітай його, а коли хто вітати ме тебе, не дякуй! та й положи палицю мою на лице хлопяткові.
But the child’s mother said, “As surely as the Lord lives and as you live, I will not leave you.” So he got up and followed her.
Мати ж хлопчикова промовила: Як певно, що Бог живе, й як певно, що ти живеш, я не покину тебе! Тодї метнувсь він і пійшов слїдом за нею.
Gehazi went on ahead and laid the staff on the boy’s face, but there was no sound or response. So Gehazi went back to meet Elisha and told him, “The boy has not awakened.”
Гієзій же випередив їх, та й положив палицю на лице в хлопятка. Та не було нї голосу нї слуху. І вернувся зустріч йому й з'ясував: Хлопя не прокинулось.
When Elisha reached the house, there was the boy lying dead on his couch.
Як же ввійшов Елисей в господу, знайшов хлопятко мертве — лежить у його на постелї.
He went in, shut the door on the two of them and prayed to the Lord.
І ввійшов він, засунув двері від їх, та й молився Господеві;
Then he got on the bed and lay on the boy, mouth to mouth, eyes to eyes, hands to hands. As he stretched himself out on him, the boy’s body grew warm.
Тодї нахилився над хлопятком, і притулив уста свої до його уст, очі свої до його оченят і руки свої до його рученят, та й пригорнувсь до його, й огрілось тїло в хлопятка.
Elisha turned away and walked back and forth in the room and then got on the bed and stretched out on him once more. The boy sneezed seven times and opened his eyes.
І знявсь ізнов, походив по сьвітлицї сюди й туди, підойшов та й схиливсь над ним. І чхнуло хлопя сїм раз, та й розкрило оченята хлопятко.
Elisha summoned Gehazi and said, “Call the Shunammite.” And he did. When she came, he said, “Take your son.”
І кликнув тодї Гієзія й звелїв: Поклич сюди Сунамійку. І як увійшла покликана, сказав він: Возьми синка твого.
She came in, fell at his feet and bowed to the ground. Then she took her son and went out.
І приступила вона й упала йому в ноги та й уклонилась до самого долу; тодї взяла синка свого й вийшла.
Death in the Pot
Elisha returned to Gilgal and there was a famine in that region. While the company of the prophets was meeting with him, he said to his servant, “Put on the large pot and cook some stew for these prophets.”
Elisha returned to Gilgal and there was a famine in that region. While the company of the prophets was meeting with him, he said to his servant, “Put on the large pot and cook some stew for these prophets.”
Елисей же пійшов знов у Галгал. А була тодї голоднеча в тій землї; ученики пророцькі седїли перед ним. І звелїв він слузї свойму: Постав найбільшого казана та й звари юшку синам пророцьким.
One of them went out into the fields to gather herbs and found a wild vine and picked as many of its gourds as his garment could hold. When he returned, he cut them up into the pot of stew, though no one knew what they were.
І пійшов один у поле, щоб назбірати зела, й знайшов дику вючу ростину, нарвав із неї овощів повну одежину, й прийшов та й накришив їх в котел з юшкою, бо вони незнали їх.
The stew was poured out for the men, but as they began to eat it, they cried out, “Man of God, there is death in the pot!” And they could not eat it.
І налили їм їсти; та скоро вони покушали юшки, закричали, кажучи: Смерть у казанї, чоловіче Божий! і не змогли їсти.
Elisha said, “Get some flour.” He put it into the pot and said, “Serve it to the people to eat.” And there was nothing harmful in the pot.
Він же сказав: Принесїть лишень борошна сюди. І всипав муку в казан та й звелїв: Наливай людям, нехай їдять. І не було вже нїчого шкідного в кітлї.
Feeding of a Hundred
A man came from Baal Shalishah, bringing the man of God twenty loaves of barley bread baked from the first ripe grain, along with some heads of new grain. “Give it to the people to eat,” Elisha said.
A man came from Baal Shalishah, bringing the man of God twenty loaves of barley bread baked from the first ripe grain, along with some heads of new grain. “Give it to the people to eat,” Elisha said.
Прийшов чоловік із Баал Салиси та й принїс чоловікові Божому первоплід хлїба — двайцять ячмінних боханцїв і стовченого зерна в саквах. І звелїв Елисей: Дай людям, нехай їдять.
“How can I set this before a hundred men?” his servant asked.
But Elisha answered, “Give it to the people to eat. For this is what the Lord says: ‘They will eat and have some left over.’ ”
But Elisha answered, “Give it to the people to eat. For this is what the Lord says: ‘They will eat and have some left over.’ ”
Слуга ж його відказав: Що тут класти перед сотнею чоловіка? Він же каже: Дай людям, нехай їдять, так бо говорить Господь: Їсти муть, та ще й зостанеться.