New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

David Counts the Fighting Men

Satan rose up against Israel and incited David to take a census of Israel.

І піднявся сатана на Ізраїля, і підвів Давида вчинити перелїк Ізрайлитян.

So David said to Joab and the commanders of the troops, “Go and count the Israelites from Beersheba to Dan. Then report back to me so that I may know how many there are.”

2

І сказав Давид Йоабові та старшинам над народом: Ійдїть, перелїчіть Ізрайлитян від Бирсабії до Дана, й подайте менї, щоб я знав їм лїк.

3

But Joab replied, “May the Lord multiply his troops a hundred times over. My lord the king, are they not all my lord’s subjects? Why does my lord want to do this? Why should he bring guilt on Israel?”

3

І сказав Йоаб: Нехай Господь примножить свій народ в сто разів над те, скільки його тепер. Чи не всї ж вони, мій царю добродїю, слуги мого добродїя? Нащо ж вимагає сього мій добродїй? Чому ця провина має впасти на Ізраїля?

4

The king’s word, however, overruled Joab; so Joab left and went throughout Israel and then came back to Jerusalem.

4

Та цареве слово перемогло Йоаба. І пійшов Йоаб і обійшов усього Ізраїля, і прийшов у Ерусалим.

5

Joab reported the number of the fighting men to David: In all Israel there were one million one hundred thousand men who could handle a sword, including four hundred and seventy thousand in Judah.

5

І подав Йоаб Давидові спис перелїченого народу, й було всїх Ізрайлитян тисяча тисяч, і сто тисяч чоловіків добуваючих меча, а Юдеїв — чотириста сїмдесять тисяч, добуваючих меча.

6

But Joab did not include Levi and Benjamin in the numbering, because the king’s command was repulsive to him.

6

А левітів та Беняминїїв він не полїчив між ними, через те, що слово царське було Йоабові противне.

7

This command was also evil in the sight of God; so he punished Israel.

7

І не до вподоби було в Божих очах се дїло, й він покарав Ізраїля.

8

Then David said to God, “I have sinned greatly by doing this. Now, I beg you, take away the guilt of your servant. I have done a very foolish thing.”

8

Тодї промовив Давид до Бога: Тяжко согрішив я, що зробив се, та тепер прости провину слузї твоєму, бо я вчинив річ нерозумну.

9

The Lord said to Gad, David’s seer,

9

І сказав Господь до Гада, Давидового віщуна, мовляючи:

10

“Go and tell David, ‘This is what the Lord says: I am giving you three options. Choose one of them for me to carry out against you.’ ”

10

Ійди й скажи Давидові: Так говорить Господь: Три речи ставлю перед тобою; вибірай собі одну з їх, і я нашлю її на тебе.

11

So Gad went to David and said to him, “This is what the Lord says: ‘Take your choice:

11

І прийшов Гад до Давида, і сказав йому: Так говорить Господь: вибірай собі:

12

three years of famine, three months of being swept awaya before your enemies, with their swords overtaking you, or three days of the sword of the Lord — days of plague in the land, with the angel of the Lord ravaging every part of Israel.’ Now then, decide how I should answer the one who sent me.”

12

Або три роки голод, або три місяцї вганяти муть за тобою твої супротивники, й меч ворогів твоїх досягати ме тебе; або три днї меч Господень і пошесть в краю, й ангел Господнїй вбиваючий по всїх гряницях ув Ізраїлї. То ж роздивись, що менї відповісти Пославшому мене з сим словом.

13

David said to Gad, “I am in deep distress. Let me fall into the hands of the Lord, for his mercy is very great; but do not let me fall into human hands.”

13

І промовив Давид до Гада: Дуже менї важко, але лїпше менї впасти в руки Господнї, милосердє бо його велике; аби тільки не попастись менї в руки людські.

14

So the Lord sent a plague on Israel, and seventy thousand men of Israel fell dead.

14

І наслав Господь морову пошесть на Ізраїля, і вмерло Ізрайлитян сїмдесять тисяч людей.

15

And God sent an angel to destroy Jerusalem. But as the angel was doing so, the Lord saw it and relented concerning the disaster and said to the angel who was destroying the people, “Enough! Withdraw your hand.” The angel of the Lord was then standing at the threshing floor of Araunahb the Jebusite.

15

І послав Бог ангела в Ерусалим, щоб вигубляти його. Так як він почав вигубляти, побачив се Господь і зжалївся над нуждою, і сказав ангелові-губителевї: Годї! тепер опусти твою руку! Ангел же Господень стояв саме над током в Евузія Орни.

16

David looked up and saw the angel of the Lord standing between heaven and earth, with a drawn sword in his hand extended over Jerusalem. Then David and the elders, clothed in sackcloth, fell facedown.

16

І підвів Давид свої очи, й вглядїв ангела Господнього, стоячого між землею та небом з голим мечем в руцї, простягнутим на Ерусалим; і впав Давид і старшини, покриті веретищами, на свої лиця.

17

David said to God, “Was it not I who ordered the fighting men to be counted? I, the shepherd,c have sinned and done wrong. These are but sheep. What have they done? Lord my God, let your hand fall on me and my family, but do not let this plague remain on your people.”

17

І промовив Давид до Бога: Чи се ж не я звелїв перелїчувати народ? Я согрішив і вчинив зло, а що ж зробили оцї овечки? Господи, Боже мій! нехай спаде рука твоя на мене й на дом отця мого, а не на народ твій, щоб погубити його.

18

David Builds an Altar

Then the angel of the Lord ordered Gad to tell David to go up and build an altar to the Lord on the threshing floor of Araunah the Jebusite.

18

І звелїв ангел Господень Гадові, щоб сказав Давідові: Нехай прийде Давид та поставить жертовник Господеві на тоцї в Орни, Евузія.

19

So David went up in obedience to the word that Gad had spoken in the name of the Lord.

19

І пійшов Давид, по слову Гадовому, що він говорив в ймя Господнє.

20

While Araunah was threshing wheat, he turned and saw the angel; his four sons who were with him hid themselves.

20

Орна ж, глянувши горі, побачив — а з ним і чотири сини його — ангела, й вони поховались. Орна молотив саме тодї пшеницю.

21

Then David approached, and when Araunah looked and saw him, he left the threshing floor and bowed down before David with his face to the ground.

21

І прийшов Давид до Орни. Орна, поглянувши і вглядївши Давида, вийшов з току, й поклонився Давидові лицем до землї.

22

David said to him, “Let me have the site of your threshing floor so I can build an altar to the Lord, that the plague on the people may be stopped. Sell it to me at the full price.”

22

І сказав Давид до Орни: Дай менї місце під током, я збудую на ньому жертівник Господеві; яка цїна йому, за таку віддай його, щоб перестала пагуба в народї.

23

Araunah said to David, “Take it! Let my lord the king do whatever pleases him. Look, I will give the oxen for the burnt offerings, the threshing sledges for the wood, and the wheat for the grain offering. I will give all this.”

23

І сказав Орна Давидові: Бери собі; роби, мій добродїю й царю, що хочеш; от я даю й воли на всепаленнє, й молотїльню знадобу на дрова, й пшеницю на принос; усе це даю дармо.

24

But King David replied to Araunah, “No, I insist on paying the full price. I will not take for the Lord what is yours, or sacrifice a burnt offering that costs me nothing.”

24

І сказав Давид: Нї, я хочу купити в тебе за готові гроші; бо не буду я приносити твоєї власностї Господеві, й не буду приности всепалення з дарованого.

25

So David paid Araunah six hundred shekelsd of gold for the site.

25

І дав Давид Орнї за те місце шістьсот секлів золота.

26

David built an altar to the Lord there and sacrificed burnt offerings and fellowship offerings. He called on the Lord, and the Lord answered him with fire from heaven on the altar of burnt offering.

26

І построїв там Давид жертівник Господеві, й принїс всепаленнє й жертви мирні; і взивав до Господа, й він вислухав його та й послав огонь із неба на жертівник всепалення.

27

Then the Lord spoke to the angel, and he put his sword back into its sheath.

27

І рече Господь до ангела: Вложи меч твій в його піхву.

28

At that time, when David saw that the Lord had answered him on the threshing floor of Araunah the Jebusite, he offered sacrifices there.

28

Зараз таки, як побачив Давид, що Господь вислухав його на тоцї Орни Евузія, поспішив принести там жертву.

29

The tabernacle of the Lord, which Moses had made in the wilderness, and the altar of burnt offering were at that time on the high place at Gibeon.

29

Скриня ж Господня, що її построїв був Мойсей в пустинї, і жертівник всепалення були під той час на горі в Габаонї.

30

But David could not go before it to inquire of God, because he was afraid of the sword of the angel of the Lord.

30

І не міг Давид пійти туди, щоб шукати (ласки у) Бога, бо був переляканий мечем ангела Господнього.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

1 Chronicles 21

1 Хронік 21