New International Version

Переклад Турконяка

Gifts for Building the Temple

Then King David said to the whole assembly: “My son Solomon, the one whom God has chosen, is young and inexperienced. The task is great, because this palatial structure is not for man but for the Lord God.

1

І сказав цар Давид усьому зібранню: Соломон, мій син, цей, якого забажав Господь, молодий, тендітний, а діло — велике, адже будова не для людини, але для Господа Бога!

2

With all my resources I have provided for the temple of my God — gold for the gold work, silver for the silver, bronze for the bronze, iron for the iron and wood for the wood, as well as onyx for the settings, turquoise,a stones of various colors, and all kinds of fine stone and marble — all of these in large quantities.

2

За всією спроможністю я підготував для дому мого Бога золото, срібло, мідь, залізо, дерево, багато соомського каміння, дорогоцінного каміння і різнобарвного, усякий цінний камінь і багато парського мармуру.

3

Besides, in my devotion to the temple of my God I now give my personal treasures of gold and silver for the temple of my God, over and above everything I have provided for this holy temple:

3

І ще, оскільки я милувався домом мого Бога, є в мене те золото і срібло, що я підготував, і ось я дав на дім мого Бога більше, крім того, що я приготував для храму святих, —

4

three thousand talentsb of gold (gold of Ophir) and seven thousand talentsc of refined silver, for the overlaying of the walls of the buildings,

4

три тисячі талантів золота, що із Суфіра, і сім тисяч талантів чистого срібла, щоб обкласти ним стіни святого руками майстрів.

5

for the gold work and the silver work, and for all the work to be done by the craftsmen. Now, who is willing to consecrate themselves to the Lord today?”

5

І хто охочий сьогодні посвятити свої руки Господу?

6

Then the leaders of families, the officers of the tribes of Israel, the commanders of thousands and commanders of hundreds, and the officials in charge of the king’s work gave willingly.

6

І охочими були голови родів по батьківській лінії і володарі синів Ізраїля, тисячники, сотники, наставники над ділами і економи царя,

7

They gave toward the work on the temple of God five thousand talentsd and ten thousand daricse of gold, ten thousand talentsf of silver, eighteen thousand talentsg of bronze and a hundred thousand talentsh of iron.

7

і дали на роботи Господнього дому п’ять тисяч талантів золота, десять тисяч золотих, десять тисяч талантів срібла, вісімнадцять тисяч талантів міді й сто тисяч талантів заліза,

8

Anyone who had precious stones gave them to the treasury of the temple of the Lord in the custody of Jehiel the Gershonite.

8

і в тих, у кого знайшлося каміння, дали до сховищ Господнього дому в руку Іїла, сина Ґирсона.

9

The people rejoiced at the willing response of their leaders, for they had given freely and wholeheartedly to the Lord. David the king also rejoiced greatly.

9

І народ зрадів за готовність, бо повним серцем охочі були дати для Господа, і цар Давид дуже зрадів.

10

David’s Prayer

David praised the Lord in the presence of the whole assembly, saying,
“Praise be to you, Lord,
the God of our father Israel,
from everlasting to everlasting.

10

І цар Давид поблагословив Господа перед зібранням, кажучи: Благословенний є Ти, Господи, Боже Ізраїля, Отець наш від віку і до віку!

11

Yours, Lord, is the greatness and the power
and the glory and the majesty and the splendor,
for everything in heaven and earth is yours.
Yours, Lord, is the kingdom;
you are exalted as head over all.

11

Тобі, Господи, величність, сила, похвала, перемога і міць, бо Ти володієш усім, що на небі та на землі, перед Твоїм обличчям жахається кожний цар і народ.

12

Wealth and honor come from you;
you are the ruler of all things.
In your hands are strength and power
to exalt and give strength to all.

12

У Тебе багатство і слава, Ти всім володієш, Господи, володарю всякого начала, і у Твоїй руці сила і міць, і у Твоїй руці, Вседержителю, великим учинити і укріпити все!

13

Now, our God, we give you thanks,
and praise your glorious name.

13

Тепер же, Господи, прославляємо Тебе і заносимо хвалу Імені Твоєї хвали!

14

“But who am I, and who are my people, that we should be able to give as generously as this? Everything comes from you, and we have given you only what comes from your hand.

14

І хто я є, і хто мій народ, що ми зміцніли, аби Тобі так віддати? Бо все Твоє, і з Твого ми Тобі дали.

15

We are foreigners and strangers in your sight, as were all our ancestors. Our days on earth are like a shadow, without hope.

15

Адже ми є мандрівниками перед Тобою і мандруємо, як і всі наші батьки. Дні наші, як тінь на землі, і немає тривалого перебування.

16

Lord our God, all this abundance that we have provided for building you a temple for your Holy Name comes from your hand, and all of it belongs to you.

16

Господи, Боже наш, усю цю безліч, яку я приготовив, щоби збудувати дім Твоєму святому Імені, є з Твоєї руки, і Твоє все!

17

I know, my God, that you test the heart and are pleased with integrity. All these things I have given willingly and with honest intent. And now I have seen with joy how willingly your people who are here have given to you.

17

Я пізнав, Господи, що Ти є Той, Хто випробовує серця і любиш справедливість. У простоті серця я виявив готовність в усьому цьому, і тепер поглянь на Твій народ, який тут знаходиться, який з радістю жертвує Тобі!

18

Lord, the God of our fathers Abraham, Isaac and Israel, keep these desires and thoughts in the hearts of your people forever, and keep their hearts loyal to you.

18

Господи, Боже Авраама, Ісаака й Ізраїля, наших батьків, збережи це в розумі серця Твого народу навіки і спрямуй їхні серця до Тебе.

19

And give my son Solomon the wholehearted devotion to keep your commands, statutes and decrees and to do everything to build the palatial structure for which I have provided.”

19

А Соломонові, моєму синові, дай серце, щоби добре чинив Твої заповіді, Твої свідчення, Твої приписи і щоб до кінця довів будову Твого дому.

20

Then David said to the whole assembly, “Praise the Lord your God.” So they all praised the Lord, the God of their fathers; they bowed down, prostrating themselves before the Lord and the king.

20

Давид сказав усьому зібранню: Благословіть Господа, вашого Бога! І все зібрання поблагословило Господа, Бога їхніх батьків і, схилившись на коліна, вони поклонилися Господу і цареві.

21

Solomon Acknowledged as King

The next day they made sacrifices to the Lord and presented burnt offerings to him: a thousand bulls, a thousand rams and a thousand male lambs, together with their drink offerings, and other sacrifices in abundance for all Israel.

21

А на наступний день після першого дня Давид звершив жертвоприношення для Господа. Він приніс Богові всепалення: тисячу телят, тисячу баранів, тисячу ягнят, і їхні жертви виливання, і численні жертви для всього Ізраїля.

22

They ate and drank with great joy in the presence of the Lord that day.
Then they acknowledged Solomon son of David as king a second time, anointing him before the Lord to be ruler and Zadok to be priest.

22

І вони їли, і пили перед Господом у той день з радістю.
І вони вдруге настановили царем Соломона, сина Давида, і помазали його для Господа на царя, а Садока — на священство.

23

So Solomon sat on the throne of the Lord as king in place of his father David. He prospered and all Israel obeyed him.

23

І Соломон сів на престолі Давида, свого батька, і був успішним, і весь Ізраїль слухався його.

24

All the officers and warriors, as well as all of King David’s sons, pledged their submission to King Solomon.

24

Володарі, сильні та всі сини царя Давида, його батька, покорилися йому.

25

The Lord highly exalted Solomon in the sight of all Israel and bestowed on him royal splendor such as no king over Israel ever had before.

25

І Господь зробив Соломона дуже великим перед усім Ізраїлем, і дав йому царську славу, якої не було в жодного царя перед ним.

26

The Death of David

David son of Jesse was king over all Israel.

26

Давид, син Єссея, царював над Ізраїлем сорок років —

27

He ruled over Israel forty years — seven in Hebron and thirty-three in Jerusalem.

27

сім років у Хевроні й тридцять три роки в Єрусалимі.

28

He died at a good old age, having enjoyed long life, wealth and honor. His son Solomon succeeded him as king.

28

Він помер у добрій старості, у похилому віці, у багатстві та славі, а замість нього зацарював його син Соломон.

29

As for the events of King David’s reign, from beginning to end, they are written in the records of Samuel the seer, the records of Nathan the prophet and the records of Gad the seer,

29

А решта оповідей про царя Давида, перші й останні, записані в літописі Самуїла-провидця, у літописі пророка Натана і в літописі Ґада-провидця, видючого, —

30

together with the details of his reign and power, and the circumstances that surrounded him and Israel and the kingdoms of all the other lands.

30

про все його царювання, його владу і часи, які пройшли над ним, над Ізраїлем і над усіма царствами землі.

Parallel

New International Version

Переклад Турконяка

1 Chronicles 29

1 Хронік 29