New International Version

Переклад Хоменка

Gifts for Building the Temple

Then King David said to the whole assembly: “My son Solomon, the one whom God has chosen, is young and inexperienced. The task is great, because this palatial structure is not for man but for the Lord God.

1

Мовив цар Давид до всієї громади: “Соломон, син мій, що його одного вибрав Бог, ще молодий, слабкий хлопчина, а діло це велике, бо йдеться про палац не для людини, а для Господа Бога.

2

With all my resources I have provided for the temple of my God — gold for the gold work, silver for the silver, bronze for the bronze, iron for the iron and wood for the wood, as well as onyx for the settings, turquoise,a stones of various colors, and all kinds of fine stone and marble — all of these in large quantities.

2

Що було в мене сили, наготував я для дому Бога мого: золота на золотий посуд, срібла на срібний посуд, міді на мідний, заліза на залізний, дерева на дерев'яний, ониксового каміння вставного каміння, малахіту, смугнастого каміння й всякого дорогоцінного каміння та силу мармуру.

3

Besides, in my devotion to the temple of my God I now give my personal treasures of gold and silver for the temple of my God, over and above everything I have provided for this holy temple:

3

До того — в моїй любові до дому Бога мого — є ще в мене власний скарб золота й срібла, і його я даю на дім Бога мого, окрім усього того, що я приготував для святого дому:

4

three thousand talentsb of gold (gold of Ophir) and seven thousand talentsc of refined silver, for the overlaying of the walls of the buildings,

4

три тисячі талантів золота, золота офірського, та 7 000 талантів щирого срібла на облицювання стін у домах,

5

for the gold work and the silver work, and for all the work to be done by the craftsmen. Now, who is willing to consecrate themselves to the Lord today?”

5

щоб було золоте, що має бути золотим, і срібне, що має бути срібним, і на всілякі вироби мистецьких рук. А тепер чи не схоче ще хтось жертвувати добровільно для Господа?”

6

Then the leaders of families, the officers of the tribes of Israel, the commanders of thousands and commanders of hundreds, and the officials in charge of the king’s work gave willingly.

6

І почали жертвувати добровільно голови над родинами, начальники над колінами Ізраїля, тисячники, сотники й високі царські службовці.

7

They gave toward the work on the temple of God five thousand talentsd and ten thousand daricse of gold, ten thousand talentsf of silver, eighteen thousand talentsg of bronze and a hundred thousand talentsh of iron.

7

Дали вони на будову дому Божого: золота — 5 000 талантів та 10000 даріїв, срібла — 10000 талантів, міді — 18 000 талантів, а заліза — 100 000 талантів.

8

Anyone who had precious stones gave them to the treasury of the temple of the Lord in the custody of Jehiel the Gershonite.

8

У кого було дорогоцінне каміння, той віддав його до скарбниці дому Господнього, на руки Єхієла гершонія.

9

The people rejoiced at the willing response of their leaders, for they had given freely and wholeheartedly to the Lord. David the king also rejoiced greatly.

9

І радів народ, що вони розщедрились бо жертвували вони Господеві від щирого серця, і цар Давид теж був вельми врадуваний.

10

David’s Prayer

David praised the Lord in the presence of the whole assembly, saying,
“Praise be to you, Lord,
the God of our father Israel,
from everlasting to everlasting.

10

Тоді Давид благословив Господа перед усією громадою. Давид промовив: “Благословен, о Господи, Боже Ізраїля, батька нашого, по віки вічні!

11

Yours, Lord, is the greatness and the power
and the glory and the majesty and the splendor,
for everything in heaven and earth is yours.
Yours, Lord, is the kingdom;
you are exalted as head over all.

11

Твоя, о Господи, велич, сила, слава, вічність і пишнота, бо все, що на небі й на землі, твоє! Тобі, о Господи, належить царство! Ти вищий над усе як Владика!

12

Wealth and honor come from you;
you are the ruler of all things.
In your hands are strength and power
to exalt and give strength to all.

12

Багатство й слава — від тебе. Ти усім володієш; у твоїй руці сила й могутність, у твоїй руці — зробити кожного великим, сильним.

13

Now, our God, we give you thanks,
and praise your glorious name.

13

Тому, о Боже наш, тепер ми тебе прославляємо і хвалимо твоє преславне ім'я.

14

“But who am I, and who are my people, that we should be able to give as generously as this? Everything comes from you, and we have given you only what comes from your hand.

14

Бо хто я й хто народ мій, що ми удостоїлися таких щедрих дарів? Усе бо від тебе, і з твоєї руки те, що ми тобі дали;

15

We are foreigners and strangers in your sight, as were all our ancestors. Our days on earth are like a shadow, without hope.

15

ми бо чужинці й приходні перед тобою, як і всі батьки наші; неначе тінь, життя наше на землі, і нічого сталого немає.

16

Lord our God, all this abundance that we have provided for building you a temple for your Holy Name comes from your hand, and all of it belongs to you.

16

Господи, Боже наш! Усі оці достатки, що ми наготували для будови дому тобі, твоєму святому імені, воно з твоєї руки й усе твоє.

17

I know, my God, that you test the heart and are pleased with integrity. All these things I have given willingly and with honest intent. And now I have seen with joy how willingly your people who are here have given to you.

17

Знаю, Боже мій, що ти вивідуєш серце й щирість любиш; я від щирого серця пожертвував усе це, а тепер бачу, що й народ твій, що оце тут, радо жертвує тобі.

18

Lord, the God of our fathers Abraham, Isaac and Israel, keep these desires and thoughts in the hearts of your people forever, and keep their hearts loyal to you.

18

Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, батьків наших! Збережи довіку цю добру настанову в серці твого народу й спрямуй їхнє серце до тебе.

19

And give my son Solomon the wholehearted devotion to keep your commands, statutes and decrees and to do everything to build the palatial structure for which I have provided.”

19

А Соломонові, моєму синові, дай серце праве, щоб пильнував твої заповіді, твої накази й твої постанови та щоб зробив усе й збудував палац, що для нього я все приготував.”

20

Then David said to the whole assembly, “Praise the Lord your God.” So they all praised the Lord, the God of their fathers; they bowed down, prostrating themselves before the Lord and the king.

20

Потім Давид сказав до громади: “Славіте Господа, Бога вашого!” І вся громада славила Господа, Бога батьків своїх, і припала та поклонилась Господеві й цареві.

21

Solomon Acknowledged as King

The next day they made sacrifices to the Lord and presented burnt offerings to him: a thousand bulls, a thousand rams and a thousand male lambs, together with their drink offerings, and other sacrifices in abundance for all Israel.

21

І принесли Господеві жертви; а другого дня принесли всепалення Господеві: 1000 бичків, 1000 баранів, 1000 ягнят з їхніми ливними жертвами й безліч жертв за всього Ізраїля.

22

They ate and drank with great joy in the presence of the Lord that day.
Then they acknowledged Solomon son of David as king a second time, anointing him before the Lord to be ruler and Zadok to be priest.

22

І вони їли та пили перед Господом того дня з великими радощами, і вдруге окликнули царем Соломона, Давидового сина, та й помазали його в ім'я Господнє на князя, а Цадока на священика.

23

So Solomon sat on the throne of the Lord as king in place of his father David. He prospered and all Israel obeyed him.

23

І сів Соломон на Господньому престолі як цар замість Давида, свого батька, і щастило йому, і ввесь Ізраїль корився йому.

24

All the officers and warriors, as well as all of King David’s sons, pledged their submission to King Solomon.

24

Всі князі, всі вельможі й усі сини царя Давида піддались цареві Соломонові.

25

The Lord highly exalted Solomon in the sight of all Israel and bestowed on him royal splendor such as no king over Israel ever had before.

25

Господь звеличав вельми Соломона перед очима Ізраїля й дав йому славу царства, якої не мав перед ним ні один цар в Ізраїлі.

26

The Death of David

David son of Jesse was king over all Israel.

26

Отак Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем.

27

He ruled over Israel forty years — seven in Hebron and thirty-three in Jerusalem.

27

Часу царювання його над Ізраїлем було 40 років; у Хевроні царював він 7 років, а в Єрусалимі царював 33 роки.

28

He died at a good old age, having enjoyed long life, wealth and honor. His son Solomon succeeded him as king.

28

І помер у щасливій старості, нажившись на світі в багатстві й славі, а Соломон, син його, став царем замість нього.

29

As for the events of King David’s reign, from beginning to end, they are written in the records of Samuel the seer, the records of Nathan the prophet and the records of Gad the seer,

29

Дії царя Давида, від перших до останніх, записані в записках видющого Самуїла, в записках пророка Натана й у записках видющого Гада,

30

together with the details of his reign and power, and the circumstances that surrounded him and Israel and the kingdoms of all the other lands.

30

а так само все його царювання й усі його подвиги й пригоди, що трапились були з ним, з Ізраїлем та з усіма царствами в інших краях.

Parallel

New International Version

Переклад Хоменка

1 Chronicles 29

1 Хронік 29