New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

The Dedication of the Temple

When Solomon finished praying, fire came down from heaven and consumed the burnt offering and the sacrifices, and the glory of the Lord filled the temple.

1

Як скінчив Соломон молитву, спав з неба огонь і поглинув всепаленнє й жертви, й слава Господня сповнила храм.

2

The priests could not enter the temple of the Lord because the glory of the Lord filled it.

2

І не могли сьвященники ввійти в дім Господнїй, бо слава Господня сповнила храмину Господню.

3

When all the Israelites saw the fire coming down and the glory of the Lord above the temple, they knelt on the pavement with their faces to the ground, and they worshiped and gave thanks to the Lord, saying,
“He is good;
his love endures forever.”

3

І всї сини Ізрайлеві, вглядївши, як зійшов огонь і слава Господня на дім, припали лицем до землї, на поміст, і поклонились, і славили Господа, бо він благий, бо віковічня милость його.

4

Then the king and all the people offered sacrifices before the Lord.

4

А царь і ввесь народ стали приносити жертви перед лицем Господа.

5

And King Solomon offered a sacrifice of twenty-two thousand head of cattle and a hundred and twenty thousand sheep and goats. So the king and all the people dedicated the temple of God.

5

І принїс Соломон в жертву двайцять дві тисячі волів і сто двайцять тисяч овець: так осьвятили дім царь і ввесь народ.

6

The priests took their positions, as did the Levites with the Lord’s musical instruments, which King David had made for praising the Lord and which were used when he gave thanks, saying, “His love endures forever.” Opposite the Levites, the priests blew their trumpets, and all the Israelites were standing.

6

Сьвященники ж стояли на службі своїй, а левіти з музичними прирядами (до пісень) Господа, що їх поробив царь Давид до прослави Господа — , бо вічна милость його, як то й Давид славив ними — , а сьвященники трубили перед ним, і ввесь Ізраїль стояв.

7

Solomon consecrated the middle part of the courtyard in front of the temple of the Lord, and there he offered burnt offerings and the fat of the fellowship offerings, because the bronze altar he had made could not hold the burnt offerings, the grain offerings and the fat portions.

7

Осьвятив Соломон і часть двора в серединї, що перед домом Господнїм, бо принїс там всепалення і товщ жертов мирних; на мідяному бо жертівнику, що зробив Соломон, не могли поміститись всепалення і хлїбні приноси і товщ.

8

So Solomon observed the festival at that time for seven days, and all Israel with him — a vast assembly, people from Lebo Hamath to the Wadi of Egypt.

8

І справив Соломон того часу семиденний празник, і ввесь Ізраїль з ним — громада дуже велика, що зійшлася від гряницї Емату до ріки Египецької;

9

On the eighth day they held an assembly, for they had celebrated the dedication of the altar for seven days and the festival for seven days more.

9

А восьмого дня зробили посьвятні збори, бо посьвяченнє жертівника справляли сїм день, і празник сїм день.

10

On the twenty-third day of the seventh month he sent the people to their homes, joyful and glad in heart for the good things the Lord had done for David and Solomon and for his people Israel.

10

А двайцять третього дня сьомого місяця відпустив царь народ до їх наметів, радий та веселий серцем за все добро, яке вчинив Господь Давидові та Соломонові, та Ізраїлеві, народові свойму.

11

The Lord Appears to Solomon

When Solomon had finished the temple of the Lord and the royal palace, and had succeeded in carrying out all he had in mind to do in the temple of the Lord and in his own palace,

11

І скінчив Соломон дім Господень і дім царський; і все, що бажав Соломон в свойму серцї, зробити в Господньому домі і в свойму домі, зробив гаразд.

12

the Lord appeared to him at night and said:
“I have heard your prayer and have chosen this place for myself as a temple for sacrifices.

12

І з'явився Господь Соломонові в ночі, і рече до його: Вислухав я молитву твою, і обрав собі се місце за дім жертвоприносин.

13

“When I shut up the heavens so that there is no rain, or command locusts to devour the land or send a plague among my people,

13

Коли я замкну небо й не буде дощу, і коли звелю саранї пожерати край, або нашлю пошесть на народ мій,

14

if my people, who are called by my name, will humble themselves and pray and seek my face and turn from their wicked ways, then I will hear from heaven, and I will forgive their sin and will heal their land.

14

І впокориться народ мій, що зветься іменням моїм, і будуть молитись і шукати лиця мого, й навернуться з поганих стежок своїх, то я почую з неба й прощу гріх їх, і вигою землю їх.

15

Now my eyes will be open and my ears attentive to the prayers offered in this place.

15

Тепер будуть очі мої отворені й уші мої вважливі до молитви на місцї сьому.

16

I have chosen and consecrated this temple so that my Name may be there forever. My eyes and my heart will always be there.

16

І тепер вибрав я й осьвятив дім сей, щоб імя моє було там по вік; і очі мої й серце моє будуть там по всї часи.

17

“As for you, if you walk before me faithfully as David your father did, and do all I command, and observe my decrees and laws,

17

І як ти ходити меш перед лицем моїм, як ходив батько твій Давид, і чинити меш усе те, що я заповів тобі, й держати меш постанови мої й закони мої,

18

I will establish your royal throne, as I covenanted with David your father when I said, ‘You shall never fail to have a successor to rule over Israel.’

18

То утверджу престол царства твого, як обіцяв Давидові, батькові твоєму, словами: Не переведеться в тебе володїючий Ізраїлем.

19

“But if youa turn away and forsake the decrees and commands I have given youb and go off to serve other gods and worship them,

19

А коли ви одступите й покинете постанови мої й заповідї мої, що я дав вам, і пійдете, та почнете служити иншим богам і кланятись їм,

20

then I will uproot Israel from my land, which I have given them, and will reject this temple I have consecrated for my Name. I will make it a byword and an object of ridicule among all peoples.

20

Так викореню Ізраїля з лиця землї моєї, що її дав вам, і сей храм, що я посьвятив іменню мойму, відкину від лиця мого, й вчиню його приповісткою й сьміховищем між усїма народами.

21

This temple will become a heap of rubble. Allc who pass by will be appalled and say, ‘Why has the Lord done such a thing to this land and to this temple?’

21

І храму сього величезного кожний переходячий попри його жахати меться й казати: Завіщо заподїяв Господь таке сїй землї й сьому храмові?

22

People will answer, ‘Because they have forsaken the Lord, the God of their ancestors, who brought them out of Egypt, and have embraced other gods, worshiping and serving them — that is why he brought all this disaster on them.’ ”

22

І відказувати муть: За те, що вони покинули Господа, Бога батьків своїх, що вивів їх із землї Египецької, й прилїпились до инчих богів, кланялись їм, і служили їм, — за те він наслав на їх усе се лихо.

Parallel

New International Version

Переклад Куліша та Пулюя

2 Chronicles 7

2 Хронік 7