Welcome to our website where we explore the Bible! Pleasure to meet you here!
May your journey into the world of the Holy Scriptures be engaging and inspiring!
You can change reading language: uk ru
Parallel
New International Version
Переклад Хоменка
Hezekiah Celebrates the Passover
Hezekiah sent word to all Israel and Judah and also wrote letters to Ephraim and Manasseh, inviting them to come to the temple of the Lord in Jerusalem and celebrate the Passover to the Lord, the God of Israel.
Hezekiah sent word to all Israel and Judah and also wrote letters to Ephraim and Manasseh, inviting them to come to the temple of the Lord in Jerusalem and celebrate the Passover to the Lord, the God of Israel.
Єзекія послав по всьому Ізраїлю й по Юдеї послів, і написав також листи до Ефраїма й до Манассії, щоб прийшли в дім Господній, в Єрусалим, справляти Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля.
The king and his officials and the whole assembly in Jerusalem decided to celebrate the Passover in the second month.
Цар, його старшина й уся єрусалимська громада постановили на раді святкувати Пасху другого місяця,
They had not been able to celebrate it at the regular time because not enough priests had consecrated themselves and the people had not assembled in Jerusalem.
бо не могли справляти її в свій час через те, що священики не освятились були достатньо й народ не зійшовся в Єрусалим.
The plan seemed right both to the king and to the whole assembly.
Ця постанова вподобалась цареві й усій громаді.
They decided to send a proclamation throughout Israel, from Beersheba to Dan, calling the people to come to Jerusalem and celebrate the Passover to the Lord, the God of Israel. It had not been celebrated in large numbers according to what was written.
От і вирішили вони оповістити по всьому Ізраїлю, від Версавії до Дана, щоб ішли в Єрусалим святкувати Пасху на честь Господа, Бога Ізраїля, в Єрусалимі, бо вже давно не справляли її так, як приписано.
At the king’s command, couriers went throughout Israel and Judah with letters from the king and from his officials, which read:
“People of Israel, return to the Lord, the God of Abraham, Isaac and Israel, that he may return to you who are left, who have escaped from the hand of the kings of Assyria.
“People of Israel, return to the Lord, the God of Abraham, Isaac and Israel, that he may return to you who are left, who have escaped from the hand of the kings of Assyria.
І пішли гінці з листами від царя й від його старшини по всьому Ізраїлю та Юдеї й говорили з наказу царя: «Діти Ізраїля! Наверніться до Господа, Бога Авраама, Ісаака та Ізраїля, й він обернеться до тієї решти з-поміж вас, що врятувалась від руки асирійських царів.
Do not be like your parents and your fellow Israelites, who were unfaithful to the Lord, the God of their ancestors, so that he made them an object of horror, as you see.
Не будьте такі, як батьки ваші та брати ваші, що були невірні Господеві, Богові батьків своїх, так що він видав їх на спустошення, як самі бачите.
Do not be stiff-necked, as your ancestors were; submit to the Lord. Come to his sanctuary, which he has consecrated forever. Serve the Lord your God, so that his fierce anger will turn away from you.
Тож не будьте тугошиїми, як батьки ваші, простягніть руку вашу до Господа, прийдіть до його святині, яку він посвятив повіки, служіть Господеві, Богові вашому, й він відверне від вас свій палкий гнів.
If you return to the Lord, then your fellow Israelites and your children will be shown compassion by their captors and will return to this land, for the Lord your God is gracious and compassionate. He will not turn his face from you if you return to him.”
Коли ви обернетесь до Господа, ваші брати й ваші діти знайдуть собі милосердя в тих, що забрали їх у полон, і вони повернуться в цей край, бо Господь, Бог ваш, ласкавий і милосердний, і не відверне він свого обличчя від вас, коли ви обернетесь до нього.»
The couriers went from town to town in Ephraim and Manasseh, as far as Zebulun, but people scorned and ridiculed them.
І ходили гінці від міста до міста по краю Ефраїма, Манассії аж до краю Завулона; та з них сміялись і глузували.
Nevertheless, some from Asher, Manasseh and Zebulun humbled themselves and went to Jerusalem.
Деякі тільки з коліна Ашера, Манассії та Завулона покорились і прийшли в Єрусалим.
Also in Judah the hand of God was on the people to give them unity of mind to carry out what the king and his officials had ordered, following the word of the Lord.
В Юдеї також була рука Божа, вона й дала їм згідне серце, щоб виконати волю царя та старшин, за Господнім словом.
A very large crowd of people assembled in Jerusalem to celebrate the Festival of Unleavened Bread in the second month.
От і зібралася в Єрусалим сила народу, щоб справляти свято опрісноків другого місяця: то була велелюдна громада.
They removed the altars in Jerusalem and cleared away the incense altars and threw them into the Kidron Valley.
Взялись вони й усунули жертовники, що були в Єрусалимі; усунули також і всі кадильниці й повикидали їх у потік Кедрон.
They slaughtered the Passover lamb on the fourteenth day of the second month. The priests and the Levites were ashamed and consecrated themselves and brought burnt offerings to the temple of the Lord.
І зарізали пасхальне ягня чотирнадцятого дня другого місяця. Священикам та левітам стало сором, і вони освятились і принесли всепалення в домі Господньому.
Then they took up their regular positions as prescribed in the Law of Moses the man of God. The priests splashed against the altar the blood handed to them by the Levites.
Вони стояли на своєму місці, згідно з своїми обов'язками, за законом Мойсея, чоловіка Божого. Священики розливали кров, беручи її з рук левітів.
А що в громаді було багато таких, що не освятились, то левіти взяли на себе різати пасхальні жертви за всіх тих, що були нечисті, для того, щоб посвятити їх Господеві.
Although most of the many people who came from Ephraim, Manasseh, Issachar and Zebulun had not purified themselves, yet they ate the Passover, contrary to what was written. But Hezekiah prayed for them, saying, “May the Lord, who is good, pardon everyone
Багато бо з народу, найбільше з коліна Ефраїма, Манассії, Іссахара та Завулона не очистились, але їли Пасху не так, як було приписано; однак Єзекія так був за них помолився: «Господи благий, прости
who sets their heart on seeking God — the Lord, the God of their ancestors — even if they are not clean according to the rules of the sanctuary.”
кожному, хто спрямував своє серце до того, щоб Шукати Бога, Господа Бога батьків своїх, хоч і без чистоти, належної святині.»
Отак сини Ізраїля, що перебували в Єрусалимі, справляли з великою радістю свято опрісноків сім день, а левіти та священики славили щосили день-у-день Господа.
Єзекія звернувся з сердечним словом до всіх левітів, що так розумно і вміло виконали службу на честь Господа. Сім днів споживали святе, приносивши мирні жертви та славивши Господа, Бога батьків своїх.
The whole assembly then agreed to celebrate the festival seven more days; so for another seven days they celebrated joyfully.
Потім уся громада постановила на нараді святкувати других 7 день, тож святкували вони з радістю ще 7 день,
Hezekiah king of Judah provided a thousand bulls and seven thousand sheep and goats for the assembly, and the officials provided them with a thousand bulls and ten thousand sheep and goats. A great number of priests consecrated themselves.
бо юдейський цар Єзекія постачив для громади 1000 бичків і 10 000 овець, та й старшина постачила для громади 1000 бичків і 10 000 овець, і священиків посвятилося чимало.
The entire assembly of Judah rejoiced, along with the priests and Levites and all who had assembled from Israel, including the foreigners who had come from Israel and also those who resided in Judah.
І веселилась уся юдейська громада, і священики, й левіти, і вся громада, що прийшла з Ізраїля, та й чужинці, що прийшли з Ізраїльського краю й що жили в Юдеї.
There was great joy in Jerusalem, for since the days of Solomon son of David king of Israel there had been nothing like this in Jerusalem.
І була велика радість у Єрусалимі, бо від часу Соломона, сина Давидового, ізраїльського царя, не бувало такого в Єрусалимі.